Ухвала
від 15.11.2024 по справі 229/7767/24
ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/7767/24

Провадження № 2-з/229/33/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2024 року Дружківський міський суд Донецької області

У складі судді Хомченко Л.І.

Секретар Бондаренко А.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дружківка

заяву Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ,в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про забезпечення позову по Цивільній справі за позовом Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ,в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 ,Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «БАХМУТ-АГРО» про конфіскацію земельної ділянки.

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою посилаючись на те ,що Бахмутською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності у сфері розпорядження земельними ділянками, розташованими в межах території м. Бахмут та Бахмутського району Донецької області, встановлено порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства.

Встановлено, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, отримав на підставі розпорядження голови Артемівської райдержадміністрації № 780 від 13.12.2012 земельну ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1420989900:01:042:0041, яка знаходилася на території Яковлівської сільської ради Бахмутського району Донецької області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 710-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області», територія Яковлівської сільської ради Бахмутського району Донецької області ввійшла до складу території Соледарської міської територіальної громади Донецької області.

Право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку 17.06.2013 зареєстровано в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно (свідоцтво про право власності власності на нерухоме майно № 4944396 від 17.06.2013, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 84272214209).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації відповідно до паспорту серії та номеру

НОМЕР_1 , виданого 16.12.2005 Щегровським РВВС Курської області росії, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Зокрема, громадянство російської федерації ОСОБА_1 підтверджується внесеними державним реєстратором Артемівського міськрайнного управління юстиції Стукан Вікторією Олексіївною даними щодо власника земельної ділянки під час внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майн, а також відомостями про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Відсутність же громадянства України підтверджена інформацією, отриманою прокуратурою в Державній міграційній службі України.

Таким чином, громадянин російської федерації ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення та протягом року не виконав покладений на нього у зв`язку з цим обов`язок не відчужив земельну ділянку. Зазначений факт підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суб`єктами права приватної власності на землю, згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України, визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексу України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства, відповідно до

ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст.130 цього Кодексу, за приписами якої іноземці та особи без громадянства не входять в перелік осіб, визначених законодавцем, як таких, що можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

З урахуванням зазначених вимог, держава передбачила в законодавстві України застереження, відповідно до яких один із найцінніших ресурсів, а саме земельні ділянки сільськогосподарського призначення, можуть перебувати у власності лише громадян України.

З огляду на викладене, земельна ділянка сільськогосподарського призначення, набута за розпорядженням голови районної державної адміністрації, не може перебувати у власності іноземних громадян.

За змістом ч. 1 ст. 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого прав.

У разі невиконання цих вимог настають наслідки, передбачені

ч. 3 ст. 130 та ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, так якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Як вже було зазначено вище, право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 набув на підставі розпорядження голови Артемівської райдержадміністрації № 780 від 13.12.2012, відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 17.06.2013 за номером 1322738.

Отже, до закінчення річного строку після державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення,

ОСОБА_1 повинен був виконати вимоги законодавства щодо її відчуження, що ним, однак, самостійно в добровільному порядку вчинено не було.

У разі невідчуження іноземцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення у встановлений строк застосовуються правові наслідки, передбачені статтями 140, 143, 145 Земельного кодексу України, у вигляді примусового припинення права власності на такі земельні ділянки шляхом їх конфіскації на користь держави.

Так, згідно з пунктом «е» частини 1 статті 140 Земельного кодексу України, невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, передбачених цим Кодексом, є підставою для примусового припинення права власності на таку земельну ділянку.

Відповідно до пункту «в» частини 1 статті 143 Земельного кодексу України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Частиною 2 статті 145 Земельного кодексу України передбачено, що у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була ним відчужена протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Пунктом 10 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно зі ст. 356 Цивільного кодексу України, до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 статті 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення добровільно не відчужив її, на теперішній час наявні підстави для конфіскації цієї земельної ділянки на користь держави в судовому порядку.

Дана процедура імперативно передбачена статтею 145 Земельного кодексу України та не передбачає винятків.

При цьому невиконання ОСОБА_1 покладеного на нього обов`язку з добровільного відчуження земельної ділянки порушує інтереси держави у сферах належного порядку набуття та реалізації всіма суб`єктами прав на землі сільськогосподарського призначення, національної безпеки держави, державного суверенітету, економічної та продовольчої безпеки.

На даний час ОСОБА_1 , всупереч законодавчій забороні, безперешкодно володіє та розпоряджається спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 1420989900:01:042:0041.

Водночас, бойові дії в Україні вкрай негативно впливають на продовольчі процеси в державі, зокрема, через те, що багато земель сільськогосподарського призначення є територіями, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за своїм безпосереднім призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, у зв`язку з чим вкрай важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства, була безумовно повернута у власність держави.

Крім того, використання об`єктів, які повинні належати виключно Українському народу, іноземними громадянами країни-агресора в умовах повномасштабної військової агресії російської федерації проти України порушує інтереси держави у сфері забезпечення продовольчої та економічної безпеки як основ державного суверенітету, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення таких земельних ділянок у власність держави для їх подальшого використання в інтересах національної безпеки України.

З огляду на вказане, враховуючи, що ОСОБА_1 , як іноземний громадянин, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення добровільно не відчужив її, на теперішній час наявні підстави для конфіскації такої земельної ділянки на користь держави в судовому порядку шляхом припинення права власності ОСОБА_1 на цей об`єкт з одночасним визнанням права власності на дану земельну ділянку за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Відповідно до ч. 4 ст. 145 Земельного кодексу України, позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 6 вказаного Закону України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно зПоложенням проДержавну службуУкраїни зпитань геодезії,картографії такадастру,затвердженим постановоюКабінету МіністрівУкраїни від14.01.2015№ 15(зізмінами),Державна службаУкраїни зпитань геодезії,картографії такадастру (Держгеокадастр)є центральниморганом виконавчоївлади.Основним завданнямДержгеокадастру єреалізація державноїполітики усфері державногоконтролю завикористанням таохороною земельусіх категорійі формвласності.Держгеокадастр відповіднодо покладенихна ньогозавдань подаєпозов проконфіскацію земельноїділянки увипадках,визначених законом. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з Положенням про Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 23.12.2021 № 603, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Донецької області. Головне управління здійснює державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності. Відповідно до підпункту 36 пункту 4 даного Положення Головне управління подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Таким чином, саме до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області належить звернення до суду із позовом про конфіскацію спірної земельної ділянки у власність держави.

Бахмутська окружна прокуратура проінформувала ГУ Держгеокадастру у Донецькій області листом від 07.10.2024 за № 50-2676вих-24 щодо виявлених порушень вимог земельного законодавства під час володіння ОСОБА_1 земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.

ГУ Держгеокадастру у Донецькій області листом від 17.10.2024 № 10-5-0.62-3375/2-24 повідомило прокуратуру, що не володіє достовірною інформацією щодо обставин та підстав набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, при цьому, посилається на норму ст. 348 ЦК України, відповідно до якої якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Донецькій області фактично констановано факт незаконного перебування земельної ділянки у власності громадянина російської федерації, проте з позовом до суду про конфіскацію земельної ділянки у ОСОБА_1 . управління не зверталося та звертатися не планує.

Таким чином, Головне управління, попри поінформованість щодо встановленого прокуратурою порушення у сфері земельного законодавства та наявність нормативно визначених функцій на звернення до суду із відповідним позовом, фактично не вжило та не планує в майбутньому вживати будь-які юридично значущі заходи щодо конфіскації спірної земельної ділянки у ОСОБА_1 на користь держави.

Вищенаведені обставини, в розумінні частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», не є поважними, свідчать про неналежне здійснення уповноваженим органом передбачених законодавством функцій щодо захисту законних інтересів держави у сфері земельних відносин.

У зв`язку із вказаним, у даних спірних правовідносинах наявний виключний випадок, за якого порушення ОСОБА_1 інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із захисту таких інтересів, що призводить до виникнення у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

З огляду на зазначене, Бахмутською окружною прокуратурою підготовлена для подання до Дружківського міського суду Донецької області позовна заява заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки із кадастровим номером 1420989900:01:042:0041 на користь держави шляхом припинення права власності на неї та визнання права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з підстав, зазначених вище.

Частинами 1, 2 статті 149ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Таким чином, тимчасове обмеження права розпоряджатися земельною ділянкою з кадастровим номером 1420989900:01:042:0041 без обмеження права користування нею, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересам Відповідача.

Згідно з пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Шмалько проти України», одним з аспектів права на суд є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права на доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Враховуючи викладене, у зв`язку з тим, що Відповідач ОСОБА_1 на даний час, як власник, має реальну можливість вільно розпоряджатись спірною земельною ділянкою, що, в свою чергу, обумовлює високу вірогідність здійснення її відчуження, зміни конфігурації (об`єднання, поділу) тощо, з метою запобігання вчинення дій, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення щодо конфіскації у ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, а також з метою забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави, існує необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1420989900:01:042:0041.

Зазначений вид забезпечення не перешкоджатиме ОСОБА_1 і надалі фактично володіти та користуватись спірною земельною ділянкою.

Водночас, будь-яке подальше відчуження ОСОБА_1 , як громадянином російської федерації, зазначеної земельної ділянки порушуватиме права держави в особі уповноваженого органу на набуття її у власність держави шляхом конфіскації, враховуючи, що на теперішній час особливо в умовах воєнного часу кожна земельна ділянка має використовуватись насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України.

З урахуванням обставин справи та пункту 6 частини 1 статті 151 ЦПК України, пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні.

За подання до суду даної заяви про забезпечення позову Донецькою обласною прокуратурою сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Дана заява подається одночасно із відповідною позовною заявою до Дружківського міського суду Донецької області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 149-152 Цивільного процесуального кодексу України, просив для забезпечення позову застосувати наступні заходи забезпечення:

1.Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1420989900:01:042:0041 площею 2,7149 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Соледарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 84272214209), власником якої є громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

2.Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1420989900:01:042:0041 площею 2,7149 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 84272214209).

Дослідив матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 14.11.2024 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ,в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 ,Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «БАХМУТ-АГРО» про конфіскацію земельної ділянки.