Рішення

від 15.11.2024 по справі 483/1876/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 483/1876/23

Провадження № 2-о/945/28/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15листопада 2024року Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., присяжних: Таланенко Л.А. та Оборонько Д.М. за участю: секретаря судового засідання Кінек Г.О. , представника заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 ; заінтересована особа ОСОБА_3 та Очаківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_2 звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області через свого представника ОСОБА_1 з заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: ОСОБА_3 та Очаківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявниця посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 одружилася з ОСОБА_5 . В 1995 році ОСОБА_5 поїхав на заробітки в Росію із тих пір про нього нічого невідомо.19 вересня 2002 року місцевим Очаківським міським судом Миколаївської області визнано ОСОБА_5 безвісно відсутнім. З рішення суду встановлено, що 20 травня 1999 року ухвалою Очаківського міського суду було оголошено у розшук ОСОБА_5 ,, який позитивних результатів не дав. Відомості про місце його перебування з 1998 року відсутні. З адресних довідок відділів внутрішніх справ за місцем проживання родичів та знайомих ОСОБА_5 Краснодарського краю, республіки Крим, Черкаської, Херсонської, Миколаївської областей, м.Севастополя вбачається, що дані про проживання ОСОБА_5 в цих місцях відсутні. 11 грудня 2008 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було розірвано. До сьогоднішнього дня жодних новин про місцеперебування ОСОБА_5 не має. ОСОБА_7 - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших родичів у ОСОБА_5 немає. Залишилася тільки дружина ОСОБА_8 ОСОБА_3 , з якою ОСОБА_8 перебував у шлюбі з серпня 1975 року. Останнім місцем реєстрації ОСОБА_5 є місце реєстрації ОСОБА_3 АДРЕСА_1 . Від шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_9 , 1993 року народження. ОСОБА_9 , призваний на військову службу за контрактом від 29 липня 2020 року Очаківським РВК Миколаївської області. Відповідно до сповіщення про смерть №369 від 24.10.2022 року, ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в 2 міській лікарні м. Кривий Ріг від поранень, отриманих 16 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населенного пункту Високопілля Бериславського району Херсонської області. Смерть ОСОБА_9 також підтверджується свідоцтвом про смерть. Оголошення ОСОБА_5 померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участі особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання, і місце перебування якої є невідомим. Окрім того оголошення особи померлим необхідне заявниці для реалізації права на спадкування після смерті сина ОСОБА_9 . Отже, оскільки ОСОБА_5 як у місці свого постійного проживання, так і в будь-якому іншому місці не з`явився впродовж останніх двадцяти п`яти років, то на даний час є всі підстави для оголошення його померлим.

Розпорядженням голови Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.12.2023 року цивільну справу передано на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області.

Відповідно допротоколу автоматизованогорозподілу судовоїсправи міжсуддями вказанацивільна справарозподілена головуючомусудді ВойнарівськомуМ.М.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області 15.01.2024року відкрито провадження у справі призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася,при цьому подала заяву про розгляд справи без її участі,також зазначила що вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Очаківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Півднного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), у судове засідання не з`явився, при цьому на електронну адресу суду подав заяву, в якій просив слухати справу за його відсутності,не заперечуючи проти її задоволення.

Заінтересованаособа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, при цьому засобами поштового зв`язку на адресу суду надіслала заяву, в якій просила слухати справу без її участі не заперечуючи проти задоволення заяви,також зазначила,що ОСОБА_5 за місцем своєї реєстрації в АДРЕСА_1 не з`являвся з 1995року.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно з частинами першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першоїстатті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другоїстатті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першоїстатті 306 ЦПК Україниу заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третястатті 46 ЦК України).

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другійстатті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.

Отже, громадянинможебутиоголошенийв судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 20.04.1991року, про що відділом РАЦС Очаківської міськради Миколаївської області. було зроблено актовий запис №63.

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №139 від 11.12.2008року.Після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ».

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.

Відповідно до частини першоїстатті 46 Цивільного кодексу Українифізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Статтею 47 ЦК Українивизначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав:1) відсутність особи в місці її постійного проживання;2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців;3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення особи померлою ґрунтується на юридичному, достатньо обґрунтованому припущенні смерті особи.

У відповідності до пункту 13постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

На цьому також наголошено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20.

Згідно з частиною першоюстатті 306 ЦПК Україниу заяві про оголошення особи померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути достатньою підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

На наявність у суду саме права, а не обов`язку оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років прямо вказує частина першастатті 46 ЦК України.

Згідно ч.3ст.46 ЦК України, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

При розгляді справ цієї категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.

Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19).

Відповідно до листа ВП №7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 03.06.2024року №1402/Аз/57-2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з жовтня 2002року по теперішній час не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим (п. 13постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальностіне притягувався, у розшук як особа, що вчинила кримінальне правопорушенняне оголошувалася, а тому, у суду немає підстав вважати, що останній умисно переховується від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.

Також, станом на момент розгляду справи суду не вдалося встановити місце перебування ОСОБА_5 . Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що він дійсно відсутній за зареєстрованим місцем проживання більш ніж три роки,будь-які відомості про фактичне місце проживання відсутні.

Відповідно до листа Очаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 17.05.2024 року, актового запису про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не виявлено.

Рішенням місцевого Очаківського міського суду Миколаївської області від 19.09.2002року що набрало законної сили, у цивільній справі № 2-545/2002 визнано безвісно відсутнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У разі оголошення померлим громадянина, який пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті громадянина можливий день його загибелі.

Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників.

Підставою для оголошення особи померлою в судовому порядку є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Тож, для встановлення юридичного факту, а саме визнання людини померлою, заявникові, рідним, подружжю, дітям необхідно звернутися до суду із відповідною заявою та доданими до неї доказами безрезультатного розшуку особи, відомостей про обставини її останнього відомого місця перебування та зникнення, можливо повідомлення про бойові дії, фізичні втрати за місцем служби або перебування особи.

За результатами розгляду даної заяви суд приймає рішення про визнання особи померлою.

Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України), утриманцям призначається пенсія, шлюб припиняється (ст. 104 Сімейного кодексу України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України).

Судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб`єктності такої фізичної особи. На підставі рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану буде видано Свідоцтво про смерть особи.

Одним з обов`язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата смерті. Згідно з ч. 3 ст.46ЦК України днем смерті відсутньої фізичної особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою. У випадку оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, а також у зв`язку з воєнними діями суд має право визнати днем смерті цієї фізичної особи день її вірогідної смерті. У випадку припущення загибелі особи у зв`язку з воєнними діями, бойовими операціями, дата можливої загибелі буде встановлена та зазначена саме в судовому рішенні.

Після набрання законної сили таке рішення суду про оголошення особи померлою надсилається або надається, крім органу державної реєстрації актів цивільного стану, також нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Оголошення особи померлою необхідно для усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Однак необхідно відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою, визначені у статті 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов`язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з`явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Аналізуючи зазначені норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1 і 2 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що рішенням місцевого Очаківського міського суду Миколаївської області від 19.09.2002року що набрало законної сили, у цивільній справі № 2-545/2002 визнано безвісно відсутнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Станом на день розгляду заяви по суті останній більше десяти років відсутній в місці постійного проживання та реєстрації, а також відсутні відомості про місце його перебування.

Наведені заявником обставини та мета, з якою заявнику необхідно оголосити особу померлою, свідчать про наявність між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою, такого матеріально-правового зв`язку.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Таким чином, єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про оголошення особи померлою.

Беручи до уваги викладене, встановивши, що ОСОБА_5 , відсутній в місці його постійного проживання, а також відсутні відомості про місце його перебування більше 10 років після рішення суду, а загалом більше двадцяти років, суд вважає, що заява є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265,305-309,353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ,уродженка м.Очаків, РНОКПП НОМЕР_3 ;паспорт № НОМЕР_4 ); заінтересована особа ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_5 ;паспорт серія НОМЕР_6 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) та Очаківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) (ЄДРПОУ 33143598; м.Очаків, вул..Торгова,23 корп.А) про оголошення фізичної особи померлою- задовольнити.

Оголосити ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Херсон; громадянина України; зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) -померлим.

Датою смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) вважати дату набрання рішенням законної сили.

Роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду ; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно зположеннями ст.355ЦПК Україниапеляційна скаргаподається безпосередньодо судуапеляційної інстанції-Миколаївського апеляційногосуду.

Повний текст судового рішення складено 15.11.2024року.

Суддя М.М.Войнарівський

Присяжні: Л.А.Таланенко

Д.М.Оборонько