Ухвала

від 04.09.2024 по справі 757/32216/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32216/24-к

пр. 1-кс-28324/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням директора ПрАТ «ЗФ «Україна» ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2024, у межах кримінального провадження №62021000000000862 від 07.10.2021,-

ВСТАНОВИВ:

Директор ПрАТ «ЗФ «Україна» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2024 у справі №757/25108/24-к, а саме на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках ПрАТ «ЗФ «Україна» (код ЄДРПОУ 37339327), у наступних банківських та фінансових установах:

?АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) - № НОМЕР_1 ;

?АТ «КІБ» (МФО 322540) - № НОМЕР_2 ;

?АТ «Ощадбанк» (МФО 300465) - № НОМЕР_3 ;

?АТ «ПУМБ» (МФО 334851) - № НОМЕР_4 ;

?АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), - №№ НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 .

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження минула потреба.

У судове засідання учасники судового провадження не з`явились, про розгляд провадження повідомлялись у встановленому кримінально-процесуальним законодавством порядку. Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , подав заперечення на клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження та додані до нього документи приходить наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суд м. Києва від 07.06.2024 у справі №757/25108/24-к накладено арешт, а саме на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках ПрАТ «ЗФ «Україна» (код ЄДРПОУ 37339327), у наступних банківських та фінансових установах:

?АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) - № НОМЕР_1 ;

?АТ «КІБ» (МФО 322540) - № НОМЕР_2 ;

?АТ «Ощадбанк» (МФО 300465) - № НОМЕР_3 ;

?АТ «ПУМБ» (МФО 334851) - № НОМЕР_4 ;

?АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), - №№ НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 .

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об`єктивних фактах і правових підставах.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Згідно з абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з тим, особою, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів не долучено ухвалу слідчого судді про накладення арешту, будь-яких інших доказів накладення такого арешту.

Враховуючи відсутність копії ухвали про накладення арешту, інших доказів накладення такого арешту, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити, чи накладався арешт на зазначені у клопотанні речі та документи, як і підставність накладення арешту, оскільки слідчий суддя, не оцінивши ухвалу про накладення арешту, не може зробити висновок, за яких обставин та з яких підстав слідчим суддею прийнято рішення про арешт майна, чим слідчий та слідчий суддя обґрунтували таку необхідність, з яких даних виходили та чи відпала потреба в подальшому в застосуванні арешту.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне залишити без задоволення клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання директора ПрАТ «ЗФ «Україна» ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2024, у межах кримінального провадження №62021000000000862 від 07.10.2021 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1