Рішення
від 07.11.2024 по справі 420/4298/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4298/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою Приватного підприємства "ЗАХІД" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ЗАХІД" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500370/2023/000047/2 від 11.10.2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000181 від 11.10.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.05.2023 між товариством ТРАКІЯ ГЛАС БОЛЕАРІЯ CAT (TRAKYA GLASS BULGARIA EAD), що зареєстроване та діє відповідно до законодавства Республіки Болгарія (Постачальник) та ПП "ЗАХІД" (Покупець) укладений договір поставки № 02052023, пунктом 1 якого передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується купити скляну продукцію Sisecam Flat Glass (Продукція) відповідно до замовлень, відправлених Покупцем та прийнятих Постачальником.

Пунктом 2.1 договору поставки №02052023 від 02.05.2023 валютою договору та валютою платежу визначено євро.

Відповідно до пункту 2.2 договору поставки № 02052023 від 02.05.2023 ціни на продукцію (у метрах квадратних), а також умови розрахунків, вказані в рахунку-проформі та/або інвойсі, і включають вартість Продукції, упаковку, маркування, завантаження та кріплення Продукції на транспортному засобі Покупця.

10.10.2023 року до Одеської митниці декларантом (ПП "ЗАХІД") подано митну декларацію (МД) №23UA500370008600U2.

11.10.2023 Одеська митниця надіслала електронне повідомлення декларанту, в якому повідомила про розбіжності, які містять в поданих документах, та зобов`язала протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару. Також митниця повідомила, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом № 11-10/1 від 11.10.2023 декларант (ПП "ЗАХІД") повідомив митницю про те, що всі документи були ним надані згідно запиту по митній декларації (МД) №23UA500370008600U2 від 10.10.2023, щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару - то інші документи по запиту митниці відсутні.

11.10.2023 Одеська митниця надіслала електронне повідомлення декларанту, в якому повідомила про коригування митної вартості товарів, зазначених у митній декларації (МД) №23UA500370008600U2 від 10.10.2023 із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2023/000047/2 від 11.10.2023, в якому застосувала резервний метод визначення митної вартості (шостий метод) та визначила митну вартість товарів.

Позивач вважав, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст.53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

Ухвалою від 13.02.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

29.02.2024 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив таке.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД). Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) 23UA500370008600U2 від 10.10.2023 року позивачем надані документи, зазначені в графі 44 МД.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) 23UA500370008600U2 від 10.10.2023 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500370/2023/000047/2 від 11.10.2023р.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п.2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.

Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, не спростовані наявні розбіжності у документах та листом від 11.10.2023 повідомлено, що більше документів надаватись не буде (відсутні, не має можливості). Таким чином, у визначений законом час, декларантом не спростовані наявні розбіжності у наданих документах відповідно до умов, зазначених у статті 53 МКУ.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) 23UA500370008600U2 від 10.10.2023 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 02.05.2023 між Товариством ТРАКІЯ ГЛАС БОЛЕАРІЯ CAT (TRAKYA GLASS BULGARIA EAD), що зареєстроване та діє відповідно до законодавства Республіки Болгарія (Постачальник) та ПП "ЗАХІД" (Покупець) укладений договір поставки № 02052023, пунктом 1 якого передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується купити скляну продукцію Sisecam Flat Glass (Продукція) відповідно до замовлень, відправлених Покупцем та прийнятих Постачальником.

Пунктом 2.1 договору поставки №02052023 від 02.05.2023 валютою договору та валютою платежу визначено євро.

Пунктом 2.3 договору поставки № 02052023 від 02.05.2023 обумовлено, що Покупець здійснює оплату за Продукцію за передоплатою та (або) із відстроченням платежу. Строк відстрочення платежу погоджується сторонами або встановлюється згідно умов банківської гарантії.

Згідно з пунктом 2.4 договору поставки №02052023 від 02.05.2023 в забезпечення належного виконання свого грошового зобов`язання (відстрочення платежу) Покупець може надати Постачальнику безвідкличну банківську гарантію згідно розділу 8 цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору поставки №02052023 від 02.05.2023 цей Контракт набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2026.

У пункті 4.1 договору поставки №02052023 від 02.05.2023 визначено, що Постачальник: а) Поставляє замовлену Покупцем Продукцію відповідно до рахунків-проформ та (або) інвойсів Постачальника; b) Поставляє Продукцію відповідно до Incoterms 2010, зазначених у Контракті між сторонами. Умови поставки: FCA Тирговиште, Болгарія або FOB болгарський порт (Варна, Русе тощо) або інші умови поставки згідно інвойсів.

Відповідно до пункту 4.2 договору поставки № 02052023 від 02.05.2023 Покупець: а) Точно вказує у надісланому замовленні кількість та розміри Продукції, яку буде придбано у Постачальника; Ь) Сплачує відповідну вартість замоленої Продукції, зазначеної постачальником у рахунку-проформі та (або) інвойсі; с) У разі виникнення будь-яких претензій до якості та пошкодження, покупець дотримується процедури Sisecam Flat Glass (Постачальника).

В інвойсі (invoice) (рахунку-фактурі) №0000123146 від 30.09.2023 наведені найменування, адреса, платіжні реквізити Постачальника - товариства ТРАКІЯ ГЛАС БОЛГАРІЯ CAT, Болгарія (TRAKYA GLASS BULGARIA EAD); найменування, адреса Покупця (ПП "ЗАХІД"), умови поставки товарів - FOB PORT RUSE, договір поставки (контракт) № 02052023 від 02.05.2023, опис товарів та відомості про кількість та вартість товарів:

CLEAR FLOAT GLASS 4 MM (3210 x 2400 mm), кількість 8108,10 м2, ціна за 1 м2 2,90 євро, загальна ціна 23 513,49 євро;

CLEAR FLOAT GLASS 4 MM (3210 x 2250 mm), кількість 40742,46 м2, ціна за 1 м2 2,90 євро, загальна ціна 118 153,13 євро;

CLEAR FLOAT GLASS 4 MM (GREENARY QUALITY) (3210 x 2250 mm), кількість 20728,62 м2, ціна за 1 м2 2,60 євро, загальна ціна 53894,41 євро;

CLEAR FLOAT GLASS 8 MM (3210 x 2250 mm), кількість 577,60 м2, ціна за 1 м2 6,10 євро, загальна ціна 3 523,36 євро;

CLEAR FLOAT GLASS 10 MM (3210 x 2250 mm), кількість 469,30 м2, ціна за 1 м2 7,60 євро, загальна ціна 3 566,68 євро;

MIRROR 4 ММ (3210 x 2250 mm), кількість 9530,40 м2, ціна за 1 м2 5,20 євро, загальна ціна 49558,08 євро.

Загальна вартість товарів згідно з інвойсом № 0000123146 від 30.09.2023 складає 252209,16 євро.

В інвойсі (invoice) (рахунку-фактурі) №0000123185 від 03.10.2023 наведені найменування, адреса, платіжні реквізити Постачальника - товариства ТРАКІЯ ГЛАС БОЛГАРІЯ CAT, Болгарія (TRAKYA GLASS BULGARIA EAD); найменування, адреса Покупця (ПП "ЗАХІД"), умови поставки товарів - FOB PORT RUSE, договір поставки (контракт) №02052023 від 02.05.2023, опис товарів та відомості про кількість та вартість товарів:

CLEAR FLOAT GLASS 4 ММ (3210 х 2250 mm), кількість 10245,18 м2, ціна за 1 м2 2,90 євро, загальна ціна 29711,02 євро;

CLEAR FLOAT GLASS 4 MM (GREENARY QUALITY) (3210 x 2250 mm), кількість 5479,98 м2, ціна за 1 м2 2,60 євро, загальна ціна 14247,95 євро;

MIRROR 4 ММ (3210 х 2250 mm), кількість 11913,00 м2, ціна за 1 м2 5,20 євро, загальна ціна 61947,60 євро.

Загальна вартість товарів згідно з інвойсом №0000123185 від 03.10.2023 складає 105906,57 євро.

10.10.2023 року до Одеської митниці декларантом (ПП "ЗАХІД") подано митну декларацію (МД) №23UA500370008600U2 (а.с. 100-102).

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 2: Дзеркала скляні, без рам, необроблені оптично, без конструктивних особливостей у листах, марки MIRROR: товщиною 4 мм, розміром 3210 х 2250 мм, 90 каркасів з деревини по 33 листа у кожному каркасі всього - 21443,40 м2; Для будівельної галузі.

Опис товару 3: Скло (виготовлено методом - флоат) прозоре, термічно-поліроване, безбарвне, в листах, одношарове, неармоване, без подальшого оброблення, розміром 3210 х 2250 мм: CLEAR FLOAT GLASS 8 мм - 5 дерев`яних каркаси по 16 листів в кожному - 577,60 м2; CLEAR FLOAT GLASS 10 мм - 5 дерев`яних каркаси по 13 листів в кожному - 469,30 м2. Для будівельної галузі.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору (контракту).

Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи:

пакувальний лист №0000123146 від 30.09.2023

пакувальний лист №0000123185 від 03.10.2023

інвойс (invoice) №0000123146 від 30.09.2023

інвойс (invoice) №0000123185 від 03.10.2023

коносамент №1-R від 03.10.2023

вантажну відомість (Cargo Manifest) б/н від 03.10.2023

сертифікат про походження товару (certificate of origin) №0000226703 0390033144 від 03.10.2023

загальна декларація прибуття №23UA141001111076Z5 від 07.10.2023

комерційна пропозиція від 25.09.2023

документ, що підтверджує вартість перевезення товару - final transportation invoice №04102023 від 04.10.2023

документ, що підтверджує вартість страхування - платіжну інструкцію №52 від 04.10.2023

прайс-лист від 25.09.2023

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - експертний висновок Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" (ДП "Держзовнішінформ") від 05.10.2023 № 113/747

договір № 09/01-187435 від 04.10.2023 добровільного страхування вантажів

договір поставки №02052023 від 02.05.2023

додаткова угода №1 від 17.05.2023 до договору поставки № 02052023 від 02.05.2023

договір (контракт) про перевезення - чартер б/н від 26.09.2023

декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №0000123146 від 30.09.2023

декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №0000123185 від 03.10.2023

сертифікат якості від 01.06.2022

сертифікат якості 10 мм від 17.06.2023

сертифікат якості 8 мм від 17.06.2023

сертифікат якості б/н від 20.04.2023

копія митної декларації країни відправлення №23BG004006A01932B9 від 03.10.2023.

Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.

Листом від 11.10.2023 повідомлено, що більше документів надаватись не буде (відсутні, не має можливості).

11.10.2023 року Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2023/000047/2 за митною декларацією №23UA500370008600U2 (а.с. 114-115).

У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

1) відповідно до пп в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно контракту товар доставляється в упаковці, а саме дерев`яних ящиках, яка повинна забезпечувати збереження товару. Товар поставляється з використанням оборотної тари, вартість якої включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даних складових митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) Надані сертифікати якості є загальними сертифікатами виробника та не мають прив`язки до задекларованої партії вантажу;

3) Надано зовнішньоекономічний договір від 02.05.2023 № 02052023, аркуші якого не пронумеровані та не підписані іншою сторонами договору, підписи та печатки однієї з сторін знаходяться на окремому аркуші, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки;

4) У наданому до митного оформлення сертифікаті про походження вказана загальна кількість вантажу, що не дає змоги однозначно ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів;

5) У наданому до митного оформлення договорі про перевезення від 26.09.2023 відсутня нумерація сторінок та відсутні підписи сторін з першого по четвертий аркуші. Крім того вартість перевезення значно відрізняється від інших перевезень аналогічного вантажу цим самим перевізником та сторонами контракту. Це ставить під сумніви дану складову митної вартості заявлену декларантом;

6) Згідно контракту поставка товару здійснюється партіями, сформованими на підставі замовлень покупця. Зазначені документи до митного оформлення не надано, також у п.2.2 контракту вказується, що умови розрахунків будуть вказані у рахунку-проформі або в інвойсі, але такі відомості про оплату, відстрочення або про фінансову гарантію відсутні у перелічених документах;

7) Наданий рахунок на перевезення від 04.10.2023 № 04102023 містить відомості про відсутність страхування вантажу, проте до митного оформлення надані платіжна інструкція, яка вказує начебто на страхування вантажу за рахунками, які як і договір страхування відсутні в декларації. Ця інструкція не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за страхування товару, оскільки не містить підписів (власноручний або електронний) відповідальної особи платника, яка має право розпоряджатись рахунком, будь яких відміток про виконання платіжної операції надавачем платіжних послуг, відповідно до ч.14 Порядку, затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216. Наведене вище ставить під сумні таку складову митної вартості як страхування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості.

Митним органом було обрано метод визначення митної вартості - резервний метод.

У рішенні зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить по товару №2 - 1,12 дол. США/кг (МД від 27.01.2023 №UA100320/2023/001687, МД від 24.02.2023 №UA408020/2023/014001, МД від 26.09.2022 №UA209170/2022/074672); по товару №3 - 0,44 дол. США/кг (МД від 23.05.2022 № UA204080/2022/008345).

11.10.2023 року Одеською митницею оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000181, в якій зазначено про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 116-117).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст.58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст.53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 р. №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п`ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч. 1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі №21-591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року №826/997/16, від 20.02.2015 року №826/8799/16, від 17.04.2018 року №815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

17.05.2023 між товариством ТРАКІЯ ГЛАС БОЛГАРІЯ ЄАТ (Постачальник) та ПП "ЗАХІД" (Покупець) укладена додаткова угода № 1 до договору поставки №02052023 від 02.05.2023, згідно з пунктом 1 якої Сторони домовились доповнити Договір поставки новим розділом 8-1 "Упаковка", пункт 8-1.1 якого передбачає, що Продукція має бути упакована в дерев`яні ящики (каркаси), які мають зберігати Продукцію протягом завантаження, транспортування, перевантаження та зберігання.

Пунктом 8-1.2 розділу 8-1 "Упаковка" договору поставки №02052023 від 02.05.2023 (у редакції додаткової угоди №1 від 17.05.2023) передбачено, що Постачальник та/або Покупець може передавати та/або використовувати тару та піддони, необхідні для розміщення, фіксації, транспортування Продукції (траверси, металеві піраміди, спеціальні металеві конструкції, каркаси платформ з усіма кріпленнями, навісне обладнання до них тощо), надалі - "Поворотна тара".

Відповідно до пункту 8-1.3 розділу 8-1 "Упаковка" договору поставки №02052023 від 02.05.2023 (у редакції додаткової угоди №1 від 17.05.2023) "Поворотна тара" імпортується/експортується в рамках комерційної операції з продажу Продукції, але імпорт/експорт якої сам по собі не є комерційною операцією.

Згідно з пунктом 8-1.4 розділу 8-1 "Упаковка" договору поставки №02052023 від 02.05.2023 (у редакції додаткової угоди № 1 від 17.05.2023) Сторона передає іншій Стороні "Поворотну тару" на безоплатній і поворотній основі на підставі інвойсу.

Пунктом 8-1.5 розділу 8-1 "Упаковка" договору поставки №02052023 від 02.05.2023 (у редакції додаткової угоди № 1 від 17.05.2023) обумовлено, що вартість "Поворотної тари" не включається до ціни Товару. "Поворотна тара" залишається у власності Сторони, яка її передала і підлягає поверненню.

Отже, не відповідає дійсності твердження митниці в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500370/2023/000047/2 від 11.10.2023 про те, що "товар поставляється з використанням оборотної тари, вартість якої включено до ціни товару".

В інвойсах (invoice) (рахунках-фактурах) №0000123146 від 30.09.2023, №0000123185 від 03.10.2023 наведені умови поставки товарів - FOB PORT RUSE (FOB порт Русе).

У пункті А.9 "Перевірка, упаковка, маркування" розділу А "Обов`язки продавця" умов поставки FOB Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) зазначено: "Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з перевіркою товару (перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), яка необхідна для поставки товару у відповідності з пунктом А.4, а також витрати по інспектуванню товару перед відвантаженням, що передбачене владою країни вивезення. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі звичайно прийнято відвантажувати вказаний в договорі товар без упаковки. Продавець може здійснити пакування товару таким чином як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору купівлі-продажу не повідомить продавця про специфічні вимоги до пакування. Маркування упакованого товару повинно бути здійснено належним чином".

Отже, в даному випадку, у зв`язку із застосуванням умов поставки товарів FOB PORT RUSE (FOB порт Русе), продавець (товариство ТРАКІЯ ГЛАС БОЛГАРІЯ CAT, Болгарія) зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару.

Крім того, положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 не передбачено обов`язок декларанта надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару. Це є лише правом декларанта в разі, якщо він заявляє митну вартість товару за методом визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI - метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) та не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Процес формування ціни товару належить виключно продавцю товару. Зазначення в підпункті 2.2 договору поставки №02052023 від 02.05.2023 того факту, що вартість пакування входить у вартість Товару та в пунктах 8-1.4, 8-1.5 розділу 8-1 "Упаковка" договору поставки №02052023 від 02.05.2023 (у редакції додаткової угоди № 1 від 17.05.2023) того, що Сторона передає іншій Стороні "Поворотну тару" на безоплатній і поворотній основі, та вартість "Поворотної тари" не включається до ціни Товару достатньо для розуміння того факту, що зазначена в інвойсах (invoice) (рахунках-фактурах) №0000123146 від 30.09.2023, №0000123185 від 03.10.2023 ціна товару включає в себе вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; а також "Поворотна тара" передається на безоплатній і поворотній основі, вартість "Поворотної тари" не включається до ціни Товару.

Формування ціни є внутрішньою комерційною умовою Продавця та він не зобов`язаний надавати таку інформацію, для покупця цілком достатньо розуміння певної ціни на певних умовах поставки.

Таким чином, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням вже включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в інвойсах (invoice) (рахунках-фактурах) № 0000123146 від 30.09.2023, №0000123185 від 03.10.2023, також "Поворотна тара" передається на безоплатній і поворотній основі, вартість "Поворотної тари" не включається до ціни Товару, а тому відповідно до положень підпункту "в" пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України у митниці не було необхідності відокремлювати зазначені витрати з ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті та зобов`язувати позивача надавати окремі документи для підтвердження таких витрат.

У пункті 22 Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983) показано, в якому порядку можуть вказуватися суми у рахунку, додаткові витрати та вирахування.

Отже, у відповідності до Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983) точний зміст переліку витрат, які наводяться у рахунку залежать від застосовуваних умов поставки товарів, а оскільки умови поставки FOB PORT RUSE (FOB порт Русе) передбачають, що вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а також "Поворотна тара" передається на безоплатній і поворотній основі, вартість "Поворотної тари" не включається до ціни Товару, то вищезазначені витрати не підлягали відокремленню в інвойсах (invoice) (рахунках-фактурах) № 0000123146 від 30.09.2023, № 0000123185 від 03.10.2023.

Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі №160/8775/18 зазначив, що відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних: матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Як встановлено судом апеляційної інстанції, поставка імпортованих позивачем товарів здійснювалася на підставі контракту від 24 березня 2016 року № 2997-BT/CN, відповідно до пункту 2.2 якого ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB Да Чан Бей, Китай (відповідно до Інкотермс - 2010), і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей у країні постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Стосовно висновків відповідача, що надані сертифікати якості є загальними сертифікатами виробника та не мають прив`язки до задекларованої партії вантажу, суд зазначає таке.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у частині 2 статті 53 Митного кодексу України не містить сертифікату якості товарів.

Також перелік додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів та надаються декларантом на запит митного органу, наведений у частині 3 статті 53 Митного кодексу України не містить сертифікату якості товарів.

Отже, сертифікат якості не є документом, що підтверджує митну вартість товарів, в законодавстві України відсутні норми, які зобов`язують декларанта для підтвердження митної вартості товарів подавати до митного органу сертифікат якості.

Також в законодавстві України відсутні положення щодо обов`язкової наявності в сертифікаті якості, виданому нерезидентом, який подається декларантом до митного органу разом з митною декларацією, відомостей щодо партії товарів стосовно якої він виданий.

Крім того, пунктом 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Сертифікат якості від 01.06.2022, сертифікат якості 10 мм від 17.06.2023, сертифікат якості 8 мм від 17.06.2023, сертифікат якості б/н від 20.04.2022, які подані до митниці разом з митною декларацією (МД) № 23UA500370008600U2 від 10.10.2023, не містять інформації щодо числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів; відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому відсутність у вищевказаних сертифікатах відомостей щодо партії товарів стосовно якої вони видані, не могло бути підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причиною для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.

Верховний Суд у постанові від 08.09.2020 у справі № 815/3601/16 прийшов до висновку про те, що у відповідності до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, а тому недоліки сертифікату якості не є підставою для винесення оскарженого позивачем рішення та картки відмови.

Стосовно висновків відповідача, що надано зовнішньоекономічний договір від 02.05.2023 № 02052023, аркуші якого не пронумеровані та не підписані іншою сторонами договору, підписи та печатки однієї з сторін знаходяться на окремому аркуші, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відноситься зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності.

Абзацом тринадцятим статті 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Також відповідно до частин 1, 2, 5 статті 6 Закону України від 16.04.1991 № 959- ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Згідно з частиною 3 статті 31 Закону України від 23.06.2005 № 2709-ІУ "Про міжнародне приватне право" зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України. Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми зовнішньоекономічного договору визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.

Також частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Таким чином, нормами чинного законодавства України не передбачено обов`язку сторін за правочином по вчиненню дій щодо нумерації сторінок договору, проставляння підписів та печаток на кожній сторінці договору, який містить більше ніж одну сторінку.

Зовнішньоекономічний договір - договір поставки № 02052023 від 02.05.2023 належним чином засвідчений підписами уповноважених осіб Постачальника та Покупця, печатками Постачальника та Покупця на останньому аркуші договору, що не дає сумніву про дійсну наявність господарських правовідносин між контрагентами.

Відсутність номерів на аркушах договору поставки № 02052023 від 02.05.2023, відсутність підписів уповноважених осіб Постачальника та Продавця на кожному аркуші договору поставки № 02052023 від 02.05.2023 не тягне за собою недійсності чи нікчемності такого договору.

Крім того, Одеською митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500370/2023/000047/2 від 11.10.2023 не зазначено яким чином відсутність номерів на аркушах договору поставки № 02052023 від 02.05.2023 та відсутність підписів уповноважених осіб Постачальника та Продавця на кожному аркуші договору поставки № 02052023 від 02.05.2023, вплинуло на митну вартість товарів, хоча митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та достовірності, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх оформленні.

Разом з тим, твердження відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що відсутність підписів уповноважених осіб Постачальника та Продавця на кожному аркуші договору поставки № 02052023 від 02.05.2023, а також наявність підписів уповноважених осіб Постачальника та Покупця, печаток Постачальника та Покупця на останньому аркуші договору може свідчити про те, що даний документ може містити ознаки підробки, є суб`єктивною оцінкою посадової особи митниці, за відсутності достатніх на це підстав, тобто фактично це є необґрунтованим припущенням посадової особи митного органу.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2021 у справі №809/119/17 наявний правовий висновок про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Одеська митниця в оскаржуваному рішенні в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначає про те, що у наданому до митного оформлення сертифікаті про походження вказана загальна кількість вантажу, що не дає змоги однозначно ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів.

Слід зазначити, що згідно з частинами 1, 3 статті 41 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Крім того, відповідно до Закону України від 05.10.2006 №227-У Україна приєдналась до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком І до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м. Брюсселі, в тому числі Додатком II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (Додаток III до Протоколу), що додаються".

Форма сертифікату (свідоцтва) про походження товару наведена в додатку І до розділу 2 "Документи, які підтверджують походження товарів" Спеціального додатку К до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 та передбачає зазначення у сертифікаті (свідоцтві) про походження товару відомостей про вагу брутто товарів.

Відомості щодо заповнення окремих граф сертифікату (свідоцтва) про походження товару зазначені у примітках, які є додатком II до розділу 2 "Документи, які підтверджують походження товарів" Спеціального додатку К до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973.

Правила оформлення сертифікатів (свідоцтв) про походження товару містяться у додатку III до розділу 2 "Документи, які підтверджують походження товарів" Спеціального додатку К до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973.

Розділ 2 Спеціального додатку К до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 та додатки до нього не містять положень, які передбачають обов`язкове зазначення у сертифікаті (свідоцтві) про походження товару відомостей про вагу брутто кожного товару, який входить до складу вантажу.

У графі 1 "Consignor" (Відправник товару) сертифікату про походження товару (certificate of origin) № 0000226703 0390033144 від 03.10.2023 вказане найменування та адреса товариства ТРАКІЯ ГЛАС БОЛГАРІЯ CAT, Болгарія (TRAKYA GLASS BULGARIA EAD), яке є Постачальником згідно договору поставки № 02052023 від 02.05.2023.

У графі 2 "Consignee" (Товароодержувач) сертифікату про походження товару (certificate of origin) № 0000226703 0390033144 від 03.10.2023 зазначене найменування та адреса ПП "ЗАХІД", яке є Покупцем згідно договору поставки № 02052023 від 02.05.2023.

У графі 6 "Marks, Number and Kind of Packages, Description of Goods" (Відмітки та нумерація, Кількість та вид упакувань, Опис товарів ) сертифікату про походження товару (certificate of origin) №0000226703 0390033144 від 03.10.2023 наведене наступне: "Glass products 4 mm, 8 mm, 10 mm in 463 wooden packages, Total: 107794.64 m2. Invoices 0000123185 / 03.10.2023; 0000123146 / 30.09.2023".

Тобто в графі 6 сертифікату про походження товару (certificate of origin) №0000226703 0390033144 від 03.10.2023 наявні посилання на інвойси № 0000123146 від 30.09.2023, № 0000123185 від 03.10.2023, які видані на товари, заявлені у митній декларації (МД) № 23UA500370008600U2 від 10.10.2023.

У графі 7 "Quantity" (Кількість) сертифікату про походження товару (certificate of origin) № 0000226703 0390033144 від 03.10.2023 вказана вага брутто товарів 1 095 769 кг., яка співпадає з вагою брутто товарів, вказаною в інвойсах (invoices) №0000123146 від 30.09.2023 (вага брутто товарів 818 531 кг), №0000123185 від 03.10.2023 (вага брутто товарів 277 238 кг).

Отже, відомості, наведені у сертифікаті про походження товару (certificate of origin) № 0000226703 0390033144 від 03.10.2023 дозволяли ідентифікувати зазначений у ньому вантаж з товарами, заявленими у митній декларації (МД) № 23UA500370008600U2 від 10.10.2023.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у частині 2 статті 53 Митного кодексу України не містить сертифікату про походження товарів.

Отже, сертифікат (свідоцтво) про походження товарів не є документом, що підтверджує митну вартість товарів.

У постанові від 11.09.2018 у справі №815/2365/17 Верховний Суд прийшов до висновків про те, що з приводу зауваження Митниці щодо відсутності в поданих декларантом пакетах документів сертифікатів походження товару та сертифікатів якості товару, виданих незалежним сюрвейером, то колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що вказані документи не визначені у статті 53 МК України як документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Сертифікат про походження товару (certificate of origin) № 0000226703 0390033144 від 03.10.2023 не містять інформації щодо числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів; відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому відсутність у вищевказаному сертифікаті відомостей щодо ваги брутто кожного окремого товару, що входив до складу партії товарів, не могло бути підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причиною для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.

Також Одеська митниця в рішенні про коригування митної вартості товарів в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначає про те, що "у наданому до митного оформлення договорі про перевезення від 26.09.2023 відсутня нумерація сторінок та відсутні підписи сторін з першого по четвертий аркуші. Крім того вартість перевезення значно відрізняється від інших перевезень аналогічного вантажу цим самим перевізником та сторонами контракту. Це ставить під сумніви дану складову митної вартості заявлену декларантом ".

Суд зазначає, що згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Також, пунктом 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України в передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

У пункті 4.1 договору поставки № 02052023 від 02.05.2023 визначено, що Постачальник: а) Поставляє замовлену Покупцем Продукцію відповідно до рахунків- проформ та (або) інвойсів Постачальника; b) Поставляє Продукцію відповідно до Incoterms 2010, зазначених у Контракті між сторонами. Умови поставки: FCA Тирговиште, Болгарія або FOB болгарський порт (Варна, Русе тощо) або інші умови поставки згідно інвойсів.

В інвойсах (рахунках-фактурах) № 0000123146 від 30.09.2023, № 0000123185 від 03.10.2023 наведені умови поставки товарів - FOB PORT RUSE (FOB порт Русе).

Підпунктом "а" пункту БЗ розділу Б "Обов`язки покупця" терміну FOB Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) передбачено, що Покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товарів від вказаного порту відвантаження, за винятком випадків, коли договір перевезення укладається продавцем як вказано у пункті A3.

Відповідно до статті 133 Кодексу торговельного мореплавства України за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов`язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт). Фрахтувальником і фрахтівником визнаються особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер).

26.09.2023 між BASKIM KIMYA DI$ TICARET LIMITED §IRKETI, Туреччина (Оператор Судна) та ПП "ЗАХІД" (Фрахтувальник) укладений чартер, в якому визначені характеристики судна - теплоходу ELSAVA, прапор Німеччини.

Пунктами 2, 3 чартеру від 26.09.2023 визначено: порт навантаження: 1 робочий безпечний причал порту RUSE (Русе), судно завжди на плаву, завжди доступне; порт вивантаження: 1 робочий безпечний причал, судно завжди на плаву ІЗМАЇЛ, Україна.

Пунктом 4 чартеру від 26.09.2023 визначений основний вантаж: вироби зі скла в дерев`яних каркасах, мінімум 1000-1300 тон до повної вантажомісткості в опціоні Фрахтувальників.

Чартер від 26.09.2023 на останній сторінці підписаний уповноваженими особами BASKIM KIMYA DIS TICARET LIMITED SIRKETI, Туреччина (Оператора Судна) та ПП "ЗАХІД" (Фрахтувальника), їх підписи засвідчені печатками.

Статтею 134 Кодексу торговельного мореплавства передбачено, що договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі. Документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є: 1) рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень; 2) коносамент - якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті; 3) інші письмові докази.

Також частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Таким чином, нормами чинного законодавства України не передбачено обов`язку сторін за договором морського перевезення вантажу (чартеру) по вчиненню дій щодо нумерації сторінок договору, проставляння підписів та печаток на кожній сторінці договору, який містить більше ніж одну сторінку.

Чартер від 26.09.2023 належним чином засвідчений підписами уповноважених осіб Оператора Судна та Фрахтувальника, печатками Оператора Судна та Фрахтувальника на останньому аркуші договору, що не дає сумнівів про дійсну наявність господарських правовідносин між контрагентами.

Крім того, факт укладення договору морського перевезення вантажу з порту Русе (Болгарія) до порту Ізмаїл (Україна) підтверджується коносаментом (river waybill) № 1-R від 03.10.2023, вантажною відомістю (cargo manifest) від 03.10.2023, які були подані до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 23UA500370008600U2 від 10.10.2023.

Відсутність номерів на аркушах чартеру від 26.09.2023, відсутність підписів уповноважених осіб Постачальника та Продавця на кожному аркуші чартеру на від 26.09.2023 не тягне за собою недійсності, неукладеності чи нікчемності такого договору, не могло бути підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причиною для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.

Одеською митницею в оскаржуваному рішенні не вказано, яким чином відсутність номерів на аркушах чартеру від 26.09.2023, відсутність підписів уповноважених осіб Постачальника та Продавця на кожному аркуші чартеру на від 26.09.2023, вплинуло на митну вартість товарів, хоча митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та достовірності, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх оформленні.

Разом з тим, відповідно до пункту 15 чартеру від 26.09.2023 фрахт у розмірі EUR 28/t підлягає сплаті на умовах 100% оплати згідно з рахунком (інвойсом) протягом 360 календарних днів з дати вивантаження вантажу.

Вага брутто вантажу, вказаного у інвойсі № 0000123146 від 30.09.20 23 складає 818,531 т., вага брутто вантажу, вказаного у інвойсі №0000123185 від 03.10.2023 складає 277,238 т.; загальна вага брутто вантажу складає 1 095,769 т, а отже у відповідності до пункту 15 чартеру від 26.09.2023 розмір фрахту складає 30 681,53 євро (1 095,769 т х 28 євро = 30 681,53 євро).

Крім того, вартість перевезення товарів підтверджується документом final transportation invoice № 04102023 від 04.10.2023, що складений BASKIM KIMYA DIS TICARET LIMITED SIRKETI, Туреччина (Оператором Судна) та підписаний її уповноваженою особою, в якому зазначені реквізити Оператора Судна та Фрахтувальника (ПП "ЗАХІД"), вага вантажу 1 095,769 т, назва судна - теплохід ELSAVA, реквізити чартеру від 26.09.2023, сума витрат на перевезення - 30 681,53 євро.

У митній декларації декларантом визначено та заявлено митну вартість товарів за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається, зокрема, з витрат на транспортування товарів у місце ввезення на митну територію України (пункт пропуску "Ізмаїльський морський торговельний порт") розмірі 30 681,53 євро.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2021 у справі № 809/119/17 наявний правовий висновок про те, що "митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Також Одеська митниця в рішенні про коригування митної вартості товарів в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначає про те, що "згідно контракту поставка товару здійснюється партіями, сформованими на підставі замовлень покупця. Зазначені документи до митного оформлення не надано, також у п.2.2 контракту вказується, що умови розрахунків будуть вказані у рахунку-проформі або в інвойсі, але такі відомості про оплату, відстрочення або про фінансову гарантію відсутні у перелічених документах".

Пунктом 1 договору поставки №02052023 від 02.05.2023 передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується купити скляну продукцію SiSecam Flat Glass (Продукція) відповідно до замовлень, відправлених Покупцем та прийнятих Постачальником.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у частині 2 статті 53 Митного кодексу України не містить замовлень, відправлених Покупцем та прийнятих Постачальником.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Замовлення, відправлені Покупцем та прийняті Постачальником, не є документом, що підтверджує митну вартість товарів, а отже не мають впливу на числові визначення митної вартості, оскільки фактично поставка товару здійснюється в обсягах відповідно до цін, вказаних в інвойсах.

Отже, ненадання декларантом для підтвердження митної вартості товарів документів, які не передбачені законодавством України (замовлень), не може бути підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причин для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.

Таким чином, ненадання декларантом разом з митною декларацією (МД) №23UA500370008600U2 від 10.10.2023 замовлень, відправлених Покупцем та прийнятих Постачальником, не могло бути підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причиною для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.

Крім того, відповідно до пункту 2.2 договору поставки № 02052023 від 02.05.2023 ціни на продукцію (у метрах квадратних), а також умови розрахунків, вказані в рахунку-проформі та/або інвойсі, і включають вартість Продукції, упаковку, маркування, завантаження та кріплення Продукції на транспортному засобі Покупця.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наявність або відсутність в інвойсах (invoice) № 0000123146 від 30.09.2023, № 0000123185 від 03.10.2023 інформації стосовно того, що Покупець здійснює оплату з товар за передоплатою та (або) із відстроченням платежу не стосується числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів, а тому не могла бути підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причиною для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625 зробив такий висновок: "у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).... Ухвалюючи рішення, суди виходили з того, що у розумінні статті 53 МК України банківські платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість товарів лише в тому випадку, якщо на момент митного оформлення товару декларантом оплачено рахунок за такий товар; відсутність в поданих декларантом документах відомостей щодо термінів оплати, не підтверджує неможливість визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості; дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару; тобто, строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару".

У постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19 міститься висновок про те, що "у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості".

Крім того, Одеська митниця в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500370/2023/000047/2 від 11.10.2023 в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначає про те, що "наданий рахунок на перевезення від 04.10.2023 № 04102023 містить відомості про відсутність страхування вантажу, проте до митного оформлення надані платіжна інструкція, яка вказує начебто на страхування вантажу за рахунками, які як і договір страхування відсутні в декларації. Ця інструкція не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за страхування товару, оскільки не містить підписів (власноручний або електронний) відповідальної особи платника, яка має право розпоряджатись рахунком, будь яких відміток про виконання платіжної операції надавачем платіжних послуг, відповідно до ч.14 Порядку, затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216. Наведене вище ставить під сумні таку складову митної вартості як страхування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості."

Так, у митній декларації (МД) №23UA500370008600U2 від 10.10.2023 декларантом визначено та заявлено митну вартість товарів за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається в тому числі із витрат на страхування товарів у розмірі 48 038,38 грн.

Відповідно до пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування цих товарів.

Також, пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У пункті 4.1 договору поставки №02052023 від 02.05.2023 визначено, що Постачальник: а) Поставляє замовлену Покупцем Продукцію відповідно до рахунків- проформ та (або) інвойсів Постачальника; Ь) Поставляє Продукцію відповідно до Incoterms 2010, зазначених у Контракті між сторонами. Умови поставки: FCA Тирговиште, Болгарія або FOB болгарський порт (Варна, Русе тощо) або інші умови поставки згідно інвойсів.

Підпунктом "b" пункту A3 розділу А "Обов`язки продавця" терміну FOB Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) передбачено, що у продавця немає обов`язку перед покупцем по укладенню договору страхування. Однак продавець зобов`язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик та за його рахунок (при наявності витрат), інформацію, необхідну покупцю для отримання страхування.

Підпунктом "b" пункту БЗ розділу А "Обов`язки покупця" терміну FOB Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) передбачено, що у покупця немає обов`язку перед продавцем по укладенню договору страхування.

У документі final transportation invoice № 04102023 від 04.10.2023, що складений BASKIM KIMYA DIS TICARET LIMITED SIRKETI, Туреччина (Оператором Судна), зазначено, що "CARGO WAS NOT INSURED BY THE OPERATOR", тобто вантаж не страхувався оператором судна (BASKIM KIMYA DISI TICARET LIMITED SIRKETI, Туреччина), оскільки укладення договору страхування здійснювалось ПП "ЗАХІД.

Разом з митною декларацією (МД) №23UA500370008600U2 від 10.10.2023 декларантом до Одеської митниці був наданий договір добровільного страхування вантажів №09/01-187435 від 04.10.2023 між страховиком (Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269) та страхувальником (ПП "ЗАХІД").

Пунктом 1 договору добровільного страхування вантажів № 09/01-187435 від 04.10.2023 передбачено, що предметом договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, і пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням заявленим на страхування вантажем, що перевозиться протягом дії цього Договору.

У підпункті 1.1. "Застрахований вантаж" пункту 1 договору добровільного страхування вантажів № 09/01-187435 від 04.10.2023 визначені: найменування вантажу - "скло листове та дзеркала", кількість місць - 463 пачок, вартість вантажу - вартість товарів, зазначена в інвойсах (invoice) № 0000123146 від 30.09.2023, № 0000123185 від 03.10.2023 - 358 115,73 євро (сума в валюті України на день укладення договору № 09/01-187435 від 04.10.2023 за курсом НБУ на 04.10.2023 - 38,3263 грн. за 1 євро - 13 725 250,90 грн.).

У підпункті 1.2 "Умови перевезення застрахованого вантажу" пункту 1 договору добровільного страхування вантажів №09/01-187435 від 04.10.2023 передбачені: вид перевезення вантажу - водний, найменування транспортного засобу - MV ELSAVA, пункт відправлення - порт РУСЕ, Болгарія, пункт призначення - порт ІЗМАЇЛ, Україна, умови поставки вантажу - FOB.

Пунктом 2 договору добровільного страхування вантажів №09/01-187435 від 04.10.2023 визначені умови страхування, зокрема, страхова сума: вартість товарів, зазначена в інвойсах (invoice) №0000123146 від 30.09.2023, № 0000123185 від 03.10.2023 - 358 115,73 євро (сума в валюті України на день укладення договору № 09/01-187435 від 04.10.2023 за курсом НБУ на 04.10.2023 - 38,3263 грн. за 1 євро - 13 725 250,90 грн.); страховий тариф - 0,35 % страхової суми - 48 038,38 грн.

Статтею 10 Закону України "Про страхування" визначено, що страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов`язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Підпунктом 2.4 "Страховий платіж" пункту 2 "Умови страхування" договору добровільного страхування вантажів № 09/01-187435 від 04.10.2023 визначений розмір страхового платежу - 48 038,38 грн., а також те, що страховий платіж має бути сплачений Страхувальником в повному обсязі, одним платежем, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Страховика до моменту початку перевезення застрахованого вантажу. У випадку несплати Страхувальником страхового платежу в обумовленому в цьому Договорі розмірі та строк, цей Договір вважається таким, що не укладений.

На виконання умов договору добровільного страхування вантажів №09/01-187435 від 04.10.2023 страхувальник (ПП "ЗАХІД") сплатив страховий платіж у розмірі 48038,38 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 52 від 04.10.2023, копія якої була подана декларантом до Одеської митниці разом з митною декларацією.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 №189) це Положення визначає обов`язкові реквізити платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, вимоги щодо її оформлення.

В оскаржуваному рішенні відповідач посилається на пункт 14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189), в якій наведений перелік обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах.

Платіжна інструкція №52 від 04.10.2023 видана в гривнях (національній валюті України), а тому норми щодо її обов`язкових реквізитів не визначаються Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189).

Отже, Одеська митниця в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів помилково застосувала положення пункту 14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 №189).

Пунктом 1 частини 2 статті 41 Закону України від 30.06.2021 №1591-IX "Про платіжні послуги" передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок.

Пунктом 54 частини 1 статті 1 Закону України від 30.06.2021 №1591-ІХ "Про платіжні послуги" визначено, що платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Відповідно до пункту 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі. Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги.

Платіжна операція згідно платіжної інструкції №52 від 04.10.2023 здійснювалась позивачем за допомогою застосовуваного банківською установою - АТ "Укрексімбанк" (АТ "Державний експортно-імпортний банк України") програмно-технічного комплексу "Клієнт-Банк". Створений за допомогою вказаного програмно-технічного комплексу електронний платіжний документ не містить відповідних граф для розміщення вказаних відповідачем реквізитів, оскільки підписується клієнтом банку за допомогою електронного цифрового підпису.

Однак, вищевказаний платіжний документ містить відповідні відмітки - дату його виконання банком ("Проведено банком 04 жовтня 2023 року") та відбиток штемпеля АТ "Укрексімбанк", які свідчить про виконання вказаного платіжного документу (переказ коштів) зазначеною банківською установою.

Таким чином, подані декларантом разом з митною декларацією (МД) №23UА500370008600U2 від 10.10.2023 копії договору добровільного страхування вантажів №09/01-187435 від 04.10.2023, платіжної інструкція №52 від 04.10.2023 містили достовірну інформацію про витрати на страхування товарів, не мали розбіжностей, підтверджували заявлені у вказаній митній декларації відомості про витрати на страхування товарів, й не давали підстав для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причиною для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

Встановивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме документи та яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не містять подані декларантом документи.

Аналізуючи зазначені норми, Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

За таких обставин, у митного органу були відсутні підстави вимагати у декларанта подання додаткових документів за переліком ч.3 ст.53 МК України.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною контракту.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв спірне рішення №UA500370/2023/000047/2 від 11.10.2023 року про коригування митної вартості товарів, а також картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000181 від 11.10.2023 року, тому вони підлягають скасуванню, а позов Приватного підприємства "ЗАХІД" - повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме: судовий збір у розмірі 15122,84 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "ЗАХІД" (адреса: пров. Першотравневий, 25/2, м. Миколаїв, 54031, код ЄДРПОУ 32333300) до Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2023/000047/2 від 11.10.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000181 від 11.10.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Приватного підприємства "ЗАХІД" сплачений судовий збір у розмірі 15122,84 грн (п`ятнадцять тисяч сто двадцять дві гривні вісімдесят чотири копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	07.11.2024
Оприлюднено	18.11.2024
Номер документу	123043156
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —420/4298/24

Ухвала від 16.01.2025

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

Ухвала від 16.01.2025

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

Ухвала від 13.12.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

Рішення від 07.11.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Андрухів В.В.

Ухвала від 13.02.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Андрухів В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 07.11.2024 по справі 420/4298/24ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —420/4298/24

Ухвала від 16.01.2025

Ухвала від 16.01.2025

Ухвала від 13.12.2024

Рішення від 07.11.2024

Ухвала від 13.02.2024

Рішення
від 07.11.2024 по справі 420/4298/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД