Ухвала

від 21.10.2024 по справі 761/35772/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/35772/24

Провадження № 1-кс/761/23825/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , представників власника майна ТОВ «Спейсикс» - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання представника власника майна ТОВ «СПЕЙСИКС» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2024 року, у кримінальному провадженні №72023000500000026 від 02.05.2023 року,-

В С Т А Н О В И В

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна ТОВ «СПЕЙСИКС» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2024 року, у кримінальному провадженні №72023000500000026 від 02.05.2023 року.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 11.09.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/32792/24 задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт корпоративних прав ТОВ «СПЕЙСИКС» у кримінальному провадженні №72023000500000026 від 02.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Вказаною ухвалою накладено арешт на корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС» у вигляді частки у розмірі 30 000 750,00 грн, що складає 51% статутного капіталу ТОВ «СПЕЙСИКС», шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (особам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктами державної реєстрації, нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зазначеного майна.

Звернули увагу на ті обставини, що сторона обвинувачення систематично звертається в межах кримінального провадження №72023000500000026 з клопотаннями про арешт майна ТОВ «СПЕЙСИКС», уважають фактично блокується його законна діяльність. Однак надалі слідчими суддями приймаються рішення про скасування накладеного арешту, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість ініційованих стороною обвинувачення заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, в ухвалі слідчого судді про накладення арешту слідчий суддя посилається на акт податкової перевірки ГУ ДПС у м. Києві № 71281/Ж5/26-15-07-01-06-03/43635954 від 03.11.2023, на підставі якого складено щодо ТОВ «СПЕЙСИКС» податкові повідомлення-рішення.

Водночас протягом півтора року стороною обвинувачення жодного належного розслідування в межах кримінального провадження №72023000500000026 не проводиться, Жодних ефективних дій з боку БЕБ України та Офісу Генерального прокурора, спрямованих на встановлення обставин справи та розблокування роботи ТОВ «СПЕЙСИКС» не вчиняються.

Навели ті обставини, що у ТОВ «СПЕЙСИКС» наразі не виникло жодного зобов`язання зі сплати спірної суми податків, зокрема, за наслідками податкової перевірки.

При відсутності узгоджених зобов`язань ТОВ «СПЕЙСИКС» із сплати податків відповідно до Податкового кодексу України стверджувати про вчинення посадовою особою злочину, передбаченого ст. 212 КК України, - уважають відсутні підстави.

Уважають, що доводи прокурора про арешт майна є необґрунтованим та не містить під собою правового підґрунтя. У матеріалах клопотання про арешт майна як і у постанові про визнання речовими доказами корпоративних прав ТОВ «СПЕЙСИКС» у вигляді частки у розмірі 30 000 750,00 грн, що складає 51% статутного капіталу ТОВ «СПЕЙСИКС», не зазначено та належним чином не вмотивовано, яким чином вказане майно має відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення злочину могли залишитися на них та чи можливо їх використовувати як речовий доказ у даному кримінальному провадженні.

Крім того, зауважили, що жодного доказу з приводу того, що корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС» здобуті внаслідок вчинення злочинів, що розслідуються, чи якимось чином пов`язані з розслідуваними подіями, стороною обвинувачення на даний час не здобуто.

На підставі наведеного просять слідчого суддю скасувати арешт майна.

В судовому засіданні представники власника майна ТОВ «Спейсикс» - адвокати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підтримали клопотання в повному обсязі. Зауважили, що посилання сторони обвинувачення на аналітичний висновок не може бути належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні, крім того, є висновок експерта про необґрунтованість висновку податкової перевірки, який також оскаржується в порядку адміністративного судочинства. Звернули увагу, що власник корпоративних прав ОСОБА_6 набув право на частку з початку діяльності підприємства у 2020 році, тобто поза межами періоду, щодо якого здійснюється кримінальне провадження.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання про скасування арешту, вказав, що корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС» у вигляді частки у розмірі 30 000 750,00 грн, що складає 51% статутного капіталу ТОВ «СПЕЙСИКС» визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, та накладено арешт, у зв`язку із тим, що вказані корпоративні права набуті кримінально-протиправним шляхом, а також використовувалися з метою ухилення від сплати податків.

Заслухавши пояснення учасників розгляду клопотання, проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, в тому числі, з метою збереження речових доказів.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено в судовому засіданні Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000026, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 травня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «СПЕЙСИКС» зареєстроване 28 травня 2020 року, про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за 10741020000091342. Згідно з даними Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, ТОВ «СПЕЙСИКС» на підставі свідоцтва на торговельну марку № 325655 є власником марки «КОСМОЛОТ».

11.09.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/32792/24 задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт корпоративних прав ТОВ «СПЕЙСИКС» у кримінальному провадженні №72023000500000026 від 02.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Вказаною ухвалою накладено арешт на корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС» у вигляді частки у розмірі 30 000 750,00 грн, що складає 51% статутного капіталу ТОВ «СПЕЙСИКС», шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (особам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктами державної реєстрації, нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зазначеного майна.

Зі змісту ухвали вбачається, що арешт на корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС» у вигляді частки у розмірі 30 000 750,00 грн, що складає 51% статутного капіталу ТОВ «СПЕЙСИКС» було накладено з метою збереження речових доказів, які уважають на етапі постановлення ухвали 11.09.2024 року виправдовували потреби досудового розслідування.

Прокурор при накладенні арешту посилався на ті обставини, що корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС» відповідають критеріям ст. 98 КПК України, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

В ухвалі слідчого судді від 11.09.2024 року про накладення арешту на корпоративні права слідчий суддя виходив з тих обставин, що співробітниками Головного управління ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «СПЕЙСИКС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.05.2020 по 30.06.2023, валютного - за період з 28.05.2020 по 30.06.2023, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 28.05.2020 по 30.06.2023 та іншого законодавства за відповідний період, за результатами проведення якої складено акт № 71281/Ж5/26-15-07-01-06-03/43635954 від 03.11.2023 про результати документальної перевірки ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954).

Актом про результати документальної перевірки встановлено, що ТОВ «СПЕЙСИКС» безпідставно віднесено витрати в 1 півріччі 2023 року по взаємовідносинам з ТОВ «ІНФЛЕНС СКІЛ» (код ЄДРПОУ 44224616), ТОВ «СТРОЙ СІТІ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 42642394), ТОВ «СПЕКТР СІСТЕМ ЛТД» (код ЄДРПОУ 43468436) зі створення нематеріальних активів «Рекламний ролик» на загальну суму 53 000 000 гривень, що відображені в рядку 2180 «Інші операційні витрати» звіту про фінансові результати.

За твердженням органу досудового розслідування за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954) здійснено виплати (повернення) на користь фізичних осіб (гравців) на загальну суму 5 713 749 950,77 грн., з яких: 1 217 787 410 грн. перераховано фізичним особам (гравцям) у вигляді виграшів від участі в азартних іграх через мережу Інтернет; 4 495 962 540,77 грн. перераховано фізичним особам (гравцям) у вигляді повернення депозитів, які нібито не були використані з метою участі в азартних іграх онлайн казино в мережі Інтернет, а саме: в 2021 році - 2 782 147, 26 грн.; в 2022 році - 236 189 627, 00 грн.; в 2023 році - 4 256 990 766, 51 грн.

04 вересня 2024 року постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 вказані корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС» визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Однак такі доводи в запереченнях прокурора є необґрунтованими при тому, що предметом злочину, передбаченого ст. 212 КК України, є конкретні, визначені податки, збори та інші обов`язкові платежі, що входять в систему оподаткування, безпосереднім об`єктом злочину є суспільні відносини у сфері податкового регулювання. Таким чином, вважати, що корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС», відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, в даному кримінальному провадженні - відсутні підстави, такі твердження прокурора з огляду також на час набуття ОСОБА_6 частки у 2020 році є необґрунтованим припущенням.

Прокурором не надано достатніх фактичних даних на підтвердження факту ухилення посадовими особами підприємства від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), в особливо великих розмірах. Відповідними достовірними даними, отриманими в межах досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, такі обставини не підтверджуються, а висновки спеціалістів, зокрема за результатами податкової перевірки, не мають сили доказів, оскільки зокрема і оспорюються підприємством в порядку адміністративного судочинства.

Отже на підставі наведених фактичних даних, відсутні достатні підстави вважати, що вчинено злочин, передбачений ч.3 ст. 212 КК України, а наведені прокурором доводи про відповідність майна речовим доказам, не є тому достатнім підтвердженням, не є достатніми для вжиття такого виду обмеження як арешт майна на даній стадії кримінального провадження.

Також необхідно врахувати, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно суб`єкта господарювання, а також податкова інформація не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом злочину, що повинно бути встановлено в судовому порядку на підставі достатніх й допустимих доказів, наданих слідчим, прокурором.

Проте з часом тривалості кримінального провадження, обсягу обставин, які розслідуються, прокурор не обґрунтував, що в подальшому корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС» у вигляді частки у розмірі 30 000 750,00 грн, що складає 51% статутного капіталу ТОВ «СПЕЙСИКС», можуть бути використані як доказ, при тому, що ТОВ «СПЕЙСИКС» обґрунтував законність їх походження та належність.

В ході кримінального провадження з 02.05.2023 року стороною обвинувачення не здобуто більш вагомих фактичних даних в обґрунтування обставин, які дають підстави для висновку, що вчинено злочин, передбачений ч.3 ст. 212 КК України за ознаками ухилення від сплати податків, зборів, в особливо великих розмірах, достовірних даних про розмір збитків не надано. Жодній особі у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.

Вказане свідчить, що арешт, накладений на корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС», не відповідає співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у подальшому.

Таким чином, на теперішній час матеріали кримінального провадження не містять переконливих доказів того, що арештоване майно, а саме корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС», набуто у власність протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального чи правопорушення, використовувалися з метою ухилення від сплати податків.

Крім того, прокурором не доведено, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення його збереження.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти РФ», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).

Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Росії», так і в справі «Фрізен проти РФ», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.

Разом з цим, як вбачається з викладеного, накладений у даному кримінальному провадженні арешт корпоративних прав ТОВ «СПЕЙСИКС» жодним чином не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні та будь-яким чином не пов`язаний з розслідуванням конкретного злочину, оскільки посадових осіб ТОВ «СПЕЙСИКС» не було допитано в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, в жодному процесуальному статусі. У вказаному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено.

Більше того, з відповідей детектива БЕБ України убачається, що представникам ТОВ «СПЕСИКС» неодноразово надавались відповіді на клопотання, в яких детектив повідомляв про відсутність права звернення товариства з клопотаннями в порядку ст. 220 КПК України, посилаючись на те, що товариство не має процесуального статусу у кримінальному провадженні № 72023000500000026 від 02.05.2023, оскільки ТОВ «СПЕЙСИКС» не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Тобто, вказане, свідчить про те, що збереження заходу забезпечення в подальшому у вигляді арешту корпоративних прав ТОВ «СПЕЙСИКС» у даному кримінальному провадженні є безпідставним, та таким, що буде надмірним втручанням в права юридичної особи.

З тривалістю кримінального провадження сторона обвинувачення повинна надати більш вагомих та переконливих даних для збереження та продовження втручання у права власника.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання представника власника майна ТОВ «СПЕЙСИКС» - адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2024 року, у кримінальному провадженні №72023000500000026 від 02.05.2023 року, підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника власника майна ТОВ «СПЕЙСИКС» - адвоката ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2024 року, у кримінальному провадженні №72023000500000026 від 02.05.2023 року, а саме:

-на корпоративні права ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954) у вигляді частки у розмірі 30000750,00 грн, що складає 51 % статутного капіталу ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954), яка належить ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Скасувати заборону державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (особам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктами державної реєстрації, нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зазначеного майна.

Ухвала оскарженню не підлягає, на неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1