Рішення

від 13.11.2024 по справі 140/10454/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/10454/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимира про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимира (далі КЕВ м. Володимир, відповідач) про стягнення з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів послуг/емітентів електронних грошей юридичної особи Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир в дохід бюджету податковий борг в сумі 2 874 675,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач взятий на податковий облік, зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі ПК України). За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 2 874 675,01 гривень. Позивачем відповідачу була надіслана податкова вимога №522-23 від 17.03.2015. Проте, вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з рахунків Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 2 874 675,01 гривень.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено судовий розгляд справи проводити без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просить відмовити у його задоволенні, оскільки відповідач є державною установою, що діє на основі державної власності, управління яким виконує командування Сил логістики ЗСУ, а фінансове забезпечення здійснюється Департаментом фінансів Міністерства оборони України.

Таким чином, існування податкового боргу зумовлюється такою обставиною як ненадання коштів відповідачу розпорядником вищого рівня, тобто відсутністю вини КЕВ м. Володимир.

Відповідно до пункту 112.1, 112.2, статті 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відсутність вини КЕВ м. Володимир підтверджує й факт неможливості дотримання правил та норм встановлених ПК України у зв`язку із зазначеним вище правовим статусом КЕВ м. Володимир та відсутністю у відповідача відповідних повноважень. Таким чином, КЕВ м. Володимир не може бути притягнуто до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

Крім того, представник відповідача зауважив, що розпорядженням начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики ЗСУ (далі ЦУІІЗ КСЛ ЗСУ) від 20.04.2021 №370/2/8932 (ЦУІІЗ КСЛ ЗСУ здійснює координацію, спрямування та контроль за діяльністю КЕВ м. Володимир згідно Положення про КЕВ м. Володимир від 29.05.2024 №174) було встановлено, що фінансування сплати земельного податку здійснюється лише за рішеннями судів, які набрали законної сили.

Отже, КЕВ м. Володимир діяв відповідно до висновку про застосування норми права Верховного Суду про що неодноразово наголошувалося у скаргах КЕВ м. Володимир на податкові повідомлення рішення, а тому нарахована пеня підлягає анулюванню згідно положень ПК України.

Представник КЕВ м. Володимир зазначила, що у податкових повідомленнях-рішеннях від 18.04.2024 №0089730405, від 18.04.2024 №0089720405 отриманих КЕВ м. Володимир контролюючим органом здійснено посилання на статтю 124 ПК України без зазначення конкретного положення на підставі якого було здійснено розрахунок пені, КЕВ м. Володимир вважає, шо контролюючим органом не було дотримано вимог, визначених пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу. Також, податкове повідомлення-рішення від 31.07.2024 №0208180407 надіслано КЕВ м. Володимир без розрахунку суми податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, що є порушенням абзацу п`ятого підпункту 58.1.2 пункту 58.1 статті 58 ПК України.

Таким чином, контролюючим органом було допущено порушення норм чинного законодавства при складанні податкових повідомлень-рішень і вони не відповідають вимогам, встановленим пунктом 58.1 статті 58 ПК України, тому КЕВ м. Володимир наголошує на відсутність підстави для притягнення КЕВ м. Володимир до фінансової відповідальності.

З урахуванням вищенаведеного, просила у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив представник позивача заперечила щодо тверджень викладених у відзиві на адміністративний позов. Так як, на думку ГУ ДПС у Волинській області, відповідач заперечуючи проти позову фактично просить надати оцінку правомірності податковим повідомленням-рішенням, не сплата грошових зобов`язань за якими, стала підставою для звернення із заявленим позовом про стягнення податкового боргу.

Водночас, оцінка податкових повідомлень-рішень, які прийняті контролюючим органом як акти індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень.

Проте, на даний час відсутнє судове рішення про скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень. Відтак вони є чинними та такими, що породжують обов`язок сплати визначених ними грошових зобов`язань.

З огляду на вищевикладене, наявний факт несплати відповідачем узгодженої суми грошових зобов`язань, а висновок щодо обов`язку відповідача сплатити суму податкового боргу до бюджету є обґрунтованим.

08.11.2024 на адресу суду надійшло від відповідача заперечення на відповідь на відзив у якому зазначив, що КЕВ м. Володимир діяв відповідно до положень чинного законодавства, висновку об`єднаної палати Верховного Суду (Постанова Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №803/1931/16, Постанова Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 140/890/21), а тому не здійснює сплату податкового зобов`язання без звернення органу державної податкової служби, в даному випадку ГУ ДПС у Волинській області, до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків (Міністерства оборони України), з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів на сплату податкового боргу такого платника податків. Саме тому, КЕВ м. Володимир мав бути звільненим від фінансової відповідальності.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

З матеріалів справи слідує, що за відповідачем рахується податковий борг, в тому числі:

1. по земельному податку з юридичних осіб м. Володимир, податковий борг виник:

- згідно поданої самостійно за 2023 рік податкової декларації №9015952255 від 07.02.2023 платником не забезпечено сплату на суму 51,36 грн в тому числі по термінах сплати: 30.08.2023, 02.10.2023, 30.10.2023, 30.11.2023, 02.01.2024, 30.01.2024 (де щомісячні нарахування становлять 8,56 грн);

- згідно поданої самостійно за 2024 рік податкової декларації №9016294190 від 02.02.2024 платником не забезпечено сплату на суму 63.00 грн в тому числі по термінах сплати: 01.03.2024, 01.04.2024, 30.04.2024, 30.05.2024, 01.07.2024, 30.07.2024, 30.08.2024 (де щомісячні нарахування становлять 9,00 грн);

Разом з тим, 31.07.2024 згідно податкового повідомлення-рішення №0089700405 від 18.04.2024, поновлено штрафні санкції в сумі 61 694,60 грн по рішенню про підтвердження ППР по розгляду скарги по суті №20540/6/99-00-06-03-02-06 від 05.07.2024.

Крім того, відповідачу згідно статті 129 ПКУ нараховано пені на суму 761 235, 18 грн.

Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 823 044,14 грн.

2. По земельному податку з юридичних осіб с. Овадне, Володимирського району, податковий борг виник:

- згідно поданої самостійно за 2024 рік податкової декларації №9012705672 від 30.01.2024 платником не забезпечено сплату на суму 13010,06 грн в тому числі по термінах сплати: 01.03.2024, 01.04.2024, 30.04.2024, 30.05.2024, 01.07.2024, 30.07.2024, 30.08.2024 (де щомісячні нарахування становлять 1 858,58 грн).

Разом з тим, 31.07.2024 згідно податкового повідомлення-рішення №0089720405 від 18.04.2024, поновлено штрафні санкції в сумі 67 802,33 грн по рішенню про підтвердження ППР по розгляду скарги по суті №20531/6/99-00-06-03-02-06 від 05.07.2024.

Крім того, відповідачу згідно статті 129 ПКУ нараховано пені на суму 609 142,68 грн.

Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 689 955,07 грн.

3. По земельному податку з юридичних осіб м. Устилуг, Володимирського району, податковий борг виник:

- згідно поданої самостійно за 2023 рік податкової декларації №9015008851 від 06.02.2023 платником не забезпечено сплату на суму 28 770,73 грн в тому числі по термінах сплати: 30.08.2023, 02.10.2023, 30.10.2023, 30.11.2023, 02.01.2024 (де щомісячні нарахування становлять 4 795,12 грн) та по терміну сплати 30.01.2024 (нарахування становить 4 795,13 грн);

- згідно поданої самостійно за 2024 рік податкової декларації №9012705955 від 30.01.2024 платником не забезпечено сплату на суму 35 277,69 грн в тому числі по термінах сплати: 01.03.2024, 01.04.2024, 30.04.2024, 30.05.2024, 01.07.2024, 30.07.2024, 30.08.2024 (де щомісячні нарахування становлять 5 039,67 грн).

31.07.2024 згідно податкового повідомлення-рішення №0089730405 від 18.04.2024, поновлено штрафні санкції в сумі 6 229,52 грн по рішенню про підтвердження ППР по розгляду скарги по суті №20533/6/99-00-06-03-02-06 від 05.07.2024.

Крім того, відповідачу згідно статті 129 ПКУ нараховано пені на суму 551602,96 грн.

Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 621 880,90 грн.

4. По земельному податку з юридичних осіб смт. Локачі, Володимирського району, податковий борг виник:

- згідно поданої самостійно за 2023 рік податкової декларації №9014376209 від 03.02.2023 платником не забезпечено сплату на суму 245,36 грн в тому числі по термінах сплати: 30.08.2023, 02.10.2023, 30.10.2023, 30.11.2023, 02.01.2024 (де щомісячні нарахування становлять 40,89 грн) та по терміну сплати 30.01.2024 (нарахування становить 40,91 грн);

- згідно поданої самостійно за 2024 рік податкової декларації №9011663883 від 29.01.2024 платником не забезпечено сплату на суму 300,86 грн в тому числі по термінах сплати: 01.03.2024, 01.04.2024, 30.04.2024, 30.05.2024, 01.07.2024, 30.07.2024, 30.08.2024 (де щомісячні нарахування становлять 42,98 грн)

31.07.2024 згідно податкового повідомлення-рішення №0089710405 від 18.04.2024, поновлено штрафні санкції в сумі 2,98 грн по рішенню про підтвердження ППР по розгляду скарги по суті №20541/6/99-00-06-03-02-06 від 05.07.2024.

Крім того, відповідачу згідно статті 129 ПКУ нараховано пені на суму 171,29 грн.

Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 720,49 грн.

5. По земельному податку з юридичних осіб с. Зимне, Володимирського району, податковий борг виник:

- згідно поданої самостійно за 2023 рік податкової декларації №9014373896 від 03.02.2023 платником не забезпечено сплату на суму 6 678,22 грн в тому числі по термінах сплати: 30.08.2023, 02.10.2023, 30.10.2023, 30.11.2023, 02.01.2024 (де щомісячні нарахування

становлять 1 113,04 грн) та по терміну сплати 30.01.2024 (нарахування становить 1 113,02 грн).

Крім того, відповідачу згідно статті 129 ПКУ нараховано пені на суму 3 209,07 грн.

Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 9 887,29 грн.

6. По земельному податку з юридичних осіб м. Ківерці, Луцького району, податковий борг виник по пені нарахованій відповідно до статті 129 ПКУ на суму 71 021,33 грн.

Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 71 021,33 грн.

7. По земельному податку з юридичних осіб смт. Ратне, Ковельського району, податковий борг виник по пені нарахованій відповідно до статті 129 ПКУ на суму 699,21 грн.

Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 699,21 грн.

8. По земельному податку з юридичних осіб м. Ковель, Ковельського району, податковий борг виник по пені нарахованій відповідно до статті 129 ПКУ на суму 50 388,18 грн.

Крім того, 31.07.2024 згідно податкового повідомлення-рішення №0208180407 від 31.07.2024, поновлено штрафні санкції в сумі 3507,21 грн по рішенню про підтвердження ППР по розгляду скарги по суті №21155/6/99-00-06-03-02-06 від 11.07.2024.

Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 53 895,39 грн.

9. По земельному податку з юридичних осіб м. Луцьк, податковий борг виник:

- згідно поданої самостійно за 2023 рік податкової декларації №9018351064 від 09.02.2023 платником не забезпечено сплату на суму 77 920.32 грн в тому числі по термінах сплати: 30.08.2023, 02.10.2023, 30.10.2023, 30.11.2023, 02.01.2024, 30.01.2024 (де щомісячні нарахування становлять 12 986,72 грн);

- згідно поданої самостійно за 2024 рік податкової декларації №9034371871 від 20.02.2024 платником не забезпечено сплату на суму 97 444,06 грн в тому числі по термінах сплати: 01.03.2024, 01.04.2024, 30.04.2024, 30.05.2024, 01.07.2024, 30.07.2024, 30.08.2024 (де щомісячні нарахування становлять 13 920,58 грн)

Крім того, відповідачу згідно статті 129 ПКУ нараховано пені на суму 428 206,81 грн.

Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 603 571,19 грн.

Отже, загальна сума боргу, що підлягає до стягнення становить: 2 874 675,01 грн.

Наявність податкового боргу підтверджується розрахунками сум податкового боргу, податковими повідомленнями-рішеннями, довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно з пунктами 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 269.1 статті 269, підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, а об`єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідач не заперечує тієї обставини, що є користувачем земельних ділянок, які зазначені ним у податкових деклараціях з плати за землю.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як визначено пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286, пунктом 287.3 статті 287 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

При цьому суд зауважує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі ПК України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 96 ПК України регулюються правовідносини щодо погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

У разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України (пункт 96.2. статті 96 ПК України).

Пунктом 96.3. статті 96 ПК України передбачено, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

З урахуванням вказаних положень є вірним висновок про те, що обов`язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу (органу місцевого самоврядування), в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання відповіді, однак в будь-якому випадку за умови що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади в порядку статті 96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника-комунального підприємства та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності.

Застосування процедури, передбаченої статтею 96 ПК України, є допустимим за умови неможливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника податків, у порядку встановленому статтею 95 Податкового кодексу України.

Аналогічний підхід до застосування наведених норм права викладено у постановах Верховного Суду від 11.09.2020 (справа №826/15776/15), від 20.12.2019 (справа №826/19486/15), від 11.09.2019 (справа №826/8951/15), від 26.12.2018 (справа №810/3735/15), від 06.11.2018 (справа №807/903/15).

Судом встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир є державним підприємством, тобто підприємством, що діє на основі державної власності, управління яким виконує Командування Сил логістики Збройних Сил України.

Також судом встановлено, що Головне управління ДПС у Волинській області не зверталося до ІНФОРМАЦІЯ_1 з поданнями, передбаченими статтею 96 ПК України.

Тому, суд вважає, що позивачем не було дотримано встановленого статтею 96 ПК України порядку стягнення податкового боргу з державного підприємства, виконання вимог якого є безумовним обов`язком, а не правом контролюючого органу у подібних правовідносинах, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.

Аналогічної правової позиції дотримувався Верховний Суд у постанові від 12.08.2021(справа №803/1931/16) за адміністративним позовом Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський Волинської області про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський в банках, обслуговуючих такого платника податків.

Разом з тим, суд зауважує що КЕВ м. Володимир було оскаржено податкове повідомлення - рішення від 31.07.2024 №0208180407. Відповідачем було отримано лист ДПС України від 20.09.2024 №28488/6/99-00-06-03-02-06 (вх. від 27.09.2024 №1584) про продовження строку розгляду скарги до 08.11.2024. Станом на день розгляду справи відповіді на зазначену скаргу КЕВ м. Володимир до суду не надано, що вказує на передчасність звернення до суду, щодо стягнення податкового боргу згідно податкового повідомлення - рішення від 31.07.2024 №0208180407.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно дост. 139 КАС Українисудові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679) до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир (44701, Волинська область, місто Володимир, вулиця Академіка Глушкова, 1, код ЄДРПОУ 07516184) про стягнення податкового боргу, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Лозовський