Рішення

від 08.11.2024 по справі 140/8726/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/8726/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група Зернарі до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова Група Зернарі (далі ТзОВ «ТГ «Зернарі», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області від 03.05.2024 №11003874/43432677, №11003875/43432677 про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 28.03.2024 № 8, від 28.03.2024 № 9 датою їх подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «ТГ «Зернарі» відповідно до вимог статті 201 ПК України за операцією з поставки ФОП ОСОБА_1 сої (товар) було сформовано податкові накладні від 28.03.2024 №8 на загальну суму 525455,82 грн, в т.ч. ПДВ 64529,66 грн, від 28.03.2024 № 9 на загальну суму 541855,82 грн, в т.ч. ПДВ 64543,70 грн та відправлено на реєстрацію в ЄРПН.

Однак, згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація ПH в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1201 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу йoгo пocтaчaння, що вiдпoвiдaє пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

ТзОВ «ТГ «Зернарі» у свою чергу надало для Комісії регіонального рівня детальні пояснення та увесь перелік документів щодо обставин складення податкових накладних. Дані пояснення були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Проте рішеннями комісії ГУ ДПC у Волинській області від 03.05.2024 № 11003874/43432677, № 11003875/43432677 було відмовлено у реєстрації вказаних податкових накладних та причиною відмови в реєстрації ПH стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі Додаткова інформація вказано про те, товаросупровідні документи (ТТН) оформлені неналежним чином; посвідчення про якість зерна видане ФОП ОСОБА_2 , однак відсутні відомості щодо наявності у ФОП ОСОБА_2 лабораторії.

Позивач вважає, що оскаржувані рішення прийняті всупереч вимогам Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, оскільки зі змісту квитанцій від 02.04.2024 неможливо було встановити, яким чином контролюючим органом здійснено розрахунок величини залишку обсягу придбання такого товару та обсягу постачання товару, які і неможливо встановити якою саме була величина залишку обсягу придбання такого товару та обсягу постачання відповідного товару і чи відповідає така величина пункту 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. При цьому зауважує, що платник податків не є зобов`язаним здогадуватися, які саме документи мав чи не мав на увазі контролюючий орган, коли зупиняв реєстрацію податкових накладних та пропонував надати пояснення та первинні документи в підтвердження відповідних операцій, що є об`єктами оподаткування.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Проте, в квитанціях не зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. Сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які необхідно надати.

Позивач вважає, що надав усі наявні документи на підтвердження здійснення господарської операції, щодо якої складено податкові накладні №8, № 9 від 28.03.2024, ці документи оформлені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Незважаючи на надання документів, що стосуються господарської операції з ФОП ОСОБА_1 , контролюючий орган безпідставно відмовив у реєстрації податкових накладних.

З врахуванням наведеного просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с. 52).

У відзиві на позовну заяву представник ГУ ДПС у Волинській області позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що для підтвердження реєстрації податкових накладних від 28.03.2024 № 8, № 9 позивач надав контролюючому органу: пояснення; видаткову накладну №29, №28, ТТН №4, №3 від 28.03.2024; договір О-28/03/24 від 28.03.2024; специфікацію №1, штатні розписи, договір поставки № Т-13/03/24, договір оренди офісу, платіжні інструкції та акти передачі до нього, договір оренди індивідуального боксу від 01.09.2022, видаткову накладну №1 від 28.03.2024, акт приймання передачі товару №1, №2, видаткову накладну №2, посвідчення про якість зерна, акт звірки взаємних розрахунків, платіжну інструкцію №43, рахунок на оплату №15/03 від 15.03.2024, картка рахунка 631, за результатами розгляду яких було прийнято рішення від 03.05.2024 № 11003874/43432677, № 11003875/43432677 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. В графі додаткова інформація зазначено: товаросупровідні документи (ТТН) оформлені неналежним чином; посвідчення про якість зерна видане ФОП ОСОБА_2 , однак відсутні відомості щодо наявності у ФОП ОСОБА_2 лабораторії. Між ФОП ОСОБА_2 (постачальник) та ТОВ «ТГ Зернарі» укладено договір О-20/03/24 від 28.03.2024. Згідно п.п.1.1. п. 1. якого постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця олійні та зернові культури врожаю 2023 року, вказані у специфікаціях.

П.4.1 п.4 зазначено, що якісні показники товару, що поставляється постачальником відповідають ДСТУ на відповідний вид продукції соя (ДСТУ 4964:2008). При цьому у п.п. 2.3 п.2 Договору вказано, що одночасно з товаром постачальник передає якісне посвідчення.

Згідно специфікації №1 встановлено товар (соя) в кількості 50 тон на загальну суму 685 000 грн, однак у видаткових накладних та актах приймання-передачі зазначено вагу - 65,08 т.

Щодо посвідчення, яке видано ФОП ОСОБА_2 28.03.2024, то звертаємо увагу, що воно взагалі не відповідає нормам, а оформлене у довільному форматі ФОП ОСОБА_2 .

Між ТОВ «ТГ Зернарі» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 укладено договір поставки №Т-13/03/24 від 13.03.2024, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупця олійні та зернові культури врожаю 2023 року, вказані у специфікаціях. Також у специфікації зазначено, що термін відвантаження товару становить до 15.02.2024, при цьому надані ТТН складені 28.03.2024, а також в наданих ТТН відсутні підписи водіїв.

Водночас звертає увагу, що договір з ФОП ОСОБА_3 у якого був придбаний товар, укладений пізніше ніж договір з ФОП ОСОБА_1 .

З огляду на наведене вважає, що відповідач-1 при прийнятті оскаржуваних рішень діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З врахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 57-60).

Представник позивача у відповіді на відзив не погодився з аргументами представника відповідачів та заявлені позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві; просив позов задовольнити (а.с. 66-70).

Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Відтак, заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представників відповідачів не підлягало судом вирішенню по суті.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що 13.03.2024 між ТзОВ «ТГ «Зернарі» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки № Т-13/03/24 (а.с. 16-17). Відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця олійні та зернові культури (далі товар), вказаний в Специфікаціях, що є невід`ємними додатками до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату (пункт 1.1 Договору). Найменування, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, визначаються специфікацією, що є додатком до цього договору (пункт 1.2 Договору). Оплата товару здійснюється - 100% вартості товару по факту завантаження товару на складі продавця (пункт 5.4 Договору)

Згідно специфікації №2 від 28.03.2024 ТзОВ ТГ Зернарі зобов`язувалось поставити ФОП ОСОБА_1 товар на загальну суму 1 067 311,64 грн (а.с. 18).

На виконання умов даного договору, 28.03.2024 було завантажено на автотранспорт покупця сою на суму 525 455,82 грн та 541 855,82 грн (на загальну суму 1 067 311,64 грн), що підтверджується видатковими накладними від 28.03.2024 №28 та №29, товарно-транспортними накладними від 28.03.2024 №3 та №4 (а.с. 20 зворот-22).

Оплата за товар була проведена ФОП ОСОБА_1 28.03.2024 у повному обсязі на суму 1067311,64 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №453 (а.с. 19 зворот), карткою рахунку 361 (а.с. 20), актом звірки взаємних розрахунків за період з 28.03.2024 по 01.04.2024 (а.с. 19).

За наслідками зазначеної господарської операції, відповідно до статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) ТзОВ ТГ Зернарі було складено податкові накладні №8 від 28.03.2024 на загальну суму 525455,82 грн, в т.ч. ПДВ 64529,66 грн (а.с. 13) та № 9 від 28.03.2024

на загальну суму 541855,82 грн, в т.ч. ПДВ 66543,70 грн (а.с. 14 зворот), які засобами електронного зв`язку подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, відповідно до квитанцій від 02.04.2024 реєстрація зазначених податкових накладних була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв`язку із тим, що обсяг постачання товару/послуги 1201 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу йoгo пocтaчaння, що вiдпoвiдaє пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 14, 15 зворот).

На виконання вимог зазначених в квитанції, позивачем на адресу контролюючого органу надсилалося повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено від 30.04.2024 № 1 (а.с. 43), до яких долучено пояснення та копії первинних документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 29.04.2024 № 29/04-а (а.с. 42).

За результатом аналізу поданого платником податку пакету документів, комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 03.05.2024 № 11003874/43432677, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №8 від 28.03.2024 та від 03.05.2024 № 11003875/43432677, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №9 від 28.03.2024. Підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі Додаткова інформація вказано про те, що товаросупровідні документи (ТТН) оформлені неналежним чином; посвідчення про якість зерна видане ФОП ОСОБА_2 , однак відсутні відомості щодо наявності у ФОП ОСОБА_2 лабораторії (а.с. 43 зворот-45).

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт201.7 статті 201 ПК України).

За правилами абзаців першого, п`ятого пункту201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абзаци десятий, дванадцятий пункту201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту201.16 статті 201 ПК Україниреєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 3 Порядку №1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

У разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (пункт 4 Порядку №1165).

За приписами пункту 5 зазначеного Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно доПорядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

У спірних правовідносинах зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної встановлено, що реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1201 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, серед нихобсяг постачання товару/послуги згідно з кодомУКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений уподатковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Водночас у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (ця правова позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 28.06.2022 у справі №380/9411/21, від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 27.04.2023 у справі №460/8040/20).

У свою чергу у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

За правилами пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520(зі змінами, внесеними згідно знаказом Міністерства фінансів від 12.01.2023 №19, чинними з 08.03.2023), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 6 Порядку №520).

Суд зауважує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

За обставин цієї справи контролюючим органом у квитанціях не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

Разом з тим, після зупинення реєстрації податкових накладних позивач подав до комісії регіонального рівня разом із письмовими поясненнями від 29.04.2023 копії документів, які стосуються господарської операції щодо якої складено спірні податкові накладні, а саме: договір поставки від 13.03.2024 №Т-13/03/24; специфікацію від 28.03.2024 №2; рахунок на оплату від 28.03.2024 №13; видаткові накладні від 28.03.2024 №28 та №29; ТТН від 28.03.2024 №3 та №4; платіжну інструкцію від 28.03.2024 №453; акт звірки від 01.04.2024; картку рахунку 361. Також надано документи на підтвердження факту придбання товару, а саме: договір від 28.03.2024 №О-28/03/24; специфікацію №1 від 28.03.2024; видаткову накладну від 28.03.2024 №1; акт приймання-передачі товару №1 від 28.03.2024; видаткову накладну від 28.03.2024 №2; акт приймання-передачі товару від 28.03.2024 №2; платіжну інструкцію від 28.03.2024 №43; посвідчення про якість зерна від 28.03.2024 №1 та №2; акт звірки від 08.04.2024; картку рахунку 361. Також позивачем надано договір оренди нежитлового приміщення №01/09/23 від 01.09.2023; акт передачі об`єкта оренди орендодавцеві від 01.09.2023; акт надання послуг від 30.04.2024 №14; платіжні інструкції від 12.04.2024 №62, №63, №64; договір оренди індивідуального боксу від 01.09.2022; платіжну інструкцію від 16.04.2024 №83; акт здавання-приймання наданих послуг за лютий 2024 року від 29.02.2024, за березень 2024 року від 31.03.2024; штатний розпис; наказ від 30.06.2023 №6; наказ від 27.03.2023 №4; повідомлення про прийняття працівника на роботу, що не заперечується представником відповідача у відзиві на позовну заяву.

Як встановлено пунктом 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг»,«Про електронні довірчі послуги»та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (у редакціїнаказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до пункту 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

У постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 27.07.2022 у справі №520/15348/2020, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 25.11.2022 №320/3484/21 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Як встановлено судом, одразу після зупинення реєстрації податкових накладних платник податків подав документи, які стосуються безпосередньо господарської операції з продажу товару контрагенту, по яких виписані та подавалися на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні, та вважав їх перелік достатнім, щоб підтвердити інформацію, зазначену в цих податкових накладних.

Як уже зазначалось судом, до повідомлення від 30.04.2024 № 1 позивач додавав копії первинних документів, які підтверджують зміст проведеної господарської операції.

Отже, матеріали справи містять копії первинних документів, що додавались позивачем до повідомлення від 30.04.2024 № 1 та, які підтверджують зміст проведеної господарської операції з ФОП ОСОБА_1 , за якою складено податкові накладні від 28.03.2024 № 8 та № 9.

Водночас контролюючим органом жодним чином не надано оцінки вже поданим документам та не спростовано того, що первинно надані позивачем документи в повній мірі підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Як вбачається із оскаржуваних рішень Комісії ГУ ДПС у Волинській області у реєстрації податкових накладних відмовлено у зв`язку із тим, що надані платником податку копії документів, складені із порушенням законодавства. У графі Додаткова інформація вказано про те, що товаросупровідні документи (ТТН) оформлені неналежним чином; посвідчення про якість зерна видане ФОП ОСОБА_2 , однак відсутні відомості щодо наявності у ФОП ОСОБА_2 лабораторії (а.с. 43 зворот-45).

Однак у рішеннях відсутнє обґрунтування, в чому саме полягає порушення законодавства у поданих документах. Контролюючим органом не наведено будь-яких пояснень в чому саме полягає неналежне оформлення ТТН.

На переконання суду, подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних від 28.03.2024 № 8 та №9 підтверджують господарську операцію позивача з ФОП Дереворіз та ці документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН вказаних податкових накладних.

Суд також зазначає, що при розгляді таких спорів необхідно встановити настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України, передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Таким чином, оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.

Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Тому, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Як встановлено судом, специфікацією № 2 від 28.03.2024, яка є невід`ємною частиною договору поставки №Т-13/03/24 від 13.03.2024, передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах самовивозу транспортом покупця зі складу постачальника; адреса відвантаження Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Поплави. Оплата здійснюється в розмірі 100% вартості товару по факту завантаження товару на складі продавця.

З матеріалів справи слідує, що податкові накладні № 8 та № 9 від 28.03.2024 виписані по першій події датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання (надання) послуг платником податку, а саме датою складання видаткових накладних від 28.03.2024 № 29 та № 28421, в силу вимог підпункту б пункту 187.1 статті 187 ПК України є документом, який підтверджує виникнення податкового зобов`язання з ПДВ.

Більше того, оплата товару в повному обсязі проведена ФОП ОСОБА_1 28.03.2024, що підтверджено платіжною інструкцією № 453, карткою рахунку № 361 за 28.032024-08.04.2024 та актом звірки взаємних розрахунків за період з 28.03.2024 по 01.04.2024 (а.с. 19, 19 зворот-20).

Таким чином, суд зауважує, що у даному випадку ТзОВ «ТГ «Зернарі» надало податковому органу документи на підтвердження настання не однієї, а обох подій одночасно, з якими чинне законодавство зобов`язує платника податку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Суд звертає увагу, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (додаток 1 до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі додаткова інформація зазначити конкретні документи, які ненадані платником або складені з порушенням законодавства.

В обох оскаржуваних рішеннях, відповідачем 1 в графі Додаткова інформація вказано про те, що товаросупровідні документи (ТТН) оформлені неналежним чином; посвідчення про якість зерна видане ФОП ОСОБА_2 , однак відсутні відомості щодо наявності у ФОП ОСОБА_2 лабораторії.

З такими твердженнями контролюючого органу суд не погоджується та зазначає, що в оскаржуваних рішеннях відповідач-1 не вказує в чому саме полягає неналежне оформлення ТТН.

Так, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 (далі Правила № 363) передбачено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 8.26 Правил № 363 вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.

Згідно з пунктом 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Відповідно до пункту 11.3 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники (п. 11.4 Правил).

Пунктом 11.5 Правил № 363 визначено, що у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Отже, з наведеного випливає, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому. Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, товарно-транспортні накладні не є тими документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

За висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №814/2804/14 ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна чи надання його неоформленого належним чином, саме по собі не може бути підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару. Зазначеними транспортними документами підтверджуються витрати на перевезення вантажів, а не на придбання товару.

У постанові Верховного Суду від 19.04.2023 №420/20757/21 також викладено правовий висновок про те, що товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Щодо твердження контролюючого органу про те, що ТТН складені неналежним чином, то суд його вважає безпідставним, оскільки умовами договору поставки № Т-13/03/24 від 13.03.2024, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_1 та специфікацією № 2 від 28.03.2024, яка є невід`ємною частиною договору передбачено, що постачання товару здійснюється на умовах самовивозу транспортом покупця зі складу постачальника (самовивіз).

Водночас, надання такого документа як товарно-транспортна накладна неоформленого належним чином, саме по собі, не може бути підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару.

З досліджених судом ТТН вбачається, що у них відсутній підпис водіїв, однак суд зазначає, що певні недоліки товарно-транспортної накладної не можуть спростовувати факт здійснення господарської операції, оскільки такий підтверджено іншими документами, які були надані контролюючому органу. Відсутність підписів водіїв на товарно-транспортних накладних не впливає на реальність проведеної господарської операції, адже постачальник та покупець засвідчили власними підписами правильність внесених даних до товарно-транспортних накладних, а також ідентифіковано транспортні засоби.

У той же час, надання посвідчень про якість зерна було передбачено за договором в попередніх ланцюгах постачання, а саме договором №О-28/03/24 з ФОП ОСОБА_2 , за якими ТзОВ ТГ Зернарі придбавало собі у власність продукцію, яку в подальшому постачало іншим контрагентам. Тобто відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, аналізував господарські операції не за фактом складення податкових накладних, а у всьому ланцюгу постачання. Однак, зауважуємо, що податкові накладні були складені за господарськими операціями, які відбулися між ТзОВ Торгова група Зернарі та ФОП ОСОБА_1 , а тому згідно Порядку №520 виникає необхідність підтвердження реальності здійснення саме господарських операцій з даним контрагентом, а не з іншими контрагентами в ланцюгу постачання. Таким чином для підтвердження господарської операції, на підставі якої було сформовано, а потім зупинено податкові накладні, немає необхідності надавати повний ланцюг придбання такого товару

Стосовно твердження контролюючого органу про те, що посвідчення про якість зерна видане ФОП ОСОБА_2 , однак відсутні відомості щодо наявності у ФОП ОСОБА_2 лабораторії, то суд його також вважає безпідставним, враховуючи наступне.

Так, договором поставки № Т-13/03/24 від 13.03.2024, укладеного між ТзОВ Торгова група Зернарі та ФОП ОСОБА_1 і за яким безпосередньо відбувалася поставка товару та подавалися на реєстрацію податкові накладні від 28.03.2024 №8 та №9 не було передбачено надання будь-яких документів для підтвердження відповідності продукції.

Водночас, надання посвідчень про якість зерна було передбачено за договором в попередніх ланцюгах постачання, а саме договором №О-28/03/24, укладеним між з ФОП ОСОБА_2 (постачальник) та ТзОВ ТГ Зернарі (покупець), за яким ТзОВ ТГ Зернарі придбавало у власність продукцію, яку в подальшому постачало іншим контрагентам.

Тобто з наведеного слідує, що відповідач-1, приймаючи оскаржувані рішення, аналізував господарські операції не за фактом складання податкових накладних, а у всьому ланцюгу постачання.

Суд зазначає, що податкові накладні були складені за господарськими операціями, які відбулися між ТзОВ Торгова група Зернарі та ФОП ОСОБА_1 , а тому згідно вимог Порядку №520 виникає необхідність підтвердження реальності здійснення саме господарських операцій з даним контрагентом, а не з іншими контрагентами в ланцюгу постачання.

Більше того, суд зазначає, що такі документи як якісні посвідчення не є тими первинними документами, які підтверджують право на формування податкового кредиту та не є підставою для реєстрації податкових накладних. Вказане спростовує твердження відповідача з даного приводу.

Враховуючи вищезазначене, на думку суду, подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують факт здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних № 8 та № 9 від 28.03.2024 в ЄРПН.

Отже, на думку суду, всі первинні документи, які підтверджують господарську операцію, за якою складено спірну податкову накладну, позивач надав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи та у контролюючого органу не було достатніх обґрунтованих підстав для зобов`язання позивача надавати додаткові документи та пояснення.

У постанові від 21.02.2023 у справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20, у якій суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

З огляду на це, суд вважає, що контролюючий орган вказує на формальні підставі для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позаяк усі наявні у платника податків документи стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, були надані ще на перше повідомлення.

На думку суду, подані позивачем документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту і були достатніми для реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН, в суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію.

Крім того, суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 19.07.2023 у справі №420/7850/22, від 29.06.2023 у справі №500/2655/22, від 20.06.2023 у справі справа № 200/6012/20-а, від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21.

Також суд не приймає до уваги твердження представника відповідача-1 наведено у відзиві про те, що договір укладений з ФОП ОСОБА_2 пізніше, ніж з ФОП ОСОБА_1 , оскільки як слідує з матеріалів справи, безпосередня поставка товару по обох договорах відбулася 28.03.2024, що підтверджується наданими первинними документами. Більше того, відмовляючи позивачу у реєстрації спірних податкових накладних, відповідач про такі мотиви в оскаржуваних рішеннях не вказував.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів на підтвердження здійснення господарських операцій, наданих як відповідачеві 1, так і суду, а також враховуючи те, що їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачем, як і не спростовано в чому саме полягає порушення законодавства при оформленні первинних документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, суд дійшов висновку, що комісія ГУ ДПС у Волинській області не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач 1 не довів правомірності оскаржуваних рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яким відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 28.03.2024 № 8 та № 9, то суд враховує таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем 1, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію вищевказаних податкових накладних ПН, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 28.03.2024 № 8, № 9, подані ТзОВ «ТГ «Зернарі».

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Зміст положень статей 134, 139 КАС України дозволяють дійти висновку, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договір про надання правової допомоги від 15.01.2024 №15-01/01, рахунок № 8 від 14.08.2024, акт приймання-передачі виконаних робіт № 14-08/24 про надання адвокатських послуг на суму 15000,00 грн та додаткову угоду (замовлення) № 14/08-24 від 14.08.2024 до договору про надання правової допомоги від 15.01.2024 №15-01/01 (а.с. 46-48).

Відповідно до пункту 1.1. договору про надання правової допомоги від 15.01.2024 №15-01/01, укладеного між ТзОВ «ТГ «Зернарі» та адвокатським об`єднанням «Дженерал Лігал Груп» адвокатське об`єднання приймає на себе доручення клієнта по наданню останньому правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар по наданню правової допомоги і фактичні витрати адвокатського об`єднання, понесені ним у зв`язку з виконанням цього договору.

Відповідно до додаткової угоди (замовлення) № 14/08-24 від 14.08.2024 до договору про надання правової допомоги від 15.01.2024 №15-01/01 Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання щодо підготовки та подання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області від 03.05.2024 №11003874/43432677, №11003875/43432677 про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 28.03.2024 № 8, від 28.03.2024 № 9 датою їх подання та супровід справи в судовому процесі. Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що для виконання замовлення Адвокатське об`єднання здійснює, зокрема, такі заходи та дії: ґрунтовно проконсультувати клієнта з приводу обставин справи, зазначеної в пункті 1 додаткової угоди; підготувати та подати позовну заяву про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні; у разі необхідності підготувати та надіслати в інтересах клієнта адвокатські запити; здійснити підготовку інших документів процесуального характеру, в яких виникне необхідність в ході судового розгляду справи, в тому числі але не виключно відповіді на відзив, заперечень, клопотань, заяв тощо; здійснювати повний супровід адміністративної справи до повного виконання судового рішення у справі; представляти інтереси клієнта в суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності. Сторони погодили, що вартість виконаних робіт та наданих послуг (гонорар) Адвокатського об`єднання становить 15000,00 грн (пункт 3 додаткової угоди).

У рахунок від 14.08.2024 №8 включено такі послуги: надання послуг з підготовки та подання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області від 03.05.2024 №11003874/43432677, №11003875/43432677 про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 28.03.2024 № 8, від 28.03.2024 № 9 датою їх подання та супровід справи в судовому процесі.

Сторонами договору підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.08.2024 №14-08/24 про надання юридичних послуг загальною вартістю 15000,00 грн.

Представник відповідача-1 у відзиві на позов заперечив щодо відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову, а також у зв`язку з відсутністю документа про їх оплату.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Справа належить до категорії справ незначної складності, її розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Суд враховує, що відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 14.08.2024 № 14/08-24 (а.с.48), правова допомога полягає не лише у складанні позовної заяви, а й у здійсненні супроводу справи до виконання судового рішення; представництва інтересів позивача не тільки у суді, але й в інших органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях. Однак акт виконаних робіт повинен містити перелік уже наданих на дату його підписання послуг зі складання процесуальних документів, а не тих, які можливо у майбутньому виникне потреба підготувати. Тому обсяг наданих послуг та витраченого часу є вочевидь завищеним.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, заперечення відповідача, справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір у сумі 4844,80 грн., із застосуванням коефіцієнту пониження 0,8, що підтверджується квитанцією № 97ХР-КВАТ-86Т2-Е9МЕ від 14.08.2024 (а.с. 11).

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області, комісія якого прийняла оскаржувані рішення, що стало підставою звернення до суду з цим позовом судові витрати в сумі 7844,80 грн з них: 3000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу адвоката та 4844,80 грн - судовий збір.

Керуючись статтями 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.05.2024 №11003874/43432677, №11003875/43432677 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова Група Зернарі податкові накладні від 28.03.2024 № 8 та № 9.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група Зернарі судові витрати в сумі 7844,80 грн (сім тисяч вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова Група Зернарі (45008, Волинська обл., м. Ковель, вул. Брестська, 111, код ЄДРПОУ 43432677).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Р.С. Денисюк