Рішення

від 07.11.2024 по справі 140/9410/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/9410/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ" (далі ТОВ "777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ", товариство, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000080/1 від 30 квітня 2024 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 07 березня 2024 року між ТОВ 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ та SETTE Group. Sp. Z.o.o (Республіка Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт №0703pl відповідно до якого SETTE Group Sp.z.o.o (надалі - продавець) зобов`язувалось поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а ТОВ 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

18 квітня 2024 року між ТОВ 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ та SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) укладено специфікацію №3 до зовнішньоекономічного контракту №0703pl від 07 березня 2024 року. За умовами специфікації SETTE Group Sp.z.o.o зобов`язалось передати у власність 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ товар - автобус бувший у використанні VAN HOOL TDX21 ALTANO vin №YS2K6X20001885574. Ціна транспортного засобу становить 70500,00 Євро, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цій специфікації. Форма оплати післяплата відстрочка платежу до 18 липня 2024 року. Умови поставки FCA PL Кіеlсе, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Відповідно до інвойсу від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 SETTE Group Sp.z.o.o поставлено автобус VAN HOOL TDX21 ALTANO vin №YS2K6X20001885574 за ціною 70500,00 Євро.

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 30 квітня 2024 року декларантом ТОВ 777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №24UA205050017051U3 з описом товару "Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL, модель згідно з довідником - TDX21 ALTANO, - (кузов, шасі, рама) №YS2K6X20001885574, календарний рік виготовлення 2013…". У вказаній декларації в графі 42 вказано ціну транспортного засобу у розмірі 70500,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту, митну вартість визначено з урахуванням витрат на транспортування, що становить 3003801,60 грн (еквівалентно 70682,34 Євро - графа 45 МД).

Однак, відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 30 квітня 2024 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000080/1, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 100000,00 Євро.

Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000080/1 від 30 квітня 2024 року неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Вказав, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом, а в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Щодо твердження митного органу у спірному рішенні про те, що вартість товару згідно інвойсу від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 не відповідає вартості товару згідно митної декларації країни відправлення від 26 квітня 2024 року №MRN24PL341010E0104920 зазначає, що в експортній декларації зазначена статистична вартість (митна) товару, яка становить 304956,00 польських злотих, а не ціна товару.

Стосовно відомостей у спірному рішенні про те що, продавець згідно кон тракту від 07 березня 2024 року №0703рІ компанія SETTE Group. Sp. Z.o.o. зареєс трована в Республіці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23 січня 2024 року №GU618104 видане в Німеччині та виписане на Karamolegkos Nektarios вказує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу використовується як доказ права розпоряджання транспортним засобом (Директива Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29.04.1999 «Про реєстраційні документи на транспортні засоби»). У вказаному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено, що наявність свідоцтва в особи не підтверджує його права власності на транспортний засіб.

Щодо відомостей у спірному рішенні про те що, в інвойсі від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 міститься посилання на специфікацію №4 від 18 квітня 2024 року, тоді як до митного оформлення надано специфікацію №3 від 18 квітня 2024 року вказує, що продавцем надано лист вибачення, у якому зазначено, що правильним номером специфікації є №3 яка і була надана позивачем до митного оформлення, та у якій вказано транспортний засіб автобус VAN HOOL TDX21 ALTANO vin №YS2K6X20001885574, що підлягав митному оформленні за МД №24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року.

Позивач також зазначає, що посилання митного органу у спірному рішенні на те, що декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 29 квітня 2024 року б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат є безпідставним, оскільки декларантом до митного оформлення надано договір про надання послуг №18/04 від 18 квітня 2024 року та акт прийому-передачі №18/04 від 29 квітня 2024 року від виконавця договору про надання послуг з перевезення, що містять реквізити сторін, суму та умови оплати, а інформація про надання таких документів міститься в МД 24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року. Надані документи підтверджують понесені підприємством витрати на транспортування. Страхування товару за рахунок товариства не здійснювалось. Витрати на навантаження та розвантаження відсутні.

Будь-яких інших підстав, які б слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості транспортного засобу митним органом не вказано.

На думку позивача, митний орган не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Також рішення відповідача не містить докладної інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Позивач вважає, що надані ним документи в частині підтвердження заявленої митної вартості не містять розбіжностей чи ознак підробки, а вимога про надання додаткових документів є безпідставною й митний орган не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У поданому до суду 27 вересня 2024 року відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією №24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року, встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

вартість товару згідно інвойсу від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 26 квітня 2024 року №MRN24PL341010E0104920;

продавець згідно контракту від 07 березня 2024 року №0703pl компанія SETTE GROUP Sp.z o.o. зареєстрована в Республіці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23 січня 2024 року №GU618104 видане в Німеччині та виписане на Karamolegkos Nektarios. Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару;

в інвойсі міститься посилання на специфікацію №4 від 18 квітня 2024 року, тоді як до митної оформлення надано специфікацію №3 від 18 квітня 2024 року;

декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 29 квітня 2024 року б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.

З огляду на вказане, декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання у 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

Декларант відмовився від надання вищевказаних документів, про що вказав у заяві від 30 квітня 2024 року б/н.

У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205050/2024/000080/1 від 30 квітня 2024 року, у якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в митного органу в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 100000,00 Євро (МД від 22 листопада 2023 року №UA305160/2023/038757).

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за ІМ40ДЕ №24UA205050017129U0 від 30 квітня 2024 року із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000080/1 від 30 квітня 2024 року є правомірним, обґрунтованим та винесеним відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У поданій до суду 07 жовтня 2024 року відповіді на відзив позивач вказав, що заперечуючи проти позову, відповідач не наводить обґрунтованих доводів щодо неможливості визначити митну вартість товару за ціною договору (основним методом) при тому, що подані декларантом документи в своїй сукупності чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, в тому числі умови доставки і оплати.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 07 березня 2024 року між ТОВ 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ та SETTE Group. Sp. Z.o.o (Республіка Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт №0703pl відповідно до якого SETTE Group Sp.z.o.o (надалі - продавець) зобов`язувалось поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а ТОВ 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. Ціна контракту встановлюється в Євро. Валютою платежу за цим контрактом є Євро. Загальна сума контракту становить 500000 (п`ятсот тисяч) Євро. Вартість товару визначається згідно специфікацій та інвойсів, які є невід`ємною частиною контракту.

Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати визначається окремо до кожної поставки, про що зазначається в специфікації (а.с.17-21).

18 квітня 2024 року між ТОВ 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ та SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) укладено специфікацію №3 до зовнішньоекономічного контракту №0703pl від 07 березня 2024 року. За умовами специфікації SETTE Group Sp.z.o.o зобов`язалось передати у власність 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ товар - автобус бувший у використанні VAN HOOL TDX21 ALTANO vin №YS2K6X20001885574. Ціна транспортного засобу становить 70500,00 Євро, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цій специфікації. Форма оплати післяплата відстрочка платежу до 18 липня 2024 року. Умови поставки FCA PL Кіеlсе, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року (а.с. 22-23).

Відповідно до інвойсу від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 SETTE Group Sp.z.o.o поставлено автобус VAN HOOL TDX21 ALTANO vin №YS2K6X20001885574, згідно з яким ціна товару становить 70500,00 Євро (а.с.26-27).

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 30 квітня 2024 року декларантом ТОВ 777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №24UA205050017051U3 з описом товару "Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL, модель згідно з довідником - TDX21 ALTANO, - (кузов, шасі, рама) №YS2K6X20001885574, - загальна к-сть місць, включаючи водія - 64, - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, - тип двигуна - дизель, - робочий об`єм циліндрів двигуна 12742 см.куб., - номер двигуна - невизначений, - потужність - 324kw, - колісна формула - 6x2, - календарний рік виготовлення - 2013, - Країна виробництва - (EU). Торгівельна марка "VAN HOOL", де в графі 42 вказано ціну транспортного засобу у розмірі 70500,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту, митну вартість визначено (з урахуванням витрат на транспортування 182,34,Євро) у розмірі 3003801,60 грн (еквівалентно 70682,34 Євро - графа 45 МД) (а.с.39-40).

До митної декларації додавалися такі документи: зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №0703pl від 07 березня 2024 року; рахунок-фактура (інвойс) від 18 квітня 2024 року №3/04/2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AТ0065015 від 26 квітня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23 січня 2024 року №GU618104; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №826 від 29 квітня 2024 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 17 квітня 2024 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікацію №3 від 18 квітня 2024 року; договір про надання послуг митного брокера №04/09 від 04 вересня 2020 року; договір про надання послуг №18/04 від 18 квітня 2024 року; калькуляцію транспортних витрат від 29 квітня 2024 року б/н; інші некласифіковані документи (фото); копію митної декларації країни відправлення від 26 квітня 2024 року №MRN24PL341010E0104920; сертифікат відповідності UA.014.29343-24 від 29 квітня 2024 року (а.с.17-38).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

Декларант на вимогу митного органу у заяві від 30 квітня 2024 року б/н повідомив, що інші документи на підтвердження заявленої вартості надаватись не будуть.

30 квітня 2024 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000080/1, яким визначила митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 100000,00 Євро (а.с.43-44).

Згідно з графою 33 цього рішення заявлена декларантом митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані до митного оформлення товару документи, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

вартість товару згідно інвойсу від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 26 квітня 2024 року №MRN24PL341010E0104920;

продавець згідно контракту від 07 березня 2024 року №0703pl компанія SETTE GROUP Sp.z o.o. зареєстрована в Республіці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23 січня 2024 року №GU618104 видане в Німеччині, та виписане на Karamolegkos Nektarios. Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару;

в інвойсі міститься посилання на специфікацію №4 від 18 квітня 2024 року, тоді як до митної оформлення надано специфікацію №3 від 18 квітня 2024 року;

декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 29 квітня 2024 року б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в митного органу в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 100000,00 Євро (МД від 22 листопада 2023 року №UA305160/2023/038757).

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000400 від 30 квітня 2024 року (а.с.45-46).

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за ІМ40ДЕ №24UA205050017129U0 від 30 квітня 2024 року із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.41-42).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару автобуса міського, що був у використанні: VAN HOOL TDX21 ALTANO vin №YS2K6X20001885574 за основним методом за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація сама аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності і неточності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару; транспортні документи, що стосуються перевезення товару та інші).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так, зовнішньоекономічний контракт договір купівлі-продажу №0703pl від 07 березня 2024 року та специфікація №3 від 18 квітня 2024 року до зовнішньоекономічного контракту містять усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 визначає вартість товару 70500,00 Євро.

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Пунктом 5 контракту №0703pl від 07 березня 2024 року сторонами погоджено оплату товару безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати визначається окремо до кожної поставки, про що зазначається в специфікації. Відповідно до специфікації №3 від 18 квітня 2024 року форма оплати післяплата відстрочка платежу до 18 липня 2024 року (а.с.22-23). Відтак, на момент митного оформлення товару - автобуса VAN HOOL TDX21 ALTANO vin №YS2K6X20001885574 за МД №24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року у позивача був відсутній обов`язок щодо оплати товару, у зв`язку з незакінченням терміну для оплати, та як наслідок надання відповідних платіжних документів митному органу.

Натомість, надана до митного органу та до суду платіжна інструкція в іноземній валюті №14 від 21 червня 2024 року на суму 70500,00 Євро підтверджує оплату вищевказаного транспортного засобу, за якою можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №0703pl від 07 березня 2024 року та транспортний засіб за vin №YS2K6X20001885574 щодо якого була проведена оплата (а.с.29).

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в митній декларації №24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року ціна оцінюваного транспортного засобу відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 та становить 70500,00 Євро.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 70500,00 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили.

Згідно з пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір про надання послуг №18/04 від 18 квітня 2024 року, укладений між ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ (замовник) щодо транспортування автобуса VAN HOOL TDX21 ALTANO vin №YS2K6X20001885574 на загальну суму 9315,00 грн; акт прийому-передачі №18/04 від 29 квітня 2024 року про надання послуг з транспортування автобуса; калькуляцію транспортних витрат від 29 квітня 2024 року б/н, відповідно до яких витрати по доставці транспортного засобу - автобуса VAN HOOL TDX21 ALTANO vin №YS2K6X20001885574 власним ходом за маршрутом: Кіеlсе (Польща) Ковель (Україна) становлять 9315,00 грн, в тому числі: Кіеlсе (Польща) Ягодин (Україна) 7749,00 грн (вартість транспортування за межами митної території України), Ягодин (Україна) Ковель (Україна) - 1566,00 грн (вартість транспортування митною територією України). При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 7749,00 грн, що в еквіваленті становить 182,34 Євро (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.76-78). Страхування товару за рахунок товариства не здійснювалось. Витрати на навантаження та розвантаження відсутні.

Вказане також спростовує твердження митного органу у спірному рішенні про те, що декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 29 квітня 2024 року б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. Крім того, інформація про надані митному органу документи, які підтверджують суму фактично понесених витрат на транспортування міститься в МД 24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року та картці відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000400 від 30 квітня 2024 року.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року митна вартість товару у розмірі 3003801,60 грн (еквівалентно 70682,34 Євро), включає вартість товару (70500,00 Євро) і вартість витрат на транспортування до кордону України (182,34 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача в оскаржуваному рішенні, як на підставу для коригування митної вартості товару, на те, що вартість товару згідно інвойсу від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 не відповідає вартості товару згідно митної декларації країни відправлення від 26 квітня 2024 року №MRN24PL341010E0104920, оскільки в експортній декларації зазначена статистична вартість (митна) товару, яка становить 304956,00 польських злотих, а не ціна товару.

З листів-відповідей митного агента Республіки Польща вбачається, що статистична вартість товару в країні відправлення визначається відповідно до Інструкції щодо заповнення митних декларацій AIS/IMPORT, AES/ECS2, NCTS2 версія 2.5. від 03 березня 2023 року (Варшава, 2023 рік. Підготовлено Митним департаментом Міністерства фінансів). У відповідності до Інструкції щодо заповнення митних декларацій статистичне значення має бути виражене у національній валюті держави-члена, де подається митна декларація. Значення, подані в документах та виражені в іншій валюті (наприклад, у товарній валюті товару), має бути перетворена, Обмінний курс, який застосовується, - це ставка на день прийняття митної декларації відповідно до митних правил ЄС для конвертації валют для митної оцінки (cm. 146 UCC-IA). Відповідно до вищезазначеної Інструкції - статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у той час і в цьому місці де вони залишають територію держави- члена. Відповідно, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і транспортні та страхові витрати, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до місця призначення.

Для митних цілей в Республіці Польща використовується середній курс Євро, який затверджується Національним Банком Польщі на місяць і є відмінним від офіційного курсу Нацбанку Польщі. Курс Євро на момент оформлення товару становив 4,32420. Даний курс підтверджується Середніми ставками для визначення митної вартості (ст. 53 (1) (a) UСC), що застосовується з 01.04.2024 до 30.04.2024. Таблиця №057/A/NBP/2024 від 20.03.2024. Товар поставлявся на умовах FCA Кіеlсе Польща. В експортній декларації №MRN24PL341010E0104920 від 26 квітня 2024 року статистична вартість товару скоригована на умовну суму витрат на транспортування до кордону Європейського Союзу, а саме на суму 100 польських злотих (kod ISTW(+)) відповідно до Інструкції щодо заповнення митних декларацій AIS/IMPORT, AES/ECS2, NCTS2. Статистична вартість використовується лише в країні експорту і жодним чином не впливає на формування складових митної вартості в країні імпорту (а.с.59-60,65-68).

Стосовно посилання митним органом у спірному рішенні на те, що продавець згідно кон тракту від 07 березня 2024 року №0703рІ компанія SETTE Group. Sp. Z.o.o. зареєс трована в Республіці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23 січня 2024 року №GU618104 видане в Німеччині та виписане на Karamolegkos Nektarios, суд зазначає, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу використовується як доказ права розпоряджання транспортним засобом (Директива Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29.04.1999 «Про реєстраційні документи на транспортні засоби»). Окрім того, у графі С 4 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 23 січня 2024 року №GU618104 зазначено, що наявність свідоцтва в особи не підтверджує його права власності на транспортний засіб (а.с.30-36).

Враховуючи вищезазначене, Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного транспортного засобу. Окрім того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу, а тому не може розцінюватися як критерій ризиковості і підстав для сумнівів у вірності заявленої митної вартості товару.

Щодо посилання у спірному рішенні на те що, в інвойсі від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 міститься посилання на специфікацію №4 від 18 квітня 2024 року, тоді як до митного оформлення надано специфікацію №3 від 18 квітня 2024 року, суд зазначає, що продавцем компанією SETTE Group. Sp. Z.o.o. надано лист вибачення у якому зазначено, що правильним номером специфікації є №3 від 18 квітня 2024 року яка і була надана позивачем до митного оформлення, та у якій вказано транспортний засіб автобус VAN HOOL TDX21 ALTANO vin №YS2K6X20001885574, що підлягав митному оформленні за МД №24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року (а.с.63-64).

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога митного органу про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

При цьому вимога митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, може мати місце тоді, якщо позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, проте жодні докази у справі не вказують на такі обставини.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16 та 13 червня 2019 року у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205050/2024/000080/1 від 30 квітня 2024 року про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 3737,76 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29 травня 2024 року №94 (а.с.16).

Відтак, оскільки позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Волинської митниці на користь позивача необхідно присудити судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3737,76 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000080/1 від 30 квітня 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ судовий збір в сумі 3737,76 грн (три тисячі сімсот тридцять сім гривень 76 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, код ЄДРПОУ 43486193).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, с.Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

СуддяТ.М. Димарчук