Рішення

від 11.11.2024 по справі 140/9359/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/9359/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автодімсервіс до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Автодімсервіс (далі ТзОВ Автодімсервіс, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митниця, митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.03.2024 №UA205140/2024/000041/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач внаслідок укладеного з іноземною компанією зовнішньоекономічного контракту придбав товари (запасні частини до легкових автомобілів) та подав через декларанта митному органу митну декларацію та додані до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару. Однак відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв`язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів для усунення таких розбіжностей.

На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей щодо визначення митної вартості, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не достовірних відомостях.

Також зауважив, що у рішенні про коригування митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Проте у спірному рішенні, окрім номера та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказала, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано усіх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування методів 2а, 2б, 2в та методу 2г визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.

З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач вважає, що відповідач не спростував обґрунтування позовних вимог товариства.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

25.05.2023 між ТзОВ Автодімсервіс (покупець) та компанією A.B.S Hungary Kft (продавець) було укладено контракт №2/2023, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця автомобільні запчастини (надалі - товар) за найменуванням, асортиментом (номенклатурою), ціною і в кількості, погодженою сторонами. Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього погоджену сторонами ціну. Ціна товару встановлюється в євро. Ціна товару включає в себе вартість його пакування, маркування та завантаження на транспортний засіб покупця. Постачання здійснюється з різних складів продавця, які вказані в товаросупровідних документах та рахунках-фактурах, на умовах DAP Chelm (Інкотермс-2020). Остаточний склад кожної партії (асортимент, кількість), умови (в т.ч. строки) поставки та оплати, ціни, що діють для зазначених у інвойсі умов поставки і оплати даної партії товару, а також додаткові знижки (у разі, якщо такі надані продавцем), зазначаються в інвойсі (інвойсах) на партію, що поставляється. Покупець в строки, визначені відповідно до умов даного контракту, оплачує повну вартість виставленого рахунку-фактури. Платежі за цим контрактом здійснюються покупцем платіжним дорученням, виходячи з умов, зазначених у рахунках-фактурах, наданих продавцем.

04.03.2024 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару (42 товарні позиції автозапчастин), декларант позивача подав МД №24UA205140015126U9. Фактурна вартість товару становить 102 318,55 євро (еквівалентно 4 222 021,49 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 4 269 021,51 грн з урахуванням транспортних витрат у сумі 47 000,00 грн.

До митної декларації додано: контракт №2/2023 від 25.05.2023; додаткову угоду №1 до контракту від 10.01.2024; сертифікати відповідності №UA46A(b)055400-700 від 09.01.2019; сертифікат відповідності від 12.05.2021; пакувальні листи №HUSI24600208 від 19.01.2024, №HUSI24600342 від 31.01.2024, №HUSI24600617 від 23.02.2024; рахунки-фактури (інвойси) №HUSI24600208 від 19.01.2024,№HUSI24600342 від 31.01.2024, №HUSI24600617 від 23.02.2024; автотранспортну накладну (CMR) б/н від 26.03.2024; декларації про походження товару №HUSI24600208 від 19.01.2024, №HUSI24600342 від 31.01.2024, №HUSI24600617 від 23.02.2024; прайс-лист виробника товару від 23.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2 від 01.03.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №ТЛ00-0008 від 01.03.2024; договір №1/26042023 на перевезення вантажу від 26.04.2023; заявку на перевезення вантажу №23/02/24 від 23.02.2024; договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012; копії митних декларацій країни відправлення №24HU8110002C24CC60 від 01.02.2024, №24HU8110002C3CF3B0 від 26.02.2024,№24HU8110002C3D6411 від 26.02.2024, №24UA205140015126U9 від 04.03.2024.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар, за попередню поставку; рахунок, заявка на перевезення та договір на перевезення між ТзОВ Транс-Експрес-Логістик та LLC KVR TRANS; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Для підтвердження митної вартості декларантом надано: пакувальні листи до інвойсів; видаткові накладні: №257726 від 03.11.2023, №19347 від 24.01.2024, №217977 від 19.09.2023, №246118 від 21.10.2023, №35562 від 12.02.2024; картки рахунку 281; додаткову угоду №2 від 15.01.2024 до контракту №2/2023; договір №9 від 21.02.2021 між ТзОВ Транс-Експрес-Логістик та LLC KVR TRANS (ТзОВ КВР Транс); заяву ТзОВ Автодімсервіс №1 від 05.03.2024.

З приводу додатково поданих документів відповідач зазначає, що надані декларантом видаткові накладні, зокрема: №217977 від 19.09.2023, №246118 від 21.10.2023; №35562 від 12.02.2024 не підтверджені електронними підписами одержувачів товару. Відповідно до п.3.1. контракту №2/2023 від 25.05.2023 постачання здійснюється з різних складів продавця, які вказуються в ТСД та рахунках-фактурах. Декларантом надано додаткову угоду №2 від 15.04.2024 до контракту №2/2023. Однак, в інвойсі відсутня інформація про відправника (склад).

Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю заявою №1 від 05.03.2024.

У зв`язку з вищенаведеним 05.03.2024 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000041/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000577.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 05.03.2024 №UA205140/2024/000041/2 зазначено, що митна вартість товарів №3, №8, №12, які ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності.

Відповідно до товаросупровідних документів (інвойси, декларації країни відправлення) відправником є A.B.S. HUNGARY KFT, що суперечить відправнику, зазначеному в CMR б/н від 26.03.2024 DHL SUPPLY CHAIN HUNGARY KFT. Відповідно до п.3.1. контракту №2/2023 від 25.05.2023 постачання здійснюється з різних складів продавця, які вказуються в ТСД та рахунках-фактурах. Однак, інформація про відправника DHL SUPPLY CHAIN HUNGARY KFT відсутня в ТСД. В CMR б/н від 26.03.2024 перевізником зазначено LLC KVR TRANS, однак договір на перевезення №1/26042023 від 26.04.2023 та довідка про транспортування №2 від 01.03.2023 від ТзОВ Транс-Експрес-Логістик. Відсутні документи, які б пов`язували цих двох осіб. Вказане, на думку митного органу, свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості.

Зважаючи на ненадання декларантом усіх документів, які б підтвердили митну вартість згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товар: №3 4,23 дол. США/кг; №8 7,01 дол. США/кг; №12 7,58 дол. США/кг за МД №UA205140/2024/4264 від 22.01.2024

Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140015604U8 від 05.03.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою-третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару автомобільні запчастини, за основним методом (за ціною договору (контракту).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Зокрема, були подані: контракт №2/2023 від 25.05.2023; додаткову угоду №1 до контракту від 10.01.2024; сертифікати відповідності №UA46A(b)055400-700 від 09.01.2019; сертифікат відповідності від 12.05.2021; пакувальні листи №HUSI24600208 від 19.01.2024, №HUSI24600342 від 31.01.2024, №HUSI24600617 від 23.02.2024; рахунки-фактури (інвойси) №HUSI24600208 від 19.01.2024,№HUSI24600342 від 31.01.2024, №HUSI24600617 від 23.02.2024; автотранспортну накладну (CMR) б/н від 26.03.2024; декларації про походження товару №HUSI24600208 від 19.01.2024, №HUSI24600342 від 31.01.2024, №HUSI24600617 від 23.02.2024; прайс-лист виробника товару від 23.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2 від 01.03.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №ТЛ00-0008 від 01.03.2024; договір №1/26042023 на перевезення вантажу від 26.04.2023; заявку на перевезення вантажу №23/02/24 від 23.02.2024; договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012; копії митних декларацій країни відправлення №24HU8110002C24CC60 від 01.02.2024, №24HU8110002C3CF3B0 від 26.02.2024,№24HU8110002C3D6411 від 26.02.2024, №24UA205140015126U9 від 04.03.2024.

Також позивачем додатково на вимогу митниці були надані: пакувальні листи до інвойсів; видаткові накладні: №257726 від 03.11.2023, №19347 від 24.01.2024, №217977 від 19.09.2023, №246118 від 21.10.2023, №35562 від 12.02.2024; картки рахунку 281; додаткову угоду №2 від 15.01.2024 до контракту №2/2023; договір №9 від 21.02.2021 між ТзОВ Транс-Експрес-Логістик та LLC KVR TRANS (ТзОВ КВР Транс).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від 25.05.2023 №2/2023, укладеним між ТзОВ Автодімсервіс (покупець) та фірмою A.B.S. Hungary Kft. (продавець), визначено предмет договору, ціну та загальну вартість контракту, умови та терміни поставки, порядок оплати, прийому товару, упакування та якість.

Згідно із пунктами 2.1, 2.3 вказаного контракту ціни на товари встановлюються в Євро. Ціна товару також включає в себе вартість його упаковки, маркування і завантаження на транспортний засіб покупця.

Постачання здійснюється з різних складів продавця, які вказуються в товаросупровідних документах та рахунках-фактурах, на умовах DAP Хелм (Інкотермс 2020) (пункт 3.1.).

Відповідно до пункту 3.2 за погодженням сторін умови поставки можуть бути змінені. Сторони можуть вибрати будь-який з режимів постачання відповідно до правил Інкотермс-2020.

Нормами пунктів 3.3, 3.4 контракту визначено, що постачання товару за цим контрактом здійснюється партіями на підставі замовлень покупця, які розміщаються в електронному вигляді за допомогою електронних засобів зв`язку. Остаточний склад кожної партії (асортимент, кількість), умови (в т.ч. строки) поставки та оплати, ціни, що діють для зазначених у інвойсі умов поставки та оплати даної партії товару, а також додаткові знижки (у разі, якщо такі надані продавцем), зазначаються в інвойсі (інвойсах) на партію, що поставляється.

Згідно із пунктами 4.1, 4.2. контракту покупець в строки, визначені відповідно до умов даного контракту, оплачує повну вартість виставленого рахунку-фактури. Платежі за цим контрактом здійснюються покупцем платіжним дорученням, виходячи з умов, зазначених у рахунках-фактурах, наданих продавцем.

На виконання умов вказаного договору та згідно з інвойсами №HUSI24600208 від 19.01.2024,№HUSI24600342 від 31.01.2024, №HUSI24600617 від 23.02.2024 компанія A.B.S Hungary Kft зі складу DHL SUPPLY CHAIN HUNGARY KFT поставила позивачу товар, а саме: автомобільні запчастини. Цими документами визначено ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну.

В оскаржуваному рішенні відповідач посилається на те, що відповідно до товаросупровідних документів (інвойси, декларації країни відправлення) відправником є A.B.S. HUNGARY KFT, що суперечить відправнику, зазначеному в CMR б/н від 26.03.2024 DHL SUPPLY CHAIN HUNGARY KFT. Відповідно до п.3.1. контракту №2/2023 від 25.05.2023 постачання здійснюється з різних складів продавця, які вказуються в ТСД та рахунках-фактурах. Однак, інформація про відправника DHL SUPPLY CHAIN HUNGARY KFT відсутня в ТСД. В CMR б/н від 26.03.2024 перевізником зазначено LLC KVR TRANS, однак договір на перевезення №1/26042023 від 26.04.2023 та довідка про транспортування №2 від 01.03.2023 від ТзОВ Транс-Експрес-Логістик. Відсутні документи, які б пов`язували цих двох осіб. Вказане, на думку митного органу, свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості.

З цього приводу суд зазначає, у заяві вих. №1 від 05.03.2024 ТзОВ Автодімсервіс пояснило митному органу, що відповідно до додаткової угоди від 15.01.2024 №2 до контракту №2/2023 від 25.05.2023 DHL SUPPLY CHAIN HUNGARY KFT є складом продавця, на підтвердженням чого позивач надав митниці зазначену додаткову угоду.

Так, відповідно до цієї додаткової угоди від 15.01.2024 №2 до контракту №2/2023 від 25.05.2023 пункт 1.3. контракту викладено в наступній редакції: 1.3. Оформлення інвойсів проводиться за адресою компанії A.B.S. Hungary Kft. Szirtes ut 6. B. ep. 1 em. 1016 Budapest, Hungary. Передача Товару та документів здійснюється зі складу Продавця - DHL Supply Chain Hungary Kft Ullo, Zoldmezo u. 2, 2225, Hungary, на які надходить Товар, який виробляється на підприємствах у різних країнах. Ціна будь-якого найменування товару не залежить від країни походження Товару.

Відтак, ця додаткова угода пояснює відображення у товаросупровідних документах відправником компанії A.B.S. Hungary Kft., яка є Продавцем, однак фактична відправка, як зазначено у CMR б/н від 26.03.2024, здійснена зі складу Продавця - DHL Supply Chain Hungary Kft Szirtes ut 6. B. ep. 1 em. 1016 Budapest, Hungary. Тому відображення такої інформації у вищенаведених документах не є розбіжністю, яка, до того ж, не впливає на митну вартість. Також відсутність в інвойсі інформації про склад продавця, з якого здійснюється поставка товару, за наявності такої інформації в інших документах, не впливає на митну вартість.

Щодо зазначення у CMR б/н від 26.03.2024 перевізником LLC KVR TRANS, а позивачем на підтвердження транспортних витрат надано договір на перевезення №1/26042023 від 26.04.2023 та довідку про транспортування №2 від 01.03.2023 від ТзОВ Транс-Експрес-Логістик, то у вищенаведеній заяві вих. №1 від 05.03.2024 ТзОВ Автодімсервіс пояснило, що дана партія товару перевозилася ТзОВ Транс-Експрес-Логістик за договором транспортного експедирування, укладеним з ТзОВ КВР Транс, який додатково наданий митниці. Тобто, організацію перевезення відповідно до договору №1/26042023 на перевезення від 26.04.2023 забезпечувало ТзОВ Транс-Експрес-Логістик, яке відповідно до договору №9 про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.02.2024 як експедитор, уклало договір із безпосереднім виконавцем перевезення перевізником ТзОВ КВР Транс (LLC KVR TRANS іноземний переклад назви цього товариства).

Відтак, позивач надав митному органу письмові пояснення та достатні документи, що усували сумніви митниці щодо вірного відображення митної вартості у поданій митній декларації.

Зауваження митного органу щодо додатково наданих видаткових накладних суд не бере до уваги, оскільки такі документи жодним чином не впливають на митну вартість.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є рахунок-фактура.

Витребувавши виписку з бухгалтерської документації, митний орган не зазначив, які саме відомості вона має підтвердити, у зв`язку із якими недоліками у документах вимагаються та яким чином може усунути виниклі сумніви.

Також є необґрунтованою вимога митниці у наданні банківського платіжного документа, проведеного по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар, за попередню поставку, оскільки оплата за попередню поставку товару жодним чином не може підтвердити ціну товару за цією МД від 04.03.2024 №24UA205140015126U9, а рахунками-фактурами (інвойсами) №HUSI24600208 від 19.01.2024, №HUSI24600342 від 31.01.2024, №HUSI24600617 від 23.02.2024 визначені умови післяплати упродовж 60 днів після складання рахунків-фактур (інвойсів).

З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA205140/2024/4264 від 22.01.2024), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Митну декларацію, цінову інформацію якої використано для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, відповідач суду не надав.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зав`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 05.03.2024 №UA205140/2024/000041/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 05.09.2024 №373.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 05 березня 2024 року №UA205140/2024/000041/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автодімсервіс (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Андрія Марцинюка, 35, код ЄДРПОУ 37319981) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) судовий збір у сумі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Н. В. Стецик