Рішення

від 30.09.2024 по справі 160/17584/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 рокуСправа №160/17584/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промюнітрейд" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промюнітрейд" до Дніпровської митниці в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2024/000250/1, прийняте 26.06.24 Дніпровською митницею.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішеннях відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які звернуті до оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення є законним та обгрунтованим. Відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, справу розглянуто першим робочим днем 30.09.2024 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 01.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЮНІТРЕЙД» та компанією NINGBO WHICEPART ELECTRONIC CO, LTD укладено зовнішньоекономічний контракт №PUT-NWE011123.

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2 Контракту продавець продає, а покупець купує запчастини до побутової техніки, далі Товар за кількістю, асортиментом, за цінами, зазначеними в додатках (Специфікаціях) до цього Контракту (далі «Додатки»), які пронумеровані від 1 до і далі і є невід`ємною частиною цього Контракту.

Пунктом 2.1 Контракту ціни на Товар встановлюються в долларах США (доларах США). Загальна сума цього Контракту складається з сум, зазначених у додатках до цього Контракту.

Згідно з пунктами 3.1 та 3.2, якщо інше не погоджено Сторонами в письмовій формі, умовами поставки за цим контрактом буде CFR Gdansk (ІНКОТЕРМС 2010), включаючи вартість упаковки, маркування, завантаження та кріплення товару на транспортному засобі покупця. З кожною партією Продавець надасть наступні документи: торговий рахунок (4 оригінали, 1 примірник); пакувальний лист (4 оригінали, 1 примірник);

Товар підлягає оплаті згідно з додатками до контракту за кожну поставку (пункт 4.1 Контракту).

Позивач 25.06.2024 звернувся до Дніпровської митниці з метою здійснення митного оформлення товарів №1-21: «Запчастини для побутової техніки, в асортименті». Країна походження Китай.

Вищезазначені товари надійшли на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2023 №PUT-NWE011123, укладеного між компанією «Ningbo Whicepart Electric CO. LTD Co., Ltd.» (Китай) та покупцем ТОВ «Промюнітрейд» (Україна), специфікації від 29.03.2024 № 5 та заявлені до митного оформлення шляхом електронного декларування за митною декларацією від 25.06.2024 №UA110130/2024/014629 (24UA110130014629U0). Поставка товарів здійснена на умовах - CFR BG VARNA.

Митна вартість товару заявлена Позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявленої митної вартості відповідачу поданий комплект документів, серед яких були, зокрема:

1) зовнішньоекономічний контракт від 01.11.23 № PUT-NWE011123;

2) специфікація від 29.03.24 № 5;

3) рахунок (інвойс) від 29.03.24 № HWTC230360;

4) рахунок перевізника від 25.06.24 № 359;

5) довідка перевізника від 25.06.24 № А0001057;

6) договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 14.11.2023 №14112023 01, укладеного імпортером ТОВ «Промюніонтрейд» з експедитором ТОВ «Старлоджик»;

7) договір перевезення вантажів автотранспортом від 07.12.2022 №0708-2022, укладеного експедитором ТОВ «Старлоджик» з ТОВ «Трансгалекс».

В Специфікації від 29.03.24 № 5 до Контракту сторони узгодили постачання товару «до побутової техніки в асортименті» з номенклатурою, відповідно до зазначеного переліку, в загальній кількості 33762 шт., загальна вартість 24325 дол. США за умовами постачання CFR VARNA; умови оплати: 180 днів з дня отримання вантажу Покупцем.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд установив, що митним органом виявлено такі розбіжності у поданих позивачем документах:

1. Згідно пункту 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2023 № PUTNWE011123 час доставки визначається для кожної партії товару, але не більше 90 днів з дати підписання заявок. Однак, заявки від імпортера і продавця декларантом не надано.

2. Відповідно до товаросупровідних документів партія оцінюваного товару має вартість 24 325,00 дол. США.

Згідно відомостей ЕМД від 25.06.2024 №UA110130/2024/014629 декларантом заявлені умови поставки CFR BG VARNA.

Декларантом надано до митного контролю копію товаротранспортної накладної від 20.06.2024 № 0103, яка містить інформацію, що виконавцем перевезення є МАЛЕ ПРИВАТНЕ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АНК", договірні відносини якого з експедитором чи імпортером документально не підтверджено.

Відповідно до інформації коносаменту від 07.04.2024 №SZX240301806 партія товару транспортовано у 40-футовому контейнері №MRKU2511106 з порту Ningbo (Китай) до порту Varna (Болгарія).

З метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування декларантом до митного контролю надано:

- рахунок на оплату від 25.06.2024 №359 від експедитора ТОВ «Старлоджик»; довідка про транспортні витрати від 25.06.2024 №А0001057 від експедитора ТОВ «Старлоджик»;

- договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 14.11.2023 №14112023-01, укладеного імпортером ТОВ «Промюнітрейд» з експедитором ТОВ «Старлоджик»;

- договір перевезення вантажів автотранспортом від 07.12.2022 №0708-2022, укладеного експедитором ТОВ «Старлоджик» з ТОВ «Трансгалекс».

Окрім того, відповідно до пункту 1.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 14.11.2023 №14112023-01, передбачено, під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також інша необхідна інформація. Зазначену заявку до митного оформлення не надано.

Відповідно до пункту 4.1.3.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 14.11.2023 №14112023-01 оплата здійснюється Клієнтом протягом 3(трьох) банківських днів з моменту виставлення/видання Експедитором рахунку, проте до вивантаження вантажу на складі Клієнта. Зазначені документи, що стосуються оплати за надані послуги до митного оформлення не надано.

Окрім того, в наданому рахунку на оплату від 25.06.2024 №359 не виділено вартість послуг експедитора за межами України, а також чи включено до загальної суми рахунку експедиторську винагороду обох експедиторів ТОВ «Старлоджик» та ТОВ «Трансгалекс».

Пунктами 1.2, 1.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 14.11.2023 №14112023-01 зазначено, що умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг Експедитора встановлюються за угодою Сторін.

В рахунку на оплату від 25.06.2024 №359 експедиторська винагорода виставлена лише в межах України і становить 1300,00 грн. (розмір ПДВ не зазначено) за послуги експедитора ТОВ «Старлоджик».

Також в рахунку на оплату від 25.06.2024 №359 вказано «комплекс послуг з обробки контейнерів у порту призначення за межами митної території України», проте не зазначено які це саме види послуг.

Додатково товар вивантажено з контейнера №MRKU2511106 та перевантажено у вантажний автомобіль BH6255IA/BH7422XF, про що відсутні дані у поданих до митного оформлення товаросупровідних документах, відомості про вартість таких операцій до митного оформлення не надано.

Враховуючи наявність двох експедиторів в наданих до митного оформлення документах не підтверджено врахування винагороди ТОВ «Старлоджик», ТОВ «Трансгалекс», а також ознак того, що сума експедиторської винагороди у розмірі 1300,00 грн. відповідає витратам, понесеним експедитором в межах митної території України.

3. До митного оформлення подано транзитну декларацію Т1 від 20.06.2024 №24BG002002058042J2, з поданих до митного оформлення документів не можливо встановити вартість послуг із складання та оформлення зазначеної декларації, звертаємо увагу суду на те, що дані витрати відповідно до умов поставки CFR до обов`язків продавця не входили.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності (які стосується поставки оцінюваного товару); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу), (які стосується поставки оцінюваного товару); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; митну декларацію країни відправлення (Китай).

Листом від 26.06.2024 позивач повідомив митницю про неможливість подання додаткових документів у 10-денний термін.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості від 26.06.2024 №UA110130/2024/000250/1.

Щодо транспортної складової митної вартості, то суд зазначає, що митному органу позивачем було надано договірпро транспортно-експедиторське обслуговування №14112023-01 від 14.11.2023 року з ТОВ «СТАРЛОДЖИК» та договір перевезення вантажів автотранспортом №0708-2022 від 07.12.2022 р. з ТОВ «ТРАНСГАЛЕКС».

У комерційному інвойсі від 29.03.24 № HWTC230360 сторони погодили умови поставки CFR VARNA.

Термін CFR (англ. Cost and Freight (… named port of destination)), (Вартість і фрахт (… назва порту призначення)) стандартизовані умови постачання за Інкотермс, за якими продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. Після завантаження товару на борт ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають (наприклад, розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця.

Тобто продавець оплачує фрахт до доставки у зазначений порт призначення Гданськ (Польща).

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Стаття 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» містить перелік видів транспортно-експедиторських послуг, що надаються експедиторами за дорученням клієнтів, який є відкритим і завершується абзацом: «надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно - експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству».

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

При цьому у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Наведені норми свідчать, що транспортно-експедиторські послуги є допоміжними та супутніми послугами під час транспортування товарів, при цьому вони не є складовою цього процесу, а плата експедитору за послуги з організації та забезпечення перевезень не є частиною витрат на транспортування товарів.

Необхідно звернути увагу на ст. 186.3 статті 186 Податкового кодексу України, в якій зазначено місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб єкт господарювання або у разі відсутності такого місця місце постійного чи переважного його проживання.

Оскільки Позивач є резидентом України, відповідно до вказаної норми місцем надання транспортно-експедиторських послуг є Україна.

Відповідно до довідки про транспортні витрати вих. №А0001057 від 25.06.2024 року, виданої ТОВ «СТАРЛОДЖИК», останнім надано автомобіль для перевезення вантажу за маршрутом: Варна, Болгарія - Дніпро, Україна. Загальна вартість транспортних витрат по іноземній території від Варна (Болгарія) до кордону України (Рені) 343 км становить 60230 грн. 32 коп. Навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення. Страхування вантажу не проводилось.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. (Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року справа № 803/916/17, від 31 травня 2019 року, справа № 804/16553/14, від 07 травня 2020року справа №400/2922/18).

Щодо посилань відповідача на ненадання позивачем до митного формлення заявок від імпортера і продавця, то суд зазначає, що відповідачем не зазначено, як вказані документи впливають на митну вартість товару.

Відповідач посилається на пункту 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2023 № PUTNWE011123, в якому зазначено, що час доставки визначається для кожної партії товару, але не більше 90 днів з дати підписання заявок.

Проте, вказані умови важливі для сторін контракту задля контролю термінів доставки товару.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Відтак, суд вказує, що вищевказані зауваження митного органу є безпідставними.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 року у справі №825/648/17, від 26.05.2022 року у справі №560/355/19.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 3710,32 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2024/000250/1, прийняте 26.06.24 Дніпровською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3710,32 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промюнітрейд".

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова