Рішення

від 08.11.2024 по справі 200/6560/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2024 року Справа№200/6560/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної організації Обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Комунальної організації Обласного центру медико-соціальної експертизи (спеціалізована медико-соціальна експертна комісія №1), у якому просить:

- визнати протиправними дії Комунальної організації Обласного центру медико-соціальної експертизи (спеціалізована медико-соціальна експертна комісія №1) в частині визначення причини інвалідності «Загальне захворювання» ОСОБА_1 , яка встановлена у довідці до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 783738 від 21.06.2023;

- зобов`язати Комунальну організацію Обласний центр медико-соціальної експертизи (спеціалізована медико-соціальна експертна комісія №1) внести зміни до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 783738 від 21.06.2023 та вказати причину інвалідності «Поранення від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» з 21.06.2023.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 17.02.2023 за місцем свого проживання в сел. Софіївка Краматорського району Донецької області в результаті необережних дій свого чоловіка військовослужбовця при поводженні із вогнепальною зброєю автоматом Калашникова, позивачка отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого чрезвертлюгового перелому правої стегнової кістки зі зміщенням уламків. Наскрізне вогнепальне поранення правого стегна з пошкодженням правої стегнової артерії та вени. В подальшому позивачка проходила лікування у медичних закладах. 21.06.2023 спеціалізованою медико-соціальною експертною комісією № 1 Обласного центру медико-соціальної експертизи позивачці видано довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, в якій зазначено, що ОСОБА_1 проведено первинний огляд та встановлено другу групу інвалідності, причина інвалідності «Загальне захворювання», інвалідність встановлена на строк до 01.07.2025.

Позивачка не погоджується з причиною інвалідності. На її думку причиною інвалідності є «Ушкодження здоров`я, одержане від вибухонебезпечних предметів» або «Поранення від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння», яке вона отримала з 24.02.2022 - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України». У зв`язку з чим, 25.03.2024 вона звернулась із заявою до відповідача, в якій просила змінити причину інвалідності із «Загальне захворювання» на «Ушкодження здоров`я, одержане від вибухонебезпечних предметів». Її заява не була розглянута відповідачем, тому 23.04.2024 вона звернулась до Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації з тим же питанням. У травні 2024 року позивачка отримала відповідь, що її медико-експертна справа направлена до Центральної МСЕК Міністерства охорони здоров`я. В кінці травня 2024 року вона отримала відповідь, в якій вказано, що травма, яка призвела до втрати її здоров`я відповідно до Постанови КМУ від 22.03.2021 № 270 класифікується як нещасний випадок невиробничого характеру і не підпадає під пункт 19-5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317.

08.08.2024 позивачка отримала лист відповідача, в якому зазначено, що за результатами розгляду медико-експертної справи, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, висновку ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» від 27.05.2024 зазначена травма, яка призвела до ушкодження здоров`я не підпадає під пункт 19-5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317. Рішення спеціалізованої МСЕК № 1 від 21.06.2023 залишено без змін.

Вважаючи, що відповідачем невірно визначена причина інвалідності, позивачка звернулась із позовом до суду.

Відповідач заперечуючи проти позову, надав до суду відзив, в якому зазначив, що ОСОБА_1 17.02.2023 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , в результаті необережних дій свого чоловіка, військовослужбовця ОСОБА_2 при поводженні із вогнепальною зброєю автоматом ОСОБА_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого чрезвертлюгового перелому правої стегнової кістки зі зміщенням уламків. Наскрізне вогнепальне поранення правого стегна з пошкодженням правої стегнової артерії та вени.

За даним фактом Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську внесено відомості ЄРДР за №62023050010000473 від 18.02.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 статті 414 KK України. Досудове розслідування триває.

У подальшому, на підставі наявних документів 21.06.2023 спеціалізованою медико-соціальною експертною комісією № 1 Обласного центру медико-соціальної експертизи проведено огляд ОСОБА_4 на підставі чого видано довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12AAB № 783738 від 21.06.2023. В довідці зазначено, що проведено первинний огляд ОСОБА_4 , їй встановлено другу гpyпy інвалідності, причиною інвалідності являється «Загальне захворювання», інвалідність встановлена на строк до 01.07.2025.

Далі, за зверненням Донецького обласного центру медико-соціальної експертизи Державним закладом «Центральна МСЕК МОЗ України розглянуто медико-соціальну справу ОСОБА_1 щодо зміни причин інвалідності та за результатами опрацювання матеріалів встановлено, що травма, яка призвела до втрати її здоров`я відповідно до постанови KMУ від 22.03.2021року №270 класифікується, як нещасний випадок невиробничого характеру i не підпадає під п. 19-5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою KMУ від 03.12.2009 року №1317.

Відповідно до пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою КМУ №1317 від 03.12.2009 Центральна МСЕК МОЗ України проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.

Так, Центральна МСЕК МОЗ України в своїй відповіді від 27.05.2024 №56.5/В/-1313 на адресу ОСОБА_1 підтвердила правомірність встановлення причинного зв`язку як «Загальне захворювання».

Відповідач не погоджується з тим, що на ОСОБА_1 розповсюджуються вимоги пункту 19-5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою KMУ від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення.).

Згідно з п. 26 Положення особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів i систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи II група інвалідності. Причинами інвалідності є:

загальне захворювання, інвалідність з дитинства;

нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я), професійне захворювання,

поранення, контузії, каліцтва, захворювання:

- одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. до 24 лютого 2022 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 р. на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України; під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання.

Відповідач зазначає, що причиною виникнення інвалідності у позивачки дійсно є «Поранення від вибухових речовин, боєприпасів i військового озброєння», оскільки вона отримала його на території де ведуться бойові дії, проте механізм отримання та умови за яких вона отримала поранення не мають жодного відношення до ключової тези пункту 26, а саме - захист від військової aгpeciї рф проти України.

При цьому, відповідач звертає увагу суду, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідування поранення позивачці спричинив її чоловік ОСОБА_2 в результаті необережного поводження з вогнепальною зброєю - автоматом Калашникова.

Враховуючи викладене, обставини отримання травми в повній мірі відповідають вимогам постанови КМУ №270 від 22.03.2021 та мають класифікуватися як нещасний випадок невиробничого характеру і не підпадають під вимоги п.19-5 Положення, коли причинний зв`язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров`я, одержаними від вибухонебезпечних предметів, встановлюється на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідування.

Зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2021 №270 визначає механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України.

Відповідно до пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов`язані з виконанням трудових обов`язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо, які призвели до ушкодження здоров`я або смерті потерпілих. Згідно підпункту 9 пункту 3 Розслідуванню згідно з цим Порядком підлягають нещасні випадки, що сталися під час вчинення протиправних дій проти особи, її майна.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні та даних встановлених під час досудового розслідування відомо, що поранення ОСОБА_1 спричинив її чоловік ОСОБА_2 в результаті необережного поводження з вогнепальною зброєю - автоматом Калашникова. Дії ОСОБА_2 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 статті 414 KK України.

Отже відповідач зауважує, що маються обставини, коли позивачка - ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження в результаті протиправних дій ОСОБА_2 , що в повній мірі відповідає вимогам пунктів 2 та 3 постанови КМУ №720 від 22.03.2021, а отже відноситься до нещасного випадку невиробничого характеру.

Відповідно до п. 19-3 Положення «Причинний зв`язок інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я, одержаними особами, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації…..з 24 лютого 2022 р. - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, встановлюється на підставі рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Посилання позивачки на пункт 19-5 Положення не відповідає вимогам нормативно-правових актів, які визначають критерії встановлення інвалідності, а також матеріалам медико-соціальної справи щодо визначення причинного зв`язку обставин травмування ОСОБА_1 з інвалідністю.

З урахуванням викладеного, відповідач звертає увагу суду, що приймаючи рішення про встановлення позивачці причину інвалідності «Загальне захворювання» Комісія діяла виключно у межах чинного законодавства, рішення прийняла на підставі наявних документів.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2024 року повторно витребувано у відповідача докази по справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 , орган, що видав 1443, дата видачі 09.07.2018.

Згідно із довідкою спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії № 1 Обласного центру медико-соціальної експертизи серії 12AAB № 783738 від 21.06.2023 ОСОБА_4 встановлено другу гpyпy інвалідності з 16.05.2023, причина інвалідності «Загальне захворювання», інвалідність встановлена на строк до 01.07.2025, дата чергового переогляду 21.06.2025.

З виписки з історії хвороби № 825 Травматологічного відділення КНП «Міська лікарня № 3» Краматорської міської ради убачається, що ОСОБА_1 госпіталізована 17.02.2023, виписана 18.02.2023 для подальшого лікування в умовах іншого лікувального закладу по лінії сан. евакуації. Діагноз: відкритий уламковий чрезвертлюговий перелом правої стегнової кістки, зі зміщенням уламків. Вогнепальне наскрізне кульове поранення правого стегна з пошкодженням правої стегнової артерії та вени. Травматичний та геморагічний шок ІІ ступеня. Анамнез травми: зі слів хворої, травма отримана у побуті 17.02.2023, з необачності отримала вогнепальне поранення правого стегна, від власної дитини. 17.02.2023 за допомогою військових доставлена до травмпункту Міської лікарні № 3 м. Краматорськ

Відповідно до висновку експерта Комунального закладу «Дніпропетровське обласне буро судово-медичної експертизи» «ДОР» від 08.07.2024 № 2024е/157 за даними наданої медичної документації, зокрема, встановлене тілесне ушкодження у ОСОБА_1 спричинено від механічної дії твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, який володів пробивною кінетичною енергією та діяв в ділянку правої сідниці, в якості травмуючого знаряддя могла бути і куля або інші предмети з аналогічними травмуючи ми властивостями.

25.03.2024 позивачка звернулась до головного лікаря Донецького обласного центру МСЕК із заявою, в якій просила переглянути справу та змінити причину інвалідності з «Загальне захворювання» на «Ушкодження здоров`я, одержане від вибухонебезпечних предметів».

08.04.2024 Департамент охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації на електронне звернення позивачки на «Урядову гарячу лінію» від 25.03.2024 щодо зміни причини інвалідності листом за № К-0191-50-1.2.6-229 повідомив, що її направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) (форма-088/о) розглянуто спеціалізованою МСЕК № 1 м. Краматорська 21.06.2023 за заявою заочно. Рішенням МСЕК ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю другої групи, загальне захворювання терміном на 2 роки до 01.07.2025. У відповідності до п. 19-5 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», причинний зв`язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров`я, одержаними від вибухонебезпечних предметів, встановлюється на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також зазначено, що при розгляді направлення ОСОБА_1 на МСЕК (форма-088/о) 21.06.2023 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань наданий не був. При надходженні витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань ОЦМСЕ розгляне всі експертні питання у межах чинного законодавства України.

06.05.2024 Департамент охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації на звернення позивачки на Веб-сайт УКЦ від 23.04.2024 щодо зміни причини інвалідності листом за № К-0258-50-1.2.6-281 повідомив позивачці, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань надійшов до МСЕК 25.04.2024, у зв`язку з чим мед-експертна справа направлена до Центральної МСЕК Міністерства охорони здоров`я України.

10.07.2024 Спеціалізована МСЕК № 1 Обласного центру медико-соціальної експертизи листом за № 1061/1 повідомила позивачці, що Спеціалізованою МСЕК № 1 медико-експертну справу по результатам висновку ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» щодо зміни причини інвалідності за заявою ОСОБА_1 розглянуто та вирішено залишити без змін рішення Спеціалізованої МСЕК № 1.

27.05.2024 «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» листом за № 56.5/13/1616 повідомила позивачці, що її звернення щодо можливості зміни причини інвалідності «загальне захворювання» на «поранення від вибухонебезпечних предметів» розглянуто та встановлено, що травма, яка призвела до втрати її здоров`я відповідно до постанови KMУ від 22.03.2021року №270 класифікується, як нещасний випадок невиробничого характеру i не підпадає під п. 19-5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою KMУ від 03.12.2009 року №1317. Донецькому обласному центру МСЕ рекомендовано прийняти експертне рішення в межах правового поля медико-соціальної експертизи та надати роз`яснення заявниці.

26.07.2024 представник позивачки звернувся із адвокатським запитом до Донецького обласного центра медико-соціальної експертизи, в якому просив надати відповідь щодо прийнятого експертного рішення на підставі звернення ОСОБА_1

09.08.2024 Обласний центр медико-соціальної експертизи розглянув адвокатський запит представника позивачки та надав відповідь за № 01-06/134 в якому зазначив, що Спеціалізованою МСЕК № 1 було розглянуто медико-експертну справу щодо зміни причини інвалідності за заявою ОСОБА_1 по результатам висновку ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України». За результатами розгляду медико-експертної справи, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації кримінального провадження № 62023050010000473, висновку ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» від 27.05.2024 зазначена травма, яка призвела до ушкодження здоров`я не підпадає під п. 19-5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою KMУ від 03.12.2009 року №1317. З огляду на зазначене рішення Спеціалізованої МСЕК № 1 від 21.06.2023 залишено без змін.

03.09.2024 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську розглянуто запит представника позивача та надано відповідь, в якому зазначено, що в провадженні першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську перебували матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за №62023050010000473 від 18.02.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 414 KK України. Встановлено, що 17.02.2023 перебуваючи за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ставропольська, 59, в результаті необережного поводження із автоматом Калашникова, командир 1 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України молодший лейтенант ОСОБА_2 , спричинив вогнепальне поранення своїй дружині ОСОБА_1 у вигляді відкритого перелому шийки правої стегнової кістки зі зміщенням від уламків проксимального відділу з пошкодженням стегнової артерії. В ході досудового розслідування ОСОБА_1 надано статус потерпілого та допитано у вказаному статусі. На теперішній час досудове розслідування триває.

Вказані вище обставини також підтверджуються витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань: номер кримінального провадження 62023050010000473, дата внесення до ЄРДР відомостей про заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення 18.02.2023.

У рамках цього кримінального провадження проведена судово-медична експертиза, за результатами якої складений відповідний висновок від 08.07.2024 № 2024е/157.

Відповідно до висновку експерта Комунального закладу «Дніпропетровське обласне буро судово-медичної експертизи» «ДОР» від 08.07.2024 № 2024е/157 за даними наданої медичної документації, зокрема, встановлене тілесне ушкодження у ОСОБА_1 спричинено від механічної дії твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, який володів пробивною кінетичною енергією та діяв в ділянку правої сідниці, в якості травмуючого знаряддя могла бути і куля або інші предмети з аналогічними травмуючи ми властивостями.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин):

особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність;

інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист;

втрата здоров`я - наявність хвороб і фізичних дефектів, які призводять до фізичного, душевного і соціального неблагополуччя;

медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Статтею 7 Закону України від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я.

Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю" у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Медико-соціальні експертні комісії визначають:

групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;

види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною);

причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою;

ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання;

ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи, військової агресії російської федерації проти України.

Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідностімедико-соціальними експертними комісіями талікарсько-консультативними комісіямизакладів охорони здоров`я затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленогостаттею 26Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково). Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до абзацу першого пункту 3 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з пунктом 4 цього Положення медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Підпунктом 1 пункту 11 Положення про медико-соціальну експертизу закріплено, що міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема:

ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Пунктом 12 Положення про медико-соціальну експертизу визначено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема:

здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх;

повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання;

проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій;

надають лікарям комісій консультаційну допомогу з питань проведення медико-соціальної експертизи;

вносять відповідно до компетенції до Централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про громадян, які пройшли медико-соціальну експертизу;

узагальнюють, аналізують та подають до Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, обласних (міських) центрів медико-соціальної експертизи, а також управлінь охорони здоров`я обласних (міських) державних адміністрацій інформацію про випадки необґрунтованого прийняття рішень міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності.

Згідно з пунктом 13 цього Положення Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, зокрема:

здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;

проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх;

узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності, веде у розрізі лікарів облік відповідних випадків та щороку подає МОЗ пропозиції щодо покращення ситуації у цій сфері;

повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;

проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;

надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;

направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця).

Пунктом 17 Положення про медико-соціальну експертизу закріплено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з абзацом першим пункту 19 Положення про медико-соціальну експертизу комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення про медико-соціальну експертизу).

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Відповідно до пункту 19-3 Положення причинний зв`язок інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я, одержаними особами, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. до 24 лютого 2022 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 р. - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, встановлюється на підставі рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно з пунктом 19-5 Положення причинний зв`язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров`я, одержаними від вибухонебезпечних предметів, встановлюється на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пунктом 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності закріплено, що у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Згідно з пунктом 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності:

рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

в особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Відповідно до пункту 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що особі,що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Причинами інвалідності, зокрема, є:

загальне захворювання;

поранення, контузії, каліцтва, захворювання:

- одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. до 24 лютого 2022 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 р. - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України; під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання.

Згідно з пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності:

Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:

обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;

обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

II група інвалідності встановляється учням, студентам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації денної форми навчання, що вперше здобувають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень освіти, у разі наявності в них ознак інвалідності на період їх навчання. Після закінчення навчального закладу видається довідка про придатність їх до роботи у результаті набуття професії.

Особи з інвалідністю II групи з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.

Пунктом 1.4 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 вересня 2011 року № 561 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за № 1295/20033, визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 вересня 2011 року № 561 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за № 1295/20033, фахівці медико-соціальних експертних комісій (далі - МСЕК) зобов`язані ознайомити особу (законного представника) з порядком, умовами та критеріями встановлення інвалідності, а також надавати роз`яснення з інших питань, що пов`язані з встановленням групи інвалідності, на вимогу особи (законного представника) або у разі її незгоди з рішенням МСЕК.

При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії (пункт 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 вересня 2011 року № 561 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за № 1295/20033).

Рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2.3 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 вересня 2011 року № 561 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за № 1295/20033 критерії встановлення інвалідності визначені пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317.

Разом з цим суд звертає увагу позивачки, що відповідно до Порядку встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання встановлення зв`язку інвалідності з пораненням чи іншими ушкодженнями здоров`я» від 25.04.2018 № 306 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначено порядок встановлення факту одержання ушкоджень здоров`я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, визначено відповідний порядок щодо проходження міжвідомчої комісії та відповідного рішення.

Згідно з п. 1 Порядку № 306 цей Порядок визначає процедуру встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я, одержаними особами від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння (далі - ушкодження здоров`я від боєприпасів) на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях (далі - територія проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях).

Дія цього Порядку поширюється також на осіб, яким встановлена інвалідність внаслідок ушкодження здоров`я на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях до набрання чинності Законом України від 14 листопада 2017 № 2203-VIII Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щодо посилення соціального захисту учасників антитерористичної операції, учасників Революції Гідності та членів сімей загиблих таких осіб.

Пунктом 3 Порядку № 306 визначено, що рішення про встановлення факту одержання особою ушкодження здоров`я від боєприпасів (далі - постраждала особа) на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях ухвалюється міжвідомчою комісією з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях (далі - міжвідомча комісія), яку утворює Мінветеранів.

При цьому, п. 5 Порядку № 306 визначено, що міжвідомча комісія відмовляє у встановленні факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у тому числі, у разі, коли, 2) ушкодження здоров`я від боєприпасів отримане не в період і не на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.

Згідно до п. 4 Порядку встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання встановлення зв`язку інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженнями здоров`я» від 25.04.2018 № 306 зі змінами, для встановлення факту одержання ушкоджень здоров`я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постраждала особа (її законний представник або представник за дорученням, оформленим в установленому законом порядку) надсилає Мінветеранів письмову заяву.

Міжвідомча комісія розглядає подані документи, надсилає необхідні запити за підписом її голови (відповіді на запити надаються підприємствами, установами та організаціями у 14-денний строк, якщо інше не передбачено порядками надання відповідної інформації), у разі потреби уточнює інформацію про постраждалу особу, стосовно якої подано документи, і в місячний строк з дня надходження документів ухвалює рішення про встановлення факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України або рішення про відмову у встановленні факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Таким чином, позивачка не позбавлена можливості звернутись до відповідної комісії лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я за місцем проживання чи реєстрації для оформлення медичних документів для подальшого розгляду та прийняття відповідного рішення МСЕК щодо зміни причини інвалідності.

Суд зазначає, що позивачкою не оскаржується процедура прийняття відповідачем рішення. Позивачка не оспорює встановлення їй другої групи інвалідності, проте позивачка не погоджується зі встановленою причиною інвалідності.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Верховний Суд у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, від 17 грудня 2018 року у справі № 819/3211/15, від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 30 листопада 2020 року у справі № 200/14695/19-а, від 30 квітня 2021 року у справі № 160/12235/19 висловив правову позицію, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

У постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 200/14695/19-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вищевикладених правових висновків.

За таких обставин суд у цій справі не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття відповідачем висновку щодо встановлення позивачці групи інвалідності та причини інвалідності, оскільки це є дискреційним повноваженням МСЕК. Позивачкою не оскаржується процедура прийняття відповідачем відповідного висновку. Судом в ході судового розгляду справи також не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торіха проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивачка на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 9,14,73,74,75,76,77,78,90,143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунальної організації Обласного центру медико-соціальної експертизи (код ЄДРПОУ: 21958658, юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 14) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 08 листопада 2024 року.

Суддя Т.О. Шувалова