Ухвала

від 12.11.2024 по справі 200/7350/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

12 листопада 2024 року Справа №200/7350/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року в адміністративній справі № 200/2347/21 за позовом ОСОБА_1

до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради,

Донецького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ: 41336065, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Миру, 70), Донецького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ: 02770038, місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Тверська, 6), у якому просив: визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради та Донецького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком; зобов`язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради та Донецький обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (в межах своїх повноважень) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року в адміністративній справі № 200/7350/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Донецького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ: 41336065, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Миру, 70) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року в адміністративній справі № 200/7350/21 набрало законної сили 14 жовтня 2021 року.

15 листопада 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист по справі № 200/7350/21 про зобов`язання Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ: 41336065, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Миру, 70) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

01 листопада 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду, в якій заявник просить змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року у справі № 200/7350/21 шляхом викладення резолютивної частини рішення суду в такій редакції: «Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо не виплати ОСОБА_1 частини щорічної одноразової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) недоотриману грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги».

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що 13 вересня 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі № 200/7350/21, яким визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, зобов`язано Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ: 41336065, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Миру, 70) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. На підставі виконавчого листа, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 15 листопада 2021 року у справі № 200/7350/21, відкрито виконавче провадження № 74893598. Листом № 26366 від 03 липня 2024 року Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомлено, що наразі виконання рішення суду у такому вигляді є неможливим з огляду на те, що через активні бойові дії Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради не має доступу до серверів та не здійснює делеговані йому державою функції щодо нарахування та здійснення державних соціальних виплат. Водночас представником вищевказаного відділу повідомлено, що у разі зміни в резолютивній частині рішення суду зі слів «зобов`язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 » на «стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 » рішення можливо буде виконати, адже у такому разі фактично суб`єктом виконання рішення суду буде не Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, а Головне управління Казначейства в Донецькій області, яке продовжує функціонувати незважаючи на бойові дії. Зважаючи на те, що у такому вигляді рішення суду виконати неможливо, інші шляхи відновити порушені соціальні права позивача відсутні, заявник просить змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року у справі № 200/7350/21.

Ухвалою суду від 04 листопада 2024 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/7350/21. Заяву вирішено розглянути в порядку письмового провадження у десятиденний строк з дня її надходження. Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради запропоновано надіслати суду до 08 листопада 2024 року письмові пояснення по суті заяви, а також заперечення при їх наявності.

Станом на час розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/7350/21 пояснень та заперечень від Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради до суду не надходило.

Розглянувши заяву позивача про зміну способу виконання рішення в адміністративній справі № 200/7350/21, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Така позиція викладена Верховним Судому у постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 3 статті 33 Закону №1404-VIII встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно частини 1 статті378КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті378КАС України).

Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 (справа №759/1928/13-а).

Суд зазначає, що не є підставою для зміни чи встановлення способу або порядку виконання рішення обставини, які зумовлені неправомірною поведінкою з боку сторін. Саме по собі невиконання рішення суду боржником у добровільному порядку не свідчить про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Так, згідно частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до листа Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області від 03 липня 2024 року № 26366, на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 74893598 з примусового виконання виконавчого листа № 200/7350/21, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 15 листопада 2021 року. Згідно відповіді, отриманої від Департаменту соціального захисту Маріупольської міської ради, встановлено, що у зв`язку з активними бойовими діями, які велися в місті Маріуполі з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, наказом Мінінтеграції від 25.04.2022 № 75 Маріупольська міська територіальна громада була віднесена до територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Відповідно до п.2 ч. II наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 всю територію Маріупольського району віднесено до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України. З 27 лютого 2022 року департамент соціального захисту Маріупольської міської ради припинив виконання делегованої державою функції щодо підготовки виплатних документів та забезпечення фінансування виплат, у тому числі тих, що передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Департамент було відключено від усіх державних сервісів та програм нарахування та виплати державних допомог. Доступу до фізичних та електронних носіїв інформації (в тому числі щодо нарахування та виплат за рішеннями судів) теж не має, оскільки будівлю департаменту було знищено разом з серверними приміщеннями та архівними даними. Діяльність департаменту у частині виконання делегованих державою повноважень було призупинено. Враховуючи ситуацію, яка склалася у окремих районах України у зв`язку із військовим станом, постановою Кабінету Міністрів України «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану» від 07.03.2022 року № 215 було визначено, яким саме чином відбувається нарахування та виплата грошових допомог, пільг та житлових субсидій тим одержувачам, які перебувають на обліку в органах соціального захисту населення/органах Пенсійного фонду України, які не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та фінансування виплат, а саме тимчасово окупованих громад. Фінансування виплат грошових допомог, пільг та житлових субсидій проводиться Міністерством соціальної політики на підставі наявних в базах даних державного підприємства Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики/Пенсійного фонду України даних щодо одержувачів грошових допомог, пільг та житлових субсидій. Формування інформації (реєстрів) щодо одержувачів грошової допомоги, пільг та житлових субсидій, які перебувають на обліку в органах соціального захисту населення/органах Пенсійного фонду України, які не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та фінансування виплат здійснює Державне підприємство Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики/Пенсійний фонд України. Наразі всім одержувачам, які перебували на обліку в департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради, нарахування та виплата грошових допомог, пільг, житлових субсидій нараховується в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану». Таким чином Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради не має доступу до серверів та не здійснює делеговані йому державою функції щодо нарахування та здійснення державних соціальних виплат. Виконавчі провадження перебувають на виконанні.

Надані суду матеріали не містять доказів на підтвердження існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року або роблять його виконання неможливим, зокрема, суду не надано доказів на підтвердження неможливості виконати в примусовому порядку зазначеного судового рішення,докази на підтвердження прийняття органом державної виконавчої служби постанови про відкриття відповідного виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 200/7350/21, а також прийняття постанов про вчинення виконавчих дій з виконання зазначеного виконавчого провадження та доказів на підтвердження не виконання даного виконавчого листа у примусовому порядку.

Водночас, згідно з інформацією, отриманою з Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження № 74893598, відкрите 01 травня 2024 року Центральним ВДВС у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного МРУ МЮ, станом на 11 листопада 2024 року завершено.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист як шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, так і шляхом стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; тощо.

Суд зауважує, що стягненню підлягає чітко визначена на підставі певних розрахунків сума грошових коштів, тоді як зобов`язання вчинити дії з нарахування та виплати коштів надає особі, яку зобов`язано вчинити такі дії, повноваження самостійно здійснити розрахунок коштів, які підлягають виплаті на користь стягувача.

Отже, зобов`язання відповідача вчинити певні дії з нарахування та виплати грошових коштів і стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.

Суд зауважує, що резолютивна частина рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 200/7350/21 має зобов`язальний характер, при цьому судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не здійснювався розрахунок коштів, які підлягають виплаті.

Суд звертає увагу на те, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

Так, у постанові від 24 грудня 2014 року у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення. Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а.

Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов`язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті". Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.

З огляду на викладене, оскільки у справі № 200/7350/21 способом відновлення порушеного права позивача судом обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення недоплаченої грошової допомоги не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, суд доходить висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить позивач, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 200/7350/21.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 року у справі № 420/6671/18.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року в адміністративній справі № 200/7350/21.

Керуючись статтями 23, 160, 165, 185, 186, 254, 378 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року в адміністративній справі № 200/7350/21.

2.Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

3.Повний текст ухвали складений та підписаний 12 листопада 2024 року.

Суддя С.В. Смагар