Рішення

від 14.11.2024 по справі 280/8915/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2024 року Справа № 280/8915/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БИЗОН АГРО 2"

про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг,-

ВСТАНОВИВ:

24.09.2024 Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "БИЗОН АГРО 2" (далі відповідач), в якій позивач просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться:

- АТ "ОТП БАНК" (МФО банку 300528, валюта рахунку: українська гривня) №UА553005280000026007455081572;

- АТ "ПУМБ" (МФО банку 334851, валюта рахунку: українська гривня) №UА733348510000000026008116536;

- АТ "СЕНС БАНК" (МФО банку 300346, валюта рахунку: українська гривня) №UА883003460000026001095789001;

- у Казначействі України (електронний адміністративний податок. МФО банку 899998, валюта рахунку: українська гривня) №UА878999980385159000000444667.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 040,00 грн. та з податку па додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 93 204,00 грн., що відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України є підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків. Зазначає про відсутність у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг та просить задовольнити позовні вимоги.

30.09.2024 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/8915/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за адресою місця реєстрації.

Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано.

Відповідно до пунктів 21 та 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв`язку зразком. У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення EMS 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази відповідно до укладених угод.

Так, конверт із відповідним поштовим відправленням 21.10.2024 повернуто на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання, тобто після спливу місячного строку зберігання у відділенні поштового зв`язку.

Відповідно до правових висновків зазначених у постановах Верховного суду від 16.12.2020 у справі № 120/4080/19-а та від 14.07.2021 у справі № 160/8623/19, Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінчення терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом належних процесуальних дій.

Отже, враховуючи не вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача з незалежних від суду причин, вжиття судом усіх заходів задля повідомлення сторони відповідача щодо відкриття спрощеного позовного провадження у даній справі, та відповідно до положення пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України, дає підстави вважати належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо вручення відповідачу ухвали суду від 30.09.2024.

Відтак суд, керуючись частиною 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БИЗОН АГРО 2" (код ЄДРПОУ 43556857) зареєстроване в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності відповідача є оптова торгівля хімічними продуктами (код КВЕД 46.75).

Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 040,00 грн. та з податку па додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 93 204,00 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виник внаслідок самостійно поданих до ГУ ДПС у Запорізькій області (Вознесенівська ДПІ, Заводський район м. Запоріжжя) податкових декларацій, а саме:

- декларація №9131670981 від 09.07.2022, в якій визначено суму податку, яка сплачується до державного бюджету за лютий 2022 року у сумі 46 770 грн. (термін сплати 19.07.2022);

- декларація №9134191202 від 20.07.2022, в якій визначено суму податку, яка сплачується до державного бюджету за травень 2022 року у сумі 4 408 грн. (термін сплати 21.07.2022);

- декларація №9136379197 від 22.07.2022, в якій визначено суму податку, яка сплачується до державного бюджету за квітень 2022 року у сумі 41 686 грн. (термін сплати 25.07.2022).

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Тобто, сума податкового зобов`язання, визначена відповідачем самостійно у вищевказаній податковій декларації, не є спірною.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, сума податкового зобов`язання, визначена відповідачем самостійно у вищевказаних податкових деклараціях не сплачена.

Податковий борг з податку па прибуток приватних підприємств виник на підставі проведеної позивачем камеральної перевірки за результатами якої складено акт від 05.10.2023 №5949/08-01-04-07/43556857.

Па підставі даного акту перевірки контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 28.11.2023 №0060470407, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2 040,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу засобами поштового зв`язку за його місцезнаходженням, проте повернуто на адресу контролюючого органу із зазначенням причини невручення.

Слід зазначити, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацом першим пункту 45.2 статті 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За таких обставин, всі вищезазначені податкові повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків, докази їх оскарження відповідачем в матеріалах справи відсутні. Звідси, вказані податкові повідомлення-рішення вважаються узгодженими.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів щодо оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення матеріали справи не містять.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Так, відповідачу направлено податкову вимогу форми «Ю» №0002384-1305-0801 від 07.05.2024, яка не вручена та повернута на адресу контролюючого органу.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Позивач зазначає, що відповідач не сплачує податковий борг, і при цьому не має майна, на яке може бути звернуто стягнення, у зв`язку з чим просить накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ "БИЗОН АГРО 2".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 94.1, 94.2, 94.4 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки); нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку/електронному гаманці платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей здійснює за рішенням суду.

Тобто, законодавцем в положеннях податкового законодавства розрізнюються два види арешту, а саме арешт майна та арешт коштів на рахунку платника.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Положення статті 94 ПК України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Податковим кодексом України передбачені також інші випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94, зокрема, такі випадки визначено підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно ч. 1 ст. 179 Цивільного кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Згідно ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що наявність податкового боргу не є безумовною підставою для накладення адміністративного арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків. Натомість, підставою для застосування такого арешту є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу, або те, що майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у ТОВ "БИЗОН АГРО 2" нерухоме майно відсутнє.

Згідно листа Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) №31/29/2348/29-6481-2024 від 16.08.2024 транспортні засоби за ТОВ "БИЗОН АГРО 2" не зареєстровані.

Згідно листа Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області № 9094/5/08-01-13-05-02 від 01.08.2024 транспортні засоби за ТОВ "БИЗОН АГРО 2" не зареєстровані.

Разом з цим, відповідач має наступні відкриті банківські рахунки:

- АТ "ОТП БАНК" (МФО банку 300528, валюта рахунку: українська гривня) № НОМЕР_1 ;

- АТ "ПУМБ" (МФО банку 334851, валюта рахунку: українська гривня) № НОМЕР_2 ;

- АТ "СЕНС БАНК" (МФО банку 300346, валюта рахунку: українська гривня) №UА883003460000026001095789001;

- у Казначействі України (електронний адміністративний податок. МФО банку 899998, валюта рахунку: українська гривня) № НОМЕР_3 .

Слід зазначити, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16, від 06.06.2023 у справі № 360/4856/20, від 18.10.2022 у справі № 380/9147/21, від 25.01.2024 у справі № 825/1982/18.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на надання контролюючим органом доказів наявності у відповідача податкового боргу та відсутності майна, яке може бути джерелом погашення такого боргу, суд доходить висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "БИЗОН АГРО 2" в межах суми податкового боргу у розмірі 95 244,00 грн. (93 204,00 грн. + 2 040,00 грн.).

На підставі викладеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 245, 246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БИЗОН АГРО 2" (69106, м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 27, кв. 49; код ЄДРПОУ 43556857) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг - задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "БИЗОН АГРО 2" у розмірі податкового боргу на суму 95 244,00 грн. (дев`яносто п`ять тисяч двісті сорок чотири гривні 00 копійок), що знаходяться в:

- АТ "ОТП БАНК" (МФО банку 300528, валюта рахунку: українська гривня) №UА553005280000026007455081572;

- АТ "ПУМБ" (МФО банку 334851, валюта рахунку: українська гривня) №UА733348510000000026008116536;

- АТ "СЕНС БАНК" (МФО банку 300346, валюта рахунку: українська гривня) №UА883003460000026001095789001;

- Казначействі України (електронний адміністративний податок. МФО банку 899998, валюта рахунку: українська гривня) №UА878999980385159000000444667.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 14.11.2024.

Суддя М.С. Лазаренко