Рішення

від 11.11.2024 по справі 280/7915/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 листопада 2024 року Справа № 280/7915/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіСтрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- Визнати рішення начальника ГУНП в Запорізькій області Артема КИСЬКО оформлене наказом №1304 від 08.08.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до капітана поліції ОСОБА_1 - слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани - протиправним та скасувати його, з наступним занесенням відомостей про його скасування до особової справи капітана поліції ОСОБА_1 ;

- Стягнути на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що покарання Позивача визначене наказом начальника ГУНП в Запорізькій області №1304 від 08.08.2024 є необ`єктивним, необгрунтованим, суперечливим, безпідставним та упередженим, таким, що носить виключно обвинувальний ухил і опирається на викривленні норм КПК України, що не містять в собі імперативних вказівок, не узгоджується з діючими нормами законів чи внутрішніх службових наказів (поліції та/чи МВС). З наведених у позові підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 09.09.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

27 вересня 2024 року від відповідача надйшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає, що з його боку порушень законодавства не допущено. При проведені службового розслідування Відповідачем виконано всі вимоги, передбачені Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", просить у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

03 жовтня 2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 08.08.2024 ГУНП в Запорізькій області прийнято наказ № 1304 «Про застосування дисциплінарного стягнення» на підставі якого зокрема до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с. 77).

Так, у наказі №1304 від 08.08.2024 (далі - спірний наказ) зазнчено: ««Таким чином, встановлено, що відповідно до протоколу затримання особи, 29.04.2024 слідчим відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції Тараном Р.П. в порядку ст. 208 КПК України було затримано громадянина ОСОБА_2 за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. З ст. 286 КК України, внаслідок якого загинуло дві особи та що викликав суспільний резонанс.

Виходячи із матеріалів кримінального провадження, слідчий відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_3 , як уповноважена особа, керуючись вимогами чинного законодавства, на місці пригоди оцінивши фактично ситуацію, підстави та ризики, прийняв вказане рішення, застосоване до водія ОСОБА_2 затримання в порядку ст. 208 КПК України, що є самим по собі різновидом заходу забезпечення кримінального провадження.

Однак, слідчий відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_1 в протиріччя своїм переконанням та підставам, які вказані в протоколі затримання ОСОБА_2 аргументуючи його затримання в порядку ст.208 КПК України, не враховуючи обставини та тяжкі наслідки дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої загинуло 2 особи, не враховуючи санкцію статті 286 КК України, відповідно до якої (діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, - караються позбавленням волі на строк від п \яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років), звернувся до процесуального п рора Дніпровської окружної п ратури Запорізької області з клопотанням про обрання запобіж:ного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, що в свою чергу фактично є більш м`яким запобіжним заходом ніж затримання та тримання під вартою. В подальшому погоджене з процесуальним п рором клопотання направлено до слідчого судді, який в свою чергу був позбавлений можливості застосувати до підозрюваного більш суворий запобіжний захід.

Крім того, дисциплінарною комісією встановлено, що слідчий відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_4 , спеціалізується на розслідуванні злочинів у сфері транспорту більше трьох років відповідно до наказів ГУНГІ «Про закріплення слідчих за розслідуванням кримінальних правопорушень у сфері транспорту» № 45 від 14.01.2022, № 30 від 06.01.2023, №71 від 16.01.2024, враховуючи досвід за лінією роботі, слідчим проігноровано вимоги п.п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, які прямо акумулюються із санкцією ч. З ст. 286 КК України.

Крім того, під час вивчення матеріалів вказаного кримінального провадження встановлено, що 29.04.2024 у період часу з 09 год. 17 хв. по 09 год. 55 хв. було проведено обшук автомобіля ВМW-530d, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В ході обшуку було вилучено: автомобіль «ВМW-530d», р.н. НОМЕР_2 (на момент слідчої дії номерні знаки відсутні); фрагменти забрудненої сорочки з під днища автомобіля «ВМW-530d». р.н. НОМЕР_1 (на момент слідчої дії номерні знаки відсутні); фрагменти жирової тканини, шкіри, волосся, РБК з днища (виступаючих елементів) автомобіля «ВМW-530d», р.н. НОМЕР_1 (на момент слідчої дії номерні знаки відсутні).

Предмети одягу пішоходів: фрагменти забрудненої сорочки з під днища автомобіля «ВМW-530d». р.н. НОМЕР_1 , що упаковані до картонної коробки; фрагменти жирової тканини, шкіри, волосся, РБК з днища (виступаючих елементів) автомобіля «ВМW-530d», р.н. НОМЕР_1 , що упаковані до картонної коробки, передати на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Однак, слідчим по вилученим біологічним зразкам не було призначено необхідної судової експертизи. 03.05.2024 слідчим ОСОБА_1 було винесено постаноу про призначення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Транспортно-трасологічні дослідження», однак в матеріалах кримінального провадження наявний лист ДНД1СЕ № 2752/08-14/15- 24 від 29.05.2024 щодо некоректності поставлених запитань у постанові та необхідності їх усунення з призначенням іншої судової експертизи.

Зважаючи на дату надходження вказаного листа, слідчий звернувся до експертної установи з постановою про уточнення виду раніше призначеної судової інженерно-транспортної експертизи лише 18.06.2024, що свідчить про затягування ходу досудового розслідування.

Результати проведених експертиз у кримінальних провадженнях за фактами ДТП є основоположним доказової бази, що безпосередньо впливають на хід, повноту та об`єктивність досудового розслідування у кримінальних провадженнях вказаної категорії.

Зазначені вище факти свідчать про порушення принципу законності та верховенства права, що, в цілому, викпючило можливість забезпечення таких основоположних завдань кримінального провадження, як захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ст.ст. 2, 7, 9, ч. 2 ст. 91 КПК України) та виконання покладеного на слідчого обов`язку доказування (ст. 92 КПК України), що, в свою чергу, є порушенням обов`язку поліцейського, передбаченого пп.1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02 липня 2015 та є порушенням службової дисципліни, відповідно до Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 №2337-VII…

…За допущені порушення вимог п.п.1, 2 ч. 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п. п. 1, 2 ч.З ст. 1 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції», ст.2, 9, 39 КПК України, п.п.1,9 ч.4 р. V, п.п.1,4,6 п.З, п.5 Розділу VI наказу МВС від 06.07.2027 №570 «Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України», що виразилося у не врахуванні обставини, тяжких наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.04.2024 в результаті якої загинуло 2 особи (що є тяжким злочином покарання за яке відповідно до санкції статті 286 КК України, передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років) під час звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, у порушення п.п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, яким визначено необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачене понад 5 років у виді позбавлення волі, а також непризначенні по вилученим речовим доказам в ході обшуку автомобіля «ВМW-530d», р.н. НОМЕР_1 , необхідних судових експертиз, у несвоєчасному зверненні до експертної установи з постановою про уточнення виду раніше призначеної судової інженерно- транспортної експертизи в рамках кримінального провадження №12024082050000829 від 28.04.2024, до слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Запорізького районного управління поліції) капітана поліції ОСОБА_1 (0090485), застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани».

Не погоджуючись зі спірним наказом та вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Статею 1 Закону України «Про національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року (далі Закон №580) в редакції, чинні на час існувакння спірних відносин, передбачено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Частиною 1 статті 18 Закону №580 передбачено, що Поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положеньКонституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Пунктами 1 та 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Статут) передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначенихстаттею 18Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статею 7 КПК України, передбачено загальні засади кримінального провадження.

Ситаттею 9 КПК передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7цього Кодексу.

Частиною 2 статті 91 КПК України передбачено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91цього Кодексу, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Пунктами 1 та 2 ч.4 Розділу V наказу МВС №570 від 06.07.2017 «Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України» (далі Наказ №570) передбачено, що начальник слідчого відділу територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України, крім повноважень, передбаченихКПК України: керує діяльністю слідчого відділу та є відповідальним за виконання покладених на нього завдань, дотримання підпорядкованими слідчими вимог законодавства України; забезпечує чергування слідчих (слідчих груп) та спеціалістів-криміналістів у складі слідчо-оперативних груп для виїзду на місця подій за заявами і повідомленнями про злочини, віднесені до підслідності слідчих органів Національної поліції; особисто виїжджає на місця вчинення вмисних убивств, інших особливо тяжких злочинів, а також злочинів, які викликають значний суспільний резонанс; веде облік результатів оглядів місць подій та застосування при цьому науково-технічних засобів, уживає заходів щодо підвищення ефективності цієї роботи; у разі виявлення недоліків при проведенні огляду місця події організовує його повторне проведення.

Підпунктами 1, 4 та 6 пункту 3 Розділу VI Наказу №570 передбачено, що при виконанні своїх службових обов`язків слідчий зобов`язаний: під час досудового розслідування дотримуватися вимогКонституції України,КПК України та законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження; не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об`єктивності та неупередженості.

Пунктом 5 Наказу №570 передбачено, що рішення слідчого судді, суду, письмові доручення і вказівки прокурора та вказівки керівника слідчого підрозділу, які не суперечать рішенням та вказівкам прокурора, надані в межах їх компетенції і в установленій законодавством формі, є обов`язковими для виконання слідчим.

Як зазначено у спірному наказі, саме за порушення вимог вищенаведених приписів законодавства, позивача спірним наказом було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Так, у наказі зазначено що порушення зазначених норм виразилося у виразилося у не врахуванні обставини, тяжких наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.04.2024 в результаті якої загинуло 2 особи (що є тяжким злочином покарання за яке відповідно до санкції статті 286 КК України, передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років) під час звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, у порушення п.п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, яким визначено необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачене понад 5 років у виді позбавлення волі, а також непризначенні по вилученим речовим доказам в ході обшуку автомобіля «ВМW-530d», р.н. НОМЕР_1 , необхідних судових експертиз, у несвоєчасному зверненні до експертної установи з постановою про уточнення виду раніше призначеної судової інженерно- транспортної експертизи в рамках кримінального провадження №12024082050000829 від 28.04.2024.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 12 Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно ч.1 ст.11 Статуту, запорушенняслужбової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст 178 КПК України, При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частинами 1 та 2 статі 181 КПК України передбачено, що такий запобіжний захід як домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Отже, суд не погоджується з наведеним у спірному наказі висновком про начебто порушення позивачем п.п. 4, ч. 2 ст. 183 КПК України, яким начебто визначено необхідність обрання запобіжного заходу у виді тимання під вартою до відповідної особи. Так, ч. 2 ст 183 КПК України передбачає випадки у яких можливо, а не необхідно обрання такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою. При цьому,Ж Законом передбачені і інші запобіжні заходи, певний вид запобідного заходу у кожній конкретній ситуації обрається з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 було погоджено з прокурором, при цьому слідчим відповдно до припсиів ст. 178 КПК України було враховано, що ОСОБА_2 вперше вчинив необережний тяжкий злочин, скоївши наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Після скоєння кримінального правопорушення маючи об`єктивну можливість залишити місце ДТП (втекти), залишався на місці його вчинення протягом всього часу аж до його затримання в порядку ст. 208 КПК України, добровільно пройшов освідування у лікаря- нарколога підтвердивши факт тверезості. Також ОСОБА_2 має певні соціальні зв`язки, які виражаються у наявності цивільної дружини, наявності постійного місця проживання та постійного місця навчання. Відповідно до інформаційно- аналітичних баз Національної поліції України ОСОБА_2 раніше не засуджений. Не мав приводів до органів поліції з урахуванням чого не має негативної репутації. ОСОБА_2 не повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а відповідно відсутні відомості про негативні факти недотримання ним умов застосування запобіжних заходів у інших кримінальних провадженнях. Будь-які ризики продовження його злочинної діяльності також були відсутні оскільки вчинене ним кримінальне правопорушення є неумисним. Крім того ОСОБА_2 перебуваючи на місці ДТП записав дані очевидців ДТП (авто, що їхало за ним) та надав анкетні дані Позивачу. З урахуванням цього були відсутні підстави вважати, що він може впливати на свідків і т.п. Крім того після скоєння ДТП водієм ОСОБА_2 на пішохода ОСОБА_5 переїзд його тіла було скоєно щонайменше двома іншими транспортними засобами, що само по собі значно ускладнює доказування заподіяння смерті вказаній особі саме в результаті наїзду на нього водієм ОСОБА_2 Матеріальний збиток в даному випадку оцінений бути не міг. Цивільні позиви у кримінальному провадженні були відсутні. Тобто фактично, момент складання клопотання про обрання у відношенні ОСОБА_2 запобіжного заходу із обставин, що повинні враховуватись «проти підозрюваного ОСОБА_2 були тільки тяжкість злочину та покарання за нього. Крім того, при вирішенні питання про продовження ст запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 27.06.2024 Судом відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце проживання з 21.00 години до 06.00 годин, тобто фактично пом`якшено попередній запобіжний захід у зв`язку з систематичним виконанням ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків та відсутністю необхідності застосування більш суворого запобіжного заходу. Доказів зворотнього а також того, що внаслідок необрання ОСОБА_2 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою останній переховується від слідства або суда, або якимось чином впливає на хід слідства та судовоо розгляду кримінальної справи відповідачем суду не надао. Отже, наразі відсутні обставини, які б свідчили про те, що позивачем було обрано запобіжний захід, який би не забезпечив його мети.

Таким чином, накладення спірним наказом на позивача дисциплінарного стягнення за не врахування обставин під час звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу є протиправним, а наказ в цій частині таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно порушення у вигляді непризначення по вилученим речовим доказам в ході обшуку автомбіля «BMW 530D» реєстраційний номер НОМЕР_1 необхідних судових експертиз, а саме експертизи по вилученим біологічним зразкам, суд зазначає наступне.

Статею 242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбаченихстаттею 244цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо:

1) встановлення причин смерті;

2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;

6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

У спірному наказі не зазначено, яку саме експертизу в даному випадку позивач повинен був призначити та які пиання поставити на її вирішення. Разом з цим, як зазначив позивач, на стадії проведення досудового розслідування достовірно встановлено на підставі показів свідків, що саме автомобіль «BMW 530D» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 здійснив переїзд тіла потерпілого Перепілка, та що вилучені біологічні зразки належать саме йому. Вказані обставини підтверджено і безпосередньо самим водієм ОСОБА_7 на стадії досудового розслідування. Крім того вилучені біологічні зразки не знищено, а здано до камери схову речових доказів, що дає можливість проведення такої експертизи на будь-якій стадії досудового та судового слідства. Зворотнього відповідачем суду не доведено.

Стосовно зазначеного у спірному наказі порушення у вигляді несвоєчасного звернення до експертної установи з постановою про уточнення виду раніше призначеної судової інженерно-транспортної експертизи суд зазначає наступне. Так, відповідно до тексту наказу №1304 від 08.08.2024: «в матеріалах кримінального провадження наявний лист ДНДІСЕ №2752/08-14/15-24 від 29.05.2024 щодо некоректності поставлених запитань у постанові та необхідності їх усунення з призначенням іншої судової експертизи».

Зі змісту наявного в матеріалах справи листа ДНДІСЕ №2752/08-14/15-24 від 29.05.2024 (т. 2 а.с. 97) вбачається, що лист містив прохання винести постанову про призначення саме комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, оскільки поставлене на вирішення експертизи питання потребує проведення комплексного автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження. При цьому, додана до відзиву відповідачем копія листа не містить відміток щодо дати надходження листа до Запорізького районного управління поліції та до слідчого. Разом з цим позивач стверджує, що вказаний лист ДНДІСЕ був доставлений до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області через сервіс «Укрпошта» лише 12.06.2024, тобто дата 29.05.2024 на яку посилається відповідач не може прийматися як дата отримання позивачем листа експертів. Постанова про уточнення виду раніше призначеної судоовї інженерно-транспортної експертизи була направлена експерту 17.06.2024, що не може свідчити про несвоєчасне звернення до експертної установи з такою постановою, як по це зазначено у спірному наказі. Крім того, відповідачем не надано суду доказів порушення позивачем внаслідок цього строків досудового розслідування в даному випадку.

Щодо доводів відповідача, які викладені у відзиві на позов, то суд зазначає, що вони не знайшли свого підтвердження в ході розгляду адміністративної справи, були спростовані доказами, які містяться в матеріалах справи, у тому числі, показанням свідків.

Згідно до частини першоїстатті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 КАС України.

Суд, відповідно достатті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні та допустимі докази на спростування вищенаведених у позові обставин, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягаюь задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору за подання позову відповідно дост. 139 КАС Україниналежить стягнути на користь позивача з за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ НП в Запорізькій області № 1304 від 08.08.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування до слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани та зобов`язати ГУ НП в Запорізькій області внести відомості про скасування вказаного наказу до особової справи ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Стрельнікова