Рішення
від 08.10.2024 по справі 300/1608/20
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. справа № 300/1608/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скільського І.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гевак Л.І.

представника позивача - Тепак Л.П.,

представника відповідача Булки Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Агро Трейд» до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002370501, №0002380501 та №0002430501 від 30.03.2020,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард Агро Трейд» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002370501 від 30.03.2020, №0002380501 від 30.03.2020, №0002430501 від 30.03.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в акті перевірки не наведено доказів визнання судом договорів укладених з контрагентами ТОВ «Агровнесок» та ТОВ «Агросимвол» недійсними та застосування наслідків їх недійсності. Договори з контрагентами вчинено в письмовій формі, підписані представниками сторін, скріплені печатками, а отже є укладеними, і відповідно до ч.1 ст.202, ч.1 ст.626 ЦК України встановлюють для сторін права та обов`язки. Будь-яких доказів їх підписання невстановленими особами, підробленими печатками, чи інших даних, які б викликали сумнів в достовірності правочинів, відповідачем в акті перевірки не відображено. Зазначено, що видаткові накладні по спірних операціях містять всі необхідні реквізити. Не зазначення в накладних довіреності не може свідчити про нереальність господарської операції, оскільки довіреність не є первинним документом у розумінні п.1ст.9 Закону №996 та п.2.1 Положення №88 та жодним чином не фіксує факт здійснення господарських операцій. Наявність або відсутність окремих документів, а також неістотні помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що відбувся фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. За доводами позивача наданими товариством під час перевірки доказами підтверджується фактичність та реальність здійснення господарських операцій з контрагентами. Доводи контролюючого органу про відсутність у контрагентів достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності не спростовують фактичного виконання операцій, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати у власності задекларовані значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань. Звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів, робіт, послуг. Сама по собі відсутність інформації про належність на праві власності постачальнику матеріальних чи трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про їх націленість виключно на одержання не обгрунтованої податкової вигоди. Також позивач зазначає, що всі податкові накладні по операціях з контрагентами належним чином зареєстровані в ЄРПН, відтак в силу положень п.201.10 ст.201 ПК України має право на податковийкредит за такими податковими накладними. Вважає, що товариством правомірно, з дотриманням вимог ПК України віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв`язку із придбанням товарів у сумі 1195600,00 грн, що підтверджені податковими накладними зареєстрованими у ЄРПН. Також позивач зазначає, що придбані товарно матеріальні цінності за спірними на думку податкового органу господарськими операціями з контрагентами фактично використані в господарській діяльності ТОВ «Форвард Агро Трейд» з метою отримання доходу, зокрема реалізовані іншим суб`єктам господарювання. Так, придбані у ТОВ «Агросимвол» ТМЦ (ріпак) з метою отримання доходу реалізовано ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН», що підтверджується наданими до перевірки первинними документами. Вартість ТМЦ в сумі 784167,63 грн., з урахуванням приписів ПСБО та ПКУ, включено до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) одночасно з отриманням доходу від реалізації зазначених товарів. Отримані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні включені до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у загальній сумі 156 883,53 грн. Придбані у ТОВ «Агровнесок» ТМЦ (пшениця, ріпак) з метою отримання доходу реалізовано ТОВ «Кернел-Трейд» та ТОВ «АДМ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА», що підтверджується наданими до перевірки первинними документами. Вартість ТМЦ в сумі 5 193 836,45 грн., з урахуванням приписів ПСБО та ПКУ, включено до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) одночасно з отриманням доходу від реалізації зазначених товарів. Отримані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні включені до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у загальній сумі 1 038 767,29 грн. Крім того, позивач вказує на безпідставність покликання податкового органу на факт наявності кримінального провадження щодо його контрагента за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, оскільки сам факт наявності порушеного кримінального провадження не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. При цьому податковим органом не надано доказів наявності обвинувальних вироків щодо посадових осіб контрагента позивача, причетності позивача до злочинів, щодо яких здійснюється кримінальне провадження. Стосовно висновків податкового органу про неможливість встановити джерело походження товару, то такі на переконання позивача ґрунтуються на припущеннях, спростовані документами представленими у ході проведення перевірки, свідчать про реальні зміни в майновому стані позивача та реальне отримання ним товарів від контрагентів. Вважає, що всі надані до перевірки документи в сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети у межах господарської діяльності товариства, дані податкового обліку сформовані платником податків правомірно, що підтверджує факт реального настання правових наслідків за проведеними господарськими операціями. В свою чергу контролюючим органом не надано доказів недобросовісності товариства як платника податків, фіктивності його постачальників, доказів щодо здійснення товариством господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект. Враховуючи наведене вважає висновки контролюючого органу щодо завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість всього в сумі 1 195 600, 00 грн, та завищення собівартості в сумі 5 978 005,00 грн, у зв`язку із проведенням «нереальних» господарських операцій з ТОВ «Агровнесок» та ТОВ «Агросимвол», є протиправними та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки до перевірки було представлено належні та допустимі докази в підтвердження реальності господарських операцій. Також за доводами позивача висновки податкового органу зазначені у акті перевірки про заниження товариством доходу на 721656 грн, та завищення собівартості на суму 977711 грн, є незрозумілими, суб`єктивними та нелогічними, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам визначеним пунктом 5 розділу ІІ, підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІІ Порядку №727 від 20.08.2015. Також позивач вважає безпідставними та протиправними висновки податкового органу наведені в акті перевірки, про заниження доходу всього в сумі 909990грн, за результатами проведених інвентаризацій, оскільки товарно-матеріальні цінності зазначені в акті перевірки, не відповідають поняттю безоплатно отриманих в розумінні пп.14.1.13 п.14.1ст.14 ПК України та ПСБО15 «Дохід» з огляду на те, що в результаті інвентаризації виявлена розбіжність, яка стала наслідком облікової помилки і таку розбіжність не вважають фактичним лишком або нестачею. Не дотримання встановленого законом порядку проведення інвентаризації та оформлення її результатів, унеможливлює використання отриманих результатів щодо наявності товарно-матеріальних цінностей, стану їх зберігання, підтвердження/спростування правильності та достовірності стану бухгалтерського обліку та звітності, а тому вони не можуть бути підставою для висновку контролюючого органу щодо невідповідності (нестачі) ТМЦ. Щодо висновків податкового органу про завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість всього в сумі 159558 грн, за проведеними фінансово-господарськими операціями з ПФГ «Поточище», то такі висновки позивач вважає безпідставними зважаючи на те, що всі податкові накладні продавцем було належним чином зареєстровано в ЄРПН, реєстрація яких не була зупинена, а відтак позивач в силу положень п.201.10ст.201 ПК України отримав безумовне право на податковий кредит за такими податковими накладними. Щодо висновків податкового органу про завищення сум податкового кредиту, виявленого у результаті опрацювання відхилень внутрішніх інформаційних ресурсів всього в сумі 25479 грн., то такі висновки позивач вважає безпідставними зважаючи на те, що для співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків, контролюючий орган проводить звірку. Інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах має виключно інформаційний характер та не вважається належним доказом у розумінні процесуального Закону. Враховуючи наведене позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у даній адміністративній справі, за наслідками якого справу призначено до розгляду по суті.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (т.2, а.с.234-239). У відзиві на позовну заяву зазначив, що висновки податкового органу про завищення позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість всього в сумі 1195600 грн, та завищення собівартості в сумі 5 978005 грн, зроблені з підстав відсутності реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Агровнесок» і ТОВ «Агросимвол». Так, щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Агровнесок» перевіркою встановлено, що видаткові накладні не містять інформації щодо особи, відповідальної за здійснення господарської операції, а саме у графі «за підписом від постачальника» та у графі «отримав» - не зазначено прізвища та ініціалів відповідальної особи. Деякі ТТН на перевезення пшениці не містять інформації щодо найменування перевізника. В ході співставлення інформаційних баз даних та наданих ТТН встановлено, що протягом 2018 між Замовником (послуг по транспортуванню) ТОВ «Агровнесок» та Перевізниками зернових, які зазначені у ТТН, відсутні взаємовідносини. Крім того, у наданих ТТН вказаний пункт навантаження с. Острійки, Білоцерківський р-н, Київська обл., проте юридична адреса ТОВ «Агровнесок» на момент здійснення операцій з позивачем м. Київ Подільський, вул. Світлицького, буд. 35А, кв.107. Також до перевірки не надано сертифікати походження (якості) на поставлену продукцію. Зазначено, що за даними інформаційно-аналітичної системи ДПС України ТОВ «Агровнесок», основний вид діяльності 01.11- вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур, зареєстроване з 09.11.2016. На момент здійснення операцій з позивачем платник податків на загальній системі оподаткування. Відповідно до звітів 1-ДФ за 1 та 2 кв.2018 товариство здійснювало нарахування та виплату заробітної плати 3 працівникам, за 3 кв.2018 4 працівникам. Згідно АІС «Податковий блок» відсутні звіти щодо наявності або використання земель, також відсутня інформація щодо нарахування та сплати земельного податку (орендної плати за землю). ТОВ «Агровнесок» з березня 2019 не звітується до органів ДПС. Перевіркою встановлено, що згідно податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку (форма 1ДФ) та звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ( форма Д4) у період з 01.01.2018 по 30.09.2018 ТОВ «Агровнесок» використовувало працю 3-4 найманих осіб (в т.ч. директор ОСОБА_1 ) та виплачувало доходи у вигляді заробітної плати. Виплату доходів за іншими ознаками не декларувало. Згідно даних ЄРПН на вході у ТОВ «Агровнесок» відсутнє придбання пшениці та ріпаку або насіння вказаних культур протягом 2017-2018 років. За даними Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що в проваджені управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42019140400000047 від 04.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.205 КК України. Згідно матеріалів кримінального провадження на території Тернопільської області здійснюють діяльність ряд підприємств з ознаками фіктивності, які входять до складу «конвертаційного центру», та надають реально діючим суб`єктам господарювання послуги по мінімізації податкових платежів та переведення злочинно здобутих коштів у готівку, в тому числі ТОВ «Агровнесок». Аналізом інформації наявної в АІС «Податковий блок» не встановлено наявність виробничих потужностей та трудових ресурсів у ТОВ «Агровнесок» для реалізації пшениці врожаю 2018 року, пшениці 3 класу врожаю 2018 року та ріпаку врожаю 2018 року для ТОВ «Форвард Агро Трейд». Зважаючи на наведене перевіркою встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ «Форвард Агро Трейд» протягом серпня-вересня 2018 із ТОВ «Агровнесок» в частині придбання пшениці врожаю 2018 року в кількості 483,5 тон, пшениці 3 класу врожаю 2018 року в кількості 296,66 тон, та ріпаку врожаю 2018 року в кількості 145,143 тон. Зважаючи на наведене зроблено висновок, що ТОВ «Форвард Агро Трейд» безпідставно відображено в бухгалтерському обліку операції, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах по взаємовідносинах із ТОВ «Агровнесок» на загальну суму 6 232 603,74 грн, в.т.ч. ПДВ 1038767,29 грн. Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Агросимвол» перевіркою встановлено, що видаткові накладні не містять інформації щодо особи, відповідальної за здійснення господарської операції, а саме у графі «за підписом від постачальника» - не зазначено прізвища та ініціалів відповідальної особи. В ході співставлення інформаційних баз даних та наданих ТТН встановлено, що протягом 2019 між Замовником (послуг по транспортуванню) ТОВ «Агросимвол» та Перевізником ріпаку ФОП ОСОБА_2 , який зазначений у ТТН, відсутні взаємовідносини. Крім того, у наданих ТТН вказаний пункт навантаження с. Синів, Білоцерківський р-н, Київська обл., проте юридична адреса ТОВ «Агросимвол» м. Київ Подільський, вул. Світлицького, буд. 35А, кв.107. Також до перевірки не надано сертифікати походження (якості) на поставлену продукцію. За даними інформаційно-аналітичної системи ДПС України ТОВ «Агросимвол», основний вид діяльності 01.11- вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур, зареєстроване з 27.03.2018. На момент здійснення операцій з позивачем платник податків на загальній системі оподаткування. Відповідно до звітів 1-ДФ за 3 кв.2019 товариство здійснювало нарахування та виплату заробітної плати 2 працівникам (директор та бухгалтер). Згідно АІС «Податковий блок» відсутні звіти щодо наявності або використання земель, також відсутня інформація щодо нарахування та сплати земельного податку (орендної плати за землю). Перевіркою встановлено, що згідно податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку (форма 1ДФ) та звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ( форма Д4) у період з 01.01.2019 по 30.09.2019 ТОВ «Агросимвол» використовувало працю 2 найманих осіб (директор та бухгалтер) та виплачувало доходи у вигляді заробітної плати. Виплату доходів за іншими ознаками не декларувало. Згідно даних ЄРПН на вході у ТОВ «Агросимвол» відсутнє придбання ріпаку або насіння ріпаку протягом 2018-2019 років. Аналізом інформації наявної в АІС «Податковий блок» не встановлено наявність виробничих потужностей та трудових ресурсів у ТОВ «Агросимвол» для реалізації ріпаку врожаю 2019 року. Зважаючи на наведене перевіркою встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ «Форвард Агро Трейд» протягом вересня 2019 із ТОВ «Агросимвол» в частині придбання ріпаку врожаю 2019 року в кількості 87,944 тон. Зважаючи на наведене зроблено висновок, що ТОВ «Форвард Агро Трейд» безпідставно відображено в бухгалтерському обліку операції, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах по взаємовідносинах із ТОВ «Агросимвол» на загальну суму 941001,16 грн, в.т.ч. ПДВ 156833,53 грн. Підсумовуючи представником відповідача зазначено, що перевіркою не встановлено факту передачі товарів від ТОВ «Агровнесок», ТОВ «Агросимвол» до ТОВ «Форвард Агро Трейд», що свідчить про проведення операцій без мети настання реальних наслідків. Щодо заниження позивачем доходу на 721656 грн, та завищення собівартості на суму 977711грн, зазначено, що в порушення вимог пп.134.1.1п.134.1ст.134, пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України та п.5,п.7,п.21 ПСБО 15 «Дохід» №290, ТОВ «Форвард Агро Трейд» у рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» Декларацій з податку на прибуток підприємств не задекларувало дохід на суму721656грн, за 9 місяців 2019. За даними бухгалтерського обліку позивача дохід становить в загальній сумі 246138356 грн, тоді як задекларований дохід становить 245 416700грн. Також перевіркою встановлено заниження позивачем задекларованих показників у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» внаслідок невідповідності даних задекларованих ТОВ «Форвард Агро Трейд», що містяться в звіті про фінансові результати даним бухгалтерського обліку. Так у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» поданого платником за 2018 рік собівартість реалізованої продукції становить 97862 000 грн, тоді як за даними бухгалтерського обліку та первинними документами така собівартість становить 96884289 грн. Таким чином позивачем завищено показник собівартості та як наслідок завищено витрати за 2018 рік в сумі 977711грн. Щодо заниження позивачем доходу в сумі 909990 грн, представник відповідача зазначив, що в ході проведення перевірки позивачем надано накази від 22.03.2017 №3 та від 24.12.2018 «Про проведення інвентаризації». За результатами проведеної інвентаризації встановлено розбіжності між даними бухгалтерського обліку та фактичними даними, а саме встановлено нестачу пшениці в кількості 227,94 тон на суму 797790,0грн, надлишки ячменю в кількості 227,94 тон на суму 797 790,0 грн., в березні 2017 року, встановлено та оприбутковано залишки пшениці в кількості 29,92 тон на суму 112200,0 грн., в грудні 2018. Результати інвентаризації позивачем не відображено в бухгалтерському обліку хоча потрібно було відобразити в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчено інвентаризацію. Таким чином вартість виявлених в результаті інвентаризацій товарних залишків в сумі 909990 грн., в тому числі за 2017 в сумі 797790грн, за 2018 в сумі 112200 грн, є іншим операційним доходом, який повинен включатись у рядок 2120 «Інші операційні доходи» та 2280 «разом доходи» звіту про фінансові результати відповідно за 2018 та 2017 роки, та рядок 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків)» декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 та 2017 роки. Щодо завищення позивачем податкового кредиту в сумі 159 558 грн., представник відповідача зазначив, що ТОВ «Форвард Агро Трейд» проводило операції з придбання сільськогосподарської продукції у ПФГ «Поточище» згідно договору поставки від 06.02.2017 та додаткових угод. На підставі наказу від 22.03.2017 №3 «Про проведення інвентаризації» проведено інвентаризацію за результатами якої встановлено розбіжності між даними бухгалтерського обліку та фактичними даними, а саме встановлено нестачу пшениці в кількості 227,94 тон на суму 797790,0 грн, та надлишки ячменю в кількості 227,94 тон на суму 797790,0 грн. Перевіркою встановлено, що пшеницю в кількості 227,94 тон, нестачу якої було виявлено в ході проведення інвентаризації, придбано у ПФГ «Поточище» в підтвердження чого підприємством було надано податкові та видаткові накладні. Враховуючи відсутність у позивача придбаної пшениці в кількості 227,94 тон на загальну суму 957348,0 грн, (в т.ч. ПДВ 159558 грн.) перевіркою не підтверджено фактичне придбання такої продукції та відповідно встановлено завищення суми податкового кредиту у березні 2017 в сумі 159 558 грн. Щодо завищення позивачем податкового кредиту в загальній сумі 25 479 грн, представник відповідача зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Форвард Агро Трейд» придбано у ТОВ «Біо-Інвест-Україна» соняшник згідно податкових накладних виписаних у жовтні 2018 на загальну суму 2461834,74 грн, в т.ч. ПДВ 410305,79 грн. В результаті здійснення даної операції, за даними розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та уточнень до розшифровки, ТОВ «Форвард Агро Трейд» до складу податкового кредиту за жовтень 2018 включено ПДВ в розмірі 3471,65 грн, внаслідок помилкового включення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 3472,0 грн. Таким чином ТОВ «Біо-Інвест-Україна» завищено податковий кредит за жовтень 2018 на суму 3472,0 грн. Також в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Форвард Агро Трейд» придбано у ТОВ «Штерн Агро» кукурудзу згідно податкової накладної виписаної за №2 від 09.04.2019 на загальну суму 127264,13 грн, в т.ч. ПДВ 21210,69 грн. Згідно розрахунку коригування сум ПДВ (Д1), поданого ТОВ «Штерн Агро» здійснено коригування податкових зобов`язань в сторону зменшення за накладною виписаною у квітні 2019 по операціях з ТОВ «Форвард Агро Трейд» на загальну суму без ПДВ 98569,5 грн., ПДВ 19713,9 грн, відповідно до розрахунку від 09.04.2019 №1 коригування якісних і кількісних показників до податкової накладної від 09.04.2019 №2, зареєстрованого в ЄРПН за №9114313962 від 31.05.2019. Постачальником ТОВ «Штерн Агро» проведено зменшення податкових зобов`язань згідно поданого розрахунку коригування сум ПДВ (Д1), а ТОВ «Форвард Агро Трейд» не зменшено податковий кредит в декларації з ПДВ. Крім цього в ході проведення перевірки встановлено придбання позивачем у жовтні 2017 ячменю врожаю 2017 року у ПФГ «Поточище». Згідно даних ЄРПН ПФГ «Поточище» зареєструвало на адресу ТОВ «Форвард Агро Трейд» у жовтні 2017 податкових накладних на загальну суму 314759,71 грн., в т.ч. ПДВ 52459,95 грн, та відповідно ТОВ «Форвард Агро Трейд» до складу податкового кредиту жовтня 2017 включено ПДВ в сумі 52459, 95 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Форвард Агро Трейд» мало право на віднесення до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 50 166,62 грн. Таким чином ТОВ «Форвард Агро Трейд» безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, в яких постачальником зазначено ПФГ «Поточище» за жовтень 2017 в сумі 2293,0 грн. На підставі наведеного представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву (т.3 а.с.2-7). У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що посилання відповідача у відзиві на дані інформаційних ресурсів податкового органу про звітність постачальників, не спростовують фактичного руху активів та зміни майнового стану позивача, не спростовують достовірності первинних документів наданих до перевірки. Податкова інформація яка міститься в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача стосовно ланцюгів постачання, а також податкова інформація, ненадана іншими контролюючими органами, має виключно інформаційний характер. За доводами представника позивача, позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати ланцюг його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента. В матеріалах справи містяться усі первинні документи, які підтверджують факт придбання позивачем товару та реальне вчинення господарських операцій, а також документи на підтвердження подальшого використання придбаного товару у господарській діяльності. Докази відповідача, які ґрунтуються на підставі аналізу доказів інших податкових органів здобутих в межах незавершених кримінальних проваджень не слід вважати підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Оцінка належності та допустимості таким доказам ще не надана судом в межах певного кримінального провадження, а тому не можуть враховуватися адміністративним судом. Початок досудового розслідування не є підставою для прийняття контролюючим органом висновків про фіктивність суб`єкта господарської діяльності, оскільки такі факти можуть бути підтверджені лише вироком суду в кримінальній справі. Також, відповідачем не доведено причетності позивача до злочинів, щодо яких здійснюється кримінальне провадження. Також представник позивача зазначила, що певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер, документи на перевезення ТМЦ з наслідками формування ПДВ не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, факт передання товару позивачу та відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується накладними, актами приймання-передачі, складськими квитанціями наявними в матеріалах справи. Відсутність документів на підтвердження якості товарів, якщо з інших первинних документів вбачається фактичне здійснення господарських операцій між господарюючими суб`єктами, не може бути беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій. Відсутність у контрагентів достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності не спростовують фактичного виконання операцій, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати у власності задекларовані значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань. Також на переконання представника позивача доводи відповідача про заниження доходу на суму 721656 грн, завищення витрат в сумі 977711 грн, без їх відповідної деталізації є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідач скористався правом на подання заперечення (т.3 а.с.16-17). У запереченні представник відповідача звернув увагу на те, що первинні документи, а саме видаткові накладні, складені від імені ТОВ «Агровнесок» ТОВ «Агросимвол» не містять всіх обов`язкових реквізитів: - не зазначені посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відсутність можливості ідентифікації особи-підписанта первинного документа з боку сторін договору об`єктивно ставить під сумнів реальність спірних господарських операцій. Також представник відповідача зазначив, що висновки податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агровнесок» і ТОВ «Агросимвол» будуються не лише на дефектності первинних документів, а й на інших обставинах, які в сукупності свідчать про фіктивність господарських операцій зокрема: - відсутність необхідної кількості працюючих для здійснення господарських операцій протягом 2018-2019; - відсутність основних засобів (виробничих потужностей); - відсутність доказів щодо залучення третіх осіб для здійснення операцій із ТОВ «Форвард Агро Трейд»; - відсутність сертифікатів походження (якості)на продукцію; - не надання в повному обсязі ТТН на транспортування продукції; - відсутності на вході у ТОВ «Агровнесок» ТОВ «Агросимвол» пшениці та ріпаку або їх насіння у 2017-2019 роках. Враховуючи наведене представник вважає, що контролюючим органом підставно зроблені висновки про не встановлення факту передачі товарів від ТОВ «Агровнесок» ТОВ «Агросимвол» до ТОВ «Форвард Агро Трейд», що свідчить про проведення операцій без мети настання реальних наслідків.

Під час підготовчого судового засідання позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог в частині завищення податкового кредиту позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Штерн Агро» в квітні 2019 року на суму ПДВ 19714,00 грн. згідно розрахунку коригування до податкової накладної від 09.04.2019 №1, реєстраційний номер 9114313962. З урахуванням поданої заяви просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 30.03.2020 №0002370501, №0002380501 та №0002430501 в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 160306 грн, (т.3 а. с.162-163).

Судові засідання неодноразово відкладалися, за клопотаннями представника позивача, представників відповідача, оголошувались перерви у зв`язку з витребуванням додаткових доказів, а також у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві, запереченні та додаткових поясненнях. Просив у задоволенні позову відмови повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази та надавши їм належної правової оцінки, судом встановлено таке.

Позивач зареєстрований як юридична особа 27.01.2016, код ЄДРПОУ 40234919, перебуває на обліку ГУ ДПС в Івано-Франківській області. Основний вид діяльності за КВЕД: 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах. Інші види діяльності: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин та інші.

В період з 03.02.2020 по 21.02.2020 ГУ ДПС в Івано-Франківській області на підставі наказу №58 від 13.01.2020 Головного управління ДПС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Форвард Агро Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, про що складено акт за №222/09-19-05-01/40234919 від 28.02.2020 (т.1 а.с.31-100).

Перевіркою встановлено такі порушення:

- п.п.14.1.13 п.14.11 ст.14, п.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, та п.5, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п. 5, п.6, п.7, п.17, п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1545726 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 143602 грн, за 3 кв.2018 в сумі 934890 грн, за 2018 в сумі 196185грн, за 9 місяців 2019 в сумі 271049 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, 201.10 ст.201 ПК України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість всього в сумі 1200618 грн, в т.ч. за березень 2017 в сумі 159558 грн, за жовтень 2017 в сумі 2293 грн, за серпень 2018 в сумі 646504 грн, за вересень 2018 в сумі 392263грн, та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 180020 грн.;

- ст. 269, п.270.1 ст.270, п.271.1 ст.271, пп.286.2 ст.286 ПК України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), не подано до податкового органу податкову декларацію з земельного податку за 2019 рік, та занижено (не нараховано) земельний податок за земельну ділянку, в загальній сумі 333,22 грн., в тому числі за серпень-вересень 2019 року в сумі 333,22 грн;

- п.49.2 ст.49, пп.266.3.3, п.266.3, пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), не подано до податкового органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно за 2019 рік, та занижено (ненараховано) податок на нерухоме майно в загальній сумі 1352,37 грн, в тому числі за період з 01.07.2019 по 30.09.2019 в сумі 1352,37 грн.

Позивач, не погоджуючись з актом перевірки №222/09-19-05-01/40234919 від 28.02.2020, направив відповідачу заперечення №16/09-2020 від 16.03.2020 на даний акт, за результатами розгляду якого, згідно відповіді від 25.03.2020 висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін (т.1, а.с.124-132).

На підставі вищевказаного акту перевірки, зокрема у зв`язку з зафіксованими порушеннями, Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області - 30.03.2020 винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0002370501 (Форми «Р») на суму 1932158,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1545726,00 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в сумі 386432,00 грн;

- №0002380501 (Форми «Р») на суму 1500774,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1200619,00 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в сумі 300155,00 грн;

- №0002430501 (Форми «В4») завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 180020 грн;

- №0002390501 (Форми «Р») на суму 1690,46 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1352,37 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в сумі 338,09 грн;

- №0002400501 (Форми «ПС») за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в сумі 170,00 грн;

- №0002410501 (Форми «Р») на суму 416,52 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 333,22 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в сумі 83,30 грн;

- №0002420501 (Форми «ПС») за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в сумі 170,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №0002370501, №0002380501, №0002430501 від 30.03.2020, позивач оскаржив їх до Державної податкової служби України (т.1 а.с.133-155).

За результатами розгляду скарги позивача, Державною податковою службою України прийнято рішення від 15.06.2020 №19096/6/99-00-06-02-01-06, яким скаргу ТОВ «Форвард Агро Трейд» залишено без задоволення а податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області №0002370501, №0002380501, №0002430501 від 30.03.2020 - без змін (т. 1, а.с.158-167).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.03.2020 №0002370501, №0002380501, №0002430501, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 14.1.36. господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, визначено статтею 44 ПК України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 200 ПК України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі - П(С)БО 15).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з пунктом 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (далі - П(С)БО 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318.

За визначенням пункту 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками),за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п.7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних ПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають згідно з положеннями розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» цього Кодексу.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Аналізуючи господарські операції ТОВ «Форвард Агро Трейд» з контрагентами ТОВ "Агросимвол" (код за ЄДРПОУ 42022676) та ТОВ "Агровнесок" (код за ЄДРПОУ 40948573), суд виходить з того, що змістом будь-якої господарської операції, яка спроможна спричинити зміни в податковому обліку платника податків, є зміни в стані активів та зобов`язань учасників такої господарської операції. Господарські операції, які були задекларовані позивачем та були предметом дослідження під час податкових перевірок відповідача, є операціями з постачання (купівлі-продажу). Операції купівлі-продажу супроводжуються змінами в активах та зобов`язаннях сторін: вибуття з власності продавця та перехід у власність покупця товару, передбаченого договором, а також вибуття з власності покупця та перехід у власність продавця грошових коштів, передбачених договором в якості оплати.

Як вбачається із матеріалів справи, відомості про оплати товару за спірними господарськими операціями містяться в акті перевірки та не оспорюються відповідачем. Відтак, факт оплати товару, придбаного позивачем в результаті спірних господарських операцій, суд вважає встановленим та таким, що не підлягає доказуванню в межах даної справи.

Також матеріалами справи підтверджується факт передачі товару за спірними господарськими операціями від постачальників позивачу чи уповноваженій ним особі, а також подальша реалізація придбаного товару позивачем іншим покупцям. Дана обставина не заперечувалась відповідачем під час розгляду справи та підтверджується наявними матеріалами справи, до яких долучено засвідчені належним чином копії первинних бухгалтерських документів: договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та складські квитанції.

У матеріалах справи серед іншого містяться відповіді на адвокатські запити представника позивача: до ПФГ «Поточище», №118 від 08.10.2020 (т.3 а.с.30) згідно якої повідомлено, що ПФГ «Поточище» 06.02.2017 заключило з ТОВ «Форвард Агро Трейд» договір поставки №06/02/17/1 про продаж сільськогосподарської продукції. 22.03.2017 до договору поставки №06/02/17/1 від 06.02.2017 укладено додаткову угоду №04 на продаж пшениці 6 класу врожаю 2016 року. ПФГ «Поточище» відпустило ТОВ «Форвард Агро Трейд» пшеницю 6 класу врожаю 2016 року згідно накладних №125 від 22.03.2017 в кількості 102,720 тонн, №133 від 23.03.2017 в кількості 88,980 тонн, №144 від 24.03.2017 в кількості 36,240 тонн на загальну суму 957348,00 грн., (ТТН №24,25,26 від 22.03.2017, №27,28,29 від 23.03.2017, та №30 від 24.03.2017). Зазначено, що протягом березня 2017 ТОВ «Форвард Агро Трейд» повністю розрахувалось за одержану пшеницю з ПФГ «Поточище». На підтвердження зазначеного надано копії договору поставки, додаткової угоди накладних та ТТН накладних на відгрузку (т.3 а.с.31-48);

до ТзОВ «Гусятинський Елеватор» №41 від 08.06.2021 (т.3 а.с.260) в кому зазначено, що ТОВ «Гусятинський Елеватор» не може підтвердити чи спростувати наявність взаємовідносин між ТОВ «Форвард Агро Трейд» та ТОВ «Агровнесок» та/або здійснення господарських операцій в частині придбання ТМЦ, оскільки не є стороною укладених між ними договорів чи договору. Водночас ТОВ «Гусятинський Елеватор» підтвердило факт завезення зерна від ТОВ «Агровнесок» для ТОВ «Форвард Агро Трейд», згідно ТТН №1 від 20.08.2018 та №2 від 21.08.2018 відповідно до яких, 20.08.2018 вантажоодержувачем ТОВ «Гусятинський Елеватор» (пункт розвантаження 48201, Тернопільська область, Гусятинський район, смт. Гусятин, вул. Привокзальна 12-а) було прийнято від ТОВ «Агровнесок» для ТОВ «Форвард Агро Трейд» пшеницю 6 класу урожаю 2018 року в кількості 27700 кг та 21.08.2018 пшеницю 6 класу урожаю 2018 року в кількості 25600 кг. Також ТОВ «Гусятинський Елеватор» підтверджено взаємовідносини із ТОВ «Форвард Агро Трейд» протягос серпня-вересня 2018 року, а саме за укладеним договором складського зберігання сільськогосподарської продукції №8 від 07.08.2018. Зазначено, що за період 2018-2019 відсутні факти надання запитів та/або проведення ГУ ДПС в Івано-Франківській області будь-яких перевірок чи зустрічних звірок ТОВ «Гусятинський Елеватор». До 2018 ТОВ «Гусятинський Елеватор» не здійснювало господарську діяльність зі складського зберігання сільськогосподарської продукції за адресою: 48201, Тернопільська область, Гусятинський район, смт. Гусятин, вул. Привокзальна 12-а, у зв`язку з чим інформація щодо даних фактів за 2017 рік відсутня;

до ТзОВ «Зорі Прикарпаття» (т.4 а.с.23) згідно якої повідомлено, що ТзОВ «Зорі Прикарпаття» підтверджує факт завезення зерна у серпні 2018 року - пшениці врожаю 2018 року у кількості 281,620 тонн. Замовник, вантажовідправник ТОВ «Агровнесок», вантажоодержувач ТОВ «Зорі Прикарпаття» для ТОВ «Форвард Агро Трейд» згідно договору складського зберігання. Пункт розвантаження Тернопільська область, с. Острів, вул. Промислова 12а. Зазначено, що протягом серпня 2018 прийнято пшениці урожаю 2018 року у кількості 281,62 тонн у заліковій вазі, що підтверджується ТТН та реєстрами. Також підтверджено факт переоформлення зерна від ТОВ «Агровнесок» на ТОВ «Форвард Агро Трейд» у серпні 2018, а саме пшениці врожаю 2018 року у кількості 59,58 тонн згідно складської квитанції;

до ТзОВ «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» №416 від 25.08.2021 (т.4 а.с.26) згідно якої повідомлено, що ТзОВ «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» підтверджує факт завезення зерна ТОВ «Форвард Агро Трейд» у вересні 2019 року, а саме ріпак 1 класу врожаю 2019 року у кількості 87,944 тонн. Відправник ТОВ «Агросимвол», вантажоодержувач ТОВ «Форвард Агро Трейд», пункт розвантаження Львівська область, м. Кам`янка-Бузька, вул. Шевченка 129 а, ТОВ «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод». Зазначено, що всього поступило зерна ріпаку 1 класу 87,944 тонн, згідно реєстрів на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку залікова вага 87,944 тонн. Даний ріпак 1 класу врожаю 2019 року у кількості 87,944 тонн був переоформлений з ТОВ «Форвард Агро Трейд» на ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» згідно складської квитанції №52 від 06.09.2019. ТзОВ «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» підтверджено факт переоформлення зерна від ТОВ «Агросимвол» на ТОВ «Форвард Агро Трейд» у серпні 2018, а саме ріпаку 1 класу врожаю 2018 у кількості 145,143 тонн. Даний ріпак 1 класу врожаю 2018 року у кількості 145,143 тонн, був переоформлений від ТОВ «Форвард Агро Трейд» на ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» згідно складської квитанції №77 від 22.08.2018. Також ТзОВ «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» підтверджено взаємовідносини із ТОВ «Форвард Агро Трейд» протягом 2019 року, а саме укладення договору складського зберігання сільськогосподарської продукції №02/09/2019 від 02.09.2019 року, та відносин із ТОВ «Форвард Агро Трейд» протягом 2018 року, а саме укладення договору складського зберігання сільськогосподарської продукції №44 від 21.08.2018.

Зміст вище зазначених відповідей на адвокатські запити представника позивача не спростовано відповідачем в ході розгляду справи.

Судом також досліджено, що на підтвердження реальності проведених господарських операцій з ТОВ «Агросимвол» (код за ЄДРПОУ 42022676) на загальну суму 941001,16 грн., (в тому числі ПДВ), до перевірки представлено: договір від 02.09.2019 №02/09/19/01 з додатками; видаткові накладні №5 від 02.09.2019, №6 від 05.09.2019; податкові накладні №3 від 02.09.2019, №7 від 05.09.2019; платіжні доручення від 17.09.2019 №1705, від 17.09.2019 №1714, від 19.09.2019 №1736, від 24.09.2019 №1764. Заборгованість з проведених операцій відсутня.

Відповідач не заперечує, що придбані у ТОВ "Агросимвол" ТМЦ (ріпак) з метою отримання доходу в подальшому реалізовано ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» (код за ЄДРПОУ 20027449) всього на загальну суму 949795,20 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується документами, представленими у ході проведення перевірки, зокрема: договір поставки від 06.09.2019 №519/1-129348, видаткова накладна від 06.09.2019 №193, складська квитанція на зерно від 06.09.2019 №52; податкова накладна від 06.09.2019 №195; платіжні доручення від 11.09.2019 №00235910, від 04.10.2019 №00240453 (т.1 а.с.177-188 та а.с.192-202).

Судом встановлено, що на підтвердження проведених господарських операцій з придбання ТМЦ (пшениця, ріпак) у ТОВ "Агровнесок" (код за ЄДРПОУ 40948573) на загальну суму 6 232 603,74 грн, в тому числі ПДВ, до перевірки представлено Договір від 09.08.2018 №08/08/2018/1 та додаткові угоди до нього та первинні бухгалтерські документи, які не містять дефекту змісту або форми.

Суд зауважує, що на підтвердження придбання ТОВ «Форвард Агро Трейд» у ТОВ «Агровнесок» пшениці врожаю 2018 року в кількості 780,16 т. на загальну суму 4389288,22 грн., в т. ч. ПДВ 731548,03 грн, у матеріалах справи містяться наступні документи, зокрема: видаткова накладна від 10.08.2018 №С00000039; податкова накладна від 10.08.2018 №24 та витяг з ЄРПН; тристоронній акт прийому-передачі зерна (пшениця) від 10.08.2018 №11; видаткова накладна від 12.08.2018 №С00000045; ТТН від 12.08.2018 №1, від 12.08.2018 №2 та реєстр №124 накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку за 12.08.2018; ТТН від 11.08.2018 №1, від 11.08.2018 №2 та реєстр №117 накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку за 11.08.2018; податкова накладна від 12.08.2018 №29; видаткова накладна від 14.08.2018 №С00000050; ТТН від 14.08.2018 №1; податкова накладна від 14.08.2018 №31; видаткова накладна від 14.08.2018 №С00000051; ТТН від 14.08.2018 №4, від 14.08.2018 №3 та реєстр №135 накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку за 14.08.2018; податкова накладна від 14.08.2018 №32; видаткова накладна від 14.08.2018 №С00000052; ТТН від 14.08.2018 №2, від 14.08.2018 №3; податкова накладна від 14.08.2018 №33; видаткова накладна від 27.08.2018 №С00000102; ТТН від 27.08.2018 №1 та реєстр №171 накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку за 27.08.2018; податкова накладна від 27.08.2018 №72; видаткова накладна від 12.08.2018 №С00000038; ТТН від 13.08.2018 №11, від 13.08.2018 №12 та реєстр №180813-002 накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку за 13.08.2018; податкова накладна від 12.08.2018 №30; видаткова накладна від 09.08.2018 №С00000040; ТТН від 09.08.2018 №5 та реєстр №180809-001 накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку за 09.08.2018; податкова накладна від 09.08.2018 №23; видаткова накладна від 20.08.2018 №С00000100; ТТН від 20.08.2018 №1 та реєстр №180820-004 накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку за 20.08.2018; податкова накладна від 20.08.2018 №64; видаткова накладна від 21.08.2018 №С00000101; ТТН від 21.08.2018 №2 та реєстр №180821-005 накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку за 21.08.2018; податкова накладна від 21.08.2018 №66; видаткова накладна від 04.09.2018 №С00000111; податкова накладна від 04.09.2018 №4; видаткова накладна від 05.09.2018 №С00000112; податкова накладна від 05.09.2018 №5; видаткова накладна від 05.09.2018 №С00000113; податкова накладна від 05.09.2018 №6; видаткова накладна від 05.09.2018 №С00000114; податкова накладна від 05.09.2018 №7; реєстр № 288 накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку за 04.09.2018 та ТТН від 04.09.2018 №1, та від 04.09.2018 №2; реєстр № 295 накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку за 05.09.2018 та ТТН від 05.09.2018 №2, від 05.09.2018 №1, 05.09.2018 №3, 05.09.2018 №8, від 05.09.2018 №7, від 05.09.2018 №6, від 05.09.2018 №5, від 05.09.2018 №4; платіжні доручення (т.1 а.с.203-230, т.2. а.с.1-72).

При цьому, відповідач не заперечує, що придбані у ТОВ "Агровнесок" ТМЦ (пшениця) з метою отримання доходу в подальшому реалізовано у серпні та вересні 2018 року на ТОВ «Кернел-Трейд» (код за ЄДРПОУ 31454383), що підтверджено наступними документами, зокрема: договір поставки №В311/19 від 27.08.18; видаткова накладна №РН-0000120 від 28.08.2018; акт приймання-передачі №25 від 28.08.2018; податкова накладна від 28.08.2018 №124, зареєстрована в ЄРПН; договір поставки №В614/19 від 24.09.18; видаткова накладна №РН-0000138 від 25.09.2018; акт приймання-передачі від 25.09.2018; податкова накладна від 25.09.2018 №137 зареєстрована в ЄРПН; видаткова накладна №РН-0000136 від 24.09.2018; акт приймання-передачі від 24.09.2018; податкова накладна від 24.09.2018 №135; банківські виписки (т.2 а.с.73-88).

Щодо придбання ТОВ «Форвард Агро Трейд» у серпні 2018 року від ТОВ «Агровнесок» ріпаку врожаю 2018 року в кількості 145,143 т. на загальну суму 1843315,52 грн., в т. ч. ПДВ 307219,3 грн., до перевірки представлено наступні документи, зокрема: видаткова накладна від 22.08.2018 №С00000090; видаткова накладна від 22.08.2018 №С00000091; видаткова накладна від 22.08.2018 №С00000092; видаткова накладна від 22.08.2018 №С00000093; видаткова накладна від 22.08.2018 №С00000094; складська квитанція на зерно від 22.08.2018 №77; акти приймання передачі від 22.08.2018; податкові накладні від 22.08.2018 №68,69,70,71,74, зареєстровані в ЄРПН, платіжні доручення від 13.09.2018 №954, від 13.09.2018 №396, від 30.08.2018 №926 (т.2 а.с.89-102, а.с.48-50).

Відповідач не заперечує, що придбані у ТОВ "Агровнесок" ТМЦ (ріпак) з метою отримання доходу в подальшому реалізовано ТОВ «АДМ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 20027449) всього на загальну суму 1854927,54 грн, в тому числі ПДВ, що підтверджується документами, представленими у ході проведення перевірки та не заперечується контролюючим органом, зокрема: договір поставки від 27.08.2018 №519/1-121066 та додаткова угода; видаткова накладна від 27.08.2018 №РН-0000119, складська квитанція на зерно від 27.08.2018 №78; акти приймання-передачі від 27.08.2018; податкова накладна від 27.08.2018 №123; платіжні доручення від 30.08.2018 №00190520, від 13.09.2018 №00192302 (т.2 а.с.102-115).

Більше того, суд звертає увагу, що аналізуючи реальність господарських операцій з вищевказаними контрагентами, відповідач не заперечує, що реальне переміщення ТМЦ, придбаних по спірних на його думку операціях мало місце, з огляду на матеріали даної справи та понесені позивачем витрати на придбання послуг перевезення у ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 та інших.

Зокрема, в регістрах бухгалтерського обліку, за період з 01.01.2017 по 30.09.2020 відображено відповідні обсяги операцій з придбання та оплати транспортних послуг, які підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, претензій до форми та змісту яких акт перевірки не містить.

Крім цього, інформація щодо податкових накладних, зареєстрованих суб`єктами господарювання - платниками ПДВ в ЄРПН, якими серед іншого підтверджуються операції з перевезення ТМЦ по спірних операціях, також наявна у відповідача, зокрема по ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 , претензій до яких у контролюючого органу також не виникало.

Суд звертає увагу на те, що акт перевірки позивача не містить жодних сумнівів щодо повноти наданих відповідачу до перевірки бухгалтерських документів та їх змісту. Водночас жодних пояснень та доказів на їх підтвердження щодо неврахування таких документів у ході проведення перевірки, матеріали справи не містять.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3055/19 звернула увагу на те, що будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-ХIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідачем не спростовано, що внаслідок здійснення господарських операцій із контрагентами, які були предметом перевірок, позивач мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, не підтверджено, що позивач прагнув отримати вигоду виключно переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість (безпідставного формування податкового кредиту). Відповідачем не доведено неотримання позивачем товару, придбаного у контрагентів.

Водночас відповідачем поставлено під сумнів лише походження придбаного товару у контрагентів позивача.

У відповідача також наявні зауваження щодо відсутності основних фондів, необхідної кількості трудових ресурсів у контрагентів позивача. Фактично, висновки перевірок ґрунтуються на припущеннях про неспроможність контрагентів позивача здійснювати господарські операції. При цьому, відповідач не надав до суду доказів притягнення до юридичної відповідальності посадових осіб контрагентів щодо господарських операцій, які перевірялися відповідачем, та не надав доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених позивачем з такими контрагентами.

Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Суд також критично ставиться до аргументу відповідача про неможливість перевезення ТМЦ від ТОВ «Агросимвол» 02.09.2019 та 05.09.2019 кількома перевізниками, а саме ФОП ОСОБА_2 (понесені витрати на перевезення відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, претензій до яких у відповідача під час проведення перевірки не виникало) та ФОП ОСОБА_19 (витрат щодо яких позивач не ніс, понесені за рахунок контрагента), оскільки, по-перше, певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер, а по-друге, чинне законодавство не виключає можливості перевезення вантажу за однією накладною кількома транспортними засобами.

Суд наголошує на тому, що податковий орган помилково залишає поза увагою ту обставину, що вказані документи не відносяться до первинної бухгалтерської документації, не здатні підтвердити факт та зміст таких господарських операцій та не підлягають обов`язковому зберіганню платником податків.

Щодо тих перевізників, які надавали послуги перевезення та витрат щодо яких позивач не ніс, слід зазначити, що ТТН, які містяться в матеріалах даної справи та помилкові дані в окремих з них, не свідчить про нереальність господарських операцій, за наявності в матеріалах справи інших належних та допустимих доказів та з огляду на те, що обов`язок щодо транспортування придбаних позивачем товарно - матеріальних цінностей було покладено на контрагента.

Відповідальною особою за складання товарно-транспортних накладних є не позивач, оскільки вантажоодержувач, яким виступає позивач у справі, за умовами Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568) не приймає участь в складанні цих документів і не в змозі проконтролювати правильність і повноту заповнення її реквізитів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само незначні помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2021 у справі №640/19745/18, від 10.09.2020 у справі №640/2722/19 та від 29.10.2019 у справі №823/1436/13-а.

Отже, підставами для формування показників податкового обліку платника податків є результати господарських операцій між платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а.

Більше того, суд звертає увагу, що факт поставки позивачем товару не заперечувався відповідачем. Відповідач поставив під сумнів джерело походження товару контрагентів позивача.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що на момент вчинення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами всі податкові накладні, виписані постачальниками, були перевірені податковим органом та належним чином зареєстровані.

Суд вважає за доцільне зазначити, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагентів позивача матеріальних і трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання такими платниками господарських операцій і не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, позаяк залучення інших субпідрядників (працівників чи організацій) є можливим за умови укладання відповідних договорів.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, що свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, що вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічний правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі №804/6909/17, від 21.02.2020 у справі №815/253/16, від у справі №810/1811/17.

У частині посилань відповідача на відсутність законного джерела отримання товару контрагентом-постачальником позивача, то суд зауважує, що даний висновок суперечить змісту актів перевірок. Зокрема, акти перевірки містять відомості про те, що податковий орган при проведенні перевірки не встановив джерело походження товару. Доказів того, що товарно-матеріальні цінності, які зазначені в первинних документах, мають незаконне джерело походження відповідачем надано суду не було.

Також досліджуючи питання недоведеності позивачем під час проведення податкових перевірок та в ході судового розгляду джерел походження придбаних товарно-матеріальних цінностей за ланцюгом постачання суд приходить до висновку про нерелевантність даного аргументу відносно висновку про відсутність у платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Чинне законодавство України не висуває до платника податку вимогу доводити джерело походження придбаного товару під час податкової перевірки. Також чинне законодавство не ставить право платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ в залежність від джерела походження придбаного товару. Відтак, на переконання суду, доведення джерела походження товару не входить до предмету доказування в даній справі.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на результатах аналізу податкової інформації, а також на відсутності у контрагентів позивача достатніх трудових ресурсів, основних засобів.

Проте, Суд з даного приводу приймає до уваги, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Суд наголошує, що сам по собі факт реєстрації кримінального провадження не може бути доказом наявності податкового правопорушення та підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними, оскільки податковий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам, зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення (вироку) у кримінальних провадженнях.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, відступила від висновку Верховного Суду України про безумовні й наскрізні наслідки фіктивного підприємництва (несумісність з легальною підприємницькою діяльністю), й запровадила диференційований підхід до аналізу господарських операцій між суб`єктами господарювання.

Таким чином, суд зазначає, що нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг, має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, та не може ґрунтуватися на припущеннях або на не можливості податкового органу встановити джерело походження товару у контрагентів позивача.

Більше того, податковим органом під час судового розгляду справи, не було наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність саме позивача, як платника податків.

Судом також ретельно досліджено зміст господарських операцій та формування податкового кредиту з контрагентом ПФГ «Поточище», код за ЄДРПОУ 3752953.

Відповідачем також надано суду акт документальної перевірки контрагента ПФГ «Поточище», з яким позивач перебував у господарських відносинах, з якого вбачається, що жодних претензій до господарських операцій між Позивачем та ПФГ «Поточище» під час проведення перевірки останнього у контролюючого органу також не виникало (т.4 а.с. 196-222).

Суд зазначає, що не дотримання встановленого законом порядку проведення інвентаризації та оформлення її результатів, унеможливлює використання отриманих результатів щодо наявності товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), стану їх зберігання, підтвердження/спростування правильності та достовірності стану бухгалтерського обліку та звітності, а тому вони не можуть бути підставою для висновку контролюючого органу щодо невідповідності (нестачі) ТМЦ. Аналогічна правова позиція висвітлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 06.02.2020 у справі №807/1556/17. Відтак, доводи контролюючого органу в частині нестачі ТМЦ не підтверджені ані документально, ані нормативно.

Отже, необґрунтованими та безпідставними є висновки контролюючого органу про завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість всього в сумі 159558 грн. за проведеними фінансово-господарськими операціями з ПФГ «Поточище» (код за ЄДРПОУ 3752953).

Суперечливими та недоведеними є висновки контролюючого органу про заниження доходу на 721656 грн. та завищення собівартості на суму 977711 грн., оскільки інформація, викладена відповідачем в Додатку 6 до акту перевірки «Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування в Податковій декларації з податку на прибуток і Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) (форма №2) платника податків ТОВ "Форвард Агро Трейд" (код ЄДРПОУ 40234919) за період з 01.01.2017 року по 30.09.2019 року», яка фактично стала підставою для висновків про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства та заниження податкових зобов`язань зі сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, не містить жодних посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку Позивача.

При цьому суд також звертає увагу, що контролюючим органом проведена вибіркова перевірка первинних бухгалтерських документів, про що зазначено у Додатку 4 до Акту перевірки.

Судом встановлено, що висновки відповідача в цій частині ґрунтуються лише на підставі регістрів бухгалтерського обліку (бухгалтерських проводок) без дослідження первинних документів по кожній господарській операції платника податку.

Відтак, суд зауважує, що відсутність в акті перевірки деталізації обставин податкового правопорушення суперечить приписам пункту 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за №1300/27745 (надалі - Порядок № 727).

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 520/3141/19.

Враховуючи вказане, суд погоджується з позицією позивача про те, що податковий орган не довів на підставі належних і допустимих доказів порушення товариством вимог податкового законодавства в частині заниження доходу та завищення витрат, оскільки в акті перевірки не наведено, які саме витрати та доходи віднесені позивачем до їх складу, за результатами яких видів господарських операцій, за якою подією, та на підставі яких первинних документів.

Суд керується презумпцією добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, а також добросовісність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності. Вказане відповідає висновкам про застосування норм права, що викладені у постанові Верховного Суду від 27.04.2022 у справі №200/5932/19-а.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку доводам всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої Суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних рішень.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано платіжне доручення №2565 від 30.06.2020 про сплату судового збору в розмірі 21020,00 грн, (т.1 а.с.1)

З огляду на задоволення позову, відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачена ним сума судового збору у розмірі 21020,00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 грн.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 цієї Статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Пунктом 1,2 частини 3 зазначеної статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Представник позивача на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надала суду такі документи: копію договору №004МТА/ІФ-20 про надання юридичних послуг та правничої допомоги від 09.04.2020, укладений між ТзОВ «Форвард Агро Трейд» та Адвокатським об`єднанням «МТА Партнери» (т.2 а.с.225-228); копію замовлення №3 на надання юридичних послуг та правничої допомоги від 14.07.2020 (т.4 а.с.9); копію платіжного доручення від 14.07.2020 №2602 про сплату 10 000 грн, за правничу допомогу в справі №300/1608/20 (т.4 а.с.10); копію акту про надання правничої допомоги № 004МТА/ІФ-20 від 23.08.2021 (т.4 а.с.11).

Відповідно до пункту 5.1 договору №004МТА/ІФ-20 від 09.04.2020 вартість послуг узгоджується сторонами в замовленні.

В замовленні №3 на надання юридичних послуг та правничої допомоги від 14.07.2020, ТзОВ «Форвард Агро Трейд» та Адвокатським об`єднанням «МТА Партнери» погодили зміст послуги: представництво клієнта в Івано-Франківському окружному адміністративному суді у справі №300/1608/20. Розмір вартості однієї години послуг адвоката 1000 грн. без ПДВ. Граничний розмір вартості послуг 16000 грн. Сплата здійснюється в розмірі 10000 грн. авансом - протягом 3 днів з моменту підписання цього замовлення, решта суми протягом 3 днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно акту про надання правничої допомоги акту про надання правничої допомоги №004МТА/ІФ-20 від 23.08.2021, адвокатом Тепак Л.П. у справі №300/1608/20 надано правничу допомогу ТзОВ «Форвард Агро Трейд»: проведення консультацій з клієнтом, проведення правового аналізу наданих клієнтом документів, підготовка правової позиції, стратегії та тактики захисту, аналіз судової практики з аналогічних спорів, ознайомлення з матеріалами справи - 10 год. всього 10000 грн; участь в судових засіданнях 6 год., всього 6000 грн, разом 16000 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід-Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорію складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено згідно протоколів судових засідань у справі, загальна тривалість участі представника позивача адвоката Тепак Л.П. в судових засіданнях більше 6 год. Також представником позивача окрім позовної заяви підготовлено відповідь на відзив, додаткові письмові пояснення.

Суд вважає, що затрати представником позивача є співмірними з обсягом наданих послуг, складністю і характером цієї справи, відтак з врахуванням задоволення позову, до відшкодування з відповідача належить стягнути на користь позивача 16000,00 грн, судових витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0002370501 від 30.03.2020.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0002380501 від 30.03.2020.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0002430501 від 30.03.2020 в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 160 306,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Агро Трейд» (код ЄДРПОУ 40234919) сплачену суму судового збору в розмірі 21 020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард Агро Трейд», адреса: Площа Ринок, буд.12/2, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 40234919;

відповідач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вулиця Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП 43968084.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.

Рішення суду складене в повному обсязі 18 жовтня 2024 р.

СудІвано-Франківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення08.10.2024
Оприлюднено19.11.2024
Номер документу123045753
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —300/1608/20

Ухвала від 03.12.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шавель Руслан Миронович

Ухвала від 03.12.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шавель Руслан Миронович

Рішення від 08.10.2024

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Скільський І.І.

Ухвала від 04.11.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шавель Руслан Миронович

Рішення від 08.10.2024

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Скільський І.І.

Ухвала від 03.12.2021

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Скільський І.І.

Ухвала від 17.12.2020

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Скільський І.І.

Ухвала від 10.07.2020

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Скільський І.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні