Рішення

від 08.11.2024 по справі 300/7411/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2024 р. справа № 300/7411/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом споживчого товариства «Едельвейс» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Головатюк Іван Миколайович, діючи в інтересах споживчого товариства "Едельвейс" (далі позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень форми "С" за № 006231/0706 від 23.06.2023 та № 006230/0706 від 23.06.2023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від № 006231/0706 від 23.06.2023 та № 006230/0706 від 23.06.2023, ґрунтуються на висновках акту перевірки від 25.05.2023 № 6212/09/13/РРО/ НОМЕР_1 , які, на думку позивача, не відповідають дійсності та суперечать нормам податкового законодавства. Зокрема, позивач в адміністративному позові зазначає, що оскаржувані рішення не базуються на вимогах чинного законодавства України, оскільки прийняті відповідачем за результатами протиправно проведеної перевірки споживчого товариства «Едельвейс». При цьому зазначив, що податкова перевірка одночасно має ознаки як камеральної так і документальної перевірок. На думку позивача, протиправність призначення та проведення перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, достатня підстава для висновку про протиправність такого податкового повідомлення-рішення. Окрім того, позивачем зазначено, що цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв містить в собі лише інформацію про її реквізити, якою такі напої марковані. Реквізити марки акцизного податку складаються з її серії та номера і мають бути відображені в розрахунковому документі (фіскальному чеку), який свідчить про їх продаж, разом з назвою, ціною та фактичним об`ємом алкогольного напою. Відсутність маркування маркою акцизного податку алкогольного напою або маркування алкогольних напоїв марками старого зразка (без штрихового коду) унеможливлює відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки. Внаслідок чого, просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 006231/0706 від 23.06.2023 та № 006230/0706 від 23.06.2023.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.48).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.11.2023, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що контролюючим органом дотримано вимоги Податкового кодексу України щодо умов допуску до проведення фактичної перевірки. Водночас, представник відповідача вказав на те, що під час проведення фактичної перевірки працівниками було встановлено факт проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на неповну суму покупки, видача розрахункового документа встановленого зразка на неповну суму покупки, а саме: перед початком перевірки проведено контрольну розрахункову операцію із застосуванням РРО при продажу пива «Львівське світле» 0,5 л ж/б за ціною 27,00 грн., напій «Пепсі» по ціні 22,00 грн., на загальну суму 49,00 грн., при цьому надано фіскальний чек (№ 899 від 24.05.2023 о 13:37:32) на суму 27,00 грн., чим порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-BP «Про застосування PPO у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; роздрібної торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: за даними Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС (далі - СОД РРО) в магазині-кафе «Едельвейс» через РРО фіскальні № 3000202747, № 3001032439 було реалізовано алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку (номери та серії дублюються у фіскальних чеках РРО), чим порушено вимоги статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»; створення розрахункових документів невідповідної форми (чеки РРО не встановленої форми та змісту) та не видача розрахункових документів встановленої форми та змісту які не відповідають вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350, зокрема, під час перевірки сформовано та вибрано з СОД РРО розрахункові операції суб`єкта господарювання через РРО фіскальний № 3001032439 з видачею фіскальних чеків та видрукувано копії відповідних розрахункових документів, в яких відсутні обов`язкові реквізити (цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9). З урахуванням викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.51-60).

01.12.2023 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с.99-103).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 24.05.2023 № 8956-п та направлень від 24.05.2023 за № 1449, № 1450 працівниками Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 25.05.2023 проведено фактичну перевірку магазину-кафе "Едельвейс", що знаходиться за адресою: вул. Осередок, 70, с. Вільшаниця, Тисменицького району, Івано-Франківська область (а.с.21, 65-66).

За результатами перевірки складено акт (довідку) від 25.05.2023 за № 6212/09/13/РРО/ НОМЕР_1 (а.с.22-25), відповідно до змісту якого констатовано наступні порушення вчинені позивачем, зокрема:

- проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на неповну суму покупки, видача розрахункового документа встановленого зразка на неповну суму покупки, а саме: перед початком перевірки проведено контрольну розрахункову операцію із застосуванням РРО при продажу пива «Львівське світле» 0,5 л ж/б за ціною 27,00 грн., напій «Пепсі» по ціні 22,00 грн., на загальну суму 49,00 грн., при цьому надано фіскальний чек (№ 899 від 24.05.2023 о 13:37:32) на суму 27,00 грн., чим порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-BP «Про застосування PPO у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

-роздрібна торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: за даними Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС (далі - СОД РРО) в магазині-кафе «Едельвейс» через РРО фіскальні № 3000202747, № 3001032439 було реалізовано алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку (номери та серії дублюються у фіскальних чеках РРО), чим порушено вимоги статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

-створення розрахункових документів невідповідної форми (чеки РРО не встановленої форми та змісту) та не видача розрахункових документів встановленої форми та змісту які не відповідають вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350, зокрема, під час перевірки сформовано та вибрано з СОД РРО розрахункові операції суб`єкта господарювання через РРО фіскальний № 3001032439 з видачею фіскальних чеків та видрукувано копії відповідних розрахункових документів, в яких відсутні обов`язкові реквізити (цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9).

На підставі акту (довідки) фактичної перевірки від 25.05.2023 за № 6212/09/13/РРО/ НОМЕР_1 , відповідачем 23.06.2023 прийнято податкові повідомлення-рішення "С" за № 006231/0706 та № 006230/0706, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 99944,50 грн. (а.с.17-20).

Не погоджуючись з діями щодо проведення перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Згідно приписів пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Позивач у позові оскаржує вищевказане податкове повідомлення-рішення, посилаючись насамперед на протиправність призначення та проведення перевірки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 вказала, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Як встановлено судом зі змісту направлень на перевірку від 24.05.2023 за № 1450 та за № 1449, ОСОБА_1 (продавцю) було пред`явлено службове посвідчення та направлення на проведення перевірки (а.с.65,66).

Тобто, перед початком перевірки посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області пред`явлені документи, визначені п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, позивачу. Посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки.

Враховуючи викладене, судом не встановлено протиправності у призначенні та проведенні фактичної перевірки позивача.

Щодо порушень встановлених в акті перевірки та які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за № 006231/0706, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-ВР).

Згідно з частиною четвертою статті 11 вказаного Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (підпункт 14.1.107).

Маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (підпункт 14.1.109).

Згідно з пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв. Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки. Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ - "тютюн імпортний", ТВ - "тютюн вітчизняний") у кількісному виразі.

Відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

У відповідності до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі - покупці марок), подають засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку (далі - продавець марок) для задоволення через два місяці потреби в марках таку інформацію: попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, реквізити платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці. Поняття "продавець марок акцизного податку" вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.

В ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення про накладення штрафних санкцій слугував висновок про виявлення під час проведених відповідачем фактичної перевірки фактів реалізації позивачем алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка. Згідно даних системи обліку даних РРО ДПС України встановлено, що в магазині-кафе «Едельвейс» через РРО фіскальні номера 3000202747, 3001032439 реалізовано алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку (номери та серії дублюються у фіскальних чеках РРО) (а.с.76).

Тобто, податковим органом встановлено реалізацію алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими згідно підпункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а саме згідно електронних копій розрахункових документів, що надходять до органів ДПС та копій фіскальних чеків встановлено 39 фактів реалізації алкогольних напоїв з маркою акцизного податку, що дублюється, тобто встановлено продаж алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення № 1251 (марками акцизного податку з однаковими реквізитами).

Склад правопорушення, за яке абз.20 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Враховуючи встановлені обставини справи та подані докази, суд приходить до висновку, що відповідачем належними та достатніми доказами доведено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення № 1251, та таких, що вважаються немаркованими, отже обґрунтовано та на законних підставах застосовано штрафні санкції спірним податковим повідомленням-рішенням.

Позивач, як суб`єкт господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв, несе персональну відповідальність за свою діяльність та її наслідки.

Разом з тим суд вказує, що позивача притягнуто до відповідальності згідно з статтею 17 Закону № 481/95 за порушення норм цього Закону, як суб`єкта господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, що в повному обсязі відповідає вимогам Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Окрім того, суд вказує, що Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251, містить опис зразка (розміру та реквізитів) марки акцизного податку для алкогольних напоїв, що надає змогу будь-якій особі перевірити відповідність марки акцизного податку вимогам чинного законодавства. При цьому, останні зміни в зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2020 № 1037.

Отже, на підставі викладеного судом встановлено, що позивачем, як суб`єктом господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв, порушено вимоги абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", відповідальність за що передбачена статтею 17 цього Закону.

Суд зазначає, що хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється виробниками цієї продукції, втім порушенням норм Закону № 481/95 щодо правил торгівлі такими напоями є, зокрема, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

В аспекті виниклого спору, суд погоджується із обґрунтованістю застосованих штрафних санкцій в розмірі 17000 грн., оскільки в силу положень пункту 226.9 статті 226 ПК України алкогольні напої марковані з відхиленням від вимог положення КМУ від 27.12.2010 № 1251, вважаються такими, що не є маркованими.

Щодо можливості скасування податкового повідомлення-рішення від № 006230/0706, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 82944,50 грн. за порушення пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР (видача розрахункового документа невстановленого зразка, проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування коду товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД, для підакцизних товарів), суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пп.1,2 частини 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Як вже зазначалося судом, за висновками фактичної перевірки встановлено порушення Споживчого товариства «Едельвейс» пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до змісту акту перевірки від 17.01.2023 за № 19/09-19-09-01/2872519761, відповідач встановив:

- проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (далі -PPO) на неповну суму покупки, видача розрахункового документа встановленого зразка на неповну суму покупки, а саме: перед початком перевірки проведено контрольну розрахункову операцію із застосуванням РРО при продажу пива «Львівське світле» 0,5 л ж/б за ціною 27.00 грн, напій «Пепсі» по ціні 22,00 грн, на загальну суму 49,00 грн, при цьому надано фіскальний чек (№ 899 від 24.05.2023 о 13:37:32) на суму 27,00 грн., чим порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265);

- встановлено створення розрахункових документів невідповідної форми (чеки РРО не встановленої форми та змісту) та не видача розрахункових документів встановленої форми та змісту які не відповідають вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350, зокрема, під час перевірки сформовано та вибрано з СОД РРО розрахункові операції суб`єкта господарювання через РРО фіскальний № 3001032439 з видачею фіскальних чеків та видруковано копії відповідних розрахункових документів, в яких відсутні обов`язкові реквізити (цифрове значення штрихованого кодумарки акцизного податку на алкогольні напої). Сума проведення розрахункових операцій без наданих покупцям розрахункових документів встановленої форми та змісту становить 25,00 грн. (порушення, вчинене вперше) та 51890,00 грн. (вчинене повторно порушення);

- проведення розрахункових операцій через РРО фіскальний № 3000202747 для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатеторії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, а саме: шампанське «Французький бульвар» за ціною 135,00 грн. (фіскальний чек № 21698 від 13.10.2022), шампанське «Артемівське біле» за ціною 210,00 грн. (фіскальний чеки № 21608, № 21609 від 01.10.2022, № 21737 від 18.10.2022), чим порушено вимоги пункту 11 статті 3 Закону № 265.

Додаток до Акта перевірки сформований контролюючим органом у табличній формі (витяг з системи) із зазначенням колонок: «Дата в час операції», «Фіскальний номер документа», «Штриховий код товару», «Код товару згідно з УКТ ЗЕД», «Найменування товару», «Серія та номер МАП», «Кількість / об`єм товару», «Ціна за одиницю», «Сума операції», «Найменування форми оплати», «Сума оплати» (а.с.77-97).

Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» від 21.01.2016 № 13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів; Порядок подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок); форму Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) та Інструкцію щодо його заповнення (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350) (далі - Положення № 13).

Наказом Міністерства фінансів України під 08.06.2021 № 329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2021 року за № 832/36454, набрав чинності 01 липня 2021 року) (далі - Наказ № 329) розділ 11, III Положення № 13 викладено у новій редакції.

Положення № 13 у редакції Наказу № 329 щодо форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів доповнено новим реквізитом - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).

Також пунктом 2 Наказу № 329 установлено, що: до 01.10.2021 вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; до 01.10.2021 реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Запровадженню такого реквізиту фіскального касового чека, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, передувало внесення постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 97 змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2010 № 1251, в частині обов`язкових реквізитів марок акцизного податку для алкогольних напоїв. До таких реквізитів було додано двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» затверджені марки акцизного податку для алкогольних напоїв нового зразка, які запроваджені в обіг з 01.05.2020.

У свою чергу марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 296 та перебували в обігу з 01.07.2015, не мали штрих-коду та QR-коду.

Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01.05.2020 відповідно до положень абзацу 4,6 частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР, згідно з яким у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців та стояти на полицях магазинів. Таким чином, на дату початку дії змін до Положення №13 у частині обов`язковою відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01 жовтня 2021 року) в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів), та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом).

Обов`язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код.

Отже, продаж з 01.10.2021 алкогольних напоїв, маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та/або ПРРО відомостей із штрих-коду марки акцизного податку (серії та номера), не може вважатися порушенням законодавства.

За висновками Акта перевірки, суть порушення, за яке на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції, полягає у тому, що роздруковані та видані фіскальні чеки не мали цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Суд зазначає, що відсутність маркування маркою акцизного податку алкогольного напою або маркування алкогольних напоїв марками старого зразка (без штрихового коду) унеможливлює відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки.

Оскільки алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка (без штрихового коду), реалізуються в межах придатності такого напою до споживання, то при продажу алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка рядок 9 цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не відображається (через відсутність штрихового коду).

Суд також зазначає, що відповідач не надав жодних належних і допустимих доказів проведення перевірки первинних документів щодо придбання підприємством алкогольних напоїв, маркованих марками попереднього зразка (без штрихового коду).

Висновки контролюючого органу базуються виключно на даних системи СОД РРО за період з 01.02.2022 по 03.02.2023.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Установлені судом обставини свідчать про те, що у контролюючого органу не було жодних правових підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу, як за первинне порушення, так і за кожне наступне вчинене порушення.

З матеріалів справи також слідує, що відповідачем застосовано до позивача штраф на підставі пункту 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення пункту 11 статті 3 цього Закону.

За правилами пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону № 265-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Отже, суб`єкти господарювання мають обов`язок при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування та зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості. Відповідальність згідно з пунктом 7статті 17 Закону № 265/95-ВР настає виключно у випадку проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування, який передбачає зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

У Акті перевірки зафіксовано проведення позивачем розрахункових операцій через РРО без попереднього програмування найменування кодів товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме було реалізовано: шампанське «Французький бульвар» за ціною 135,00 грн. (фіскальний чек № 21698 від 13.10.2022), шампанське «Артемівське біле» за ціною 210,00 грн. (фіскальний чек за № 21608, за № 21609 від 01.10.2022, за № 21737 від 18.10.2022).

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду засвідчених належним чином копій чеків, на підставі яких зроблено висновок щодо виявлених порушень.

Надані до суду контролюючим органом копії електронних даних з розрахункових документів, що надходять по дротових та /або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС, не є належними та допустимими доказами в розумінні КАС України, оскільки розрахунковим документом, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну (стаття 2 Закону № 265/95-ВР).

Тобто, належним документом, який може підтвердити чи спростувати обставини виявленого під час перевірки правопорушення, є саме відповідний розрахунковий документ.

Однак, відповідачем вказані чеки до матеріалів справи не надано, а, відтак, факт вказаних у акті перевірки порушення позивачем вимог законодавства, відповідачем не доведено.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України)

Верховний Суд у постанові від 24.02.2022 у справі № 420/8924/20 висловив наступну правову позицію: «…Надаючи оцінку означеним доводам податкового органу суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що сама лише податкова інформація не є тим джерелом отримання податкової інформації, яка згідно з положеннями статті 83 ПК України може бути підставою для висновків контролюючих органів під час проведення перевірок, а відтак не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником. Більш того, така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону…».

Окрім того, суд вважає за необхідне дати оцінку висновкам податкового органу щодо накладення штрафних санкцій (їх розрахунок) за вчинення позивачем повторних порушень.

Так, пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Як вже встановлено судом із матеріалів справи, а саме розрахунку фінансових санкцій по акту фактичної перевірки Споживчого товариства «Едельвейс» (а.с.22-25), відповідачем під час фактичної перевірки зроблено аналіз фіскальних чеків РРО та у підсумку розраховано санкції, враховуючи повторність вчинюваного порушення позивачем.

Однак, суд не погоджується із таким підходом відповідача, з огляду на таке.

З аналізу положень пункту 1 частини 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що останні не містять визначення понять видів порушень, за які встановлює відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій до суб`єктів господарювання, щодо порушень, вчинене вперше та за кожне наступне вчинене порушення і не розкриває їх змісту.

Проте в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення.

Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб`єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення.

Натомість триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.

Аналізуючи наведе, суд відзначає, що диспозиція пункту 1 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачає, що кваліфікуючою ознакою згідно якої можна віднести правопорушення до повторно вчиненого є обставина його виявлення контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки протягом одного календарного року, в якому аналогічне правопорушення по тому ж платнику було зафіксовано контролюючим органом.

В контексті викладеного та з урахуванням положень статті 61 Конституції України, суд дійшов висновку про відсутність права у відповідача застосовувати до позивача санкцію за допущене ним правопорушення у сфері РРО як за таке, що вчинено повторно, оскільки матеріалами справи не підтверджено обставин виявлення відповідачем такого ж правопорушення, що було вчинено позивачем протягом останнього календарного року.

Окрім цього, суд зазначає, що підвищений розмір штрафу у разі повторного виявлення податкових порушень застосовується не за сам факт виявлення будь-якого податкового порушення, а за повторне вчинення діянь. Застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення, яке зафіксоване в акті перевірки та у податковому повідомленні-рішенні.

Між тим, відповідачем не було зафіксовано факту повторного порушення, як і не було надано доказів прийняття податкових повідомлень-рішень, якими були встановлені такі порушення, що передували прийняттю оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Внаслідок чого, в контексті наведеного, в діях позивача не встановлено ознак повторності, оскільки вищевказані порушення податкового законодавства виявлені в ході проведення однієї перевірки.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 12.03.2019 року у справі № 813/4205/17 та від 12.07.2019 у справі № 813/6331/14.

Інших доказів, які б підтверджували висновки акту перевірки, відповідачем суду не надано.

Отже, встановлені судом обставини свідчать про те, що у контролюючого органу не було правових підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні від 23.06.2023 № 006230/0706, при цьому, як за первинне порушення, так і за кожне наступне вчинене порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в Головного управління ДПС в Івано-Франківській області не було встановлених законом підстав та належних доказів для притягнення позивача до відповідальності на підставі п.1 п.7 статті 17 Закону № 265/95-В.

Як наслідок, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.06.2023 № 006230/0706 в частині застосування до Споживчого товариства «Едельвейс» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 82 944,50 грн., не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів у повному об`ємі правомірності своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, позивач, згідно платіжного доручення від 12.10.2023, підтвердив сплату судового збору на суму 2684,00 гривень, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 1342,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов споживчого товариства "Едельвейс" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.06.2023 №006230/0706.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь споживчого товариство "Едельвейс" (код ЄДРПОУ 32967350, вул. Осередок, 41,с. Вільшаниця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77441) частину сплаченого судового збору у розмірі 1342,00 грн. (одну тисячу триста сорок дві гривні 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Споживче товариство "Едельвейс" (код ЄДРПОУ 32967350, вул. Осередок, 41,с. Вільшаниця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77441).

Відповідач:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.