Рішення
від 08.11.2024 по справі 300/1969/24
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2024 р. справа № 300/1969/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТзОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 004909/0701 від 21.02.2024 року, №004913/0701 від 21.02.2024 року.

Позовні вимоги мотивовані винесенням Головним управління ДПС в Івано-Франківській області протиправних податкових повідомлень-рішень № 004909/0701 від 21.02.2024 року, №004913/0701 від 21.02.2024 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 позовну заяву ТзОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ» залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви в визначений судом строк.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ТзОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

01.05.2024 року від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого протягом періоду, що охоплений документальною плановою виїзною перевіркою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ТзОВ «Вітолюкс Дистрибуція», відображало у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із ТОВ «Ч.А.С.», які фактично не відбулися а тільки відображені на первинних документах, які також не є чинними у зв`язку з тим, що Договір №01/01/2 та Договір №01/01/1 укладено з порушенням вимоги закону (є нікчемним), а також вищезазначеною перевіркою встановлено факт неподання позивачем до податкового органу повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форма №20-ОПП), які використовувались підприємством в господарській діяльності що є порушенням норм п. 63.3 статті 63 ПК України, п.8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, також в ході перевірки встановлено законодавчі норми та факти, які спростовують реальність здійснення господарських операцій ТОВ «ВІТОЛЮКС Д» (реальність фактичного постачання товару) протягом 2017-2020 років з іншими суб`єктами господарювання. Враховуючи вищенаведене відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

20.05.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі.

Суд, розглянувши у відповідності до вимогстатті 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисправу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, відзив на позовну заяву та заперечення на відзив, зазначає наступне.

На підставі направлень від 08.12.2023 року № 3437, 3439 та від 09.01.2024 № 93, виданих Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 глави 8 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2022 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 08.02.2022 року № 240-п, проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ», код ЄДРПОУ 39583350, з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.09.2021 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 30.09.2021 року, іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.09.2021 року, відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи 25.01.2024 року №1756/09-19-07-01/39583350.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВІТАЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ»:

1. пп.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1, п.134.1, ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із внесеними змінами та доповненнями, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за №860/4153 (зі змінами та доповненнями), Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» Затверджено наказом Міністерства фінансів Українивід 31.12.1999р. №318Зареєстровано в Міністерстві юстиції України19.01.2000 р. за №27/4248(зі змінами та доповненнями), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 "Зобов`язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000 року, ст.1, ст.4, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 514079 грн, в тому числі за 1 квартал 2017 року в сумі 23781 грн, Півріччя 2017 року в сумі 43358 грн, Три квартали 2017 року в сумі 62099 грн, 2017 рік в сумі 151026 грн, 1 квартал 2018 року в сумі 43849 грн, Півріччя 2018 року в сумі 91383 грн, за Три квартали 2018 року в сумі 113232 грн, за 2018 рік в сумі 148822 грн, 1 квартал 2019 року в сумі 43002 грн, Півріччя 2019 року в сумі 65822 грн, за Три квартали 2019 року в сумі 87618 грн, за 2019 рік в сумі 168139 грн, Півріччя 2020 року в сумі 45614 грн, за Три квартали 2020 року в сумі 46093 грн, за 2020 рік в сумі 46093 грн.

2. п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який сплачується до державного бюджету, всього в сумі 348125 грн, в тому числі за грудень 2018 року в сумі 220669 грн, за вересень 2019 року в сумі 91797 грн, за жовтень 2019 року в сумі 8082 грн, за листопад 2019 року в сумі 12751 грн, за грудень 2019 року в сумі 14827 грн.

3. пп. 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) п.8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерств України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 за № 1562/20300, в результаті чого встановлено факти не подання ТОВ «ВІТОЛЮКС Д» до податкового органу за місцем реєстрації повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форма №20-ОПП), які використовувались товариством в господарській діяльності.

07.02.2024 року позивачем, з метою реалізації права, передбаченого ст.. 86 ПК України, подано заперечення №15 від 07.02.2024 на Акт перевірки.

20.02.2024 року Головне управління ДПС в Івано-Франківській області надано відповідь за № 1691/6/09-19-07-01-06 на подане позивачем заперечення.

До розгляду заперечення ТОВ «Вітолюкс Дистрибуція» первинні документи не долучались.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області листом від 08.02.2024 №1193/6/09-19-07-01-06 повідомило ТОВ «Вітолюкс Дистрибуція» про місце і час проведення розгляду заперечення.

Представники ТОВ «Вітолюкс Дистрибуція» на розгляд заперечення не з`явилися.

У поданому запереченні вказано, що ТОВ «Вітолюкс Дистрибуція»» не погоджується з висновками, які вказані в акті перевірки, вважає їх незаконними, помилковими, необґрунтованими та прийнятими без належної оцінки фактичних обставин справи.

За результатами розгляду заперечення, поданого ТОВ «Вітолюкс Дистрибуція» №15 від 07.02.2024 (реєстраційний індекс вхідної кореспонденції ГУ ДПС в області № 5113/6 від 07.02.2024 року) висновки акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Вітолюкс Дистрибуція» (код ЄДРПОУ 39583350) від 25.01.2024 року №1756/09-19-07-01/39583350 залишено без змін.

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 004909/0701 від 21.02.2024, яким «встановлено заниження інших доходів всього в сумі 1115372 грн. по господарських операціях, які фактично не відбулися а тільки відображені на первинних документах, які також не є чинними у зв`язку з тим, що договір укладено з порушенням вимоги закону (є нікчемним), внаслідок чого занижено податок на прибуток всього в сумі 514079 грн»;

-№ 004910/0701 від 21.02.2024, яким «встановлено заниження суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ по операціях, які фактично не відбулися а тільки відображені на первинних документах, які також не є чинними у зв`язку з тим, що договір укладено з порушенням вимоги закону (є нікчемним)».

-№ 004913/0701 від 21.02.2024, яким «встановлено, що ТОВ «Вітолюкс Дистрибуція» не подано у встановлені строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП».

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 1ст. 9 КАС Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Так виходячи зі змісту позовних вимог позивача по справі, підставою для скасування спірних податкових повідомлень рішень є необгрунтованість висновків акту перевірки щодо встановлених порушень під час проведення перевірки, відсутність у контролюючого органу права на власний розсуд приймати рішення щодо заниження податку на прибуток, податку на додану вартість та рішення про застосування штрафних фінансових санкцій (абз 5 стор. 51 позовної заяви). Крім того позивач зазначає про порушення процедури розгляду заперечення на акт перевірки ( стор. 49 позовної заяви).

На противагу позиції платника податків, відповідач по справі зазначає що спірні податкові повідомлення рішення винесені на підставі акту перевірки, в якому зроблено всебічний аналіз фінансово - господарської діяльності ТОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ» за перевіряємий період, в якому встановлені порушення щодо заниження податку на прибуток, податку на додану вартість, та щодо порушення обов`язку подання 20-ОПП (неподання позивачем до податкового органу повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням).

Суд дослідивши матеріали судової справи приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача по справі, виходячи з наступного.

Щодо визнання скасування податкових повідомлень рішень №004909/0701 від 21.02.2024 та №004910/0701 від 21.02.2024, суд зазначає наступне.

В ході проведення перевірки ТОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ» щодо дослідження факту реальності фактичного постачання товару протягом 2017-2020 років зТОВ «ІМП ГРУП»(код ЄДРПОУ43035817), ТОВ «Торговий дім «КІМАК» (код ЄДРПОУ 32836949), ТОВ «Спец-Альянс Груп» (код ЄДРПОУ 41163865), ТОВ «Укртехпроект» (код ЄДРПОУ 42414767), ТОВ «Будівельне підприємство «Укрзабудова» (код ЄДРПОУ 42792217), ТОВ «Хартехнофонд» (код ЄДРПОУ 37657357)використані Інформаційно-телекомунікаційні системи Державної податкової служби України ІТС «Податковий блок», «Єдиний реєстр податкових накладних», підсистеми «Співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ІТС «Податковий блок», інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, інформацію є Єдиного реєстру судових рішень та іншу інформацію з інтернет-ресурсів у вільному доступі

Як зазначено в акті перевірки,доказами відсутності реальності господарських операцій ТОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ» із:

1) ТОВ «ІМП ГРУП» є :

У акті перевірки зазначено, щоза данимикомп`ютерних автоматизованих інформаційних систем Державної податкової служби України ІТС «Податковий блок» реєстраційні даніТОВ «ІМП ГРУП»: код ЄДРПОУ43035817; державна реєстрація проведена 04.06.2019 №15561020000070392; орган ДПС основної реєстрації: ГУ ДПСв Одеській області (Приморська ДПІ); податкова адреса: м. Одеса, Приморський район, Фонтанська дорога, буд. 11;основний вид діяльності:46.73 - Оптова торгiвля деревиною, будiвельнимиматерiалами та санiтарно-технiчним обладнанням;cтан платника 0 платник податків за основним місцем обліку; штатна чисельність працюючих 1 чоловік; Відомості про об`єкти оподаткування згідно повідомлень 20-ОПП: крамниця в м. Одеса, Приморський район, вул. Скісна, буд.27/29 (дата взяття на обік 14.04.2020);з жовтня 2022 року звітує про відсутність оподаткованих операцій податком на додану вартість; Дата анулювання платника ПДВ 19.12.2023, причина анулювання -23 - надання декларацiй про відсутність поставок.

За данимиЄдиного реєстру податкових накладних відсутність по ТОВ «ІМП ГРУП»подальших поставок (обрив ланцюга постачання) товару, придбаного в ТОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ» в кількості 38328 штук ;

Рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 02.12.2020 №145674 ГУ ДПСв Одеській області (Приморська ДПІ)визнаноТОВ «ІМП ГРУП» ризиковим за критерієм «упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ».

В акті перевірки зазначено, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень (Справа №759/14220/20):«…… за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42020000000000340 від 25.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.205-1 КК України… встановлено, щоОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши вчинення злочинів, як основне джерело для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, діючи з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, шляхом привласнення чужого майна, яке перебувало в віданні невстановленої особи, створивши механізм заволодіння коштами державного підприємства, шляхом їх перерахування на рахунки підприємства з ознаками фіктивності та у подальшому переведенням у готівку використовуючи фінансових інструментів, визначивши ролі та функції кожного із учасників організованої групи під час підготовки та вчинення злочинів.З метою реалізації розробленого нею злочинного плану, направленого на створення організованої групи, ОСОБА_5 вирішила залучити осіб з числа своїх знайомих осіб та родичів до її складу для заволодіння коштами державного підприємства: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_11 …, утворивши таким чином організовану групу, якою вона керувала та приймала участь в ній та у злочинах, вчинюваних цією організованою групою.

Вищевказані особи попередньо, умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, зорганізувалися у внутрішньо стійке ієрархічне злочинне об`єднання, метою діяльності якого було вчинення злочинів, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий усім учасникам, з розподілом функцій кожного учасника групи, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_5, як керівникові організованої групи, свідомо виконуючи всі її злочинні вказівки. …ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_11, являються виконавцями (співвиконавцями)активними учасниками запланованих злочинів, які надавши згоду ОСОБА_5 на участь у злочинах у складі організованої групи, достовірно знаючи про входження до її складу інших осіб, підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, з метою реалізації розробленого ОСОБА_5 злочинного плану, відомого всім учасникам організованої групи, виконували відведені їм функції організації діяльності директорів фіктивних підприємств, а саме: пошуком кандидатів на посади директорів фіктивних підприємств, зокрема: ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_14, керівника та засновника ТОВ «ІМП ГРУП» (код ЄДРПОУ 43035817); видачу заробітної плати, грошових коштів на оренду приміщень, проживання поза місцем реєстрації, тощо; сприяння переховуванню від правоохоронних та контролюючих органів».

За результатами опрацьованих наявних баз даних ДПС України : підсистеми «Єдиний реєстр податкових накладних» таІТС «Податковий блок»по ТОВ «ІМП ГРУП`свідчить про про відсутність трудових та матеріальних ресурсів, відсутність подальших поставок (обрив ланцюга постачання) товару, придбаного в ТОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ».

Заінформацію звідкриттих джерелінтернет-ресурсівподаткова адреса ТОВ «ІМП ГРУП» є адресою масової реєстрації, за якою зареєстровано 119 юридичних осіб(https://odnodata.com/address/53418), приміщення за адресою м. Одеса, Приморський район, вул. Скісна, буд. 27/29аналогічно є адресою масової реєстрації, за якою зареєстровано 91юридичних осіб(https://odnodata.com/address/53693).

2)ТОВ «Торговий дім «КІМАК» є:

У акті перевірки зазначено, щоза данимикомп`ютерних автоматизованих інформаційних систем Державної податкової служби України ІТС «Податковий блок» реєстраційні даніТОВ «Торговий дім «КІМАК»: код ЄДРПОУ 32836949; державна реєстрація проведена 27.01.2004 за №00472; орган ДПС основної реєстрації: ГУ ДПСу м.Київ (ДПІ у Шевченківському районі м.Києва); податкова адреса: м.Київ,Шевченківський район, вул. Мала Житомирська, буд. 15;основний вид діяльності:46.73 - Оптова торгiвля деревиною, будiвельними матерiалами та санiтарно-технiчним обладнанням;штатна чисельністьпрацюючих 3 чоловік;cтан платника 0 платник податків за основним місцем обліку;відомості про об`єкти оподаткування згідно повідомлень 20-ОПП: магазин в м. Дрогобич, вул. В.Великого, буд.66/1 (дата взяття на обік 29.06.2006);з лютого 2020 року не звітує; Дата анулювання платника ПДВ 24.02.2021, причина анулювання - 23 не надання декларацiй протягом року.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень (Справа №759/14220/20)«…… за матеріалами кримінальної справи № 2064, яка порушена за фактом фіктивного підприємництва, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину передбаченого ч.2ст.205 КК Українистосовно ТОВ «Новобуд-Захід»(ЄДРПОУ 32836949), що знаходиться за адресоюм.Трускавець,вул. Дрогобича.2.»

Крім того, за результатами опрацьованих наявних баз даних ДПС України : підсистеми «Єдиний реєстр податкових накладних» таІТС «Податковий блок»поТОВ «Торговий дім «КІМАК»свідчить про відсутність подальших поставок та підміну номеклатури товару, придбаного в ТОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ».

За данимиЄдиного реєстру податкових накладнихвідсутність поТОВ «Торговий дім «КІМАК»про відсутність подальших поставок та підміну номенклатури товару, придбаного в ТОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ»в кількості 5669 штук ;

3) ТОВ «Спец-Альянс Груп» є:

У акті перевірки зазначено, що за данимикомп`ютерних автоматизованих інформаційних систем Державної податкової служби України ІТС «Податковий блок» реєстраційні даніТОВ «Спец-Альянс Груп»: код ЄДРПОУ 41163865; державна реєстрація проведена 21.02.2017 за №10741020000065386; орган ДПС основної реєстрації: ГУ ДПСу м.Київ (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва); податкова адреса: м. Київ,Шевченківський район, провулок Делегатський, буд.12, кв.28/3;основний вид діяльності:41.20 - Будiвництво житловихнежитлових будівель;cтан платника 0 платник податків за основним місцем обліку;відомості про об`єкти оподаткування згідно повідомлень 20-ОПП: відомості відсутні; з лютого 2020 року не звітує.

Рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 04.02.2020 №40785ГУ ДПСу м. Київ (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва)визнаноТОВ «Спец-Альянс Груп»ризиковим за критерієм «Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами».

За результатами опрацьованих наявних баз даних ДПС України : підсистеми «Єдиний реєстр податкових накладних» таІТС «Податковий блок»по ТОВ «Спец-Альянс Груп`свідчить про відсутність подальших поставок (обрив ланцюга постачання) товару, придбаного в ТОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ».

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень (Справа№335/11221/18)«…… за матеріалами кримінального провадження, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018081020000006 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.205, ч.3 ст.212 КК Українив провадженні перебувають матеріали за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Спец-Альянс Груп» (ЄДРПОУ 41163865). Так, 11.10.2018 на підставі ухвали Орджонікидзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.10.2018 проведено обшук за адресою реєстрації та мешкання ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1 , де разом з документами та предметами, зазначеними в ухвалі, виявлено та вилучено печатки ТОВ «Спец-Альянс Груп» (ЄДРПОУ 41163865), .. а ні службовою особою, а ні засновником яких останній не є. За даним фактом, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області 12.10.2018 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018080000000055 відомості про фіктивне підприємництво ТОВ «Спец-Альянс Груп» (ЄДРПОУ 41163865) …за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 205 КК України, якому присвоєно спільний реєстраційний номер №42018081020000006».

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень(Справа № 335/49/21):«….При здійсненні досудового розслідування в кримінальному провадженні №42018081020000006 від 17.01.2018 проведені обшуки у тому числі за адресою реєстрації та мешкання комерційного директора зазначеного товариства ОСОБА_6 . Під час проведення зазначених обшуків виявлені та вилучені печатки ТОВ «Спец-Альянс Груп», ТОВ «Оліс Строй», ТОВ «Проект Буд Інвест». При цьому ОСОБА_6 ніколи не був є засновником, службовою особою або працівників цих товариств….».

4) ТОВ «Укртехпроект» є :

В акті перевірки зазначено, що за данимикомп`ютерних автоматизованих інформаційних систем Державної податкової служби України ІТС «Податковий блок» реєстраційні даніТОВ «Укртехпроект»: код ЄДРПОУ 42414767; державна реєстрація проведена 27.08.2019 за №10091020000000831; орган ДПС основної реєстрації: ГУ ДПСу м.Київ (Деснянський район м.Києва); податкова адреса: м.Київ, Деснянський район, вул.Шлом-Алейха, буд.19 ;основний вид діяльності:46.19 Дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi товарами широкого асортименту; штатна чисельність працюючих 1 чол.; стан платника 0 платник податків за основним місцем обліку; відомості про об`єкти оподаткування згідно повідомлень 20-ОПП: відомості відсутні; з жовтня 2019 року не звітує.

Рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 04.02.2020 №20497ГУ ДПСу м.Київ (Деснянський район м.Києва)визнаноТОВ «Укртехпроект»ризиковим за критерієм «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку. за данимиЄдиного реєстру податкових накладнихвідсутність поТОВ «Укртехпроект»подальших поставок (обрив ланцюга постачання) товару, придбаного в ТОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ» в кількості7127 штук;

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, згідно зВирокомвід 05.04.2021 року по кримінальному провадженню №32020100000000518 від 20.10.2020встановлено :«Згідно з оголошеним прокурором в судовому засіданні обвинувальним актом та формулюванням обвинувачення, викладеного в описовій та мотивувальній частинах угоди про визнання винуватості, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що денний час доби 07.03.2019 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у приміщенні фойє готелю «Братислава», який знаходиться за адресою:м. Київ, вул. Андрія Малишка, 1, зустрівся з невстановленою слідством особою чоловічої статті, яка запропонувала останньому за грошову винагороду стати засновником та директором товариства з обмеженою відповідальністю (даліТОВ) «Укртехпроект» (код ЄДРПОУ 42414767) без фактичного здійснення господарської діяльності, передбаченої статутом вказаного товариства, за грошову винагороду у сумі 1000 гривень. З цією метою ОСОБА_3 мав підробити реєстраційні документи ТОВ «Укртехпроект» (код ЄДРПОУ 42414767).

Отримавши зазначену пропозицію, усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих йому невстановленою слідством особою чоловічої статті, ОСОБА_3 розуміючи, що він стає одноосібним засновником та призначає себе на посаду директора ТОВ «Укртехпроект» (код ЄДРПОУ 42414767), не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, з корисливих мотивів погодився на таку пропозицію.

Реалізовуючи злочинний умисел, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 07.03.2019 року надав невстановленій досудовим розслідуванням особі чоловічої статті копії свого паспорта громадянина України № НОМЕР_1 від 18.06.2018 та реєстраційного номера облікової картки платника податків НОМЕР_2, яка на підставі цих документів у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час виготовила: акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Укртехпроект» (код ЄДРПОУ 42414767) від 07.03.2019, рішення єдиного учасника №07-03/19 від 07.03.2019 ТОВ «Укртехпроект» (код 42414767) та статут ТОВ «Укртехпроект» (код 42414767), в яких ОСОБА_3 був зазначений як засновник та директор вказаного товариства, та в які були внесені завідомо неправдиві відомості.

В подальшому 07.03.2019 ОСОБА_3 прослідував із невстановленою особою чоловічої статті в денний час доби (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) до офісного приміщення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, 4, та у присутності нотаріуса та невстановленої досудовим розслідуванням особи чоловічої статті засвідчив особистим підписом акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Укртехпроект» (код ЄДРПОУ 42414767) від 07.03.2019, рішення єдиного учасника №07-03/19 від 07.03.2019 ТОВ «Укртехпроект» (код 42414767), статут ТОВ «Укртехпроект» (код 42414767),зареєстрований уреєстрі нотаріальнихдій за№1485від 07.03.2019,в які внесені завідомо неправдиві відомості, а саме:

- в акті приймання-передачі частки в статутному капіталі від 07.03.2019 зазначено місце складання документу: «м. Корсунь-Шевченківський», хоча фактично на момент його підписання ОСОБА_3 перебував у Дніпровському районі м. Києва; в пункті 1 відображено: «Відповідно до умов Договору, «Сторона-1» передала, а «Сторона-2» ( ОСОБА_3 ) прийняла частку у статутному капіталі Товариства», а також у пункті 2 вказано: «Розмір частки у Статутному капіталі Товариства становить 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, що складає 100% Статутного капіталу Товариства», хоча в дійсності ОСОБА_3 не формував статутний капітал ТОВ «Укртехпроект» та ні від кого його не приймав;

- в п. 1 вступної частини рішення єдиного учасника №07-03/19 від 07.03.2019 зазначено місце складання документу «м. Корсунь-Шевченківський», хоча фактично на момент його підписання ОСОБА_3 перебував у Дніпровському районі м. Києва, а також вказано, що «Присутній єдиний учасник ТОВ «Укртехпроект» (код ЄДРПОУ 42414767) громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він володіє часткою вартістю 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, що складає 100% Статутного капіталу Товариства», хоча в дійсності ОСОБА_3 статутний капітал не формував та не бажав реєструвати юридичну особу, зробив це виключно за грошову винагороду. В розділі «Єдиний учасник Товариства вирішив:» у пункті 1 вказано змінити місцезнаходження підприємства: «02156, місто Київ, Деснянський район, вул. Шолом Алейхема, буд. 19», хоча за вказаною адресою підприємство ніколи не знаходилося; у пункті 4 зазначено: «Призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_3 з 08 березня 2019 року», однак реально ОСОБА_3 службовою особою ТОВ «Укртехпроект» не являвся, організаційно-розпорядчих, господарських та управлінських функцій фактично не виконував і не збирався виконувати;

- в статуті ТОВ «Укртехпроект» (код 42414767), затвердженому рішенням єдиного учасника №07-03/19 від 07.03.2019 в п. 3.1 ст. 3 вказано: «Метою діяльності Товариства є одержання прибутку», хоча насправді такої мети ОСОБА_3 ніколи не мав; в п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 вказано: «Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників утворено Статутний капітал Товариства у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок», хоча в дійсності ОСОБА_3 не формував статутний капітал ТОВ «Укртехпроект».

Того ж дня, у невстановлений слідством час, після підписання вказаних вище документів, ОСОБА_3 передав їх за обіцяну грошову винагороду 1000 гривень невстановленій досудовим розслідуванням особі чоловічої статті.

У подальшому12.03.2019 року невстановленадосудовим розслідуванням особа чоловічої статті, використовуючи реєстраційні документи ТОВ «Укртехпроект» (код ЄДРПОУ 42414767) подала їх державному реєстратору, на підставі яких останнім 12.03.2019 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Укртехпроект» (код ЄДРПОУ 42414767), про що зроблено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином,ОСОБА_3обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 205-1 КК України, тобто у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до угоди,ОСОБА_3 погодився з формулюванням фактичних обставин даного кримінального правопорушення, їх правовою кваліфікацією за ч.2 ст.205-1КК України.

За умовами угоди, сторони дійшли згоди щодо обрання міри покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст.75КК Українита встановленням іспитового строку терміном на 3 (три) роки.

5)ТОВ «Будівельне підприємство «Укрзабудова»є :

В акті перевірки зазначено, що за данимикомп`ютерних автоматизованих інформаційних систем Державної податкової служби України ІТС «Податковий блок» реєстраційні даніТОВ «Будівельне підприємство «Укрзабудова»: код ЄДРПОУ 42792217; державна реєстрація проведена 04.02.2019 за №10701020000080938; орган ДПС основної реєстрації: ГУ ДПСу м. Київ (Києво-Святошинський район м. Києва); податкова адреса: м. Київ,Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Жулянська, буд.1-Г, кв. 217-А;основний вид діяльності: 41.20будівництво житлових та нежитлових будівель;cтан платника 0 платник податків за основним місцем обліку; штатна чисельність працівників 4 чол.; відомості про об`єкти оподаткування згідно повідомлень 20-ОПП: офіс в м. Дніпро Шевченківський район, вулиця Січових Стрільців, буд. 11, офіс 89 дата взяття на облік 04.10.2018, дата зняття з обліку 07.08.2020; офіс вм.Київ,Києво-Святошинський район, с.Крюківщина, вул.Жулянська, буд.1-Г, кв. 217-А дата взяття на облік 07.08.2020; склад в м.Дніпро, Чечелівський район, вулиця Автотранспортна, буд. 5;з липня 2021 року звітує про відсутність обсягів постачання; Дата анулювання платника ПДВ 16.05.2023, причина анулювання - 39 - відсутність поставок та не надання декларацiй.

Рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 04.02.2020 № 9465 ГУ ДПСу м. Київ (Києво-Святошинський район м. Києва)визнаноТОВ «Будівельне підприємство «Укрзабудова»ризиковим за критерієм «Зустрічний транзит».

За результатами опрацьованих наявних баз даних ДПС України : підсистеми «Єдиний реєстр податкових накладних» таІТС «Податковий блок»поТОВ «Будівельне підприємство «Укрзабудова»свідчить про відсутність трудових та матеріальних ресурсів, відсутність зареєстрованих податкових накладних з подальшої поставки товару, придбаного в ТОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ».

За данимиінформацію з інтернет-ресурсівскладське приміщенняТОВ «Будівельне підприємство «Укрзабудова» за адресоюм.Дніпро, Чечелівський район, вулиця Автотранспортна, буд. 5є адресою масової реєстрації, за якою зареєстровано 8 юридичних осіб(https://odnodata.com/address/60451).

6) ТОВ «Хартехнофонд»є:

В акті перевірки зазначено, що за данимикомп`ютерних автоматизованих інформаційних систем Державної податкової служби України ІТС «Податковий блок» реєстраційні даніТОВ «Хартехнофонд»: код ЄДРПОУ 37657357; державна реєстрація проведена 21.04.2011 за №14801020000050096; орган ДПС основної реєстрації: ГУ ДПСу Харківській області; податкова адреса: м.Харків,Київський район, вул. Шевченка, буд.24-А;основний вид діяльності: 41.20 будівництво житлових та нежитлових будівель;cтан платника 0 платник податків за основним місцем обліку; шатна чисельність працюючих 4 чол.; відомості про об`єкти оподаткування згідно повідомлень 20-ОПП: дані відсутні;з вересня 2022 року звітує про відсутність обсягів постачання.

Рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 04.02.2020 №18719 ГУ ДПСу Харківській областівизнаноТОВ «Хартехнофонд»ризиковим за критерієм «Встановлено взаємовідносини з контрагентами, які мають ознаки ризиковості».

За результатами опрацьованих наявних баз даних ДПС України : підсистеми «Єдиний реєстр податкових накладних» таІТС «Податковий блок»ТОВ «Хартехнофонд»свідчить про відсутність трудових та матеріальних ресурсів, відсутність зареєстрованих податкових накладних з подальшої поставки товару, придбаного в ТОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ».

Оформлення договірних відносин між суб`єктами господарювання регламентується Цивільним Кодексом України від 16.01.2003 року № 435 -, так:

- ст.626, ст.629 передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

- ст.655 за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України).

- ст.662 продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обов`язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ:

- п.44.1 ст.44 - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством;

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 - об`єктом оподаткування є: - прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

- п.135.1 ст.135 - базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ.

Відповідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV із змінами та доповненнями:

- ст.1 - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників);

- ст.4 - бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Аналогічні норми містить Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 року, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, яким визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Відповідно до п.3 розділу III П(С)БО 1 фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою), п.6 - фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів: нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей; повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29 листопада 1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за №860/4153, зокрема:

- п.5 -дохід визнається під час збільшення активуабо зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства),за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена;

- п.7 - визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо);

- п.8 - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені;

- п.21- дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отриманіабо підлягають отриманню.

Відповідно положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31 січня 2000 року:

- п.5 - зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно "Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 року: Рахунок 79 "Фінансові результати" призначено для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій. За кредитом рахунку 79 "Фінансові результати" відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Суд зазаначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Водночас у первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані тільки про фактично здійснені господарські операції. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції . Аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Судувід 02.03.2023 у справі № 640/20378/19яким підтримано висновок судів попередніх інстанцій щодо нереальності господарських операцій з поставки будівельних матеріалів, які зважали на те, що надані платником податку первинні документи не є достатніми для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами.

До того ж у постанові від 29.09.2021 року по справі № 520/525/20Верховний Суд зазначив, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, суб`єкт господарювання повинен мати відповідні, належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Колегія суддів наголошує, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася, а не та, зміст якої лише було відображено в первинних документах.

Про необгрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Суд погоджується з доводами відповідача, що в акті перевірки досліджено та встановлено факт безтоварності операцій, відтак як наслідок дані операції з сумнівними контрагентами призвели до заниження прибутку.

До того ж суд зазначає, що факт«масової реєстрації»є обставиною що відноситься до критеріїв оцінки реальності господарської діяльності висвітлена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2021 року справа №808/3817/16 та те, що факт наявності кримінальних проваджень за частиною 2статті 205 Кримінального кодексу Українирозглядається у сукупності дослідження фактичного здійснення фінансово господарської операції,висвітлена у постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року справа №806/1662/18.

На противагу позиції позивача, що обовязок доказування лежить у площині доказування контролюючого органу суду зазначає про сталу практику Верховного Суду щодо обачності вибору контрагента, зокрема у постанові від 03 листопада 2020 року справа №818/529/16 , Верховний Суд прийшов до висновку про те, що Платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій….Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Крім того у постанові від 05 травня 2020 року справа №826/14426/16 Верховний Суд вказав, що Підприємницька діяльність здійснюються суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.Судом обґрунтовано взято до уваги обставини щодо неможливості виконання контрагентом спірних операцій з огляду на відсутність у підприємства матеріальних і трудових ресурсів, основних засобів та виробничих потужностей, що необхідно для ведення такого роду господарської діяльності. Формальна наявність договорів, податкових накладних та товарно-транспортних документів не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами.

Суд константує, що формальна наявність деяких первинних документів з надходженням коштівпротягом 2017-2020 років, які отримані позивачем відТОВ «ІМП ГРУП»в сумі253661,90 грн, ТОВ «Торговий дім «КІМАК»в сумі 87470,94 грн, ТОВ «Спец-Альянс Груп»в сумі149422,13 грн, ТОВ «Укртехпроект»в сумі 25000 грн,ТОВ «Будівельне підприємство «Укрзабудова»в сумі 230900,43 грн,ТОВ «Хартехнофонд»в сумі 368916,96 грн., не є свідченням факту реальності здійснення операцій з поставок товару.

До того ж в ході проведення перевірки встановлено відображення позивачем по справі у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із придбання у ТОВ «Ч.А.С.» (код ЄДРПОУ 31487217)послуг з оренди нежитлових приміщеньза адресою м.Калуш, вул. Івано-Франківська, 24та відшкодування вартості електроенергії, а саме:

1)Офісу згідно Договору оренди №01/01/2 від 19.02.2015 (строк дії по 31.12.2015включно),Договору про внесення змін до Договору оренди №01/01/2 від 19.02.2015 від 30.12.2015 (строком дії по 31.12.2016 року включно),Договору про внесення змін до Договору оренди №01/01/2 від 19.02.2015 від 30.12.2016 (строком дії по 31.12.2017 року включно),Договору оренди №01/01/2 від 19.02.2015 від 31.12.2017 (строком дії по 31.12.2018 року включно),Договору оренди №01/01/2 від 19.02.2015 від 31.12.2018 (строком дії по 31.12.2019 року включно).

Договір оренди № 01/01/2 від 19.02.2015 зі змінами розірвано 31.12.2019 згідно Договору про розірвання (припинення) ДОГОВОРУ ОРЕНДИ № 01/01/2 від 19.02.2015 року від 31.12.2019 року.

2)Складського приміщення- згідно Договору оренди №01/01/1 від 02.03.2015 (строк дії по 31.12.2015 включно), Договору про внесення змін до Договору оренди №01/01/1 від 02.03.2015 від 30.12.2015 (строком дії по 31.12.2016 року включно), Договору про внесення змін до Договору оренди №01/01/1 від 02.03.2015 від 30.12.2016 (строком дії по 31.12.2017 року включно), Договору оренди №01/01/1 від 02.03.2015 від 31.12.2017 (строком дії по 31.12.2018 року включно), Договору оренди №01/01/1 від 02.03.2015 від 31.12.2018 (строком дії по 31.12.2019 року включно).

Договір оренди № 01/01/1 від 02.03.2015 зі змінами розірвано 31.12.2019 згідно Договору про розірвання (припинення) ДОГОВОРУ ОРЕНДИ № 01/01/1 від 02.03.2015 року від 31.12.2019 року.

Фактично, закінчення строку дії оренди нежитлових приміщень (як офісу, так і складу)31.12.2015, 31.12.2016, 31.12.2017 та 31.12.2018 не відбувалось, до перевірки відповідні акти прийому-передачі (повернення) об`єктів оренди не надано, за даними бухгалтерського обліку по рах.28 на складі в м.Калуш обліковувались товарні залишки станом на 01.01.2017 в сумі 18699611,48 грн, станом на 31.12.2017 в сумі 17454573,51 грн, станом на 31.12.2018 в сумі 24260822,15 грн, станом на 31.12.2019 30059284,19 грн.

Як встановлено актом перевірки, Договір№01/01/2 від 19.02.2015та Договір№01/01/1 від 02.03.2015 (далі по тексту Договори оренди)на підставі яких здійснювалосяпослуг з оренди нежитлових приміщень не були посвідчені нотаріально.

Відповідно до п. 1 ст. 793 Цивільного Кодексу України № 435-IVвід 16.01.2003 (із внесеними змінами та доповненнями), договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Згідно з п.2 ст. 793 Цивільного Кодексу України № 435-IVвід 16.01.2003 (із внесеними змінами та доповненнями), договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п`ять років.

Ст. 794 Цивільного Кодексу України № 435-IVвід 16.01.2003 (із внесеними змінами та доповненнями) передбачено, що право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 793 цього Кодексу, якщо договір, укладений за результатами електронного аукціону, предметом якого є майно державної або комунальної власності.

Згідно ст. 654 Цивільного Кодексу України № 435-IVвід 16.01.2003 (із внесеними змінами та доповненнями), зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже враховуючи те, що строк користування орендованим майном - нежитловими приміщеннями для розміщення офісу згідно Договоріворенди (із внесеними змінами) укладеного із ТОВ «Ч.А.С.» (код ЄДРПОУ 31487217) становить більше трьох років, такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного Кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 (із внесеними змінами та доповненнями), у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 (із внесеними змінами та доповненнями), недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається..

Відповідно до ч. 1ст. 216 Цивільного Кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 (із внесеними змінами та доповненнями), недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Верховний Суд у постанові від 08 грудня 2021 року по справі № 759/9443/17 зазначив :«Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків. Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 ЦК України). Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі (частина перша статті 793 ЦК України в редакції, чинній станом на 22 травня 2014 року).Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню (частина друга статті 793 ЦК України в редакції, чинній станом на 22 травня 2014 року).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що:

нежитлове приміщення в розмінні статті 793 ЦК України (в редакції, чинній станом на 22 травня 2014 року) є окремою частиною будівлі;

договір найму нежитлового приміщення на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню;

у випадку відсутності нотаріального посвідчення договору найму нежитлового приміщення, укладеного на три роки і більше, такий договір є нікчемним.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 травня 2020 року у справі № 911/1443/19 зроблено висновок, що «найм будівлі або іншої капітальної споруди врегульовано положеннями статей 793-797 ЦК України. Змістом зазначених статей ЦК України передбачено найм як будівлі або іншої капітальної споруди, так і їх окремої частини. […] як вірно встановили суди першої та апеляційної інстанцій, майно, яке є об`єктом оренди за спірним договором, не належить до майна, яке згідно зазначеної норми права не може бути об`єктом оренди за вказаним договором. Кожна з частин приміщення, що передані за договором в оренду Відповідачу-1, мають схеми розташування, які є додатками до договору № 495 з виокремленням площ стосовно кожного об`єкта, тобто, кожен об`єкт за договором має індивідуальні ознаки та є окремою частиною будівлі, що відповідає нормам статей 793-797 ЦК України».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 910/21570/17 зазначено, що «судом встановлено, що 01 березня 2011 року між ЖБК "Юність-2" (орендодавцем) і МПП "Любисток" (орендарем) було укладено договір оренди нерухомого майна № 01/03, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у користування нерухоме майно приміщення № № 15, 17, 20, 21, розташовані в підвалі будинку. […] Апеляційним судом було встановлено, що при укладенні договору оренди № 01/03 від 01 березня 2011 року, строком на 19 років, сторонами не було дотримано вимог щодо його нотаріального посвідчення та державної реєстрації та, що такій договір є нікчемним».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 660/1050/15-ц (провадження № 61-24325св18) вказано, що «заочним рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 16 травня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення, укладений 03 лютого 2012 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_5, щодо користування нежитловим приміщенням площею 245 кв. м, двоповерхової будівлі кафе-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованим по АДРЕСА_2 з часу його укладення, тобто з 03 лютого 2012 року. […] Судом установлено, що оспорюваний договір оренди нежитлового приміщення був укладений сторонами у простій письмовій формі строком на п`ять років. Отже, відповідно до вимог статті 793 ЦК України цей договір підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню. Недодержання сторонами правочину вимоги щодо його нотаріального посвідчення дає підстави вважати цей договір згідно з положеннями статті 220 ЦК України нікчемним».

Крім того Верховний Суд у постанові від 15 лютого 2022 року по cправі №909/286/19дійшов висновку :«Положеннями статті 793 Цивільного кодексу України (у відповідній редакції) передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

У статті 220 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Надавши оцінку умовам спірного договору та додатковим угодам до нього, зважаючи на предмет і підстави позову (з урахуванням заяви про зміну підстав позову), врахувавши обов`язкові вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.02.2020 у цій справі, та наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції установив, що додаткові угоди від 30.12.2011 № 2 і від 10.11.2016 № 3 до спірного договору, укладені між ТОВ "СТРУМОК" та Надвірнянською міськрадою на три роки і більше, нотаріально не посвідчені, а отже, зважаючи на положення статей 793, 220 Цивільного кодексу України, є нікчемними, тобто недійсними в силу закону, та, відповідно, не створюють юридичних наслідків, окрім тих, що пов`язані з їх недійсністю».

Суд погоджується з позицією відповідача по справі, що ТОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ» протягом періоду, що перевіряється, відображало у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із ТОВ «Ч.А.С.»(код ЄДРПОУ 31487217), які фактично не відбулися а тільки відображені на первинних документах, які також не є чинними у зв`язку з тим, що Договори орендиукладено з порушенням вимог закону, на в силу закону є недійсними(нікчемним).

Згідно норм визначених П(С)БО №1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року N 73 (зі змінами та доповненнями):

Бухгалтерська звітність - звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства/установи за звітний період.

Форма і склад статей фінансової звітності визначаються цим Національним положенням (стандартом) та «Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності» затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року N 433 (зі змінами та доповнгеннями).

Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджено наказом Міністерства фінансів Українивід 31.12.1999р. №318Зареєстровано в Міністерстві юстиції України19.01.2000 р. за №27/4248(зі змінами та доповненнями), визначено:

п. 5. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

п. 6. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком

зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

п.7 - витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійсненні. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійсненні;

п. 8. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

18. До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язковіплатежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти;

інші витрати загальногосподарського призначення.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV із внесеними змінами та доповненнями (далі по тексту Закон від 16.07.99 № 996-XIV) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону від 16.07.99 № 996-XIV - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до ст. 8 Закону від 16.07.99 № 996-XIV відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Статтею 9 даного Закону, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. 14.1.36 Податкового кодексу України (із внесеними змінами та доповненнями) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно із вимогами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі по тексту ПКУ) від 22.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПКУ для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) - Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) - Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) - об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Таким чином, з врахуванням вищенаведених законодавчих норм та фактів, за результатами перевірки встановлено, що на порушення вимог пп.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1, п.134.1, ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із внесеними змінами та доповненнями, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» Затверджено наказом Міністерства фінансів Українивід 31.12.1999р. №318Зареєстровано в Міністерстві юстиції України19.01.2000 р. за №27/4248(зі змінами та доповненнями), ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV із змінами та доповненнями, ТОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ» завищено витрати у рядку 2130 «Адміністративні витрати» форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» всього в сумі 874404,65 грн., в тому числі: за

1 квартал 2017 року в сумі 77648,24 грн, Півріччя 2017 року в сумі 104137,75 грн, Три квартали 2017 року в сумі 124719,85 грн, 2017 рік в сумі 175591,99 грн,

1 квартал 2018 року в сумі 165131,71 грн, Півріччя 2018 року в сумі 201998,39 грн, за Три квартали 2018 року в сумі 235043,36 грн, за 2018 рік в сумі 358521,22грн,

1 квартал 2019 року в сумі 154216,78 грн, Півріччя 2019 року в сумі 200244,6 грн, за Три квартали 2019 року в сумі 236244,03 грн, за 2019 рік в сумі 340291,44 грн.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.6 ст. 44Податкового кодексу України,у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 етапі 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Судом встановлено, що контролюючим органом під час проведення перевірки у межах та спосіб визначений законодавством надавались запити позивачу на надання документів, пояснень, тощо у тому числі щодо порушень встановлених актом перевірки. Проте позивачем, не надано запитуваних документів, пояснень, про що представниками відповідача складені акти про не надання документів, пояснень ( дані факти відображені у акті перевірки).

Більше того, як зазначає відповідач, що запитами про надання документів було попереджено позивача, про те що у випадку не надання витребовуваних документів/пояснень, відповідно до вимог п.44.6 ст. 44 ПК України вважаються, що такі документи були відсутні.

Відтак суд не враховує документи, які надані позивачем до суду та не надавались під час проведення перевірки працівникам контролюючого органу, позаяк предметом судового дослідження є акт перевірки, який складений та систематизований на підставі документів, пояснень, наданих під час проведення перевірки.

Позиція суду узгоджується зі сталоюпрактикоюВерховного Суду, щовисвітленау постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі №808/3769/16; від 27 липня 2018 року у справі №810/2775/17;від 19 серпня 2021 року у справі № 400/1462/20;від 28 серпня 2021 року у справі №815/919/18; від 28 серпня 2021 року у справі № 808/1268/18 :«Колегія суддів зазначає, Так,пунктами44.6,44.7 статті 44 Податкового кодексу Українивстановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності».

Крім того,платник податків зобов`язаний надати на вимогу контролюючого органу усі первинні документи, що пов`язані з перевіркою, у випадку не надання такі документи вважаються що були відсутні.

Аналогічна позиція висвітлена у постановах Верхоного Суду від12 серпня 2021 року у справі № 240/4947/18 Від 07 липня 2021 року у справі № 815/3618/16; від 06 липня 2021 року у справі № 822/554/17; від16 червня 2021 року у справі №1.380.2019.006008; від15 червня 2021 рокуусправі № 812/946/15; від 23 квітня 2021 року у справі № 460/742/19; від 05 березня 2021 року у справі № 826/23914/15:«Відповідно до пункту85.2 статті 85 ПК Україниплатник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право посадових осіб контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункту85.4статті 85 ПК України.

Отже, надання платником фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих ним показників податкового обліку. Обов`язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів.Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється до їх відсутності».

Щодо скасування податкового повідомлення рішення №04913/0701 від 21.02.2024, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено факт неподанняпозивачем до податкового органу повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форма №20-ОПП), які використовувались підприємством в господарській діяльності що є порушенням нормп. 63.3 статті 63 ПК України, п.8.4 розділуПорядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктом оподаткування, згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК України, можуть бути майно, товари, доход (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, із наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 9 грудня 2011 року №1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1588).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Положеннями пункту 8.2 Порядку №1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП, подається до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.

Згідно з пунктом 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Тобто, повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП, подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування. Довідник об`єктів оподаткування розміщено на офіційному сайті ДПС України.

Аналогічна позиція висвітлена у постановах Верховного Суду від 15 травня 2023 року у справі №520/5732/2020, від 18 листопада 2022 року у справі № 824/1298/18-а, від 28 вересня 2022 у справі № 160/3561/20, від 04 травня 2022 року у справі № 160/12341/19, від 15 лютого 2022 року у справі № 160/2155/20, від 03 червня 2021 року у справі № 640/7244/19, від 20 травня 2021 року у справі № 560/3008/19, від 21 липня 2020 року у справі № 826/14197/17 Верховний Суд виходив з того, що встановлений факт не подання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі пункту 117.1 статті 117 ПК України.

Пунктом 117.1 статті 117 ПК України встановлено, що :«неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень».

Відповідно до пункту 111.5 статті 111 ПК України:«триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом».

Відтак, невиконання платником такого обов`язку станом намомент завершення перевіркиє підставою для притягнення відповідальності згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПК України.

Пунктом 11 Підрозділу 10 розділуПК Українивстановлено, що:«Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу)».

Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2023 року по справі №260/2584/21:«Спірним питанням між сторонами в цій частині було наявність/відсутність обов`язку у платника податку подати повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП, встановленою Порядком №1588, у випадку, якщо такі об`єкти перебували на балансі останнього до набрання чинностіПодатковим кодексомУкраїни.

За позицією ГУ ДПС, позивач не повідомляв податковий орган про наявні у нього об`єкти оподаткування або через які провадиться господарська діяльність, у загальній кількості 63 об`єкта.

Позивач, не заперечуючи ці обставини, наполягає на тому, що 60 об`єктів із 63-ох перелічених виникли впродовж 2007-2008 років, тобто, до 2011 року (дати набрання чинностіПодатковим кодексомУкраїни). Відтак, правила, встановлені пунктом 63.3 статті 63 ПК України, на нього не розповсюджувались. Транспортні засоби у кількості 3 шт., безоплатно передані ГТУЮ як конфісковане майно, не є об`єктами оподаткування, тому щодо них також відсутній обов`язок із подання повідомлення за формою 20-ОПП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній станом на дату проведення податкової перевірки) об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

За правилами, встановленими пунктом 63.3 статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Відповідно доПодаткового кодексуУкраїни з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах був розроблений Порядок №1588.

Абзацом другим пункту 1.4 розділу І Порядку №1588 передбачено, що платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Згідно з пунктом 8.1 розділу VIII Порядку №1588 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділамиПодаткового кодексуУкраїни (пункт 8.2 розділу VIII Порядку №1588).

Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об`єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об`єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку (пункт 8.3 розділу VIII Порядку №1588).

Абзацом першим пункту 8.3 розділу VIII Порядку №1588 передбачено, що повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Пунктом 117.1 статті 117 ПК України встановлено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Застосовуючи наведені норми права, Верховний Суд у постанові від 21 липня 2020 року (справа №826/14197/17) дійшов висновку, що платник податків зобов`язаний подавати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та не вбачає підстав для відступу від нього.

У цій справі позивач доводить, що 60 із 63 об`єктів оподаткування були створені, зареєстровані чи відкриті до 2011 року (дати набрання чинностіПодатковим кодексомУкраїни і, відповідно, пункту 63.3 статті 63 цього Кодексу), тому підстав для подання відповідного повідомлення у ГТУЮ не виникло. Такі доводи підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Так, основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо). При цьому до 01 січня 2011 року суб`єкти господарювання не були зобов`язані подавати інформацію про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, до податкових органів, у зв`язку з чим останні не мали повної інформації про наявні до указаної дати об`єкти оподаткування у платників податків.

Водночас із набранням чинності пунктом 63.3 статті 63 ПК України у всіх без виключення платників податків виник обов`язок із надання контролюючому органу повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Колегія суддів також враховує, що чинним законодавством не передбачено терміну, протягом якого необхідно було подати таке повідомлення щодо об`єктів, створених, відкритих чи зареєстрованих до 2011 року (на відміну від десятиденного строку, встановленого пунктом 8.3 розділу VIII Порядку №1588 у випадку реєстрації, створення чи відкриття відповідних об`єктів оподаткування).

Відповідно до пункту 111.5 статті 111 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час проведення податкової перевірки) триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.

Згідно з пунктом 113.3 статті 113 ПК України у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Відтак, невиконання платником податків такого обов`язку станом на травень 2021 року є підставою для притягнення відповідальності згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПК України

Доводи ГТУЮ про відсутність обов`язку подання повідомлення за формою 20-ОПП щодо трьох автомобілів, безоплатно переданих на підставі пунктів 23, 24 Порядку № 985, з огляду на те, що останні не є об`єктами оподаткування,є помилковими з підстав, викладених при вирішенні першого спірного у цій справі питання.

Враховуючи викладене та з огляду на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права,колегія суддів вважає за необхідне скасувати судові рішення з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

На спростування позиції позивача щодо процедурних порушень, а саме неможливості реалізації права участі у розгляді заперечення. Суд зазначає про наступне.

Відповідно до п.п.86.7.2. п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Як зазначає позивач по справі що 07 лютого 2024 року подано до контролюючого органу заперечення на акт перевірки за №15 від 07.02.2024 року.

08 лютого 2024 відповідач листом за № 119/6/09-19-07-01-06 від 08.02.2024 повідомив позивача про те, що 14 лютого 2024 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні ГУ ДПС в Івано-Франківській області відбудеться розгляд його заперечення на акт перевірки.

Виходячи з процитованої вище нормип.п.86.7.2. п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, суд не вбачає порушень контролюючим органом процедурних вимог щодо повідомлення позивача про час та дату розгляду заперечення на акт перевірки.

Суд зазначає, що законодавець не робить прив`язки щодо розгляду заперечення до дати отримання платником податків повідомлення про дату та час розгляду його заперечення на акт перевірки, натомість визначає уп.п. 86.7.3. п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України: «Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки».

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.

СудІвано-Франківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення08.11.2024
Оприлюднено19.11.2024
Номер документу123045908
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —300/1969/24

Рішення від 08.11.2024

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Шумей М.В.

Ухвала від 10.04.2024

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Шумей М.В.

Ухвала від 26.03.2024

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Шумей М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні