Рішення

від 05.11.2024 по справі 300/4706/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. справа № 300/4706/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Запоточної В.В.,

представника позивача Вороняк Г.Є.,

представника відповідача Голинської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства Оріана

до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0080940406 від 01.04.2024, -

Виклад позицій сторін. Процесуальні дії та рішення суду:

ОСОБА_1 в інтересах Акціонерного товариства Оріана (далі позивач, АТ «Оріана») звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0080940406 від 01.04.2024.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами камеральної перевірки позивача щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю (земельного податку з юридичних осіб, орендної плати з юридичних осіб), з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та податку з власників наземних, водних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, контролюючим органом складено акт № 3940/09-19-04-06/05743160 від 26.02.2024. Згідно вказаного акту № 3940/09-19-04-06/05743160 від 26.02.2024 контролюючим органом встановлено порушення АТ «Оріана» пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, оскільки позивач несвоєчасно сплатив узгоджені суми грошових забов`язань з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) в сумі 15797027,69 грн., нарахованої відповідно до поданої декларації за 2017 рік. На підставі зафіксованих в акті перевірки порушень відповідач прийняв оспорене податкове-повідомлення рішення № 0080940406 від 01.04.2024 про застосування штрафних санкцій на суму 1579702,77 грн. Представник позивача не погоджується з таким податковим-повідомленням рішенням № 0080940406 від 01.04.2024 та вважає його протиправним. Так, представник позивача зазначив, що з часу порушення процедури банкрутства по мірі можливості виконувало свої зобов`язання. При цьому, з лютого 2002 року позивач не здійснює основну виробничу діяльність (виробництво пластмас у первинних формах), а єдиним видом його діяльності являється надання в оренду рухомого та нерухомого майна, що не забезпечує в повній мірі покриття витрат підприємства. Водночас, АТ «Оріана» погасило заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб за 2017 рік у 2020 та 2021 роках, коли виникла фінансова спроможність. Тому належним чином виконувати свої зобов`язання в повному обсязі чи навіть частково АТ «Оріана» не мало можливості у зв`язку з перебуванням в процесі банкрутства, а в подальшому приватизації, недостатністю власних обігових коштів, що зумовило критичний стан неплатоспроможності та складне фінансове становище АТ «Оріана». На думку представника позивача, АТ «Оріана» вжило всіх можливих заходів для дотримання правил та норм податкового законодавства щодо сплати своїх податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за 2017 рік, однак вказані вище обставини не були враховані ГУ ДПС в Івано-Франківській області як пом`якшуючі при проведенні камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання із орендної плати з юридичних осіб за 2017 роки, визначення кількості днів затримки, а також винесення податкового повідомленнярішення від 01.04.2024.

Ухвалою суду від 18.06.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

23.08.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 10979/5/09-19-05-01 від 23.08.2024 на позовну заяву. У відзиві представник відповідача заперечила проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що контролюючим органом встановлено порушення АТ «Оріана» пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, оскільки позивач несвоєчасно сплатив узгоджені суми грошових забов`язань з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) в сумі 15797027,69 грн., нарахованої відповідно до поданої декларації за 2017 рік. На підставі зафіксованих в акті перевірки порушень відповідач прийняв оспорене податкове-повідомлення рішення № 0080940406 від 01.04.2024 про застосування штрафних санкцій на суму 1579702,77 грн., що становить 10% від суми несвоєчасно сплачених узгоджених грошових зобов`язань. Представник відповідача звернула увагу на те, що контролюючий орган в ході проведення камеральної перевірки не проводив перевірку подання декларацій і правильності задекларованих в них показників, а тому граничний термін подання податкової декларації в цій перевірці не є датою, яка впливає на визначення строків давності. Таким чином, датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України у частині проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого грошового зобов`язання, та і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 124 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, є дата фактичної сплати узгодженого податкового зобов`язання. Щодо доводів представника позивача про перебування АТ «Оріана» в процесі банкрутства та приватизації, а також про недостатність власних обігових коштів, то такі обставини не є підставою для звільнення від сплати податкових зобов`язань. Представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позову (том 1, а.с. 199-212).

02.09.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь АТ Оріана № 746 від 30.07.2024 на відзив. Так, представник позивача зазначив, що у відзиві представник відповідача не вказала жодних аргументів щодо правильності визначення кількості днів прострочення, щодо порядку, методики здійснення арифметичного розрахунку конкретних строків (кількості днів), які застосовані відповідачем в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні. Також представником відповідача не спростовано доводів АТ Оріана про неправомірність проведення у лютому 2024 року камеральної перевірки з порушенням строків давності, визначених статтею 120 Податкового кодексу України. Щодо доводів представника відповідача про те, що позивач не звертався до контролюючого органу із заявою про неможливість своєчасного виконання податкових зобов`язань, то такі доводи не узгоджуються зі змістом відповіді ГУ ДПС в Івано-Франківській області, надісланої АТ Оріана за результатами розгляду численних заяв позивача про списання безнадійного податкового боргу. Також, на думку представника позивача, є безпідставними посилання представника відповідача на пункт 102.9 статті 102 Податкового кодексу України в частині зупинення перебігу строків давності на період дії правового режиму воєнного стану, оскільки така норма виключена Законом № 3219-ІХ від 30.06.2023 (том 2, а.с. 1-10).

Ухвалою від 06.09.2024 визначено розгляд справи № 300/4706/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 24.09.2024.

В судовому засіданні 24.09.2024 суд оголосив перерву до 22.10.2024 у зв`язку з витребуванням додаткових доказів та продовжив строк підготовчого провадження у справі № 300/4706/24 до 22.10.2024.

22.10.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшли додаткові письмові пояснення представника відповідача від 21.10.2024. Так, представник позивача зазначила, що обчислення 1095-денного строку, визначено пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, для проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, розпочинається з дати фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, тобто в спірному випадку з 16.06.2020. Відтак, станом на час проведення камеральної перевірки АТ «Оріана» - 26.02.2024, не завершився граничний строк на проведення такої перевірки (1095 днів). Тобто такий строк не завершився з огляду на загальну норму податкового закону, встановлену пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України. Також, за спеціальними нормами пункту 52 прим. 2, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зупинено перебіг такого строку у зв`язку з дією карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та надалі воєнним станом. Представник відповідача зазначила, що перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зупинено в період з 18.03.2020 по 16.03.2022, в зв`язку з дією карантину, та з 17.03.2022 по 31.07.2023, в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану. Тобто, перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Податкового кодексу України, зупинено з 18.03.2020 по 31.07.2023 року (включно), у зв`язку з чим з 01.08.2023 року перебіг строку відновився. Таким чином, нарахування, яке проводиться контролюючими органами, може бути нараховане за податкові (звітні) періоди (роки) протягом 1095 календарних днів, з урахуванням періоду зупинення такого строку давності. Окрім цього, представник позивача звернув увагу на позицію Верховного Суду, згідно якої відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Так, в акті перевірки № 3940/09-19-04-06/05743160 від 26.02.2024 зроблено висновки щодо порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, за що передбачена відповідальність згідно пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України (том 2, а.с. 38-46).

22.10.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача № 13290/5/09-19-05-01 від 22.10.2024, до якого долучено інтегровані картки платника податків із орендної плати з юридичних осіб за 2020 та 2021 роки (том 2, а.с. 47-74).

Ухвалою від 22.10.2024 закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 300/4706/24, розпочато розгляд справи по суті та призначено судове засідання на 05.11.2024.

23.10.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 23.10.2024 щодо клопотання відповідача від 22.10.2024, в якій представник відповідача зазначив, що надавши суду інтегровані картки платника податків із орендної плати з юридичних осіб за 2020 та 2021 роки відповідач підтвердив своєчасність та добросовісність АТ «Оріана» при декларуванні податкових зобов`язань. Відповідач з 2018 року по даний час самостійно формував вимоги на суму боргу товариства і самостійно здійснював заходи з його погашення шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, а також погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Черговість, систематичність та розміри здійснення заходів визначалися і визначаються відповідачем самостійно. Позивач жодним чином на цей процес вплинути не в змозі (том 2, а.с. 90-95).

23.10.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшли заперечення представника позивача від 23.10.2024 на додаткові пояснення відповідача, згідно якого просив суд повернути додаткові пояснення відповідача без розгляду (том 2, а.с. 96-101).

В судовому засіданні 05.11.2024 представники сторін підтримали свої позовні вимоги та заперечення на позов в повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судом. Зміст спірних правовідносин:

Акціонерне товариство «Оріана» зареєстровано як юридична особа 12.01.1996 року, код ЄДРПОУ 05743160, перебуває на обліку в Головного управління ДПС в Івано-Франківській області. Основний вид діяльності за КВЕД: 20.16 Виробництво пластмас у первинних формах, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.04.2023 (том 1, а.с. 59-66).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2002 у справі № Б-11/283 за заявою ЗАТ КБ «Приватбанк» порушено провадження в справі про банкрутство ВАТ «Оріана», введено процедуру розпорядження майном, а також мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 87).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2010 у справі № Б-7-11/283-13/143 введено процедуру санації боржника ВАТ «Оріана» (том 1, а.с. 94-96).

20.02.2017 ВАТ «Оріана» подало контролюючому органу податкову декларацію з орендної плати з юридичних осіб за 2017 рік (том 1, а.с. 97-117).

27.03.2018 начальником Калуського управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийнято рішення № 3291/10/09-19-51-03/19 про опис майна ВАТ «Оріана» у податкову заставу (том 1, а.с. 186).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2018 провадження у справі № Б-7-11/283-13/143-23/19 про банкрутство АТ «Оріана» припинено на підставі частини п`ятої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та розпорядження Кабінету Міністрів України № 358-р від 10.05.2018 «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році», до якого було включено АТ «Оріана» (том 1, а.с. 88-93, 187-188).

26.02.2024 старшими державними інспекторами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку АТ «Оріана» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з плати за землю (земельного податку з юридичних осіб, орендної плати з юридичних осіб), з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, та податку з власників наземних, водних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

За наслідками проведеної перевірки складено акт за № 3940/09-19-04-06/05743160 від 26.02.2024 (далі акт перевірки) (том 1, а.с. 10-12).

Згідно висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення АТ «Оріана» пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, оскільки позивач несвоєчасно сплатив узгоджені суми грошових забов`язань з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) в сумі 15797027,69 грн., нарахованої відповідно до поданої декларації за 2017 рік.

Так, контролюючим органом встановлено, що за податковою декларацією АТ «Оріана» з плати за землю (орендна плата) від 20.02.2017 № 9024474181:

- граничний термін сплати 30.07.2017, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 16.06.2020, сума податкового боргу, що сплачено 100000 грн., кількість днів прострочення 1052;

- граничний термін сплати 30.07.2017, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 26.06.2020, сума податкового боргу, що сплачено 200000 грн., кількість днів прострочення 1062;

- граничний термін сплати 30.07.2017, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 28.08.2020, сума податкового боргу, що сплачено 200000 грн., кількість днів прострочення 1125;

- граничний термін сплати 30.07.2017, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 28.09.2020, сума податкового боргу, що сплачено 200000 грн., кількість днів прострочення 1156;

- граничний термін сплати 30.07.2017, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 27.10.2020, сума податкового боргу, що сплачено 200000 грн., кількість днів прострочення 1185;

- граничний термін сплати 30.07.2017, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 27.11.2020, сума податкового боргу, що сплачено 465748,43 грн., кількість днів прострочення 1216;

- граничний термін сплати 30.08.2017, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 27.11.2020, сума податкового боргу, що сплачено 166296,24 грн., кількість днів прострочення 1185;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 28.12.2020, сума податкового боргу, що сплачено 200000 грн., кількість днів прострочення 932;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 28.01.2021, сума податкового боргу, що сплачено 100000 грн., кількість днів прострочення 963;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 22.02.2021, сума податкового боргу, що сплачено 50000 грн., кількість днів прострочення 988;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 29.03.2021, сума податкового боргу, що сплачено 1896134,01 грн., кількість днів прострочення 1023;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 12.04.2021, сума податкового боргу, що сплачено 632045 грн., кількість днів прострочення 1037;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 12.05.2021, сума податкового боргу, що сплачено 2000000 грн., кількість днів прострочення 1067;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 12.05.2021, сума податкового боргу, що сплачено 508524,60 грн., кількість днів прострочення 1067;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 12.05.2021, сума податкового боргу, що сплачено 755564,74 грн., кількість днів прострочення 1067;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 01.07.2021, сума податкового боргу, що сплачено 1896134,01 грн., кількість днів прострочення 1117;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 01.07.2021, сума податкового боргу, що сплачено 1220446,65 грн., кількість днів прострочення 1117;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 01.07.2021, сума податкового боргу, що сплачено 1876145,7 грн., кількість днів прострочення 1117;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 01.07.2021, сума податкового боргу, що сплачено 312564,89 грн., кількість днів прострочення 1117;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 01.07.2021, сума податкового боргу, що сплачено 797435,11 грн., кількість днів прострочення 1117;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 01.07.2021, сума податкового боргу, що сплачено 123854,3 грн., кількість днів прострочення 1117;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 13.08.2021, сума податкового боргу, що сплачено 219279,86 грн., кількість днів прострочення 1160;

- граничний термін сплати 11.06.2018, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 13.08.2021, сума податкового боргу, що сплачено 1676854,15 грн., кількість днів прострочення 1160.

АТ «Оріана» подало заперечення № 242 від 12.03.2024 на акт перевірки за № 3940/09-19-04-06/05743160 від 26.02.2024, за результатом розгляду якого ГУ ДПС в Івано-Франківській області надало позивачу відповідь № 3251/6/09-19-04-06-06 від 26.03.2024 (том 1, а.с. 18-19).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 01.04.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0080940406 про застосування штрафних санкцій на суму 1579702,77 грн., що становить 10% від несвоєчасно сплачених грошових зобов`язань (том 1, а.с. 20-23).

АТ «Оріана» подало до Державної податкової служби України скаргу № 34413 від 17.04.2024 на податкове повідомлення-рішення № 0080940406 від 01.04.2024 (том 1, а.с. 56-58).

За результатом розгляду скарги позивача № 34413 від 17.04.2024 Державна податкова служба України прийняла рішення № 13734/6/99-00-06-03-02-06 від 10.05.2024 про залишення скарги без розгляду (том 1, а.с. 55).

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення № 0080940406 від 01.04.2024, позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати таке податкове повідомлення-рішення № 0080940406 від 01.04.2024.

Релевантні джерела права у справі:

Частини друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Стаття 14 Податкового кодексу України (далі ПУ України):

Пункт 14.1.36. господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

14.1.156. податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

14.1.157. податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Стаття 16 ПК України.

16.1. Платник податків зобов`язаний:

16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Стаття 19-1 ПК України.

19-1.1. Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

19-1.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

19-1.1.2. контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів;

19-1.1.8. забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням;

19-1.1.10. забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску;

Стаття 30 ПК України.

30.1. Податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

30.2. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

30.3. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

30.4. Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

30.5. Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

30.6. Суми податку та збору, не сплачені суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб`єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

30.7. Контролюючі органи складають зведену інформацію про суми податкових пільг юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання податкових пільг.

30.8. Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі.

30.9. Податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Стаття 36 ПК України.

36.1. Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

36.2. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором;

36.3. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

36.4. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

36.5. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Стаття 38 ПК України.

38.1. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Стаття 54 ПК України.

54.1. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Стаття 57 ПК України.

57.1. Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 58 ПК України:

58.1.2. У разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити:

1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:

обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу I цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;

розрахунку суми податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;

у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов`язань - додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов`язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання);

надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу;

нормативної підстави - посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків;

2) посилання на акт документальної перевірки;

3) детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми цього Кодексу та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок;

4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до цього Кодексу пом`якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності.

Стаття 61 ПК України:

61.1. Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Стаття 62 ПК України.

62.1. Податковий контроль здійснюється шляхом:

62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Стаття 75 ПК України.

75.1. Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

75.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Стаття 76 ПК України.

76.1. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

76.2. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

76.3. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

76.4. Камеральні перевірки з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу, проводяться з урахуванням вимог статті 39-3 цього Кодексу.

Стаття 86 ПУ України.

86.2. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

86.7. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

86.8. Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Стаття 87 ПК України.

87.1. Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

87.2. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

87.9. У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

87.10. З моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.

Стаття 102 ПК України (в редакції, чинній на час проведення камеральної перевірки позивача).

Строки давності та їх застосування.

102.1. Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

102.2. Грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано;

102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Контролюючий орган має право проводити перевірку з питань дотримання вимог статті 39-3 цього Кодексу фінансовими агентами та власниками рахунків та визначати суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) у випадках та розмірах, визначених цим Кодексом, не пізніше 1825 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання звіту про підзвітні рахунки, а якщо відповідний звіт був поданий пізніше - за днем його фактичного подання. Строк давності, визначений цим абзацом, не застосовується щодо перевірки фінансового агента, який не подав звіт про підзвітні рахунки за звітний період у визначеному цим Кодексом порядку.

102.3. Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого:

102.3.1. платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні;

102.3.2. контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків;

102.3.3. контролюючим органом зупинено, продовжено, перенесено строки проведення перевірки у порядку, передбаченому статтями 44, 82 та 85 цього Кодексу або Митним кодексом України;

102.3.4. контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у зв`язку із:

складанням акта про неможливість проведення перевірки (крім випадку визнання незаконними дій із складання такого акта);

недопущенням платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки при дотриманні умов контролюючим органом:

а) визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, передбачених статтею 81 цього Кодексу;

б) визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, передбачених статтею 349 Митного кодексу України;

оскарженням платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки (крім випадків визнання протиправним та/або скасування такого рішення);

102.3.5. здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання.

102.4. У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

102.5. Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

102.6. Граничні строки для подання податкової декларації, скарги про перегляд рішень контролюючого органу, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу за письмовою заявою платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

102.6.1. перебував за межами України;

102.6.2. перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

102.6.3. перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

102.6.4. мав обмежену свободу пересування у зв`язку з ув`язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

102.6.5. був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

102.7. Дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на:

102.7.1. платників податків - фізичних осіб;

102.7.2. посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

102.8. Порядок застосування пунктів 102.6-102.7 цієї статті встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Стаття 109 ПК України.

109.1. Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

109.2. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

109.3. У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 110 ПК України.

110.1. Платники податків, податкові агенти, а також інші суб`єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Стаття 111 ПК України:

111.1. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

111.1.1. фінансова;

111.2. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

111.5. Триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.

Стаття 112 ПК України.

112.1. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

112.2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

112.3. Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.

112.4. Особа не може бути притягнута двічі до відповідальності одного виду за вчинення одного і того самого податкового правопорушення.

112.5. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

112.6. Притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов`язку, а також іншого обов`язку, передбаченого цим Кодексом, порушення якого стало підставою для притягнення до відповідальності.

112.7. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

112.8. Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:

112.8.1. сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення;

112.8.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено;

112.8.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду;

112.8.4. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

112.8.5. вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу);

112.8.6. вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв`язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку, за умови виконання обов`язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;

112.8.7. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету.

Ненарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) у програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства;

112.8.8. самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу).

Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу;

112.8.9. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору);

112.8.10. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані;

112.8.11. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України;

112.8.12. інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.

Стаття 112-1 ПК України.

112-1.1. До обставин, що пом`якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належать:

112-1.1.1. вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

112-1.1.2. вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

112-1.1.3. самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125-1 цього Кодексу).

112-1.2. Контролюючий орган може визнати обставинами, що пом`якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті.

Стаття 113 ПК України.

113.1. Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

113.2. Перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) зупиняється у випадках, визначених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

113.3. У разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

113.5. Перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) відновлюється з дня, наступного за днем усунення передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу обставин, що були підставою для зупинення його відліку (перебігу).

113.6. У разі наявності хоча б однієї обставини, що пом`якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.

113.7. У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

113.8. За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 124 ПК України.

124.1. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стаття 286 ПК України.

286.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Стаття 287.3 ПК України.

287.3. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Суд виходить з таких мотивів при оцінці аргументів сторін та застосуванні норм права у спірних правовідносинах. Висновки суду:

Позивач оспорює податкове повідомлення-рішення № 0080940406 від 01.04.2024 про застосування штрафних санкцій на суму 1579702,77 грн., що становить 10% від несвоєчасно сплачених грошових зобов`язань. Податкове повідомлення-рішення № 0080940406 від 01.04.2024 на підставі висновків акт перевірки АТ «Оріана» за № 3940/09-19-04-06/05743160 від 26.02.2024, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 287.3 статті 287 ПК України, оскільки позивач несвоєчасно сплатив узгоджені суми грошових забов`язань з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) в сумі 15797027,69 грн., нарахованої відповідно до поданої декларації за 2017 рік.

Щодо доводів представника позивача про порушення процедури проведення камеральної перевірки АТ «Оріана» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з плати за землю (земельного податку з юридичних осіб, орендної плати з юридичних осіб), з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, та податку з власників наземних, водних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, за результатами якої складено акт за № 3940/09-19-04-06/05743160 від 26.02.2024, то суд звертає увагу на таке.

Строки давності для проведення камеральної перевірки визначені пунктом 102.1 статті 102 ПК України. Так, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

В спірному випадку обчислення визначеного пунктом 102.1 статті 102 ПК України строку 1095 днів для проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, розпочинається з дати фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб), визначеного в податковій декларації АТ «Оріана» за 2017 рік від 20.02.2017 № 9024474181: а саме: з 16.06.2020, коли позивачем сплачено 100000 грн., які в порядку черговості сплати зараховані в рахунок сплати податкового боргу по вказаній податковій декларації.

За вказаних обставин, станом на час проведення камеральної перевірки АТ «Оріана» - 26.02.2024, не завершився граничний строк на проведення такої перевірки - 1095 днів. Тобто такий строк не завершився з огляду на загальну норму податкового закону, встановлену пунктом 102.1 статті 102 ПК України.

Окрім цього, пунктом 52 прим. 2, підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зупинено перебіг такого строку у зв`язку з дією карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та, надалі, воєнним станом.

Специфіка застосування штрафної санкції відповідно до норм ПК України полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на сплачену узгоджену суму податкового зобов`язання. Тобто, базою визначення суми штрафних санкцій є сума, яка фактично сплачена, а не сума податкового боргу, або сума грошового зобов`язання у повному обсязі. Отже, з урахуванням того, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.

Таким чином, з огляду на положення чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків, датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 ПК України. Таким строком є строк 1095 днів, початком відліку якого є дата сплати податкових (грошових) зобов`язань.

Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, сформованому у постанові від 24.07.2023 за результатом розгляду справи № 821/850/18, в якій досліджувалось питання встановлення початку відліку строку давності, визначеного пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання.

Так, Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 821/850/18 зазначив:

«… Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду формує такий висновок: датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступає від висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 10.05.2018 у справі №820/3544/17, від 05.06.2018 у справі №824/760/17-а, від 02.10.2018 у справі №820/3543/17, від 05.07.2019 у справі №820/11541/13-а, від 29.01.2019 у справі №820/495/18, від 24.05.2022 у справі №280/928/20 про те, що нарахування штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, й відлік такого строку пов`язується не з днем фактичної сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, а саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Для забезпечення узгодженості судової практики з висновками, викладеними у цій постанові, Верховний Суд зазначає, що наведені висновки щодо застосування норм права повинні враховуватися судами під час вирішення тотожних спорів незалежно від того, чи у даній постанові перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі…».

Щодо існування мораторію на проведення камеральних перевірок, то суд звертає увагу на таке.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).

Відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було встановлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» встановлено, що дія п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Тимчасово на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, привілюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Згідно з пунктом 102.9 статті 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПК України. Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з 18 березня 2020 року по 27.05.2022 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з 27.05.2022 по день завершення перевірки зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», внесено зміни та доповнення до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та передбачено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Проте, з 01.08.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 № 3219-IX (далі - Закон № 3219-IX), яким п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України виключено, а редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено в такій редакції: «Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються перебігу строку нарахування контролюючим органом податкового зобов`язання з земельного податку фізичних осіб».

Таким чином, з 01.08.2023 року остаточно скасовано зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, яке було запроваджено в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану.

З огляду на вищевказане, перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, було зупинено в період з 18.03.2020 по 16.03.2022, в зв`язку з дією карантину, та з 17.03.2022 по 31.07.2023, в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану. Так, перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу, зупинено з 18.03.2020 по 31.07.2023 року (включно), а тому з 01.08.2023 року перебіг строку відновився.

Отже, з 01.08.2023 для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таким чином, контролюючий орган вправі був нарахувати платнику податків штрафи за порушення строку сплати грошових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки за 2017 рік, з урахуванням періоду зупинення такого строку давності.

Таким чином, доводи представника позивача про порушення контролюючим органом процедури проведення камеральної перевірки АТ «Оріана», за результатами якої складено акт за № 3940/09-19-04-06/05743160 від 26.02.2024, є помилковими.

Щодо оспорення податкового повідомлення-рішення № 0080940406 від 01.04.2024 по суті, то мотиви представника позивача щодо протиправності такого податкового повідомлення-рішення зводяться до відсутності вини АТ «Оріана», оскільки: позивач фактично з 2002 року не здійснює основного виду господарської діяльності (виробництво пластмас у первинних формах), а єдиним видом діяльності підприємства є надання в оренду рухомого та нерухомого майна; позивач з 2018 року перебуває в процесі приватизації на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 358-р від 10.05.2018 «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році»; майно АТ «Оріана» перебуває в податковій заставі; контролюючий орган здійснює примусове списання коштів позивача через інкасові доручення банківським установам, а тому всі кошти, які надходять на рахунки АТ «Оріана», перераховуються на сплату податкового боргу за інкасовими дорученнями згідно рішення контролюючого органу.

Що стосується доводів представника позивача про нездійснення АТ «Оріана» основного виду господарської діяльності (виробництво пластмас у первинних формах) та відсутності в позивача коштів, то такі обставини не свідчать про відсутність вини позивача в несвоєчасній сплаті податкових зобов`язань.

Так, представник позивача у відповіді на відзив від 30.07.2024 № 746 визнає факт сплати податкових зобов`язань з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб), нарахованих відповідно до поданої декларації за 2017 рік, в 2020-2021 роках, тобто з порушенням граничних термінів сплати податкових зобов`язань з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) за 2017 рік. При цьому, представник позивача зазначив, що АТ «Оріана» сплатило такі податкові зобов`язання після виникнення в позивача фінансової можливості для сплати таких зобов`язань (том 2, а.с. 1-5).

В підтвердження фактичної сплати АТ «Оріана» податкових зобов`язань з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) за 2017 рік лише в 2020-2021 роках, суду надано копії інтегрованих карток платника податку з орендної плати з юридичних осіб за 2020 та 2022 роки, в яких зафіксовано дати зарахування та суми податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб, сплачених АТ «Оріана» (том 2, а.с. 47-66).

У постанові від 08.12.2022 по справі № 520/9294/21 Верховним Судом сформовано правовий підхід щодо застосування положень ПК України, якими визначено вину як об`єктивну сторону податкових правопорушень, зауваживши на тому, що для встановлення наявності вини платника контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме: що платник податків, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Водночас, не у кожному випадку необхідно встановлювати наявність в платника податків вини у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності) для притягнення його до відповідальності.

Так, у постановах від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

З цього приводу позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини (постанови Верховного Суду від 06.08.2024 у справі № 520/4454/22, від 23.09.2024 у справі № 520/10963/21, від 10.10.2024 у справі № 440/3061/23.

В спірному випадку АТ «Оріана» притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді штрафу на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України. Отже, для притягнення АТ «Оріана» до фінансової відповідальності достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, що не є спірним у цій справі, оскільки такий факт визнається обома сторонами.

Щодо доводів позивача про дотримання ним правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, та вчинення усіх можливих дій для недопущення прострочення грошового зобов`язання, а також наявності обставин, які не залежали від позивача, та які фактично пом`якшують відповідальність, то суд виходив з такого.

Суд звертає увагу на те, що представник позивача не надав суду жодних доказів наявності в АТ «Оріана» передбачених статтею 30 ПК України податкових пільг щодо сплати податкового боргу з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) за 2017 рік, зокрема, в зв`язку з перебуванням в процедурі приватизації на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 358-р від 10.05.2018 «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році».

Також АТ «Оріана» не оспорювало рішення контролюючого органу щодо податкової застави майна позивача і такі рішення є чинними.

Також суд звертає увагу на те, що пунктом 92.1 статті 92 ПК України визначено, що платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

В спірному випадку представник позивача не надав суду докази таких звернень до контролюючого органу для отримання згоди на відчуження майна та докази неможливості реалізації майна позивача для погашення податкового боргу.

Що стосується дій чи бездіяльності контролюючого органу за результатами звернень АТ «Оріана» про списання податкового боргу як безнадійного, згідно наданої представником позивача копії листа ГУ ДПС в Івано-Франківській області № 2513/6/09-19-13-01-04 від 19.03.2021 (том 2, а.с. 6-9), то такі дії відповідача з відмови визнати податковий борг АТ «Оріана» безнадійним та прийняти рішення про його списання, позивачем не оспорював. Доказів протилежного суду не надано.

Щодо доводів представника позивача про перебування АТ «Оріана» в процедурі банкрутства, то суд вказує на таке.

Відповідно до пункту 87.10 статті 87 ПК України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.

Так, статтею 41 Кодексу України з процедур банкрутства регламентовано порядок запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з частиною першою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до частини другої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Частиною третьою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Відповідно до частини п`ятої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об`єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов`язкового звернення стягнення на об`єкт довірчої власності.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу, провадиться з рахунку боржника в установі банку, небанківському надавачу платіжних послуг або з електронного гаманця боржника в емітенті електронних грошей.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів шляхом звернення стягнення на предмет обтяження, що забезпечує виконання зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - сторони генеральної угоди відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу.

Згідно з частиною восьмою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2002 у справі № Б-11/283 за заявою ЗАТ КБ «Приватбанк» порушено провадження в справі про банкрутство ВАТ «Оріана», введено процедуру розпорядження майном, а також мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 87).

На час порушення провадження в справі про банкрутство ВАТ «Оріана» був чинним Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 за № 2343-ХІІ.

Так, відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Таким чином, нарахування штрафу по всіх видах заборгованості та зобов`язаннях, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2010 у справі № Б-7-11/283-13/143 введено процедуру санації боржника ВАТ «Оріана» (том 1, а.с. 94-96).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2018 провадження у справі № Б-7-11/283-13/143-23/19 про банкрутство АТ «Оріана» припинено на підставі частини п`ятої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та розпорядження Кабінету Міністрів України № 358-р від 10.05.2018 «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році», до якого було включено АТ «Оріана» (том 1, а.с. 88-93, 187-188).

З огляду на те, що податковий борг позивача виник по вимогах поточних кредиторів (з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) за 2017 рік), та враховуючи припинення процедури банкрутства позивача з 11.06.2018, то в спірному випадку не застосовуються норми, передбачені пунктом 87.10 статті 87 ПК України та статтею 41 Кодексу України з процедур банкрутства щодо мораторію в процедурі банкрутства, на відносини між АТ «Оріана» та контролюючим органом щодо сплати податкових зобов`язань з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) за 2017 рік, які виконані позивачем в 2020-2021 роках, щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення сплати вказаних зобов`язань, що мали місце після завершення вказаної процедури.

Також безпідставними є доводи представника позивача про те, що податковий борг виник за період з 2008, 2013, 2014 роки.

Так, як встановлено судом вище, податковий борг з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) в АТ «Оріана» виник за 2017 рік на підставі поданої позивачем 20.02.2017 податкової декларації з орендної плати з юридичних осіб за 2017 рік (том 1, а.с. 97-117).

В підтверження фактичної сплати АТ «Оріана» податкових зобов`язань з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) за 2017 рік лише в 2020-2021 роках, суду надано копії інтегрованих карток платника податку з орендної плати з юридичних осіб за 2020 та 2022 роки, в яких зафіксовано дати зарахування в порядку черговості та суми податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб, сплачених АТ «Оріана», враховуючи стан податкової заборгованості позивача (том 2, а.с. 47-66).

Окрім цього, підстави виникнення та детальний розрахунок несвоєчасно сплаченого податкового боргу та нарахованих штрафних санкцій надано в розрахунку до податкового повідомлення-рішення № 0080940406 від 01.04.2024 (том 2, а.с. 45).

Що стосується доводів представника позивача про те, що відповідач примусово стягував кошти позивача через інкасові доручення банківським установам за рахунок податкового боргу за 2000 роки замість погашення поточного боргу, то правомірність таких дій контролюючого органу підтверджено в рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 300/2015/19 за позовом АТ "Оріана" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору АТ "Укрексімбанк" про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії. Рішення від 14.02.2020 у справі № 300/2015/19 набрало законної сили 19.08.2020.

Суд звертає увагу на те, що норми статті 78 КАС України визначають підстави звільнення від доказування, серед яких вказано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справ, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Окрім цього, пунктом 87.9 статті 87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В спірному випадку контролюючий орган здійснив зарахування податкового боргу АТ «Оріана» з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) за 2017 рік відповідно до вимог пунктом 87.9 статті 87 ПК України, що підтверджується копіями інтегрованих карток платника податку з орендної плати з юридичних осіб за 2020 та 2022 роки (том 2, а.с. 47-66).

Дослідивши вищевказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що контролюючий орган правомірно дійшов висновків про порушення АТ «Оріана» пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових забов`язань з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) в сумі 15797027,69 грн., нарахованої відповідно до поданої декларації за 2017 рік.

Таким чином, відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення № 0080940406 від 01.04.2024 про застосування на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України штрафних санкцій на суму 1579702,77 грн., що становить 10% від несвоєчасно сплачених грошових зобов`язань (том 1, а.с. 20-23).

Підсумовуючи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства Оріана до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0080940406 від 01.04.2024.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

З огляду на відмову в позові, керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору, які поніс позивач, не підлягають відшкодуванню. Відповідач не подав суду доказів понесення судових витрат у справі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства Оріана до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0080940406 від 01.04.2024.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Оріана, код ЄДРПОУ - 05743160, вулиця Євшана, 9, місто Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300.

Відповідач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ -43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.

Рішення складене в повному обсязі 12 листопада 2024 р.