Рішення

від 15.11.2024 по справі 300/3255/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2024 р. справа № 300/3255/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2024 №000/277/5102, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" (надалі - позивач, ТОВ "Запорізький завод кольорових металів"), в інтересах якого діє представник адвокат Балабко Андрій Вікторович, звернулося до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби (надалі - відповідач, Східного міжрегіонального управління ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2024 №000/277/5102.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.04.2024 №000/277/5102, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 9800 грн. Зокрема, зазначено, що податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником є достатньою підставою для податкового кредиту, а висновки ДПС про недобросовісність постачальника та про його негативну історію можуть застосовуватися лише на етапі реєстрації, оскільки механізм блокування створювався для того, щоб ДПС на етапі реєстрації ПН перевіряла ризикових платників. Таким чином, після отримання податкової накладної від 20.11.2023 № 32, яку видано ТОВ "Дакота Трейдінг", зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" на її підставі було сформовано та задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість. При цьому, поставка товару між ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" та ТОВ "Дакота Трейдінг" фактично виконана та підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків, а придбаний товар використовується безпосередньо у господарській діяльності ТОВ "Запорізький завод кольорових металів". Крім того, платник податків (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. У зв`язку із наведеним представник позивача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.04.2024 №000/277/5102 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 01.05.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 16.05.2024. Проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши, що перевіркою встановлено, що ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" декларувало придбання у ТОВ "Дакота Трейдінг" реєструючих приладів КСПЗ-П, модиф. 1301, які фактично є товарами невідомого походження, оскільки відсутнє їх придбання у ланцюгах постачання або виробництва. Так, за результатами перевірки документально не підтверджено правомірність формування податкового кредиту ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" за рахунок податкових накладних, складених ТОВ "Дакота Трейдінг" у листопаді 2023 року та встановлено порушення платником податків дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2023 у декларації з ПДВ. При цьому, Східним МУ ДПС в межах компетенції було вжито всіх належних та допустимих заходів, зокрема направлено контролюючим органам, до компетенції яких віднесено реалізацію повноважень щодо здійснення податкового контролю стосовно суб`єктів господарювання, запити про проведення зустрічних звірок. Крім того, представник відповідача, звертає увагу, що Податкове законодавство передбачає обов`язок платника щодо перевірки контрагента на можливість надання певного обсягу договірних послуг постачання певного товару. Ігнорування зазначених обставин свідчить про незацікавленість підприємства у вчиненні реальної господарської операції. В зв`язку із наведеним, представник відповідача вважає вимоги позивача заявлені у позовній заяві необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

17.05.2024 на адресу суду від представника позивача, надійшла відповідь на відзив, згідно якої, зазначено, що висновки відповідача про недобросовісність постачальника та про його негативну історію можуть застосовуватися лише на етапі реєстрації ПН в ЄРПН. Якщо ПН зареєстрована в ЄРПН - аргументи щодо визнання постачальника недобросовісним не можна прийняти. Механізм блокування створювався для того, щоб ДПС на етапі реєстрації ПН перевіряла ризикових платників. Відтак, факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, інших підстав ПК України не передбачає. Більш того, у податкової наявні такі механізми, як зупинення реєстрації податкових накладних, при наявності сумнівів у реальності операції. А так як податкова не скористалась своїм правом та надала можливість зареєструвати податкову накладну, то і підстав ставити під сумнів реальність здійснених операцій не має. Крім того, за умови не встановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Зважаючи на викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача подано 22.05.2024 на адресу суду заперечення на відповідь на відзив, згідно якого зазначено, що формування певних сум податкових вигод можливе не тільки за наявності складеної та зареєстрованої податкової накладної, а з урахуванням того, що такі господарські операції фактично відбулися, про що свідчить наявність у сторін-учасників господарської операції можливостей для здійснення такої операції, наявність розумної економічної причини для вчинення такої господарської операції. Відповідно, за відсутності можливості здійснення господарських операцій, формування сум податкових вигод на підставі складених паперових носіїв за формою первинних документів суперечить нормам податкового законодавства, що унеможливлює формування сум податкового та бухгалтерського обліку. Крім того, контролюючий орган має право збирати та застосовувати в роботі всі відомості і дані, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на нього завдань і функцій у порядку, встановленому Податкового кодексу.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" (код ЄДРПОУ 36911851) зареєстровано як юридична особа та знаходиться на обліку як платників податків, профільними видами діяльності є: 24.44 Виробництво міді (основний) 27.32 Виробництво інших видів електронних і електричних проводів і кабелів 17.29 Виробництво інших виробів з паперу та картону 24.42 Виробництво алюмінію 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах 47.30 Роздрібна торгівля пальним 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 52.10 Складське господарство 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин (а.с.27-28).

Судом встановлено, що працівниками Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, на підставі наказу від 20.02.2024 №50-п (а.с.29) та повідомлення від 20.02.2024 №27/32-00-07-06-13 (а.с.30) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2023 року (вх. № 9376991300 від 22.01.2024).

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 19.03.2024 № 229/32-00-51-02- 03/36911851, яким встановлені порушення п.44.1 ст.44, пп. «а» п. 198.1, абз.1-3 п.198.2, абз. 1,2 п. 198.3 ст.198, п.200.1, абз. в) п. 200.4 ст. 200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), внаслідок чого зроблено висновок про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 9800,00 грн (а.с.33-61).

На підставі акту перевірки від 19.03.2024 № 229/32-00-51-02- 03/36911851, Східним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 09.04.2024 № 000/277/5102, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 9800 грн (а.с.31-32).

Не погоджуючись із позицією контролюючого органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням від 03.08.2023 №736/32-00-07-06-19/31549003, позивач, з метою захисту свого порушеного права, звернувся із позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (пункт 41.5 статті 41 ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

За наслідками проведення господарських операцій із ТОВ "Дакота Трейдінг", ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" 20.11.2023 подало податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період грудень 2023 року, в якій, серед іншого задекларувало суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 9800,00 грн (а.с.82).

Надаючи правову оцінку фінансово-господарським операціям між позивачем та контрагентом ТОВ "Дакота Трейдінг", суд зазначає, наступне.

Пункт 14.1.36. статті 14 ПК України визначає господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Стаття 200 ПК України встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків:

Пункт 200.1 цієї статті вказує, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4. цієї статті при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведеного видно, що право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно частин 1 та 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Водночас cам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки (надання послуг) тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт виконання умов договору тим контрагентом, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватися первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Фактичною підставою для висновків контролюючого органу про зазначені вище порушення слугували висновки контролюючого органу про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум за господарськими операціями з ТОВ "Дакота Трейдінг", які, на думку контролюючого органу, не відбулися з підстав відсутності реального характеру господарських операцій. До таких висновків відповідач дійшов на підставі наявності негативної інформації відносно контрагента ТОВ "Дакота Трейдінг", наявності недоліків у первинних документах, відсутності деяких первинних документів в підтвердження зазначених господарських операцій, відсутності у контрагентів позивача необхідних для здійснення господарської діяльності основних фондів, виробничих та трудових ресурсів, тощо.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Згідно доктрини реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Суд зазначає, що у справі, яка розглядається, в підтвердження доводів про реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ "Дакота Трейдінг", позивачем подано до суду первинні документи, в тому числі платіжні доручення та інші документи, які досліджені під час судового розгляду.

Зокрема судом встановлено, що ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" придбало у ТОВ "Дакота Трейдінг" Прилад КСПЗ-П модифікація 1301, кількістю 2 шт., вартістю 24500.00 грн. в тому числі ПДВ 9800.00 грн.

Як зазначив позивач, вказаний товар, Прилад КСПЗ-П модифікація 1301, є пристроєм, що використовуються ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" на інструментальній у процесі господарської діяльності.

Оплата товару проведена відповідно до Рахунку-фактури від 24.10.2023 № СФ- 241001 та підтверджується платіжною інструкцією від 23.11.2023 № 2171 (а.с.91-92).

Факт поставки вищевказаного товару підтверджується видатковою накладною від 20 листопада 2023 року № РН-201101 (а.с.93).

Надходження товару від постачальника на склад ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" підтверджено прибутковим ордером №2270 від 20.11.2023 (а.с.94).

Доставка товару здійснювалась перевізником ТОВ "Нова пошта", що підтверджується експрес - накладною від 17.11.2023 № 59001054947092, якою встановлено: Відправник - ТОВ "Дакота Трейдінг", ОСОБА_1 , м. Дніпро, відділення 6. Одержувач ТОВ "Запорізький завод кольорових металів", ОСОБА_2 , м. Запоріжжя, відділення №45. вага 35 кг. місць 1, опис інструменти, оголошена вартість 58800 грн (а.с.95).

Крім того, суд звертає увагу, що з метою підтвердження наявності Приладу КСГ13-П модифікація 1301, кількістю 2 шт., у ТОВ "Дакота Трейдінг" відповідно до наказу по підприємству від 20.03.2024 № 16 вирішено провести на ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" позапланову інвентаризацію на інструментальній дільниці з метою підтвердження встановлення Приладів КСПЗ-П Модифікації 1301 в кількості 2 шт (за номенклатурою №84353) на електропіч СНО х 3 х 8 (за номенклатурою №322619) (а.с.84).

Так, згідно інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей № ЗМ000004 від 23.03.2024 встановлено - електропіч СНО х 3 х 8 ( в т.ч. два прилади КС113-11 модифікації 1301) є в наявності. Додатком до інвентаризації є фотокопії №1, №2, №3, №4 на яких зображений Прилад КС113-ІІ модифікація 130.1, кількістю 2 шт., в процесі господарської діяльності (а.с.85).

Протоколом засідання інвентаризаційної комісії від 20.03.2024 встановлено, комісія підтверджує, що прилади КСТІЗ-П модифікації 1301 в кількісті 2 шт. встановлені на електропіч СНО х 3 х 8 та є в наявності (а.с.86).

Таким чином, товар придбаний у ТОВ "Дакота Трейдінг" Прилад КСПЗ-П модифікація 1301, кількістю 2 шт., є в наявності па ТОВ "Запорізький завод кольорових металів", оприбуткований та використовується для ведення господарської діяльності підприємства.

Суд зазначає, що наведені документи видані від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 Податкового кодексу України та статтею 9 Закону №996-XIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищенаведені первинні документи, суд вважає, що вони належним чином підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентом.

Відтак, поставка товару між ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" та ТОВ "Дакота Трейдінг" фактично виконана та підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків, а придбаний товар використовується безпосередньо у господарській діяльності ТОВ "Запорізький завод кольорових металів".

Таким чином, контролюючим органом не надано допустимих та достовірних доказів, а судом під час розгляду справи не було встановлено, що відомості, які містяться в первинних документах є неповними, недостовірними, суперечливими або такими ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Судом не приймаються як належні докази посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Суд зазначає, що відповідачем висновок про нереальність господарських операцій здійснено без проведення звірок взаємовідносин з його контрагентами.

Як зазначає Верховний Суд в Постанові від 11.04.2023 по справі 2а-916/12/2670 Податковий кодекс України не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуги) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків - покупець товарів (послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Тобто, у разі підтвердження факту отримання товарів/послуг, як у даній ситуації, позивач не може відповідати за порушення, допущені контрагентами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, актом перевірки під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

Верховний Суд у Постанові від 06.06.2023 по справі №820/7010/16 вказав, що платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагенти позивача або суб`єкти господарювання, з якими мали відносини контрагенти позивача, в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документи на підтвердження розміру понесених витрат та свого податкового кредиту.

Посилання контролюючого органу на відсутність у контрагента позивача основних фондів також не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань за укладеними ним договорам.

Даний висновок викладений у Постанові Верховного суду від 13.01.2021 по справі №808/2547/16.

З огляду на вищенаведене, суд не погоджується з посиланням відповідача на відсутність доказів використання товару у господарській діяльності та неправомірність формування витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за наведеними вище господарськими операціями.

Таким чином, відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарської операції, невідповідність господарської операції цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійсненої операції, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчиненої операції, а також про те, що вчинення зазначених операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Більше того, судом встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Водночас, суд не надає оцінку доводам позивача, що на користь висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення свідчить та обставина, що податкова накладна контролюючим органом зареєстрована, оскільки процес реєстрації податкових накладних здійснюється в автоматизованому режимі та передбачає оцінку достатності документів, якими оформлено здійснення господарських операцій, і їх відповідність вимогам діючого законодавства до первинних документів. Натомість дослідження господарських операцій здійснюється шляхом проведення податкової перевірки, за наслідками якої складається акт перевірки та виносяться відповідні податкові повідомлення-рішення. На етапі реєстрації податкових накладних дослідження суті (реальності) господарських операцій контролюючим органом не проводиться. Стадія реєстрації податкових накладних та проведення перевірок мають свою специфіку, об`єм та форму податкового контролю та застосування наслідків за їх результатами. Тому є помилковими висновками вважати, що здійснення без зауважень з боку податкового органу реєстрації податкових накладних, свідчить про реальність господарських операцій.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини даної справи, підтверджені дослідженими судом належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами з урахуванням норм матеріального права, котрі регулюють спірні правовідносини, на переконання суду, належним способом захисту позивача є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2024 №000/277/5102.

Решта доводів та аргументів учасниківсправи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Суд зазначає, що в позовній заяві представник позивача визначив попередній орієнтовний розмір судових витрат, які очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи та просить суд, покласти на відповідача та стягнути з Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби судові витрати у розмірі 17 028,00 грн, на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів", однак документального підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 3028,00 грн згідно квитанцій №2890 від 22.04.2024 (а.с.97).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 09.04.2024 №000/277/5102, яким зменшено товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 9800,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" сплачений судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" (код ЄДРПОУ 36911851, вул. Євгена Коновальця, 229, м. Івано-Франківськ, 76011);

відповідач - Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079, пр. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49031).

Суддя Микитин Н.М.