Рішення

від 11.11.2024 по справі 640/10801/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року № 640/10801/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося державне підприємство матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (далі також ДП «Укрзалізничпостач», позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.12.2021 № 00943140702, № 00943110702, № 00943130702.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №640/10801/22 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 прийнято до провадження адміністративну справу, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

У судовому засіданні 23.07.2024 суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП «Укрзалізничпостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по дату завершення перевірки, валютного - за період з 01.01.2017 по дату завершення перевірки, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по дату завершення перевірки та іншого законодавства за відповідний період. За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.11.2021 № 83908/26-15-07-02-01-17/19014832.

За результатами висновків, викладених у акті, податковим органом складено податкові повідомлення-рішення від 21.12.2021:

- № 00943140702, яким позивачу донараховано суму податку на прибуток у сумі 116 388, 00 грн, з них за основним платежем у розмірі 93343, 00 грн та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 23045, 00 грн;

- № 00943110702, яким позивачу донарахована сума штрафних санкцій у розмірі 3400 грн;

- № 00943130702, яким позивачу донараховано суму податку на додану вартість за квітень 2017 року на суму 36 433 598, 00 грн.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 00943140702 та № 00943110702 від 21.12.2021 суд зазначає таке.

Актом встановлено порушення позивачем підпунктів 49.18.2, 49.18,3, 49.18.6, 49.18.7 пункту 49.18 статті 49 ПК України, пунктів 1, 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями», що призвело до заниження нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу), що відраховуються державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, у зв`язку із неподанням розрахунків частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, всього на суму 93343 гривень, в тому числі: за 2017 рік на суму 3372 грн; за 2108 рік на суму 37589 грн; за 2019 рік на суму 51222 грн; за 2020 рік на суму 1160 грн.

Вказані порушення стали підставою для прийняття вказаних вище податкових повідомлень-рішень.

Приписами статті 73 Господарського кодексу України визначено, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 як органом управління ДП «Укрзалізничпостач» прийнято рішення про реорганізацію підприємства шляхом злиття та створення нової юридичної особи на базі всього майна підприємств, внесених в перелік підприємств, що реорганізуються.

Відповідно до зазначеної постанови все державне майно, зобов`язання та права з 01.12.2015 передано ПАТ «Українська залізниця» згідно з передавальним актом.

Зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 та передавального акту від 31.07.2015 статутний капітал ДП «Укрзалізничпостач» було вилучено.

Таким чином, ДП «Укрзалізничпостач», що перебуває на стадії ліквідації шляхом злиття, у період перевірки не наділено органами державної влади майном, та як наслідок, не відповідає визначенню «унітарного державного підприємства» в розумінні чинного законодавства України.

У відповідності до п.п. 1,2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.02.2011 № 138 із змінами та доповненнями визначено, що відрахування від чистого прибутку (доходу) здійснюється саме державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, яким не є ДП «Укрзалізничпостач», враховуючи відсутність частки державного майна в статутному капіталі ДП «Укрзалізничпостач».

У зв`язку із цим, висновки зазначені в акті щодо заниження нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходів), що відраховуються державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями є безпідставними.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.12.2021 № 00943130702 суд зазначає таке.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 184.7 статті 184, пункту 200.4 статті 200 ПК України; абзацу 5 підпункту 2, 3 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми рядка 20.1 «сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість» декларації з податку на додану вартість всього на суму 36 433 598 гривень, в тому числі: за квітень 2017 року на суму 36 433 598 гривень.

Відповідно до абзацу 8 сторінки 17 Акту перевірки податковим органом визначено, що ДП «Укрзалізничпостач» за квітень 2017 року подану «нову звітну» декларацію з ПДВ (19.05.2017, 9092481251), в якій задекларовано суму від ємного значення 36 433 598 грн у зменшення суми податкового боргу.

Згідно з абзацом 3 сторінки 18 акту перевірки податковим органом встановлено, що з рядка 19 визначається сума перевищення від ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації.

Тобто, за висновками відповідача, внаслідок неправомірних дій ДП «Укрзалізничпостач» порушено вимогу пункту 200.4 статті 200 ПК України, відповідно до якої сума ПДВ, яка може враховуватись у зменшення суми податкового боргу з податку не повинна перевищувати суму ліміту (відповідно до підпункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України), при цьому сума ліміту на дату подання декларації становила від`ємне значення.

Порядок обчислення ліміту ПДВ визначено пунктом 3 статті 201-1 ПК України., відповідно до якого при розрахунку «ліміту» приймаються до уваги та враховуються виключно податкові накладні виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) саме платником податків та за операціями що відповідають нормам статті 185 ПК України.

Як зазначено позивачем, в листопаді 2016 року невстановленими особами здійснено несанкціоноване втручання в роботу електронної бази та за підробленими ЕЦП виписано та зареєстровано за рахунок «ліміту» ДП «Укрзалізничпостач» податкові накладні на користь юридичної особи з якою ДП «Укрзалізничпостач» не мало жодних фінансово-господарських відносин.

У відповідності до листа ДФС України від 27.11.2018 № 36942/7/99-99-15-03-02-17 визначено, що порядок складання розрахунків корегування до податкових накладних (встановлений п. 24 змін, внесених наказом Мінфіну «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» від 17.09.2018 № 763), які визначені платником податків як «зайво складені» податкові накладні не застосовується у випадку, зокрема, коли зареєстрована у ЄРПН податкова накладна складена без факту здійснення господарських операцій.

Так, з метою запобігання економічного злочину ДП «Укрзалізничпостач» повідомило про скоєний злочин відповідні органи, а також звернулось до ДПС України з проханням вчинити всі можливі та необхідні заходи щодо недопущення економічному злочину в межах чинного законодавства.

Згідно з інформацією, наданою підприємству Державною фіскальною службою України у листі від 09.12.2016 № 26786/6/99-99-21-08-15 заяву ДП «Укрзалізничпостач» від 09.11.2016 № ЦХПбух-64 спрямовано до слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС.

За результатами розгляду заяви Слідчим відділом Голосіївського управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві 09.11.2016 внесено в ЄРДР кримінальне провадження № 12016100010010842 та винесена постанова про визнання ДП «Укрзалізничпостач» потерпілим.

Поряд з цим, ДП «Укрзалізничпостач» звернулось до Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДФС України з листом від 21.12.2016 № ЦХП бух-179 та повідомило, що приймаючи до уваги відкриття кримінальної справи, при подачі податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року задекларовані виключно ті зобов`язання, що відповідають статті 188 та статті 189 ПК України без врахування фіктивних операції.

За таких обставин, податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року прийнята Державною податковою службою без врахування фіктивних операції.

Декларація за квітень 2017 року була прийнята контролюючим органом без зауважень, пройшовши камеральну перевірку, чим контролюючий орган підтвердив право та розмір від`ємного значення як такого, що не перевищує суму, обчислену відповідно до підпункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Суд звертає увагу на те, що з моменту подання декларації за квітень 2017 року минуло більш ніж 1095 днів, а тому відсутні законні підстави для перегляду повноти та правильності визначення показників декларацій у відповідності до реєстрів податкових накладних та розрахунків лімітів щодо права виписувати податкові накладні та права на відшкодування ПДВ, у зв`язку із спливом встановленого строку.

Отже, враховуючи вищенаведене, податкова декларація з ПДВ за квітень 2017 року оформлена та подана контролюючому органу без порушень норм Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а дані задекларовані в звітності відповідають розрахункам здійсненим відповідно норм ПК України, у зв`язку з чим протилежні висновки акту перевірки визнаються судом безпідставними.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) не було доведено правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень, які ґрунтуються на таких безпідставних висновках акту перевірки.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 810, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 11/15; код ЄДРПОУ 19014832) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.12.2021 № 00943140702, № 00943110702, № 00943130702.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» понесені останнім судові витрати у розмірі 24 810, 00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.