Рішення

від 07.11.2024 по справі 340/5478/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5478/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., за участю секретаря судового засідання Мацько В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради, Кропивницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за участю:

представника позивача Константінова О.Ф,

представника відповідачів Сніцара О.П., Мельніченко Б.В.

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач) до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (надалі відповідач1), Кропивницької міської ради (надалі відповідач2), у якій просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 року № 2456 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда", в частині затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда" із віднесенням земельної ділянки, кадастровий номер 3510100000:04:046:0041 до рекреаційної зони активного відпочинку (Р-2);

- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки за заявою ОСОБА_1 від 14 червня 2024 року;

- зобов`язати Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0041.

В обґрунтування позовних вимог зазначає згідно договору купівлі-продажу від 17.05.2024, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Потьомкіною І. А., зареєстрованого в реєстрі за № 559 є власником земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, з цільовим призначенням 02.01. "Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлової та громадської забудови, що знаходиться у межах міста Кропивницький.

12.06.2024 року, ОСОБА_1 , звернулася до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради із заявою про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки, щодо нового будівництва одноповерхового житлового будинку.

14.06.2024, у відповідь на вищевказану заяву, відповідач надав позивачу повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорту через невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам правилам. Зокрема, земельна ділянка відноситься до таких зон: рекреаційна зона активного відпочинку P-2; підзона зелених насаджень спеціального призначення Р-3. Також, згідно генерального плану міста Кропивницького (Кіровограда), затвердженого рішенням міської ради від 12.09.2000 №627 земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0041 відноситься до території лісопарків.

Вказує, що земельна ділянка під кадастровим номером 3510100000:04:046:0041 28.12.2007 була передана у власність ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Кіровоградською міською радою від 30.12.2008 на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 28.12.2007 № 405, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та постійного користування землею, договорів оренди землі № 010838700565.

Згідно вказаного рішення міської ради земельна ділянка була визначена з цільовим призначенням: для будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Категорія земель: землі житлової та громадських забудови. Функціональне призначення категорія зони: Ж-1 садибна забудова. Рішення Кіровоградської міської ради від 28.12.2007 № 405, не скасоване, нечинним не визнане.

Зауважує, що Генеральним планом міста Кіровограда (у редакції 2000 року) земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0041 не була визначена, як зона садибної забудови Ж-1, оскільки на той час не існувало земельної ділянки під вказаним кадастровим номером.

Водночас, планом зонування території міста Кіровограда, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 №2456 визначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0041 за функціональним призначенням відноситься до рекреаційної зони активного відпочинку (Р-2).

Зазначає, що наявність декількох рішень відповідача щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0041, які протирічать одне одному, порушує його право на користування земельною ділянкою.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач1 надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначив, що рішення про відмову у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0041 та повернення поданих документів було прийнято у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні (плану зонування території міста Кіровограда). Зокрема, рішенням Кіровоградської міської ради від 12.09.2000 №627 затверджено Генеральний план міста Кіровограда (на даний час - Кропивницький). Також, рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 №2456 затверджено План зонування території міста Кіровограда (на даний час - Кропивницький). На момент прийняття ним оспорюваного рішення, зазначені рішення Кіровоградської міської ради були чинними, а тому є обов`язковими для виконання.

Зауважує, що відповідно до наданого викопіювання з Генерального плану м. Кіровограда, спірна земельна ділянка розташована на території лісопарків. Відповідно до наданого викопіювання зі схеми зонування території м. Кіровограда, спірна земельна ділянка розташована в рекреаційній зоні активного відпочинку Р-2.

Вказані зони не передбачають розташування на них приватних житлових будинків.

Звертає увагу суду, що позивач отримала у власність вказану земельну ділянку лише у травні 2024 року - тобто набагато пізніше затвердження Генерального плану та Плану зонування території міста Кіровограда (Кропивницького), а тому мала можливість дізнатись про їх зміст перед здійсненням відповідного правочину.

Вважає, що відмовляючи позивачу у наданні будівельного паспорту, діяв правомірно та у межах наданих повноважень

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач2 надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначив, що Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, які не можуть суперечити генеральному плану населеного пункту. При цьому, план зонування території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватись з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому. Земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0041 відповідно до містобудівної документації віднесена до рекреаційної зони активного відпочинку (Р-2), тому спірне рішення в частині земельної ділянки відповідача, не суперечить генеральному плану м. Кіровограда та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

01.11.2024 представник позивача надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідачів. Просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що поруч з земельною ділянкою позивача наявні інші земельні ділянки, які уже забудовані. При цьому, будучи власником земельної ділянки, позивач не може реалізувати своє право власності згідно цільового призначення та категорії землі збудувати житловий будинок у зв`язку з прийняттям Кропивницькою міською радою оспореного рішення від 17.09.2013 №2456.

Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав наведених у відзивах на позовну заяву, додатково зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки наміри забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0041 суперечать також Генеральному плану міста Кропивницького (Кіровограда) та відноситься до територій лісопарків, про що було вказано у повідомленні про відмову про відмову в наданні будівельного паспорта.

16.09.2024 представником позивача адвокатом Константіновим О.Ф., було подано суду клопотання про відкладення розгляду справи.

01.10.2024 представником Кропивницької міської ради було подано суду клопотання про відкладення розгляду справи.

25.10.2024 представником позивача адвокатом Константіновим О.Ф., було подано суду клопотання про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу.

Будь-яких інших клопотань від учасників справи не надходило.

22.08.2024 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, зобов`язано Кропивницьку міську рада не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі №340/5478/24 у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи); подати докази публікації цього оголошення до суду.

17.09.2024 протокольною ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено на 03.10.2024.

03.10.2024 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду підготовче судове засідання відкладено на 17.10.2024.

17.10.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, призначено розгляд справи по суті на 07.11.2024.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно із договором купівлі-продажу від 17.05.2024, посвідченим приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Потьомкіною І. А., зареєстрованого в реєстрі за № 559, ОСОБА_1 набула у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:04:046:0041 загальною площею 0,1000 га, місце розташування АДРЕСА_1 , цільове призначення - 02.01., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлової та громадської забудови (а.с. 7-11).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав №379135964 від 17.05.2024 від 17.05.2024 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:04:046:0041, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2938108935101 (а.с. 14).

Земельна ділянка, яка була предметом купівлі-продажу, належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №422485 від 30.08.2008, згідно якого цільове призначення земельної ділянки "Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" (а.с. 6).

12.06.2024 позивач звернувся із заявою до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради про видачу будівельного паспорта на нове будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку (а.с. 12).

14.06.2024 відповідачем1 позивачу було направлено повідомлення №А3390253333284390118 про відмову в наданні будівельного паспорта з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0041 не відповідає функціональному призначенню і відноситься до рекреаційної зони активного відпочинку Р-2, а згідно Генерального плану міста Кропивницького (Кіровограда) відноситься до територій лісопарків (а.с. 18).

Згідно викопіювання зі схеми зонування територій м. Кіровограда (м. Кропивницького) М 1:5000 земельна ділянка позивача знаходиться у ландшафтно-рекреаційній зоні Р: рекреаційні зони активного відпочинку Р-2 (а.с. 57).

Згідно викопіювання з генерального плану м. Кіровограда (м. Кропивницького) М1:5000 територія розташування земельної ділянки позивача належить до лісопарків (а.с. 58).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

У пунктах 1, 2, 7, 9 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI надано визначення, зокрема таким термінам: будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону № 3038 вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Згідно із статтею 8 Закону №3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Частиною 1 статті 16 Закону №3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

Порядок обміну інформацією між містобудівним кадастром та Державним земельним кадастром встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обмеження у використанні земель (територій), визначені комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України "Про Державний земельний кадастр" (ч. 5 ст. 16 Закону №3038-VI).

Відповідно до частин 1, 3, 6, 9 статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу не частіше одного разу на рік. Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження генерального плану населеного пункту та Законом України "Про землеустрій", а якщо територія територіальної громади не обмежується територією одного населеного пункту, - у порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про землеустрій" для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану.

У разі виникнення державної необхідності рішення про розроблення змін до генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, який у такому разі забезпечує фінансування розроблення таких змін. (ч. 13 ст. 17 Закону №3038-VI).

Згідно із частиною 14 Закону №3038-VI генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами протягом трьох місяців з дня їх подання.

Частинами 1, 2, 3 статті18 Закону №3038-VI визначено, що план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням вимог установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною 1 статті 27 Закону №3038-VI визначено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 05.07.2011 №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок (далі Порядок №103).

Згідно із пунктом 1.2 цього Порядку, будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні. (п. 1.4. Порядку №103)

Відповідно до положень 2.1 Порядку №103 будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1до цього Порядку, до якої додаються:

копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);

згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);

схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;

проектна документація (за наявності);

згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності);

інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).

Пунктом 2.3 Порядку №103 визначено, що уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам, подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта (п. 2.4. Порядку №103).

Таким чином, право на забудову земельної ділянки її власником або користувачем може бути реалізоване за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог, зокрема, містобудівної документації на місцевому рівні. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. План зонування території належить до одного із визначених законом видів містобудівної документації і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

Відповідно вирішення уповноваженим органом питання щодо видачі будівельного паспорта повинно здійснюватися з врахуванням встановлених на місцевому рівні умов та обмежень використання території для містобудівних потреб.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 24 Закону №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі ЗК України) землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Стаття 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV (далі - Закон №858-IV) містить визначення поняття цільове призначення земельної ділянки, згідно з яким це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Отже, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку. При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. Водночас, поняття «цільове призначення земельної ділянки» нерозривно пов`язане із поняттям «категорія земель». Так, у статті 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія - це основне цільове призначення кожної земельної ділянки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії земель: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 20 ЗК України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Згідно із частинами 1 та 10 статті 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов`язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

При цьому, суд враховує, що статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 373 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі ЦК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно із статтею 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що обов`язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.

З урахуванням наведеного суд робить висновок, що положення Закону №3038-VI, ЗК України, ЦК України, якими передбачено право власника здійснювати забудову земельної ділянки у межах її цільового призначення, та право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, мають переважне значення над містобудівною документацією місцевого рівня.

Аналогічні правові висновки Верховного суду наведені у постановах від 09.02.2023 у справі №1540/3905/18, від 04.07.2023 у справі №280/12008/21.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, земельна ділянка під кадастровим номером 3510100000:04:046:0041 має цільове призначення: для будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель: землі житлової та громадських забудови; функціональне призначення категорія зони: Ж-1 садибна забудова.

Статтею 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Оскільки земельна ділянка, яка належить позивачу на праві власності, за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, така земельна ділянка може використовуватись для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Жодних доказів та належним чином обґрунтованої інформації щодо намірів позивача використовувати належну їй на праві власності земельну ділянку не за цільовим призначенням відповідачем суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Верховним Судом у постанові від 16.07.2024 у справі 120/12935/21-а зроблено наступні правові висновки щодо застосування статті 20 ЗК України та статті 24 Закону № 3038-VI під час оскарження містобудівної документації:

(1) власник чи користувач земельної ділянки має право на звернення до суду з позовом про визнання протиправною та визнання нечинною містобудівної документації, яка встановлює (змінює) функціональне призначення територій;

(2) встановлення (зміна) функціонального призначення території не покладає на власника або користувача земельної ділянки обов`язку змінювати цільове призначення раніше сформованих земельних ділянок, а також не обмежує прав власника або користувача земельної ділянки на використання земельної ділянки за попереднім цільовим призначенням.

З урахуванням наведеного суд вважає, що затвердження Генерального плану міста Кіровограда (Кропивницького) та Плану зонування території міста Кіровограда (Кропивницького) та визначення функціональної зони, в якій розташована земельна ділянка, Р-2, не покладає на позивача обов`язку щодо зміни цільового призначення та не обмежує її право на користування земельною ділянкою за чинним цільовим призначенням "Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)". Позивач і надалі може використовувати земельну ділянку згідно встановленого належним чином цільового призначення та категорії земель.

З огляду на це, рішення Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 року № 2456 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда", в частині затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда" із віднесенням земельної ділянки, кадастровий номер 3510100000:04:046:0041 до рекреаційної зони активного відпочинку (Р-2) прав та інтересів позивача не порушує.

Крім того, під час розгляду справи обставин щодо порушення порядку прийняття рішення Кіровоградською міською радою від 17.09.2013 року № 2456 "Про затвердження містобудівної документації " План зонування території міста Кіровограда" не встановлено, відповідні докази у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позовні вимоги у цій частині не підлягають до задоволення.

Водночас, з огляду на наведені обставини справи в їх сукупності, враховуючи, що наміри позивача по забудові належної їй земельної ділянки відповідають цільовому призначенню, суд дійшов висновку, що відповідач1, відмовляючи позивачці у наданні будівельного паспорта, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, суд вважає протиправними дії Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки за заявою ОСОБА_1 від 14.06.2024.

З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0041.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач1 як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність своїх дій у спірних правовідносинах не надав, натомість доводи позивача частково відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача1.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради, Кропивницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки за заявою ОСОБА_1 від 14 червня 2024 року.

Зобов`язати Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0041.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 45215157, вулиця Велика Перспективна, будинок 41, місто Кропивницький, 25022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 листопада 2024 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач1 - Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 45215157, вулиця Велика Перспективна, будинок 41, місто Кропивницький, 25022).

Відповідач2 - Кропивницька міська рада (код ЄДРПОУ 26241020, вулиця Велика Перспективна, будинок 41, місто Кропивницький, 25022).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК