Рішення

від 12.11.2024 по справі 340/6353/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м.Кропивницький Справа № 340/6353/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (вул.Є.Чикаленка, 11, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 02910025) до Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (проспект Гагаріна, 8, с.Катеринівка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27631, код ЄДРПОУ 41744542) про визнання протиправною бедзіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - відповідач), просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Катеринівської сільської ради (код ЄДРПОУ: 41744542) стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості, а саме гідротехнічної споруди, а саме: гребля -земляна, насипна, довжиною 250,00 м, ширина по гребеню - 8,0 м, висота - 5,18 м; характеристика водоскидних споруд - баштовий водоскид поєднаний з водовипуском (тип), матеріал - залізобетон, бутобетон, деревина, на водному об`єкті - ставок площею 22,8000 га (за географічними координатами Ш 48,601681940122155, Д 32,06724155731099, кадастровий номер 3522580600:51:000:0150), що розміщена на водотоку річки Водяна в межах села Олексіївка, Катеринівської сільської територіальної громади, Кропивницького району, Кіровоградської області, безхазяйним майном;

- зобов`язати Катеринівську сільську раду, Кропивницького району, Кіровоградської області, (код ЄДРПОУ: 41744542) вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: гребля - земляна, насипна, довжиною 250,00 м, ширина по гребеню - 8,0 м, висота -5,18м; характеристика водоскидних споруд - баштовий водоскид поєднаний з водовипуском (тип), матеріал - залізобетон, бутобетон, деревина, на водному об`єкті - ставок площею 22,8000 га (за географічними координатами Ш 48,601681940122155, Д 32,06724155731099, кадастровий номер 3522580600:51:000:0150), що розміщена на водотоку річки Водяна в межах села Олексіївка, Катеринівської сільської територіальної громади, Кропивницького району, Кіровоградської області безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

Ухвалою суду від 03.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на території відповідача знаходиться гідротехнічна споруда, а саме: гребля - земляна, насипна, довжиною 250,00 м, ширина по гребеню - 8,0 м, висота -5,18м; характеристика водоскидних споруд - баштовий водоскид поєднаний з водовипуском (тип), матеріал - залізобетон, бутобетон, деревина, на водному об`єкті - ставок площею 22,8000 га (за географічними координатами Ш 48,601681940122155, Д 32,06724155731099, кадастровий номер 3522580600:51:000:0150), що розміщена на водотоку річки Водяна в межах села Олексіївка, Катеринівської сільської територіальної громади, Кропивницького району, Кіровоградської області.

За інформацією відповідача (лист від 20.06.2024 №410/01-04) наданій Кіровоградській вказана гідротехнічна споруда відносить до земель комунальної власності та є безхазяйним майном.

Позивач вказує, що відповідачем не вживаються заходи спрямовані на взяття на облік гідротехнічної споруди, як безхазяйного майна, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти позову, відповідачем 23.10.2024 через систему "Електронний суд" надано відзив на позов, вимоги якого не визнаються та вказується, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування" (ст. 25, 26), не передбачено обов`язку органу місцевого самоврядування реєструвати право власності на комунальне майно; позивачем не зазначено жодного доказу щодо необхідності збереження та належної експлуатації гідротехнічної споруди; вжиття заходів передбачених позовом може створити загрозу порушення прав власника греблі та створити ризики подальшого оскарження відповідного права комунальної власності; гідротехнічна споруда не наділена ознаками нерухомого майна, що виключає можливість державної реєстрації права власності (а.с.65-68).

Позивач надав відповідь на відзив , якою, на переконання позивача, спростовуються доводи наведені у відзиві (а.с.72-80).

Дослідивши докази, заяви по суті справи і письмові пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до матеріалів справи, а саме, Акти інвентаризації водних об`єктів (водосховищ, ставків, озер, тощо) та гідротехнічних споруд вбачається (а.с.20-23), що на території відповідача знаходяться водні об`єкти, в т.ч. гребля - земляна, насипна, довжиною 250,00 м, ширина по гребеню - 8,0 м.

При цьому відомості щодо власника вказаної гідротехнічної споруди не визначені.

За частиною 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

До таких речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення - житлові будинки, будівлі, споруди тощо. (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004, далі Закон № 1952-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2024 №300/3657/22 вказав, що питання необхідності державної реєстрації гідротехнічної споруди потребує дослідження правової природи вжитого у Законі терміну -"споруди", та можливості його поширення на дамбу.

Нормативно-правове регулювання містить різні семантично схожі визначення терміну "споруда".

За Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ДК 018-2000) споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельномонтажних робіт.

У чинному з 01.01.2024 Класифікаторі будівель і споруд НК 018:2023, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі - НК 018:2023), використовуються терміни, визначені Європейським класифікатором типів споруд, а саме: споруди - структури, пов`язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.

Також Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, містить положення про те, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).

Термін "гідротехнічні споруди" вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010). Це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.

Схожий термін використано у п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 № 661 (далі - Правила № 661): гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

У ДК 018-2000 серед видів споруд також виділяються інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Як зазначено у Класифікаторі, інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об`єкта. До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т. ін.

За класом 215 НК 018:2023 дамба також належить до інженерних споруд.

Таким чином, термін "гідротехнічна споруда" пов`язаний з конкретним функціональним об`єктом (конструкцією), є узагальнюючою назвою споруд, що використовуються на водних ресурсах, основним же є термін "споруда".

У свою чергу, дамба є видом гідротехнічних та інженерних споруд, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщується на земельній ділянці, призначена для спеціальних технічних функцій, пов`язаних з використовуванням водних ресурсів, зокрема для запобігання шкідливій дії вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.

Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у ч. 4 ст. 5 Закону № 1952-IV, зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Як інженерна (гідротехнічна) споруда, дамба не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених ч. 4 ст. 5 Закону № 1952-IV.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (далі - Закон № 5245-VI), з дня набрання чинності цим законом (чинний з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно з п. 3, 4 розділу ІІ Закону № 5245-VI з дня набрання ним чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Органи місцевого самоврядування з огляду на ч. 1, 5 ст. 15 Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 5 ст. 60 Закону № 280/97-ВР).

Таким чином, відповідач, як орган місцевого самоврядування уповноважений визначати юридичну долю об`єктів, що розташовані на земельних ділянках комунальної власності.

Орган місцевого самоврядування реалізує такі повноваження від імені та в інтересах територіальних громад. До відання місцевих рад також належить також вжиття заходів щодо реєстрації та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади, шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку (ч. 2 ст. 335 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 31.03.2021 у справах № 9901/347/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/116/20, від 01.09.2022 у справі № 990/46/22, та від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19 неодноразово зазначала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відповідач не здійснив юридично значимих дій щодо звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного майна.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 13 Конституції України, ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Гідротехнічні споруди не можуть мати юридичний статус безхазяйної речі, перебуваючи на території органу місцевого самоврядування.

В даному випадку інтереси держави виражаються у сфері контролю за охороною майна територіальної громади, реалізації нагляду за безпечною та надійною експлуатацією інженерної водозахисної споруди, призначеної для захисту територій від затоплення, фінансування та контролю видатків державного бюджету на обслуговування.

Враховуючи вищевикладене позов належить задовольнити повністю.

Згідно з частинами1, 2 статті77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Керівника Кропивницької окружної прокуратури, який діє в інтересах держави до Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Катеринівської сільської ради (код ЄДРПОУ: 41744542) стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості, а саме гідротехнічної споруди, а саме: гребля -земляна, насипна, довжиною 250,00 м, ширина по гребеню - 8,0 м, висота - 5,18 м; характеристика водоскидних споруд - баштовий водоскид поєднаний з водовипуском (тип), матеріал - залізобетон, бутобетон, деревина, на водному об`єкті - ставок площею 22,8000 га (за географічними координатами Ш 48,601681940122155, Д 32,06724155731099, кадастровий номер 3522580600:51:000:0150), що розміщена на водотоку річки Водяна в межах села Олексіївка, Катеринівської сільської територіальної громади, Кропивницького району, Кіровоградської області, безхазяйним майном.

Зобов`язати Катеринівську сільську раду, Кропивницького району, Кіровоградської області, (код ЄДРПОУ: 41744542) вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: гребля - земляна, насипна, довжиною 250,00 м, ширина по гребеню - 8,0 м, висота -5,18м; характеристика водоскидних споруд - баштовий водоскид поєднаний з водовипуском (тип), матеріал - залізобетон, бутобетон, деревина, на водному об`єкті - ставок площею 22,8000 га (за географічними координатами Ш 48,601681940122155, Д 32,06724155731099, кадастровий номер 3522580600:51:000:0150), що розміщена на водотоку річки Водяна в межах села Олексіївка, Катеринівської сільської територіальної громади, Кропивницького району, Кіровоградської області безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК