Рішення

від 08.11.2024 по справі 380/12397/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2024 рокусправа № 380/12397/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ексім Трейдінг" до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ексім Трейдінг" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниця (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22.05.2024 № UA403070/2024/000155/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.05.2024 № UA403070/2024/000245.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Вест Ексім Трейдінг" зазначає, що при митному оформленні товару, який ввезений ним на територію України, позивач визначив митну вартість товару за основним методом ціною договору (контракту). До ВМД позивач додав документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Втім, митний орган безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість товару та незаконно прийняв рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товару та коригування його митної вартості, застосувавши резервний метод. Позивач не погоджується із зазначеними в рішенні про коригування митної вартості доводами митного органу та стверджує, що подані Товариством до митного оформлення та додатково на вимогу митного органу документи містять достатньо відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. З огляду на викладене, позивач вважає рішення відповідача про коригування митної вартості товару № UA403070/2024/000155/2 від 22.05.2024 та похідну від нього картку відмови № UA403070/2024/000245 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Із наведених підстав, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 14.06.2024 відкрито спрощене провадження у справ за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28.06.2024 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що обов`язок доведення ціни товару покладений на декларанта, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, у т.ч. обраний метод визначення митної вартості товару. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Вказав, що необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість. У спірному випадку, подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару. Крім того, позивач не надав усі додатково витребувані відповідачем документи, що не дало митному органу можливість підтвердити заявлені складові митної вартості товарів. Зважаючи на викладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000155/2 від 22.05.2024 та картка відмови №UA403070/2024/000245 від 22.05.2024 є правомірними і підстав для їх скасування немає.

Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 22.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ексім Трейдінг" (місцезнаходження: 79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 253, кв. 9; код ЄДРПОУ: 44843053) зареєстроване як юридична особа 08.06.2022. Основним видом економічної діяльності є оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (46.38).

27.03.2023 між ТОВ "Вест Ексім Трейдінг" (Покупець) та Компанією "SDLG RADIANT PRIVATE LIMITED" (Продавець) укладений Контракт № 03/23/2 RAD/WEX. Відповідно до контракту Продавець зобов`язується продати, а Покупець оплатити і прийняти всі види індійського рису, зазначеного у Специфікації з параметрами якості, зазначеними у відповідних специфікаціях. Країна походження: Індія.

Ціна товару зазначається у специфікаціях (п. 1.3. Контракту)

Загальна вартість Контракту становить 300000,00 доларів США (п. 1.5. Контракту).

Поставка здійснюється на умовах попередньої оплати. Попередня оплата в розмірі 25% від вартості товару здійснюється на підставі інвойсу Продавця протягом 15 днів з моменту підписання контракту. Попередня оплата 75% вартості товару здійснюється протягом 7 робочих днів з моменту отримання електронною поштою копії коносаменту на товар (п. 2.1. контракту).

Відповідно до п. 3.1. Контракту № 03/23/2 RAD/WEX поставка товару здійснюється на умовах CIF або FOB на вибір покупця.

На виконання Контракту № 03/23/2 RAD/WEX сторони уклали Специфікацію Додаток № 1 від 23.01.2024.

Згідно із п. 1 Специфікації, Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує наступну партію Товару:

Рис довгий пропарений у п/п мішках по 26 кг, у кількості 135,00 тон. Ціна за одиницю 572,00 доларів США. Вартість 77220,00 доларів США.

Рис довгий пропарений в п/п мішках по 26 кг, в кількості 54,00 тон. Ціна за одиницю 644,00 доларів США. Вартість 34776,00 доларів США.

Всього на суму 111996,00 доларів США.

Поставка здійснювалась по коносаменту MEDUЕ7303526 від 29.02.2024.

З метою митного оформлення поставленого товару 21.05.2024 декларант ТОВ "Західний контейнерний термінал" в інтересах позивача склав та подав до Тернопільської митниці електронну митну декларацію типу 24UA403070004400U6, в якій визначив митну вартість товару за ціною контракту (основний метод) у розмірі 5828510,27 грн, яка включає вартість послуг з транспортування товару до митної території України.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA403070004400U6, в якості підстави для застосування основного методу були надані наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: сертифікат якості (Cerificate) NMCI/KOL/23-24/4870 від 01.03.2024; пакувальний лист (Packing) б/н від 31.01.2024; рахунок-проформа (Proforma) SDLG/PIN/23-24/108 від 05.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial) SDLG/EXIN/23-24/108 від 31.01.2024; коносамент (bill) MEDUЕ7303526 від 29.02.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502658 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502674 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502682 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502690 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) 502773 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502781 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502864 від 09.05.2024; фітосанітарний сертифікат (phytosanitary) PSC11KOL2024002030 від 15.02.2024; сертифікат про походження товару (Certificate) A/17438 від 12.02.2024; swift повідомлення 240126/001203152 від 26.01.2024; swift повідомлення 240305/001235178 від 05.03.2024; довідка про транспортні витрати №149/2024 від 20.05.2024; довідка про транспортні витрати № 150/2024 від 20.05.2024; прайс-лист від 12.02.2024; специфікація Додаток 1 від 23.01.2024 до контракту 03/23/2 RAD/WEX від 27.03.2023; контракт № 03/23/2 RAD/WEX від 27.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № 3108-2022/ЗКТ-ВЕТ/п від 31.08.2022; договір про надання послуг № W00041 від 14.07.2022; експортна митна декларація країни походження Товару (Індія) № 7231211 (SB22140220240240) від 02.02.2024.

22.05.2024 за наслідками опрацювання поданих позивачем документів Тернопільська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №№UA403070/2024/000155/2, у графі 33 якого вказано:

"Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та на вимогу митного органу не подано за наявності:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

- каталоги, специфікації виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

За митною декларацією згенеровані митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та "106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено наступне:

- із порту призначення до митного кордону України, задекларований товар переміщувався залізничним видом транспорту перевізником "PKPCONNECT Sp.z.o.o.", однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості.;

- у пакувальному листі від 31.01.2024 № б/н, проформі-інвойсі від 05.01.2024 №SDLG/PIN/23-24/108, комерційному інвойсі від 31.01.2024 № SDLG/EXIN/23-24/108, коносаменті від 29.02.2024 № MEDUE7303526, сертифікаті походження від 12.02.2024 №A/17438, прайс-листі від 12.02.2024, копії митної декларації країни відправлення від 02.02.2024 № SB22140220240240 зазначено класифікаційний код 10063010, у ж/д накладних від 09.05.2024 №№ 502658, 502674, 502682, 502690, 502773, 502781, 502864 зазначено класифікаційний код 10063000, у поданій до митного оформлення митній декларації заявлено класифікаційний код 1006306700 УКТЗЕД;

- поданий до митного оформлення прайс-лист від 12.02.2024 не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки має адресний характер (для TOB "Вест Ексім Трейдінг"), не зазначений асортимент товарів, не містить терміну дії, містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність;

- поданий до митного оформлення коносамент від 29.02.2024 № MEDUE7303526, що жодним чином не завірений, відсутні будь-які штампи, печатки;

- для підтвердження митної вартості товару декларантом надано експортну декларацію країни відправлення від 02.02.2024 № SB22140220240240 даний документ не містить жодних відміток митного органу Індії.;

Листом від 22.05.2024 декларант повідомив митний орган, що документи, які підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості подані до митного оформлення, інші додаткові документи подаватися не будуть.

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 11.03.2024 №UA403070/2024/2370 на рівні 1,02 дол США/кг. (умови поставки CIF, CONSTANTA, Виробник: SAFE AGRITRADE PRIVATELIMITED. Торговельна марка - DOMASHNI. Країна виробництва - Індія (IN). Товар Рис повністю обрушений, довгозерний, пропарений, із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше. LONG GRAIN PARBOILED RISE 5%, у полімерних мішках по 30 кг.

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось".

Тернопільська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000245.

Вважаючи протиправними рішення від 22.05.2024 № UA403070/2024/000155/2 про коригування митної вартості товарів картку відмови № UA403070/2024/000245, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку законності прийняття відповідачем оспорюваних рішень, суд враховує наступні обставини та застосовує такі правові норми.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи врегульовані Митним кодексом України (далі - МК України).

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі № 826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Водночас, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17.

Так, системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод "за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)";

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст. 53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки "сумнівних" відомостей, а не вимагати у декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів. Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору, яка зазначена в рахунку-проформі (Proforma invoice) № SDLG/PIN/23-24/10 від 25.01.2024 (до складових митної вартості включено: ціну товару 4 442 321,34 грн. (111 996,00 доларів США * 39,665 грн./1 долар США) та вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України у розмірі 1 386 188,93 грн).

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: сертифікат якості (Cerificate) NMCI/KOL/23-24/4870 від 01.03.2024; пакувальний лист (Packing) б/н від 31.01.2024; рахунок-проформа (Proforma) SDLG/PIN/23-24/108 від 05.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial) SDLG/EXIN/23-24/108 від 31.01.2024; коносамент (bill) MEDUЕ7303526 від 29.02.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502658 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502674 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502682 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502690 від 09.05.2024 ; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502773 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502781 від 09.05.2024; накладна УМВС (SMGS consignment(rail)) 502864 від 09.05.2024; фітосанітарний сертифікат (phytosanitary) PSC11KOL2024002030 від 15.02.2024; сертифікат про походження товару (Certificate) A/17438 від 12.02.2024; swift повідомлення 240126/001203152 від 26.01.2024; swift повідомлення 240305/001235178 від 05.03.2024; довідка про транспортні витрати №149/2024 від 20.05.2024; довідка про транспортні витрати № 150/2024 від 20.05.2024; прайс-лист від 12.02.2024; специфікація Додаток 1 від 23.01.2024 до контракту 03/23/2 RAD/WEX від 27.03.2023; контракт № 03/23/2 RAD/WEX від 27.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № 3108-2022/ЗКТ-ВЕТ/п від 31.08.2022; договір про надання послуг № W00041 від 14.07.2022; експортна митна декларація країни походження Товару (Індія) № 7231211 (SB22140220240240) від 02.02.2024.

Аналіз наведених вище документів дає підстави зробити висновок про те, що позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 та 3 ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також що митним органом встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Надаючи правову оцінку аргументам відповідача у цій частині, суд враховує таке.

Щодо покликання відповідача на те, що із порту призначення до митного кордону України, задекларований товар переміщувався залізничним видом транспорту перевізником "PKP CARGO CONNECT Sp.z.o.o.", однак декларантом не надано транспортноекспедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості, то такі, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Позивачем до митного оформлення наданий договір про перевезення № W00041 від 14.07.2022.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору виконавець зобов`язується надати або забезпечити надання замовнику послуг, пов`язаних з транспортуванням, перевалкою та іншим обслуговуванням експортно-імпортних і транзитних вантажів в стандартних 20-ти і 40-ка футових контейнерах за маршрутом вказаним замовником, а замовник зобов`язується оплатити надані виконавцем послуги на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2.1. Договору № W00041 від 14.07.2022 виконавець зобов`язується організувати обслуговування вантажу Замовника в межах маршруту, зазначеного замовником.

Також позивачем до митного оформлення надана довідка № 150/2024 від 20.05.2024, в якій передбачена компенсація вартості міжнародного перевезення 20 футових контейнерів по маршруту м. Гдиня ст. Мостиська.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Враховуючи умови договору № W00041 від 14.07.2022, виконавцю надане право організувати перевезення вантажу шляхом залучення посередників від власного імені або від імені клієнта.

Суд вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про вартість перевезення товару до митного кордону України, й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Щодо доводів відповідача про те, що у пакувальному листі від 31.01.2024 № б/н, проформі-інвойсі від 05.01.2024 № SDLG/PIN/23-24/108, комерційному інвойсі від 31.01.2024 №SDLG/EXIN/23-24/108, коносаменті від 29.02.2024 № MEDUE7303526, сертифікаті походження від 12.02.2024 № A/17438, прайс-листі від 12.02.2024, копії митної декларації країни відправлення від 02.02.2024 № SB22140220240240 зазначено класифікаційний код 10063010, у ж/д накладних від 09.05.2024 №№ 502658, 502674, 502682, 502690, 502773, 502781, 502864 зазначено класифікаційний код 10063000, у поданій до митного оформлення митній декларації заявлено класифікаційний код 1006306700 УКТЗЕД, то такі, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1-5 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Згідно з ч. 7 ст. 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Із наведених положень слідує, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією, при цьому митний орган може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Відповідач не ставив під сумнів правильність визначення позивачем коду товару, про що свідчить відсутність рішення відповідача про визначення іншого коду за УКТЗЕД щодо імпортованого позивачем товару.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що визначення коду товару в експортній декларації не має взагалі жодного значення для визначення декларантом коду товару в імпортній митній декларації та жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару.

Щодо доводів відповідача про те, що поданий до митного оформлення прайс-лист від 12.02.2024 не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки має адресний характер (для TOB "Вест Ексім Трейдінг"), не зазначений асортимент товарів, не містить терміну дії, містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність, то такі, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими.

По-перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів; по-друге, прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; по-третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17.

Суд вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а, отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не надано належного обґрунтування щодо наявності причинного зв`язку між адресністю, зазначенням асортименту товарів у поданому позивачем прайс-листі та правильністю визначення ним митної вартості товарів.

Щодо покликання відповідача на те, що поданий до митного оформлення коносамент від 29.02.2024 № MEDUE7303526 жодним чином не завірений, відсутні будь-які штампи, печатки, то такі, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Реквізити коносаменту визначені положеннями частини 1 ст. 138 Кодексу торгівельного мореплавства України № 176/95-ВР від 23.05.1995, якими є: 1)найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні; 2)найменування перевізника; 3)місце приймання або навантаження вантажу; 4)найменування відправника; 5)місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, місце призначення або направлення судна; 6)найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або зазначення, що коносамент видано "наказу відправника", або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано "наказу одержувача" (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред`явника (коносамент на пред`явника); 7)найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та/або міра (маса, об`єм), а в необхідних випадках - дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу; 7-1)для небезпечних вантажів - найменування вантажу, порядковий номер виробу або речовини відповідно до прийнятої Організацією Об`єднаних Націй системи, клас (підклас), група сумісності для вантажів класу 1, додаткові види небезпеки та група пакування (якщо визначена), а також маса нетто вибухової речовини; 8)фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в рейсовому чартері або іншому документі, або зазначення, що фрахт повністю сплачено; 9) час і місце видачі коносамента; 10)кількість складених примірників коносамента; 11)підпис капітана або іншого представника перевізника.

Водночас вказаною нормою закону не передбачено завірення коносаменту печатками безпосередньо перевізника.

Також таких вимог не визначено статтею 15 Конвенції ООН про морську перевозку вантажів 1978 року (Гамбурські правила).

У нижньому правому кутку коносамента міститься підпис.

Щодо доводів відповідача про те, що для підтвердження митної вартості товару декларантом надано експортну декларацію країни відправлення від 02.02.2024 №SB22140220240240 даний документ не містить жодних відміток митного органу Індії, то такі, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідачем не наведено жодних відомостей про те, яким саме чином наявність або відсутність таких відміток впливає на визначення митної вартості товару, як і необхідності та обов`язковості їх наявності у наданій копії.

Митна декларація країни відправлення містить у собі інформацію щодо відправника, товару та його вартості, а також містить qr-код, номер та дату. Окрім, того в нижній частині вказаної декларації на кожній сторінці міститься інформація про можливість перевірити достовірність відомостей у вказаній декларації за допомогою мобільного додатку ICETRAK або за допомогою сайту ICEGATE. До позовної заяви додано скріншот з сайту https://enquiry.icegate.gov.in/enquiryatices/sbTrack з якого видно що дані вказані в експортній декларації країни відправлення № 7231211 (SB22140220240240) від 02.02.2024р є ідентичними даним на сайті.

Слід зазначити, що на першій сторінці вказаної експортної декларації в нижньому правому кутку є відмітка про накладений Цифровий підпис Центрального Управління Непрямих Податків та Мита

Висновки відповідача про наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі є необґрунтованими.

Щодо доводів відповідача про те, що за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 11.03.2024 № UA403070/2024/2370 на рівні 1,02 дол. США/кг. (умови поставки CIF, CONSTANTA, Виробник: SAFE AGRITRADE PRIVATELIMITED. Торговельна марка - DOMASHNI. Країна виробництва - Індія (IN). Товар Рис повністю обрушений, довгозерний, пропарений, із співвідношенням довжини іширини 3 або більше. LONG GRAIN PARBOILED RISE 5% BROKEN, у полімерних мішках по 30 кг., то такі, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими.

У рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод, та відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно із п. 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Натомість, у рішенні про коригування митної вартості, яке оскаржується жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо, а також докладної інформації та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні не зазначено.

Отже, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі № 808/454/18 та від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16.

Щодо тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, то такі, на думку суду, є безпідставними, адже позивач надав Митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, натомість відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд вважає, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень п. 2 ч. 6 ст. 54, ч. 2 ст. 256 МК України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Крім того, варто також зауважити, що своїм повідомленням митний орган витребував у позивача навіть ті документи, які вже були подані ним до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару (рахунок-фактуру (інвойс), банківські платіжні документи, транспорті (перевізні) документи).

Щодо доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товару, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі № 809/257/17.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що законодавцем встановлено чіткий алгоритм, яким повинен керуватись митний орган при виборі методу визначення митної вартості товару, зокрема кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як видно з матеріалів справи, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація № UA403070/2024/2370 від 11.03.2024.

Втім, суд враховує, що сама лише інформація з бази даних відповідача про митну декларацію, яка була взята ним за основу при коригуванні митної вартості ввезеного позивачем товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

Відповідно до висновків Верховного Суду, наявність в базі даних митного органу інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №814/2659/16, від 21.08.2018 у справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 у справі № 809/4367/15).

Із аналізу положень ч. 2 ст. 55 МК України слідує, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.

У контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в даному випадку контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Беручи до уваги те, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000155/2 від 22.05.2024 є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, а тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати. Разом з тим, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2024/000245 є похідною від рішення про коригування митної вартості, а тому також підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

За наведених обставин, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

З огляду на викладене вище, суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9. 13, 14, 139, 72-77, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України від 22.05.2024 № UA403070/2024/000155/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000245.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ексім Трейдінг" (вул. Б. Хмельницького, буд. 253, кв. 9, м. Львів, 79037; код ЄДРПОУ 44843053) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 8130 (вісім тисяч сто тридцять) грн 23 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна