Рішення

від 08.11.2024 по справі 380/9351/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9351/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача адвоката Науменко Ірини Василівни від 29 жовтня 2024 року про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 380/9351/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань «МІРНИЧИЙ» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань «МІРНИЧИЙ» (Позивач/ТОВ «Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань «МІРНИЧИЙ») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (Відповідач-1/ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (Відповідач-2/ДПС України), в якому із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16 травня 2024 року просило:

- рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19 березня 2024 року № 10743496/43562876 скасувати;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 22 січня 2024 року;

- стягнути з бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду 23 жовтня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань «МІРНИЧИЙ» (проспект Чорновола, 16Е/3, м. Львів, 79009) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області № 10743496/43562876 від 19.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 22.01.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань «МІРНИЧИЙ» № 8 від 22.01.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань «МІРНИЧИЙ» (проспект Чорновола, 16Е/3, м. Львів, 79009, ЄДРПОУ 43562876) 1211,20 грн сплаченого судового збору.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань «МІРНИЧИЙ» (проспект Чорновола, 16Е/3, м. Львів, 79009, ЄДРПОУ 43562876) 1211,20 грн сплаченого судового збору.

У вказаному рішенні суд відзначив, що витрати на професійну правничу допомогу будуть вирішені судом із урахуванням та в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 139, ст. 252 КАС України.

30 жовтня 2024 року представник позивача адвокат Науменко Ірина Василівна подала через систему «Електронний суд» клопотання від 29 жовтня 2024 року про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 380/9351/24, яке мотивоване тим, що правничу допомогу позивачу у цій справі надає адвокат Науменко І.В., яка діє в складі Адвокатського об`єднання «Пролекс». Договір про надання правничої допомоги б/н між позивачем та АО «Пролекс» укладено 22 квітня 2024 року. Відповідно до пункту 3 цього Договору сторони погодили фіксовану суму гонорару, що підлягає оплаті на користь Адвоката за представництво Клієнта у Львівському окружному адміністративному суді, у розмірі 4000,00 грн. Клієнт зобов`язується здійснити оплату гонорару, визначену в пункті 4 зазначеного Договору, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Адвоката протягом 15 календарних днів з дати набрання рішення, прийнятого за позовною заявою, поданою в інтересах Клієнта, законної сили. 28 жовтня 2024 року між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Пролекс» підписано акт приймання-передачі наданих послуг, яким засвідчено прийняття позивачем правничої допомоги на виконання договору про надання правничої допомоги від 22 квітня 2024 року, представництво інтересів Клієнта у справі № 380/9351/24. Станом на дату цієї заяви на підставі умов договору про надання правничої допомоги від 22 квітня 2024 року строк оплати гонорару на користь Адвокатського об`єднання «Пролекс» не настав. Позивач зазначає, що заявлені до стягнення витрати є співмірними як із обсягом наданих послуг, сумою позову, так і з негативними наслідками для позивача у випадку не оскарження такого рішення, розумними та необхідними для позивача, який без використання правничої допомоги не міг самостійно реалізувати свої права на захист.

З огляду на вказане просить суд долучити докази на обґрунтування витрат позивача на правничу допомогу у справі № 380/16114/24; стягнути з бюджетних асигнувань відповідача-1 на корить позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень.

Вирішуючи клопотання представника позивача адвоката Науменко Ірини Василівни від 29 жовтня 2024 року про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 380/9351/24, суд зазначає таке.

Особливості ухвалення додаткового рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Так, частиною першою цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилами частини четвертої названої статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог вказаної норми представник позивача подала до суду:

1. Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1277273 від 22 квітня 2024 року;

2. Договір про надання правничої допомоги від 22 квітня 2024 року б/н, укладений між Адвокатським об єднанням «Пролекс» (Адвокат) та ТОВ «Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань «МІРНИЧИЙ» (Клієнт) (далі Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору Адвокат зобов`язується здійснити представництво Клієнта, що вказане у цьому Договорі, на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та відшкодувати фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Згідно з пунктом 3 Договору сторони погодили виплату Клієнтом фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правничої допомоги за цим Договором у розмірі 4000,00 грн.

За змістом пункту 5 Договору сторони погодили, що виплата гонорару (винагороди) здійснюється протягом 15 днів з дати набрання рішенням за позовною заявою, поданою Адвокатом в інтересах Клієнта, законної сили. Дострокова оплата допускається.

28 жовтня 2024 року між Клієнтом та Адвокатом підписано акт приймання-передачі наданих послуг, яким засвідчено прийняття Клієнтом правничої допомоги на виконання договору про надання правничої допомоги від 22 квітня 2024 року, представництво інтересів Клієнта у справі № 380/9351/24. Вартість послуг, наданих Адвокатом та прийнятих Клієнтом, становить 4000,00 грн, ПДВ не передбачено.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем Адвокату вартості послуг за надану правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Стосовно цієї обставини суд ураховує, що норма статті 134 КАС України передбачає можливість здійснювати розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають сплаті, тобто, ще не сплачені стороною.

Правова позиція з цього питання викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, у якій Суд заначив про те, що «КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції».

Суд також звертає увагу на те, що під час визначення суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/2816/18.

Щодо цього суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише декілька взаємопов`язаних спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Суд також ураховує, що містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ, відтак, суд уважає, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26 червня 2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Схожі за змістом висновки щодо «гонорару успіху» відображені і у додатковій постанові Верховного Суду від 27 вересня 2022 року у справі № 910/3547/21.

Указані висновки Верховного Суду відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд ураховує під час вирішення такого питання.

Ураховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд під час розподілу судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань сторони відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Отже, заявлені позивачем до відшкодування 4000,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

За цих обставин з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору з урахуванням конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд уважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідачів понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 143, 252, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Клопотання представника позивача адвоката Науменко Ірини Василівни від 29 жовтня 2024 року про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 380/9351/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань «МІРНИЧИЙ» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань «МІРНИЧИЙ» (проспект Чорновола, 16Е/3, м. Львів, 79009, ЄДРПОУ 43562876) 1500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань «МІРНИЧИЙ» (проспект Чорновола, 16Е/3, м. Львів, 79009, ЄДРПОУ 43562876) 1500,00 грн витрат на правничу допомогу.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повне додаткове рішення складено 08 листопада 2024 року.

Суддя Клименко О.М.