Рішення

від 07.11.2024 по справі 400/3335/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 р. № 400/3335/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В. розглянув в у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, треті особиДержавне підприємство "Миколаївський суднобудівний завод", вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, 54001, провизнання протиправним та скасування рішення від 28.03.2024 року № 143250019142; визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області № 143250019142 від 28.03.2024 року про відмову призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській та Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи 29.07.1991 року по 14.05.2001 року, на посаді такелажника суднового 3 розряду, та з 04.06.2005 року по 05.08.2011 року на посаді слюсаря-монтажника суднового на ДП "Миколаївський суднобудівний завод";

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком № 2 з 14.07.2023 року, зарахувавши до пільгового стажу 29.07.1991 року по 14.05.2001 року, на посаді такелажника суднового 3 розряду, та з 04.06.2005 року по 05.08.2011 року на посаді слюсаря-монтажника суднового на ДП "Миколаївський суднобудівний завод".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачі протиправно відмовили позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 2. З цих підстав, просить визнати неправомірним рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 та зобов`язати зарахувати періоди його роботи з 29.07.1991 року по 14.05.2001 року, на посаді такелажника суднового 3 розряду, та з 04.06.2005 року по 05.08.2011 року на посаді слюсаря-монтажника суднового на ДП "Миколаївський суднобудівний завод". Таку відмову позивач вважає необґрунтованою та протиправною, оскільки пільговий стаж його роботи у вказані періоди підтверджується записами трудової книжки, будь - які додаткові документи на підтвердження пільгового стажу приймаються до уваги лише за відсутності записів у трудовій книжці. Вважаючи вказане рішення протиправним, а свої права порушеними позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою від 22.04.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3335/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

06.05.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 21.03.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 Позивачем надано, зокрема, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, від 15.06.2023 року № 20 та від 05.07.2023 року № 20, видані Державним підприємством «Миколаївський суднобудівний завод», на підставі яких до пільгового стажу роботи за Списком № 2 зараховано періоди роботи з 29.07.1991 по 30.09.1996, 01.12.1996 по 31.03.1997, з 01.05.1997 по 31.12.1998, з 01.04.1999 по 31.12.1999, 29.09.2005 по 30.04.2006, з 01.07.2007 по 31.08.2007, з 01.11.2009 по 30.11.2009. Отже, за наданими до заяви про призначення пенсії документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. Страховий стаж позивача склав 32 роки 3 місяці 21 дні, страховий стаж, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах 8 років 9 місяців 5 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058.

03.06.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що страховий стаж ОСОБА_1 згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу становить 32 років 03 місяців 4 дні, пільговий стаж за Списком № 2 становить 8 роки 9 місяців 5 днів (за необхідних 12 років 6 місяці), що не достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-VI. Головним управлінням зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 29.07.1991 по 30.09.1996, з 01.12.1996 по 31.03.1997, з 01.05.1997 по 31.12.1998, з 01.04.1999 по 31.12.1999 на підставі довідки № 20 від 05.07.2023 Про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Державним підприємством Миколаївський суднобудівельний завод, відтак спір за вказані вище періоди відсутній. Крім того, головним управлінням зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 29.09.2005 по 30.04.2006, з 01.07.2007 по 31.08.2007, з 01.11.2009 по 30.11.2009 на підставі довідки № 20 від 15.06.2023 Про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Державним підприємством Миколаївський суднобудівельний завод, відтак спір за вказані вище періоди відсутній. При цьому, у головного управління відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.01.2000 по 14.05.2001, 01.05.2006 по 30.06.2007, з 01.09.2007 по 31.10.2009 та за період з 01.12.2009 по 05.08.2011 оскільки при зверненні за призначенням пенсії позивачем не надано довідки Про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній з вказаний період. Підстави для врахування до пільгового стажу інших періодів роботи позивача згідно із записами трудової книжки від 31.07.1986 серія НОМЕР_1 немає, оскільки відсутні довідки про період роботи, що зараховуються до пільгового стажу, професія, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких відноситься цей період роботи, відомості про атестацію робочих місць, первинні документи за час проведення роботи.

.Ухвалою від 17.06.2024 року суд залучив до участі у справі № 400/3335/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ДП "Миколаївський суднобудівний завод" (вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 14313240).

Ухвалою від 17.06.2024 року суд у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області про розгляд справи з викликом сторін (в режимі відеоконференції) відмовлено.

Пояснень від ДП "Миколаївський суднобудівний завод" до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), органом, що приймав рішення за заявою позивача, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області від 28.03.2024 року №143250019142 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу.

Не погодившись з рішенням від 28.03.2024 року №143250019142, позивач оскаржив його в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Законом № 1058-IV, Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зареєстровано в Міністерстві юстиції 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, якою затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах.

Предметом спору у даній справі є оцінка наявності у позивача необхідного стажу роботи у шкідливих умовах праці для призначення пенсії за віком на пільгових умовах; правомірності рішення відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Закон № 1058-IV доповнено розділом XIVI «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, який набрав чинності з 1 січня 1992 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 100 Закону № 1788 визначено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, (п. 3) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Судом встановлено, що відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають прав на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 р. № 10, слюсарі всіх найменувань і такелажники суднові, зайняті на ремонті устаткування всередині відсіків суден та цистерн (код 2150300а-18451), відносяться до роботи зі шкідливими та важкими умовами праці.

Посада слюсара всіх найменувань і такелажники суднові, зайнятих на ремонті устаткування всередині відсіків суден та цистерн віднесена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (розділ ХIV «Металообробка»; код 2150300а-18451).

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, передбачені слюсарі - монтажникики, трубопровідники судові, складальники добудовники корпусів суднових.

Відповідно до записів трудової книжки, ОСОБА_1 , зокрема, працював у ДП "Миколаївський суднобудівний завод" ("Завод імені 61 комунара", "Ордена Леніна завод імені 61 комунара", ВО "Суднобудівний завод імені 61 комунара" та ДП "Суднобудівний завод імені 61 комунара"):

- з 29.07.1991 року по 14.05.2001 року на посаді такелажника суднового;

- з 01.02.2005 року по 03.06.2005 року на посаді стропальника;

- з 04.06.2005 по 05.08.2011 року на посаді слюсаря - монтажника суднового.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що професії такелажника та слюсаря - монтажника в спірні періоди були передбачені у всіх Списках № 2.

Як вбачається з довідки за Формою РС - право Управлінням зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 29.07.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 30.09.1996, з 01.12.1996 по 31.03.1997, з 01.05.1997 по 31.12.1998, з 01.04.1999 по 31.12.1999, з 29.09.2005 по 30.04.2006, з 01.07.2007 по 31.08.2007, з 01.11.2009 по 30.11.2009.

У свою чергу, відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.01.2000 по 14.05.2001, з 01.05.2006 по 30.06.2007, з 01.09.2007 по 31.10.2009, з 01.12.2009 по 05.08.2011, оскільки відсутні довідки про період роботи, що зараховуються до пільгового стажу, професія, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких відноситься цей період роботи, відомості про атестацію робочих місць, первинні документи за час проведення роботи.

Суд зауважує, що надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року у справі № 235/1112/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача не містить будь-яких застережень стосовно того, що він у спірні періоди працював неповний трудовий день, відповідач, всупереч вимогам ст.77 КАС України, будь-яких доказів на підтвердження цього факту суду не надав.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 не працював на підприємстві повний робочий день.

Крім того, відповідно до п.1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Так, основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17.

Суд зауважує, що під час розгляду справи не виявлено помилок, розбіжностей або неточностей у заповненні трудової книжки позивача у вказаних періодах.

Разом з тим, ненадання підприємствами - роботодавцями уточнюючих довідок не може нівелювати право позивача на пенсію, яке гарантовано Конституцією України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд зауважує, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442), та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а зазначила, що «особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Між тим наявна в матеріалах справи копія трудової книжки підтверджує характер роботи позивача у спірний період за Списком № 2, що надає право на включення спірних періодів роботи до спеціального трудового стажу.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 01.01.2000 по 14.05.2001, з 01.05.2006 по 30.06.2007, з 01.09.2007 по 31.10.2009, з 01.12.2009 по 05.08.2011.

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області № 143250019142 від 28.03.2024 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 01.01.2000 по 14.05.2001, з 01.05.2006 по 30.06.2007, з 01.09.2007 по 31.10.2009, з 01.12.2009 по 05.08.2011.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком № 2 з 14.07.2023 року, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 № 361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.

Визнаючи протиправними та скасовуючи рішення від 28.03.2024 року №143250019142, якими відмовлено у призначенні пенсії, судом на захист порушеного права позивачки зобов`язано відповідача зарахувати до стажу не зарахований період роботи, що дає право на призначення пенсії.

Оскільки до компетенції суду не належить здійснення призначення/перерахунку пенсії, а здійснюється лише контроль легальності рішень, дій або бездіяльності відповідача щодо вказаних питань, суд з метою ефективного та повного захисту прав позивачки, відповідно до частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 21.03.2024 року, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням того, що рішення про відмову в призначенні пенсії, яким позивачу також відмовлено у зарахуванні до стажу спірних періодів, винесено ГУ ПФУ в Хмельницькій області, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань саме ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, ідентифікаційний код 21318350) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення від 28.03.2024 року № 143250019142; визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області № 143250019142 від 28.03.2024 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 01.01.2000 по 14.05.2001, з 01.05.2006 по 30.06.2007, з 01.09.2007 по 31.10.2009, з 01.12.2009 по 05.08.2011.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 21.03.2024 року, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

5. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, ідентифікаційний код 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

7. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко