МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2024 р. № 400/4508/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю «ТАФ СЕРВІС», вул. Паромний спукс, 1В, м. Миколаїв, 54003, до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв, 54005, Державної податкової служби, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, провизнання протиправним та скасування рішення від 29.12.2023 року № 10284267/40181836; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 30.08.2023 року № 7,ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАФ СЕРВІС» (далі Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія) Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі Управління або відповідач 1) від 29.12.2023 № 10284267/40181836 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної Товариством податкової накладної № 7 від 30.08.2023;
зобов`язати Державну податкову службу України (далі ДПС або відповідач 2) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством податкову накладну № 7 від 30.08.2023.
На обґрунтування позовних вимог Товариство, зокрема, вказало, що воно подало до контролюючого органу належні та достатні документи, що підтверджують зазначену у податковій накладній інформацію. Тому, на думку позивача, у відповідача 1 не було законних підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації цієї податкової накладної.
У спільному відзиві (арк. 134-135) відповідачі вимоги адміністративного позову заперечили.
Позивач подав відповідь на відзив (арк. 142-145).
Правом участі в судовому засіданні представники сторін не скористалися, тому суд, згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу у письмовому провадженні.
Як встановлено судом, на підставі рахунку на оплату № 42 від 25.08.2023 (товар персик ш/м 3 150 кг, полуниця заморожена 1 260 кг, малина свіжозаморожена 1 890 кг, загальна вартість з ПДВ 408 870 грн) 30.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ІН» (далі Покупець) перерахувало позивачу суму 165 870 грн (з яких ПДВ 27 645 грн), що підтверджується платіжною інструкцією № 393.
30.08.2023 Товариство, за фактом зарахування коштів від Покупця як оплати товарів, що підлягають постачанню (підпункт «а» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України), склало податкову накладну № 7, яку надіслало для реєстрації 14.09.2023.
Контролюючий орган реєстрацію податкової накладної зупинив з причини: «… Обсяг постачання товару/послуги 0811 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій … Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної …».
Реагуючи на зупинення реєстрації податкової накладної, 20.12.2023 Товариство подало до контролюючого органу «Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинено» № 1 (далі Повідомлення 1). Кількість додатків до Повідомлення 1 27 (з урахуванням того, що воно було подано щодо двох податкових накладних).
У поясненнях (арк. 47) Товариство, зокрема, вказало, що придбає свіжі фрукти та ягоди, заморожує їх (з використанням власного та орендованого обладнання) і продає.
Факт отримання Повідомлення 1 і доданих до нього документів відповідачі не заперечили.
Відповідно до пункту 9 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок № 520 у відповідній редакції), за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих платником податку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
22.12.2023 Комісія надіслала позивачу «Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 10228773/40181836, в якому вказала про ненадання Товариством первинних документів щодо зберігання продукції, складських документів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В якості додаткової інформації контролюючий орган вказав: «платником не надано копії документів щодо наявності основних засобів (обладнання для заморозки, тощо)».
У пункті 9 Порядку № 520 вказано, що платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення контролюючого органу.
27.12.2023 Товариство подало до контролюючого органу «Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 1 (далі Повідомлення 2). Кількість додатків до Повідомлення 2 14 (з урахуванням того, що воно було подано щодо двох податкових накладних).
У поясненнях (арк. 99) Товариство, зокрема, вказало, що «… вказаний товар є продукцією власного виробництва ТОВ «ТАФ СЕРВІС», а саме підприємство на орендованих та власних потужностях викошує шокове заморожування. Так, згідно 20-опп та доданого договору оренди ТОВ «ТАФ СЕРВІС» використовує ЗАВОД та МОРОЗИЛЬНІ КАМЕРИ за адресою Україна, МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛ., ВІТОВСЬКИЙ РАЙОН, СЕЛИЩЕ СВЯТОМИКОЛАЇВКА, Україна, МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ, с.СВЯТОМИКОЛАЇВКА, вул. ЛИСЕНКО 2Б …».
Факт отримання Повідомлення 2 і доданих до нього документів відповідачі не заперечили.
Суд встановив, що договір оренди нежитлових приміщень (арк. 60-61) був доданий до Повідомлення 1, а докази подання позивачем до контролюючого органу « 20-опп» (повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою, встановленою додатком 10 до «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588) відсутні.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 520, за результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику. Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, та надсилає його платнику податку.
29.12.2023 Комісія прийняла рішення № 10284267/40181836 про відмову у реєстрації податкової накладної (далі Рішення). Підстава для відмови ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Конкретні документи у Рішенні не зазначені.
Предметом розгляду у справі є правомірність Рішення.
При прийняті рішення суд виходив з такого.
Як вказано вище, у повідомленні від 22.12.2023 Комісія зазначила про ненадання Товариством:
первинних документів щодо зберігання продукції;
складських документів;
актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки;
розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків;
копій документів щодо наявності основних засобів (обладнання для заморозки тощо).
Судом встановлено, що первинні документи щодо зберігання продукції, складські документи Товариство не надало.
Повідомлення за формою 20-ОПП також відсутнє у додатках до Повідомлення 1 та до Повідомлення 2.
Твердження контролюючого органу про ненадання розрахункових документів не відповідає дійсності.
Ненадання актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) могло бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, якби саме цими документами платник податку мав підтверджувати інформацію, зазначену у податковій накладній. Які акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) мав, на думку Комісії, подати позивач, у відзиві не зазначено. Сама по собі відсутність актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), при тому, що обов`язковість їхнього оформлення контролюючий орган не довів, на думку суду, не є належним обґрунтуванням Рішення.
Суд встановив, що позивач не надав контролюючому органу копії документів щодо наявності основних засобів (обладнання для заморозки тощо), про ненадання яких вказано у повідомленні Комісії від 22.12.2023.
Нежитловий об`єкт площею 956,6 м2 (вул. Лисенка Миколи, будинок 2Б, м. Миколаїв), з приводу оренди якого позивач 24.02.2021 уклав договір (арк. 60-61), не є об`єктом, про який вказано у поясненнях Товариства (інша адреса). У договорі оренди нежитлових приміщень йдеться про те, що «передача приміщення оформляється актом прийняття-передачі із зазначенням технічного стану приміщення, наявного обладнання, інвентарю та іншого майна, що належить ОРЕНДОДАВЦЮ і передається разом з приміщенням». Акт прийняття-передачі відсутній, інформації щодо обладнання договір не містить, відповідні об`єкти (Повідомлення за формою 20-ОПП) Товариство не декларувало.
Проте, на думку суду, відсутність відповідних документів не могла бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.
Обов`язком платника податку, відповідно до Порядку № 520, є подання документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
В абзаці першому пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України вказано, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Отже, зарахування на банківський рахунок Товариства від Покупця коштів в сумі 165 870 грн мало своїм наслідком виникнення у позивача відповідного податкового зобов`язання і зумовило складення позивачем відповідної податкової накладної.
На підтвердження зарахування коштів, про що вказано вище, позивач додав до Повідомлення 1, зокрема, рахунок та платіжну інструкцію.
У Порядку № 520 йдеться про подання платником податку до контролюючого органу документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.
Податкову накладну було складено за подією «зарахування коштів», а не за подією «відвантаження товарів», цю подію позивач підтвердив належними документами, тому, на думку суду, відповідача 1 не було підстав для відмови в реєстрації податкової накладної.
За такого, суд визнав обґрунтованими вимоги Товариства про визнання протиправним та скасування Рішення.
Розглядаючи позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як свідчить зміст Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень. Тобто дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість у цьому випадку суд не вважає повноваження відповідача 2 дискреційними, оскільки відповідач 2 не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Отже, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати ДПС зареєструвати податкову накладну.
На підставі вищенаведеного позов належить задовольнити.
Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Управління.
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАФ СЕРВІС» (вул. Паромний спукс, 1В, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код: 40181836) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код: 44104027) Державної податкової служба України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код: 43005393) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2023 № 10284267/40181836, прийняте комісією Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код: 43005393) зареєструвати подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАФ СЕРВІС» (вул. Паромний спуск, 1-В, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код: 40181836) податкову накладну від 30.08.2023 № 7 датою її подання.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаціний код: 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАФ СЕРВІС» (вул. Паромний спуск, 1В, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код: 40181836) судові витрати в розмірі 3 028 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2024 |
Оприлюднено | 19.11.2024 |
Номер документу | 123047473 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Птичкіна В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні