Рішення

від 12.11.2024 по справі 400/9859/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 р. № 400/9859/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54008, до відповідачаТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР «МЕТАЛУРГ», вул. Набережна, 64, с.Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286, простягнення заборгованості в сумі 1214761,85 грн,

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України (далі позивач) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР «МЕТАЛУРГ» (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 за період з 01.08.2024 по 30.09.2024 у сумі 1214761,85 гривні.

Підставою позову позивач вказує те, що працівникам відповідача, які були зайняті на роботах, включених до Списку № 1 і Списку № 2, призначена та виплачена пенсія на підставі виданих відповідачем довідок, що уточнює особливих характер роботи. Тому відповідач зобов`язаний сплачувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку такому працівнику пільгової пенсії, згідно з направленими Пенсійним фондом України розрахунками. Проте, за період з 01.08.2024 по 30.09.2024 відповідач не відшкодував позивачу вказані витрати на загальну суму 1214761,85 грн (?252699,10 (Список № 1) + ?962062,75 (Список № 2) = ?1214761,85).

У відзиві на позовну заяву від 29.10.2024 відповідач визнав позовні вимоги. Водночас він заявив клопотання про відстрочення виконання рішення щодо погашення заборгованості строком на 6 місяців.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

21.10.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Працівникам відповідача, які на цьому підприємстві працювали на посадах, визначених Списком № 1 і Списком № 2, позивач призначив і виплачував пільгову пенсію, зокрема за період з 01.08.2024 по 30.09.2024.

Згідно з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на посадах, визначених Списком № 1 і Списком № 2, відповідні витрати становили:

за серпень 2024 року за Списком № 1 127685,00 грн;

за вересень 2024 року за Списком № 1 125014,01 грн;

за серпень 2024 року за Списком № 2 466233,51 грн;

за вересень 2024 року за Списком № 2 495829,24 гривні.

Листами від 12.08.2024 № 1400-0504-8/67974 і від 13.08.2024 № 1400-0504-8/68334 і від 19.01.2023 № 1400-0504-8/3834 позивач надсилав відповідачу Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з серпень і вересень 2024 року.

Факти виплати відповідним особам пенсії на пільгових умовах за вказаний період також підтверджується матеріалами їх пенсійних справ.

Оскільки відповідач не відшкодував позивачу заборгованість за фактичні витрати на виплату і доставку пенсії за період з 01.08.2024 по 30.09.2024 у сумі 1214761,85 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є:

суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закон № 400/97-ВР встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 4 статті 4 Закону № 400/97-ВР для платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту «а», абзацу першого-третього пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), з врахуванням рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/20202, на пільгових умовах на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи мають право:

працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;

працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до абзаців першого і другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з пунктом 1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закон №1058-IV цей Закон чинності з 01.01.2004.

Відтак обов`язок вищезазначених суб`єктів покривати витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій діє з 01.01.2004.

Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1), ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Абзацами першим і другим пункту 6.2 розділу 6 Інструкції № 21-1 визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам (пункт 6.5 розділу 6 Інструкції № 21-1).

Відповідно до абзаців першого і другого пункту 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Абзацами сьомим-десятим пункту 8.3 розділу 8 Інструкції № 21-1 встановлено, що вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України. Якщо страхувальник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата. У разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв`язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з останнім абзацом пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 з № 40/26485, головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 64 Закону №1058-IV і підпункту 9 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486, управління здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Згідно зі статтею 23 Закону №1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Таким чином, до повноважень позивача належить стягнення не сплачених сум страхових внесків та інших платежів, а також подання відповідних позовів про їх стягнення до адміністративних судів.

Суд встановив, що відповідач зареєстрований як юридична особа та відповідно до пункту 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач призначив і виплачував пільгову пенсію, зокрема за період 01.08.2024 по 30.09.2024, працівникам відповідача, які на цьому підприємстві працював на посадах, визначених Списком № 1 і Списком № 2, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, позивач призначив і виплачував пільгову пенсію.

За період з 01.08.2024 по 30.09.2024 розмір витрат на виплату і доставку пільгових пенсій склав 1214761,85 гривні.

У зв`язку з цим позивач повідомляв відповідача про необхідність відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії з наданням відповідних розрахунків, які були ним отримані.

Проте, відповідач не відшкодував вказані суми.

Відтак, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб`єктом владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Водночас у відзиві на позовну заяву від 29.10.2024 відповідач заявив клопотання про відстрочення виконання рішення щодо погашення заборгованості строком на шість місяців. Зазначене клопотання він умотивував тим, що у нього є намір відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 і Списком № 2. Проте, у нього відсутня з об`єктивних підстав така можливість, оскільки в його головного замовника послуг ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» заблоковано Національним банком України заблокував видаткові операції. Загальна сума заборгованості контрагента перед позивачем складає станом на 29.10.2024 137356676,16 гривень.

Розглянувши клопотання про відстрочення виконання судового рішення, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Згідно з частиною другою статті 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Частиною третьою статті 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина четверта статті 378 КАС України).

Відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Суд встановив, що у листі від 22.06.2023 № МГЗ-Вих-01-23-331 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» визнає наявність у нього заборгованості перед позивачем на загальну суму 132678494,27 гривні. Однак, Національний банк України зупинив здійснення обслуговуючим банкам видаткових операцій за його рахунками (крім виплати заробітної плати та податків).

З огляду на зазначене, та у зв`язку з неподанням позивачем заперечень проти відстрочення виконання судового рішення, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для відстрочення виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду в цій справі.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297, 378 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР «МЕТАЛУРГ» (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286; код ЄДРПОУ: 32654880) задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР «МЕТАЛУРГ» (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286; код ЄДРПОУ: 32654880) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 і за Списком № 2, за період з 01.08.2024 по 30.09.2024 в сумі 1214761 (Один мільйон двісті чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят одна) гривня 85 копійок.

3. Відстрочити виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі № 400/9859/24 на шість місяців з дня набрання цим рішенням законної сили.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Повний текс рішення складено 12 листопада 2024 року