Рішення

від 11.11.2024 по справі 460/10186/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2024 року м. Рівне№460/10186/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доВідділу з питань містобудування, архітектури і цивільного захисту населення Здолбунівської міської ради про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

03.09.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до Відділу з питань містобудування, архітектури і цивільного захисту населення Здолбунівської міської ради про визнання протиправним та скасування повідомлення про відмову у наданні будівельного паспорта від 12.08.2024 реєстраційний номер ВР01:2946-9476-0906-8790 (номер повідомлення №47/01-17/24), щодо реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1 та про зобов`язання видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки за кадастром номером 5622610100:00:016:0306 щодо реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1 згідно пакету документів, поданих 06.08.2024.

Ухвалою від 06.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №460/10186/24. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у строки, визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з позовною заявою, вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ґрунтуються на тому, що відмова у видачі будівельного паспорта на забудову належної їм на праві власності земельної ділянки є протиправною, оскільки відповідачу були надані усі необхідні для цього документи. Така відмова порушує права власників земельної ділянки на забудову відповідно до цільового призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно з відзивом на позов, Відділ з питань містобудування, архітектури і цивільного захисту населення Здолбунівської міської ради позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що заяву щодо видачі будівельного паспорта було опрацьовано та встановлено невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Дослідженням письмових доказів по справі суд встановив таке.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності (46/100 та 54/100 відповідно) належить житловий будинок з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №393358805 від 03.09.2024 (а.с.32).

За технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, реєстраційний номер 44-503-2412, вказаний об`єкт нерухомого майна є одноповерховим житловим будинком, що складається з двох квартир, загальною площею 69,7 кв.м., з вхідними ганками (1,2 та 1,3 кв.м.), прибудовою (19,3 кв.м.) та погрібом (15,1 кв.м.). Також до об`єкту нерухомого майна входять: літня кухня, сарай, вбиральня, сарай, погріб, сарай, колодязь, огорожа (а.с.17-20).

На підставі рішення Здолбунівської міської ради «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачі її у власність» №1983 від 14.02.2024, земельну ділянку, площею 0,063 га, кадастровий номер 5622610100:00:016:0306 передано у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Право власності зареєстровано 28.02.2024, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2890600356226 (а.с.13).

За даними Державного земельного кадастру, земельна ділянка, площею 0,063 га, кадастровий номер 5622610100:00:016:0306 має цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.31).

Маючи намір здійснити реконструкцію житлового будинку, збільшивши його загальну площу до 189,93 кв.м., в тому числі, але не виключно за рахунок другого (мансардного) поверху, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 замовили ескіз намірів забудови (а.с.21-30).

06.08.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Відділу з питань містобудування, архітектури і цивільного захисту населення Здолбунівської міської ради із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки, загальною площею 0,063 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви додали витяги з ДРРП, копії паспортів та кодів, копію технічного паспорта, копію заяви сусіда про згоду на реконструкцію (а.с.15) та ескізу намірів забудови (а.с.8).

Відділ містобудування, архітектури і цивільного захисту населення Здолбунівської міської ради повідомленням № 47/01-17/24 від 12.08.2024 (реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ - ВР01:2946- 9476-0906-8790) відмовив у надані будівельного паспорту забудови земельної ділянки 5622610100:00:016:0306 на об`єкт будівництва «Реконструкція житлового будинку», покликаючись на п.2.4 Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011, зокрема вказуючи про «Невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.» Обґрунтування підстави відмови: «Відповідно до таблиці 15.2, пункту 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», між стінами будинків зі І, ІІ, ІІІ ступенями вогнестійкості будівель мінімальна відстань становить 8 метрів. При відсутності віконних прорізів, допускається зменшувати відстань між стінами на 20 %.» (а.с.7).

Вважаючи таку відмову протиправною позивачі звернулись в суд з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011.

Статтею 27 Закону №3038-VI передбачено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №103 від 05.07.2011 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок (пункт 1.1).

Згідно із пунктом 1.2 цього Порядку будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні (п.1.4. Порядку №103)

Відповідно до положень п.2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.3 Порядку №103 визначено, що уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.

Згідно з п.2.4 Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику, зокрема, через невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам; подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

Позивачам відмовлено у наданні будівельного паспорту позивачу з покликанням на те, що «відповідно до таблиці 15.2, пункту 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», між стінами будинків зі І, ІІ, ІІІ ступенями вогнестійкості будівель мінімальна відстань становить 8 метрів. При відсутності віконних прорізів, допускається зменшувати відстань між стінами на 20 %.». При цьому, у повідомленні не зазначено по відношенню до яких стін і яких будинків замовниками не дотримано ДБН Б.2.2-12:2019.

Таке формулювання спірного рішення позбавляє його чіткості та ясності, а відтак вказує на те, що зазначене рішення не відповідає встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вимогам обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

Порівняльний аналіз Ситуаційної схем, Топо-геодезичного плану земельної ділянки і Схеми намірів забудови не свідчить на користь того, що наміри позивачів по забудові належної їм земельної ділянки скорочують відстань між існуючим і належним їм на праві власності житловим будинком та сусіднім житловим будинком менше мінімально допустимої відстані. Що стосується відстані до господарських будівель і споруд, то інформація про вид і ступінь вогнестійкості таких споруд відсутня.

Також відповідачем не враховано ту обставину, що позивачами порушується не питання нового будівництва, а лише питання про реконструкцію існуючого житлового будинку.

Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Положеннями пункту «а» частини першої статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

За правилами частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011.

В силу вимог абзацу 2 частини другої статті 24 Закону №3038-VI, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

За приписами статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

В силу ж вимог частини першої статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У пункті 167 рішення ЄСПЛ в справі «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» проти України» зазначено, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

Відповідно до пункту 168 зазначеного рішення ЄСПЛ, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Як вказано у пункті 60 рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»: «…заборони на будівництво, безперечно, обмежували право заявників на користування своїм майном».

Суд також визнав (пункт 72 наведеного рішення), що «система, яка допускає спричинення власникам майна шкоди внаслідок тривалої дії заборон, не може існувати в державі, що керується верховенством права».

Таким чином, ненадання відповідачем для позивачів будівельного паспорту вочевидь порушує право позивачів на мирне володіння їхньою власністю.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав суду жодних належних і допустимих доказів стосовно намірів позивачів використовувати належну їм земельну ділянку не за цільовим призначенням або всупереч вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, державним будівельним нормам стандартам і правилам. Також, відповідачем не надано до суду доказів про намір позивачів здійснити забудову належної їм на праві власності земельної ділянки без дотримання встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимог, або ж державних будівельних норм і правил.

З оскаржуваного повідомлення взагалі є не зрозумілою конкретна підстава для відмови.

Таким чином відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення.

За наведеного, відмова відповідача у видачі позивачам будівельного паспорта за їх заявою 06.08.2024 є протиправною і такою, що підлягає до скасування.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи вищезазначене та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом зобов`язання відповідача видати позивачам будівельний паспорт забудови земельної ділянки, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є ефективним та забезпечить безумовне відновлення порушених прав позивачів та унеможливить подальше порушення таких прав.

За наведеного, позов підлягає до задоволення повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивачі мали сплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн, по 605,60 грн., кожний. ОСОБА_1 сплатив 605,60 грн., а ОСОБА_2 1211,20 грн. Разом з тим надлишок сплаченого судового збору повертається виключно за заявою відповідної сторони. Відповідно до цього, на користь кожного з позивачів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 605,60 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Відділу з питань містобудування, архітектури і цивільного захисту населення Здолбунівської міської ради задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення про відмову у наданні будівельного паспорта №47/01-17/24 від 12.08.2024 (реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ - ВР01:2946-9476-0906-8790).

Зобов`язати Відділ з питань містобудування, архітектури і цивільного захисту населення Здолбунівської міської ради видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будівельний паспорт забудови земельної ділянки за кадастром номером 5622610100:00:016:0306 щодо реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1 , згідно пакету документів, поданого 06.08.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу з питань містобудування, архітектури і цивільного захисту населення Здолбунівської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 605,60 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу з питань містобудування, архітектури і цивільного захисту населення Здолбунівської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 11 листопада 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Відділ з питань містобудування, архітектури і цивільного захисту населення Здолбунівської міської ради (вул. Грушевського, 14, м. Здолбунів, Рівненський р-н, Рівненська обл.,35705, ЄДРПОУ/РНОКПП 44493594)

Суддя Н.В. Друзенко