РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
13 листопада 2024 року м. Рівне№460/11974/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доДепартаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправними рішення Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради, оформлене протоколом №7110-ПТ-8-24 від 23.05.2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни; зобов`язання Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради надати ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати ОСОБА_1 посвідчення «Особа з інвалідністю внаслідок війни».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про надання йому посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. Однак протоколом 7110-ПТ-8-24 засідання комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу "Особа з інвалідністю внаслідок війни" відмовлено позивачу в наданні цього статусу, на підставі підпункту 5 пункту 16 Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Таке рішення позивач вважає протиправним та просить суд скасувати його. З підстав наведених у позові, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 10.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції, що долучені документи до заяви свідчать про те, що травма та відповідно інвалідність настала з виконанням службових обов`язків, що не є підставою для визнання позивача особою з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону. З наведених підстав, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
16.11.2023 госпітальна ВЛК травматологічного профілю НВМКЦ "ГВКГ" за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2023 №3205/лк провела огляд позивача .
За наслідками чого складено Свідоцтво про хворобу № 624-т, відповідно до пункту 12 якого: діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: наслідки закритого переломовивиху (26.04.2023) голівок обох плечових кісток та компресійного перелому Th6-Th12 хребців, лікованих консервативно у вигляді неконсолідованих зі зміщенням переломів голівок плечових кісток при значному порушенні функції; клиновидної деформації Th6-Th12 хребців 2-3 ст. з наявністю грудного горба з больовим синдромом при значному порушенні функції. Посттравматична мієлопатія на рівні Th8 з розвитком легкого нижнього парапарезу, чутливих порушень з помірним порушенням функції. "Травма, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби", "Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини".
15.01.2024 позивача на підставі наказу №16 командира військової частини НОМЕР_1 виключено зі списків особового складу частини, що підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_2 та копією відповідного наказу.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААГ №290532 від 15.03.2024 позивачу встановлено третю групу інвалідності: травма, так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1836/ДГ від 09.11.2023 сержант ОСОБА_1 26.04.2023 одержав закриті переломовивихи обох плечових кісток, компресійний перелом тіл хребців Th8, Th10-Th11 внаслідок судомного нападу невідомого походження за обставин судомного нападу невідомого походження з втратою свідомості у нього під час перебування на складі майна інженерної служби. Небойова травма при виконання службових обов`язків. На момент травмування не знаходився у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння.
Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №2237/УБД від 13.11.2023 позивач дійсно в період з 24.03.2022 по 11.06.2022, з 19.06.2022 по 03.11.2022, з 24.11.2022 по 30.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
ОСОБА_1 08.04.2024 звернувся до Департаменту соціального захисту та гідності Виконавчого комітету Вараської міської ради із заявою, у які просив видати посвідчення «Особа з інвалідністю внаслідок війни». До заяви долучив: копію паспорта; документ про безпосередню участь в захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України; довідка МСЕК про групу та причину інвалідності; рішення ВЛК.
Відповідач, протоколом №7110-ПТ-8-24 засідання комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу «Особа з інвалідністю внаслідок війни», «Член сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України», «Ветеран праці», з розгляду спірних питань від 23.05.2024 відмовив позивачу у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі підпункту 5 пункту 16 Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичні операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №685 (зі змінами) та рекомендував позивачу звернутись до ЦВЛК щодо перегляду причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).
Не погоджуючись із відмовою у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни, учасників бойових дій як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Відповідно до статті 1 наведеного вище Закону цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.
Згідно із ст. 4 Закону України №3551-XII, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Статтею 7 Закону України №3551-XII визначено осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Відповідно до п.11 ст.7 Закону, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:
військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Тобто, обов`язковими умовами набуття статусу «особи з інвалідністю внаслідок війни» відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є набуття інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до частин 3, 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби.
Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на категорії, серед яких є: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Статтею 24 Закону № 2232-XII визначено початок, призупинення і закінчення проходження військової служби, а також час та місце виконання обов`язків військової служби (у редакції, чинній на час проходження позивачем військової служби).
Відповідно до частин 1, 2 вказаної статті початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних; 4) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Водночас, згідно із частиною 3 статті 24 Закону № 2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;
5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що поняття «проходження військової служби» включає весь період перебування військовослужбовця на військовій службі з дня зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) по день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, тобто є ширшим за поняття «виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків)», яке, в свою чергу, включає лише проміжок часу безпосереднього несення військової служби та виконання відповідних обов`язків.
Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначається Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (далі - Положення № 302) передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Згідно з п.7 Положення № 302 «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім`ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Відповідно до п.10 Положення № 302 «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» визначено порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями.
Причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).
Відповідно до п.26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
Причинами інвалідності є:
- загальне захворювання;
- інвалідність з дитинства;
- нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я);
- професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, захворювання:
- одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час;
- одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди;
- одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій та Луганській областях; під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання;
- одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянських і Другої світової воєн та в повоєнний період;
- пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав;
- пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
- одержані внаслідок політичних репресій;
- пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;
- одержані під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (у Революції Гідності);
поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення;
захворювання:
- отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;
- пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.
При цьому, відповідно до п.21.5 п.21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення № 402) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.
в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.
г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
Із системного аналізу наведених положень слідує, що причинний зв`язок встановлення інвалідності з формулюванням «захворювання під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків)», «захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» та причинний зв`язок встановлення інвалідності з формулюванням «ТРАВМА, ТАК, ПОВ`ЯЗАНА З ВИКОНАННЯМ ОБОВ`ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ» є відмінними підставами для встановлення відповідної групи інвалідності та не підлягають ототожненню між собою.
Як вбачається з доданих до матеріалів справи доказів, відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №2237/УБД від 13.11.2023 позивач дійсно в період з 24.03.2022 по 11.06.2022, з 19.06.2022 по 03.11.2022, з 24.11.2022 по 30.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 09.11.2023 №1836/1, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_1 26.04.2023 одержав закриті переломовивихи обох плечових кісток, компресійний перелом тіл хребців Th8, Th10-Th11 внаслідок судомного нападу невідомого походження за обставин судомного нападу невідомого походження з втратою свідомості у нього під час перебування на складі майна інженерної служби. Небойова травма при виконання службових обов`язків. На момент травмування не знаходився у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння.
Свідоцтво про хворобу № 624-т також засвідчує, що діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: наслідки закритого переломовивиху (26.04.2023) голівок обох плечових кісток та компресійного перелому Th6-Th12 хребців, лікованих консервативно у вигляді неконсолідованих зі зміщенням переломів голівок плечових кісток при значному порушенні функції; клиновидної деформації Th6-Th12 хребців 2-3 ст. з наявністю грудного горба з больовим синдромом при значному порушенні функції. Посттравматична мієлопатія на рівні Th8 з розвитком легкого нижнього парапарезу, чутливих порушень з помірним порушенням функції. "Травма, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби", "Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини".
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААГ №290532 від 15.03.2024 позивачу встановлено третю групу інвалідності: травма, так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.
Суд враховує, що інвалідність позивача не встановлена внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Подані позивачем документи підтверджують те, що він проходив військову службу та отримав травму, проте документи не містять відповідного формулювання, яке підтверджувало б причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, травми чи каліцтва, пов`язаних із захистом Батьківщини або під час безпосереднього виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків) в районах проведення відповідних операцій чи заходів, та надавало б право для встановлення статусу «особи з інвалідністю внаслідок війни».
Таким чином, позивач не належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до положень статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки ІІІ група інвалідності з 05.03.2024 йому встановлена внаслідок травми, так, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що має вирішальне значення при розгляду даної справи.
З огляду на наведене, відповідачем правомірно відмовлено позивачу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
В межах спірних правовідносин суд також зауважує, що Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 вересня 2019 року у справі №824/32/19-а зазначив: «… для надання особі статусу інваліда війни у відповідності до вимог наведених норм необхідним є існування наступних умов - отримання військовослужбовцем інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що були одержані під час захисту Батьківщини та/або виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті, а також з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.».
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №1140/2362/18 вказав, що визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до «інвалідів війни», є те, що такі особи безпосередньо брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, врахувавши вказані вище норми законодавства, висновки Верховного суду та обставини справи, а саме, що інвалідність позивача настала внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов`язків під час військової служби, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до ст.7 Закону №3551-XII.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідач приймаючи оскаржуване рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцією та законами України, і не порушив права та інтереси позивача у справі. Тому рішення, оформлене протоколом №7110-ПТ-8-24 від 23.05.2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, відповідає встановленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.
Враховуючи установлені обставини у справі, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.
Зважаючи на результати вирішеного спору, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 13 листопада 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради (майдан Незалежності, буд. 1,м. Вараш,Вараський р-н, Рівненська обл.,34403, ЄДРПОУ/РНОКПП 44383982)
Суддя Д.П. Зозуля
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2024 |
Оприлюднено | 19.11.2024 |
Номер документу | 123048676 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них осіб з інвалідністю |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Д.П. Зозуля
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні