Рішення

від 11.11.2024 по справі 480/5076/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року Справа № 480/5076/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/5076/24 за позовом Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації до Сумського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів №19 Сумської міської ради про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Окружної прокуратури міста Суми Ковтун Олександр Миколайович в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів №19 Сумської міської ради (вул. Івана Харитоненка, 3, м. Суми, 40022), про зобов`язання вчинити дії, і просить зобов`язати Сумський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №19 Сумської міської ради укласти з Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації, охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - «Школа №19», розташований за адресою: м. Суми, вул. Івана Харитоненка, буд. 3, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Позовні вимоги умотивовані тим, що на території Сумської міської ради знаходиться об`єкт культурної спадщини місцевого значення - «Школа №19», що розташований за адресою: вул. Івана Харитоненка, 3, м. Суми, власником якого є відповідач. При цьому, обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від нього повинна виходити ініціатива щодо укладення охоронного договору. Однак, відповідач дотепер не виконує свого обов`язку з укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини «Школа №19», з органом охорони культурної спадщини.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримано представником відповідача 21.06.2024, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.29), однак, відзиву на позовну заяву до суду у встановлений в ухвалі строк надано не було.

Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на території Сумської міської ради за адресою: вул. Івана Харитоненка, 3, м. Суми, знаходиться об`єкт культурної спадщини місцевого значення - "Школа №19".

Відповідно до наказу Міністерства культури, молоді та спорту України від 10.02.2020 №630 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомості пам`яток України" вказаний об`єкт взято під охорону, присвоєний охоронний №2817-См.

Відповідно до інформаці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України користувачем будівлі по вулиці Івана Харитоненка, 3 в м. Суми є Сумський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів №19 Сумської міської ради.

Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації направлялися до Сумського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів №19 Сумської міської ради листи про вжиття заходів щодо укладення охоронних договорів на будівлі, які мають статус пам`ятки архітектури і містобудування національного та місцевого значення, в т.ч. на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - "Школа №19, у відповідь на які листом від 16.04.2024 №01-20/80 Адміністрація Сумського ЗЗСО № 19 CMP повідомила про згоду щодо пропозиції укладання охоронного договору, але за умови фінансування. Зазначено, що закладом освіти надісланий лист до Сумської міської ради щодо виділення коштів для підготовки пакету документів для укладання охоронного договору. (а.с.16).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, що в даному випадку склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно частин 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2020 N1805-III (далі - Закон України "Про охорону культурної спадщини") власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час прийняття постанови від 28.12.2019 справа №806/1536/18 сформував правову позицію, відповідно до якої охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.

Отже, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини", є адміністративним договором.

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок) охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована. Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Тобто, як вбачається з зазначених вище норм охоронний договір укладається щодо всіх пам`яток культурної спадщини, незалежно від того до якої категорії вони відносяться (категорії національного значення чи місцевого значення). Порядком лише передбачено особливості укладення таких договорів, якщо пам`ятка належить до категорії пам`яток національного значення (зокрема, п.п.3,4 Порядку).

Пунктом 5 Порядку № 1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Таким чином, із аналізу положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку слідує, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи. Тобто, обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, і саме власник повинен бути його ініціатором.

Частиною 5 ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно із пп.6 ч.1 ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить серед іншого забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.

Відповідно до ст.ст.2,13,16 Закону України Про місцеві державні адміністрації від 09.04.1999 №586-ХІV місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, програм утвердження української національної та громадянської ідентичності, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку (п.3 ч.1 ст.2). До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань культури та здійснюють на відповідних територіях державний контроль за охороною пам`яток історії та культури, додержання законодавства з цих питань (п.6 ст.13, п.п.4,9 ст.16).

При цьому, відповідно до п.п.37 п.5 Положення про Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 22.11.2021 №727-ОД (http://www.arhitektura.sm.gov.ua/images/docs/Poloshenny/727_21.pdf), Управління укладає охоронні договори на пам`ятки архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтні та науки і техніки.

Як встановлено судом, згідно наказу Міністерства культури, молоді та спорту України від 10.02.2020 №630 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомості пам`яток України" об`єкт "Школа №19" було занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення (сторінка 14 додатку до наказу) з охоронним номером 2817-См.

Таким чином, враховуючи системний аналіз вказаних вище норм, саме на відповідача, як користувача об`єкта культурної спадщини покладено обов`язок щодо вчинення дій по укладенню охоронного договору з органом охорони культурної спадщини, у даному випадку з Сумський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів №19 Сумської міської ради, якому делеговані такі повноваження.

Проте, всупереч прямим приписам Закону України Про охорону культурної спадщини відповідач не виконав свого обов`язку з укладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини на вказаний вище об`єкт "Школа №19", чим допустив протиправну бездіяльність. Доказів на спростування зазначеного суду не надано.

Крім того, на адресу відповідача неодноразово надсилались листи Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації про необхідність вчинення дій щодо укладення охоронного договору, однак, доказів на вчинення таких дій відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації до Сумського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів №19 Сумської міської ради про зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Зобов`язати Сумський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №19 Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 21116391) укласти з Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації, охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - «Школа №19», розташований за адресою: м. Суми, вул. Івана Харитоненка, буд. 3, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька