Рішення

від 11.11.2024 по справі 500/4663/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/4663/24

11 листопада 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕШ ОРГАНІК КОФІ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРЕШ ОРГАНІК КОФІ" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000008/1 від 26.01.2024.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.01.2024 декларантом ТОВ "ФРЕШ ОРГАНІК КОФІ" через повноваженого представника подано митну декларацію 24UA403020001162U5. До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, а також картки відмови уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані всі необхідні документи. Декларантом також подано декларацію митної вартості, відповідно до якої митна вартість визначена із застосуванням основною методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

26.01.2024 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000008/1 та визначено митну вартість Товару за резервним методом на рівні 2,68 Доларів США/кг.

Позивач зазначає, що для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів позивачем додані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які підтверджують заявлену митну вартість.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складової митної вартості товарів.

Тому прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000008/1 від 26.01.2024 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 31.07.2024 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з тим, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме позивачем (його представником) до позовної заяви додані документи, викладені іноземною мовою без перекладу українською мовою.

Позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачу у цей строк необхідно було подати до суду офіційний переклад українською мовою наданих позивачем письмових доказів, викладених іноземною мовою (з копіями для відповідача).

Ухвалою суду від 22.08.2024 заяву представника позивача про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви задоволено.

Продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "ФРЕШ ОРГАНІК КОФІ" строк для усунення недоліків позовної заяви до 29.08.2024 (включно).

Ухвалою суду від 09.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача на адресу суду 19.09.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову повністю. Мотивував тим, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією №24UA403020001162U5 від 24.01.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено наступне:

1. оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.09.2023 №IM/02-23 на умовах поставки FOB Conakry.

Під час здійснення митного контролю митницею встановлено невідповідності щодо витрат включених у ціну товару, зокрема, згідно із умовами п. 2.2 договору від 01.09.2023 № IM/02-23 в ціну товару включена вартість тари, упаковки та маркування.

Проте, умови поставки FOB передбачають, що витрати за експортні митні процедури, транспорт, розвантаження і завантаження товарів на судно лягають на продавця;

2. як вбачається із товаросупровідних документів, наданих до митного оформлення, товар переміщувався морським видом транспорту із порту відправлення Conarky (Гвінея) до порту призначення GDANSK (Польща) на умовах поставки FOB.

Однак, в довідці про транспортні витрати від 29.11.2023 №21652 вказано інформацію стосовно переміщення товару з порту Conakty Republigue de nuinee до порту Cdynia Poland.

Зокрема, в довідці вказано: вантаж прибув з порту Conakry Republiguer de Guinee до порту Gdynia у контейнері: MSKU3981702;

3. в заявці від 27.06.2023 №21652 зазначено порт розвантаження Gdynia, Poland.

Проте, в коносаменті від 10.09.2023 №230145657 та сертифікаті якості від 10.09.2023 №826MC/ONCQ/AGUIPEX/2023 вказано порт призначення вантажу GDANSK;

4. із товаросупровідних документів вбачається, що із порту призначення до митного кордону України, задекларований товар переміщувався залізничним видом транспорту перевізником "PKP CARGO CONNECT Sp. z. o. o.".

Однак, декларантом до митного оформлення не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника;

5. у наданій до митного оформлення специфікації №1 від 01.09.2023 не вказані умови поставки.

Таким чином, у поданих до митного оформлення разом із митною декларацією документах наявні розбіжності та невідповідності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів.

Вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

Ухвалою суду від 23.09.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача від 19.09.2024 про розгляд справи №500/4663/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕШ ОРГАНІК КОФІ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №UA403020/2024/000008/1 від 26.01.2024 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконання зовнішньоекономічного контракту №IM/02-23 від 01.09.2023, укладеного між компанією "AGENCE BALYA INTERNATIONAL SARL" (Гвінея) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРЕШ ОРГАНІК КОФІ" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №01 від 11.09.2023, позивачем на митну територію України ввезено товар "Кава не смажена...".

24.01.2024 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА №24UA403020001162U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: "Кава не смажена, зелена з кофеїном в зернах для промислової переробки: GUINEA SCREEN 16 ROBUSTA (Робуста) - 321 мішок (18819 кг). Торговельна марка: нема даних. Виробник: AGENCE BALYA INTERNATIONAL SARL. Країна виробництва: Гвінея-GN. Місць: 321 мішок.".

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в графи 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- сертифікат якості №817/ONCQ/AGUIPEX/2023 від 10.09.2023;

- пакувальний лист №4 від 11.09.2023;

- пакувальний лист №4-1 від 18.01.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) №01 від 11.09.2023;

- коносамент №MAEU230145657 від 10.09.2023;

- накладна УМВС №006569 від 06.11.2023;

- фітосанітарний сертифікат №896 від 10.09.2023;

- сертифікат про походження товару №826 MC/ONCQ/AGUIPEX/2023 від 10.09.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №166 від 29.11.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація №1 від 01.09.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №IM/02-23 від 01.09.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №24/03-21-2 від 24.03.2021;

- договір (контракт) про перевезення №TEO-043888444 від 08.05.2023;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10983678 від 22.01.2024;

- інші некласифіковані документи - лист № б/н від 18.01.2024;

- копія митної декларації країни відправлення №2023 0062 від 11.09.2023.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю:

"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";

"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";

"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів";

"115-7 Перевірка з метою виявлення товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності відповідно до розділу XIV Митного кодексу України".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

"За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил (№000790/UA209000/2023 від 26.06.2023 (ст. 485 МК України)). Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.

Індикатор 3.3.4 Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Товар №:1-0901110010. В електронному інвойсі відсутня інформація щодо торговельної марки товару. При цьому товар за відповідним кодом згідно з УКТ ЗЕД наявний у Митному реєстрі ОПІВ. Розглянути питання щодо здійснення заходів, передбачених Порядком застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами, затвердженого наказом Мінфіну від 09.06.2020 № 281 (в тому числі щодо необхідності проведення митного огляду)".

Уповноваженій особі декларанта було направлено електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів наступного змісту:

"Початок консультації з митним органом.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, прошу Вас надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.".

"Додатково до повідомлення щодо надання документів що підтверджують митну вартість прошу надати відповідно до частини 3 статті 53 МК України: -каталоги, - прайс листи виробника товару, - виписку з бухгалтерської документації.".

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано: прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.09.2023; висновок ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" №111/514 від 07.12.2023; розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 11.09.2023; заявку на перевезення №21652 від 27.06.2023.

Листом від 25.01.2024 №16 декларант повідомив митницю про те, що на даний момент будь які інші документи відсутні та подаватись не будуть.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000008/1 від 26.01.2024, у гр. 33 якого зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; каталоги; виписку з бухгалтерської документації; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.09.2023 №IM/02-23 на умовах поставки FOB Conakry. Встановлено невідповідності щодо витрат включених у ціну товару: згідно з п. 2.2 договору від 01.09.2023 №IM/02-23 в ціну товару включена вартість тари, упаковки та маркування. Умови FOB передбачають, що витрати за експортні митні процедури, транспорт, розвантаження і завантаження товарів на судно лягають на продавця. Товар переміщувався морським видом транспорту із порту відправлення Conarky (Гвінея) до порту призначення GDANSK (Польща) на умовах поставки FOB. Однак в довідці про транспортні витрати від 29.11.2023 №21652 вказано інформацію стосовно переміщення з порту Conakty Republigue de nuinee до порту Cdynia Poland. Так, в довідці вказано: вантаж прибув з порту Conakry Republiguer de Guinee до порту Gdynia у контейнері: MSKU3981702. В заявці від 27.06.2023 №21652 зазначено порт розвантаження Gdynia, Poland. Однак, в коносаменті від 10.09.2023 №230145657 та сертифікаті якості від 10.09.2023 №826MC/ONCQ/AGUIPEX/2023 вказано порт призначення вантажу GDANSK. Крім того, із порту призначення до митного кордону України, задекларований товар переміщувався залізничним видом транспорту перевізником "PKP CARGO CONNECT Sp. z. o. o.", однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника. В наданій специфікація №1 від 01.09.2023 не вказані умови поставки. В наданому розрахунку ціни (калькуляції) № б/н від 11.09.2023 не вказано вартість сировини (кави). Наданий прас-лист від 01.09.2023 № б/н адресовано виключно ТОВ "ФРЕШ ОРГАНІК КОФІ" і містить інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки FOB Conakry та не містить терміну дії, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прас-листом для необмеженого кола покупців. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості заявлених товарів зі схожими технічними характеристиками, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах (www.alibaba.com, made-in-china.com,) є вищою за заявлену декларантом. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за ЕМД від 20.05.2023 №UA305160/2023/016620 на рівні 2,6800 дол. США/кг.".

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Так, засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу наведених положень слідує, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за умови наявності хоча б однієї з підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Частиною третьою статті 57 МК України встановлено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Так, на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору уповноваженою особою позивача надано пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 МК України:

на виконання пункту 1 цієї норми подано декларацію митної вартості з вказівкою на документи, що підтверджують заявлену митну вартість (графа 44 декларації митної вартості);

на виконання пункту 2 - зовнішньоекономічний договір (контракт) №IM/02-23 від 01.09.2023 з додатком специфікацією №1 від 01.09.2023, у якій сторони вказали загальну кількість та суму партії товару зеленої кави GUINEA скрін 16 (Робуста) в узгодженій кількості за ціною 1,25 США/кг;

на виконання пункту 3 - рахунок-фактура (інвойс) №01 від 11.09.2023;

на виконання пункту 4 - банківський платіжний документ, що стосується оплати товару, не надавався, бо строк сплати не настав. Так, за умовами пункту 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) №IM/02-23 від 01.09.2023 платежі здійснюються покупцем шляхом оплати вартості поставленого товару протягом 180 днів з моменту поставки, на підставі підписаних сторонами Специфікації та виставленого рахунку-фактури (інвойсу);

на виконання пункту 5 - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: пакувальний лист №4 від 11.09.2023; пакувальний лист №4-1 від 18.01.2024; лист виробника AGENCE BALYA INTERNATIONAL SARL з відомостями про партію товару: кількість, ціну за кг, загальну вартість. При цьому, умови контракту №IM/02-23 від 01.09.2023 передбачають що продавець товару одночасно витупає вантажовідправником по контракту (пункт 3.4 контракту), з огляду на що більшість документів, що підтверджували митну вартість надані саме вантажовідправником - виробником товару. Вантажовідправником кави GUINEA скрін 16 (Робуста) є AGENCE BALYA INTERNATIONAL SARL (виробник товару), про що сторонами було домовлено при підписанні контракту;

на виконання пункту 6 - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №166 від29.11.2023 та договір (контракт) про перевезення №TEO-043888444 від 08.05.2023, довідка №21652 від 29.11.2023;

на виконання пункту 7 - ліцензія на імпорт товару не подавалась, оскільки товар не підлягає ліцензуванню;

на виконання пункту 8 - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування не подавались, оскільки страхування товару не здійснювалось.

Крім того, як встановлено судом, разом з митною декларацією додатково були надані і інші документи, що стосуються товару: сертифікат якості, фітосанітарний сертифікат, сертифікат про походження товару, а також (суд наголошує) надано копії митної декларації країни відправлення.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням суд зазначає, що воно містить загальні фрази цитування положень МК України, як-от, "митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару". Таке обґрунтування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості з покликанням на типові формулювання з нормативних актів та загальні фрази на підтвердження сумнівів митного органу щодо заявленої митної вартості товару, не може вважатися достатнім і правомірним за своєю суттю.

Стосовно інших обставин і розбіжностей на, які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, то суд встановив таке.

В оскарженому рішенні відповідач вказав у недоліку неналежне підтвердження транспортних витрат. Дослідивши надані стороною позивача докази у спростування покликань відповідача, суд зазначає таке.

Так, доказами у межах спірних правовідносин транспортних витрат є: рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №166 від 29.11.2023 та договір (контракт) про перевезення №TEO-043888444 від 08.05.2023, довідка №21652 від 29.11.2023.

Вказані документи дають можливість прослідкувати рух імпортованого товару за напрямками з пункту навантаження Конакрі (Гвінея) до пункту розвантаження Гданськ (Польща), далі з порту м. Гданськ до Тернопільської області (Україна) (залізничним транспортом).

Відповідно до пункту 1.1 договору №ТЕО-О43888444 від 08.05.2023, укладеного між позивачем (замовник) та ТОВ "АФ-Групп Україна" (експедитор), клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за винагороду і за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (TEO), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів у міжнародному сполученні та по території України, а також надавати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту за погодженням Сторін. Пунктом 1.3 договору визначено, що під кожне конкретне перевезення клієнт та експедитор підписують заявку, в якій обмовляється найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), плановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про відправника вантажу і вантажоодержувача і іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО.

Пунктом 4.3 передбачено, що клієнт оплачує послугу з перевезення вантажу, супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (завантаження і/або розвантаження вантажу, агентський збір, тощо), на підставі виставленого рахунку по факту прибуття вантажу до місця призначення (розвантаження). Рахунок Експедитора, надісланий за допомогою електронних засобів зв`язку, вважається належним чином отриманий Клієнтом і приймається для оплати).

Відповідно до довідки про транспортні витрати №21652 від 29.11.2023, яка була пред`явлена до митного оформлення, вартість перевезення по маршруту Конакрі до Тернопільської області становить 175689,00 грн. компенсація вартості послуг ТЕО, виконаних нерезидентом за межами України становить 169589,00 грн.

Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Частиною одинадцятою вказаної статті визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

Позивачем відповідно до вимог статті 58 МК України до ціни товару було додано витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та плата експедитору.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

З огляду на це суд зазначає, що видана експедитором ТОВ "АФ-Групп Україна" довідка про транспортні витрати разом з договором на надання транспортно-експедиторського обслуговування, є допустимими та достатніми доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

При цьому, щодо ненадання митному органу доказів розрахунку (калькуляції) ціни за основним договором суд оцінює критично, позаяк надання такого розрахунку не може вплинути на не підтвердження вартості товару за основним договором.

Ще одна обставина, на яку вказує відповідач, у підставах неприйняття митної вартості товарів за ціною договору, стосується того, що поданий до митного оформлення прайс-лист адресований виключно ТОВ "ФРЕШ ОРГАНІК КОФІ", а тому не є прайс-листом для необмеженого кола покупців.

З цього приводу суд зауважує, що прейскурант (прайс-лист) є одним з допоміжних (додаткових) документів, який митний орган може витребувати у декларанта відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Зазвичай прейскуранти (прайс-листи) виробника товару містять пропозицію продавця, адресовану необмеженому колу покупців, з відомостями, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми.

Враховуючи те, що інформація, яка міститься у прайс-листі від 01.09.2023, відповідає іншим документам, які надавалися позивачем до митного оформлення з урахуванням націнки посередника, то це дає підстави вважати, що ціни, вказані у прайс-листі продавця є актуальними на час здійснення замовлення покупцем щодо поставки партії оцінюваного товару.

Також суд зазначає висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.10.2020 у справі №810/690/17 про те, що митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа як на підставу для коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося від цього ж суб`єкта ЗЕД, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості. Такі висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові №815/2552/16 від 15.02.2023.

Щодо спрацювання індикаторів ризиків при митному оформленні товару, ввезеного позивачем, то суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2022 у справі №815/2162/17, в якій касаційний суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі №810/3295/17, від 23.11.2022 у справі №810/2547/17).

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю ідентичних товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або, що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваного рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті частини другої статті 2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000008/1 від 26.01.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕШ ОРГАНІК КОФІ" судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім грн) 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено і підписано 11 листопада 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРЕШ ОРГАНІК КОФІ" (місцезнаходження: просп. Злуки, 41, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46024 код ЄДРПОУ: 43888444);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддяМартиць О.І.