Рішення

від 11.11.2024 по справі 520/3735/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 листопада 2024 року № 520/3735/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (шосе Григорівське, буд.88,м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ32565288) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд.16-Б,м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ44017626) про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківська митниця, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000399/2 від 29.08.2023р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що заперечує проти заявленого позову, вважає його безпідставним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000399/2 від 29.08.2023р. винесене на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для його скасування відсутні. При цьому, відповідачем зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених товарів не підтверджується поданими документами, а за результатами аналізу задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями Держмитслужби раніше.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

В серпні 2023 року Приватним акціонерним товариством «Новий Стиль», на територію України ввезений товар: конструкційні частини меблів (коліщата, опора), країна виробництва: Чехія. Імпорт товару здійснювався на підставі Контракту № 23-Rollyx від 10.01.2023 р., надалі - Контракт, та додатків до нього, інших товаросупровідних документів, документів на перевезення.

Умовами Контракту, в якому Позивач є Покупцем, а Продавцем - компанія ROLLYX s.r.o., Чехія, визначено:

- продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у цьому Контракті, (п. 1.1. Контракту);

- продавець поставляє Покупцю Товар на наступних умовах: FCA Люстенице, за адресою вул. Зелена, 422 (п. 3.1. Контракту);

- умова оплати товару - відстрочення платежу (п. 5.2. Контракту).

Комерційним інвойсом №2230676 від 23.08.2023, визначені асортимент, ціни, інші умови поставки товару.

Товар ввезений окремою партією, для митного оформлення позивачем 29.08.2023 складена окрема митна декларація, з визначенням митної вартості товару за ціною договору (контракту).

На підтвердження митної вартості товару позивачем подані документи, в тому числі обов`язкові документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України: митна декларація № 23UA807200011174U6; контракт № 23-Rollyx від 10.01.2023; комерційний інвойс на товар №2230676 від 23.08.2023 з перекладом; договір на перевезення № 02052022 від 02.05.2022р., п. 4.2. передбачено відстрочення оплати; CMR A 111215; рахунок на оплату вартості перевезення № 230 від 23.08.2023; довідка про транспортні витрати № 23/08/23 від 23.08.2023; заявка на перевезення; прейскурант (прайс-лист) виробника товару; пакувальний лист; копія експортної декларації країни відправлення № 23CZ6100002541EVА0 від 23.08.2023; довідка про відсутність страхування; довідка про відсутність взаємозалежності.

Під час контролю митної вартості товару за МД № 23UA807200011174U6 відповідачем оформлений запит (електронне повідомлення декларанту) № 25326 від 29.08.2023. В якому митним органом запропоновано надати (за наявності) додаткові документи за ч. З ст. 53 МК України, а також відомості, що підтверджують відсутність обмежень за ст. 58 МК України.

Позивач у відповідь на запит надав лист № 29/08/2023-1 від 29.08.2023 р. з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації та документів з поставки товару, в цьому листі зазначили про надання документів в рамках статті 53 Митного кодексу України, та гарантували, що на Товар зазначений у митній декларації № UA 23UA807200011174U6 відсутнє: 1) обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, без винятку, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи.

Відносно надання додаткових документів зазначено, що: - з моменту надання виробником-експортером прайс-листа від 28.06.2023 р. фактурна вартість окремих позицій товару не зменшилася; - ніяких комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) підприємству не надавалося; - рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору не має, тому що не має таких послуг; - виписку з бухгалтерської документації - відповідно до п.5.2. вищезазначеного зовнішньоекономічного контракту надається відстрочка 95 днів з моменту поставки товару; - жодних ліцензійних чи авторських договорів покупця, що стосуються оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів не існує; - прайс-лист виробника-експортера від 28.06.2023 р. наданий разом з ЕМД; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - будуть надані додатково.

У листі позивач повідомив, що ним надано всі наявні на дату розмитнення документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару. У зв`язку з чим просив дозволити митне оформлення вантажу відповідно до вимог статті 55 МК України, прийняти рішення про визначення митної вартості.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000399/2 від 29.08.2023 р., за яким митну вартість товару збільшено. Також, на підставі прийнятого рішення про коригування Відповідачем оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, номер картки № UA 807200/2023/000482.

В оскаржуваному рішенні, зазначено, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України:

- невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:

- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;- контракт №23-Rollух від 10.01.2023 р. не засвідчений підписом Продавця (особи, уповноваженої на укладання контракту), що не відповідає вимогам ст. 207 Цивільного кодексу України Вимоги до письмової форми правочину; - прайс-лист виробника не містить терміну дії; заявка на транспортування від 22.08.2023 р. №230 не заповнена Перевізником, що суперечить вимогам п. 2.3. Договору на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом 02052022 від 02.05.2022р.; - відсутній акт виконаних робіт, передбачений умовами п. 3.2.9. Договору на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом 02052022 від 02.05.2022р.

З метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю позивач оформив товар за ціною, визначеною митним органом, оформивши 29.08.2023 МД №23UA807200011199U0, за якою випустив товар у вільний обіг за ст.55 Митного кодексу України під гарантію в строк до 27.11.2023.

Позивач у порядку п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України звернувся до відповідача з листом № 08.09.2023/3 від 08.09.2023 р. про надання письмової інформації про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана за 1-м методом, про надання інформації, у яких саме документах міститься недостовірність, розбіжності або не містяться відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, з переліком таких документів; а також надати копію митної декларації, що була використана як джерело для коригування.

В листі також надані пояснення щодо недоліків, зазначених у рішенні про коригування:

Щодо наявності рішень про визначення митної, то самі по собі рішення про коригування вартості не свідчать про те що вони не були оскаржені і скасовані в адміністративному або судовому порядку.

Щодо відсутності в Контракті з постачальником його підпису та печатки, зазначено, що в розділі 15 контракту міститься підпис директора та печатка постачальника.

Щодо твердження, що заявка не заповнена перевізником зазначено, що п. 2.3. договору передбачено наступний порядок підтвердження заявки шляхом її підписання та проставлення в заявці номера автомобіля та причепа. Як вбачається із Заявки, що була надана разом із митною декларацією, ці відомості Заявки заповнені.

Щодо відсутності Акту виконаних робіт від перевізника, то, хоча в п. 3.2.9 Договору і передбачено надання цього документу, але після надання послуг і не уточнений строк надання цих документів, а на момент оформлення митної деклараціїще не завершено перевезення, вантаж не доставлений до пункту доставки, бо автомобіль ще стоїть на терміналі.

Щодо прайс - листа. AT «Новий стиль» подано прайс-лист в тому вигляді, в якому він був отриманий від постачальника товару, це - документ імпортера, він наданий в формі, яка їм використовується у його господарській діяльності.

На лист - запит № 08.09.2023/3 від 08.09.2023 р. Харківська митниця надала письмову інформацію в порядку ст. 54 МКУ, лист № 7.14-3/15-02/13/5165 від 14.09.2023, в якому на усі поставлені AT «Новий стиль» перелічила всі ті ж недоліки, що і в рішенні про коригування. Стосовно запитаної інформації про митну декларацію, яка слугувала джерелом для коригування вартості товару: митний орган запропонував звернутися до інших митних органів.

23.10.2023 AT «Новий стиль» до митниці поданий лист № 19.10.2023/10 від 19.10.2023, оформлений в порядку частини 8 ст. 55 МК України, за умовами якої протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. В цьому листі позивач із посиланням на частину 9 ст. 55 МК України просив врахувати додаткові документи та пояснення, винести письмове рішення щодо визначення заявленої митної вартості товарів за поданою первинною МД, скасувати відповідне рішення про коригування митної вартості товарів.

З листом № 19.10.2023/10 відповідачу надані такі документи на підтвердження вартості транспортування партії товару: Акт надання послуг № 230 від 30.08.2023, CMR А №111215 з відміткою про одержання вантажу, платіжна інструкція № 6956 від 01.09.2023, заявка на перевезення від 22.08.2023, Звіт про оцінку майна № 08/11/2022/03 від 08.11.2022 р. суб`єкта оціночної діяльності РТВП «Гранід» у формі ТОВ, Специфікація № 5 від 09.08.2023, Інвойс № 2230676 , Контракт №23-Rollyx від 10.01.2023 р. Оскільки на дату подання до митниці додаткових документів за ст. 55 МКУ платіж за товар ще не був здійснений, відповідний платіжний документ про оплату був відсутній.

Розглянувши подані позивачем інформацію та документи, відповідач проінформував (лист №7.4-2/15-02/13/5970 від 25.10.2023), що подані додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої митної вартості оцінюваних товарів, в зв`язку з чим не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого рішення про коригування митної вартості товару. До Позивача доведено право оскаржити рішення про коригування митної вартості товару до митного органу вищого рівня або до суду.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість за першим методом (за ціною договору).

Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.

Частинами 1, 2, 3, 4 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами 5, 6, 7 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 8 статті 57 МК України передбачено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно з частинами 3, 4 статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.

Відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару не визнав митну вартість, заявлену декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту), та прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів, визначивши митну вартість відповідно до статті 64 МК України за другорядним (резервним) методом.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.

Проте, відповідач не довів наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема непідтверджена позивачем документально відомості про митну вартість товару, а також не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.

Також, відповідач не виконав обов`язку щодо доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 МК України.

Отже, резервний метод визначення митної вартості застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.

Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, підставою для їх прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості.

На підтвердження митної вартості товарів позивачем відповідачу надано необхідні документи.

Підсумовуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідач приймаючи спірне Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000399/2 від 29.08.2023р. не врахував всіх обставин, що мають значення для його прийняття, отже рішення є необґрунтованим, в зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (шосе Григорівське, буд.88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ32565288) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд.16-Б,м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ44017626) про скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000399/2 від 29.08.2023р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд.16-Б,м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ44017626) на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (шосе Григорівське, буд.88,м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ32565288) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя Рубан В.В.