Рішення

від 11.11.2024 по справі 520/3760/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 листопада 2024 року № 520/3760/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (пров. Акварельний, буд.1-3,с. Подвірки, Харківська обл., Харківський р-н, 62371, код ЄДРПОУ38493680) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, буд.13, с.Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ43958385) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 205050/2023/000610/2 від 14.09.2023 р.;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ВП Волинська митниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ТРЕНД" судовий збір у сумі 3028,00грн.;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ВП Волинська митниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ТРЕНД" витрати на оплату професійної правничої допомоги у сумі відповідно до доказів, що додаються до позову та будуть надані додатково згідно ч.7 ст. 139 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подані ним документи містять достатні відомості про складові митної вартості, підтверджують правильність визначення ним митної вартості товару та спростовують необґрунтовані припущення відповідача про наявність розбіжностей, що є підставою для визнання протиправними та скасування рішень.

Відповідач у відзиві на позов просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.07.2022 р. між позивачем та POLMOstrow Sp.z.о.о. Польща. Wysocko Wielkie укладено зовнішньоекономічною Контракту №1/2022.

Умовами Контракту передбачене наступне:

Постачальник POLMOstrow Sp.z.о.о. зобов`язується передати у власність, а покупець ТОВ Авто Тренд прийняти та сплатити: глушники, вихлопні труби та їх частини, на суму, в асортименті та по ціні, вказаних у інвойсах, які виставляє постачальник в рамках контракту. Ціни на товар формуються виходячи з діючих цін постачальника. Постачальник може надавати покупцю знижки. Ціна у фактурі буде виставлена у євро. Оплата за кожну поставку здійснюється в (євро, не пізніше 30 днів з моменту виставлення інвойсу банківським переводом по системі SWІFT на розрахунковий рахунок постачальника (п.5.3. Контракту). Постачання здійснюється в асортименті, кількості та за ціною, вказаною в специфікаціях та інвойсах, отриманих покупцем на кожну партію товару, якщо інше не обумовлено сторонами (п. 4.3 Контракту).

Після укладання з постачальником Контракту позивачем створено замовлення та між сторонами узгоджено асортимент товару та його ціна. На підтвердження цього укладено Специфікацію № 142 на суму 314899,10 злотих та постачальником виставлено Faktura eksportowa (інвойс) № FE 142/WY/2023 від 11.09.2023р. на таку ж суму - 314899,10 злотих.

14.09.2023 позивачем подано електронну митну декларацію № 23UA205050062314U3 для митного оформлення товарів, які було поставлено згідно Контракту.

В графі 12 митної декларації відомості про вартість Позивач зазначив митну вартість товару 2 705 805,31грн, яка вираховується шляхом додавання до вартості товару за інвойсом витрат на транспортування товару до кордону України.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, для митного оформлення товару 24.08.2022 р. декларант надав до митниці наступні документи: 1)декларацію митної вартості, 2)контракт з постачальником № 1/2022 від 08.07.2022р., 3)додаткова угода № 2 від 27.12.2022 р. до контракту, 4)специфікація № 142 від 11.09.2023р., 5)Faktura eksportowa (інвойс) № FE 142/WY/2023 від 11.09.2023р., 6)сертифікат про походження товару від 11.09.2023р., 7)експортна митна декларація постачальника №23PL394010E0966079 від 11.09.2023р., 8)договір про перевезення вантажу № 21/06 від 21.06.2023р., 9)заявка на перевезення від 08.09.23р., 10)міжнародна товарно-транспортна накладна CMR А № 082120 від 11.09.2023р., 11)довідка про витрати на транспортування вантажу від 11.09.2023р., 12)рахунок щодо сплати вартості перевезення № 11/09 від 11.09.2023р., 12)прайс лист виробника від 11.09.2023р.

Перелік наданих до митної декларації документів вказаний в гр. 44 такої декларації.

14.09.2023 року декларантом від митниці отримано повідомлення, в якому зазначалось, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення митної вартості товару. Відповідач запропонував відповідно до ст. 53 та 54 МКУ надати декларанту наступні додаткові документи: 1)документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (калькуляцію транспортних витрат); 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) виписку з бухгалтерської документації. Згідно п.6 cm.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості».

Декларант звернувся до митниці з проханням здійснити оформлення за ст. 55 МКУ у листі вих. № 5 від 14.09.2023 р.

За результатами проведеного контролю митної вартості товару 14.09.2023р відповідачем видано рішення про коригування митної вартості товару №UА 205050/2023/000610/2, відповідно до якого митна вартість товару позивача визначена митницею за 6 (резервним) методом на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (митна декларація від 19.06.2023р. № UA 100390/2023/707746). Рівень митної вартості становить 4,25 дол. СІЛА за кг, що по курсу на дату подання МД становить: 18,2869 PLN за кг.

Рішення про визначення митної вартості товарів містило митну вартість товару у розмірі 409243,08 злотих (графа 30 рішення).

Розрахунок митної вартості товару: 22379,03 кг. (вага, гр.24 рішення) * 18,2869 PLN (вартість за 1кг, гр. ) - 409 243,08 PLN.

14.09.2023 року на підставі рішення про коригування митної вартості товару відповідачем також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів, транспортних засобів комерційною призначення №UА205050/2023/033487.

Позивач не погодився із завищенням митної вартості і звернувся до відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно із ч.7 ст. 55 МК України. Відповідно до ч.7 ст. 55 МК України позивач надав відповідачу нову митну декларацію 23№UА205050062484U2 від 14.09.2023р. та додатково сплатив ПДВ у розмірі 154 453,96 грн.

Керуючись ч.8 ст.55 МК України позивач листом № 24\01-1 від 24.01.2024р. звернувся до відповідача з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товару. У вказаній заяві позивачем надано пояснення щодо змісту наданих декларантом документів, щодо умов поставки та розрахунків за контрактом. У відповідь на звернення позивача щодо перегляду рішень про коригування митної вартості відповідачем надіслано лист від 06.02.2024р. відмова в скасуванні рішень про коригування митної вартості, оскільки надані позивачем документи не спростовують сумніви митниці щодо правильності заявленої декларантом митної вартості.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості винесене з порушенням закону та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне..

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з умов контракту.

Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для їх прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності.

На підтвердження митної вартості товарів позивачем відповідачу надані необхідні документи.

Оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товарів, суд прийшов до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем митної декларації, документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

У той же час відповідачем суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного суду від 25.06.2020 (справа №826/4833/20).

Підсумовуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідач приймаючи рішення про коригування митної вартості товару № UA205050/2023/000610/2 від 14.09.2023 р. не врахував всіх обставин, що мають значення для його прийняття, отже рішення є необґрунтованим, в зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Стосовно стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Волинська митниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до поданих представником позивача доказів на обґрунтування понесених ТОВ "Авто Тренд" витрат на надання правової допомоги вбачається, що ТОВ "Авто Тренд" уклало з ТОВ "ЗМЗ ПС" договір про надання правової допомоги №04/01-24С від 04.01.2024р., згідно умов якого виконавець бере на себе надання правової допомоги, а саме: юридичні послуги по представництву інтересів ТОВ "Авто Тренд" в Харківському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному суді, Верховному суді України за позовом ТОВ "Авто Тренд" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів: № UA 205050/2023/000610/2 від 14.09.2023 р.

Згідно платіжної інструкції №12463 від 08.02.2024р. позивач сплатив за надання юридичних послуг згідно договору №04/01-24С від 04.01.2024р. в сумі 9000,00 грн.

Відповідно до копії Акту прийому - передачі виконаних послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги №04/01-24С від 04.01.2024р. від 08.03.2024р. щодо виконаної роботи на користь ТОВ "Авто Тренд" за договором про надання правничої допомоги №04/01-24С від 04.01.2024р., ТОВ "ЗМЗ СП" на виконання договору про надання юридичних послуг була надана позивачу правова допомога, а саме: підготовка до суду першої інстанції позову про визнання протиправними та скасування рішення митниці про коригування митної вартості товарів; підготовка до суду першої інстанції відповіді на відзив щодо позову.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Таким чином, спираючись на досліджені докази, а також беручи до уваги принцип обґрунтованості та пропорційності розміру витрат на сплату послуг адвоката (правничу допомогу) до предмета спору, суд вважає достатньою сумою для відшкодування витрат на правничу допомогу в цій справі в розмірі 9000,00 грн.

З урахуванням вказаного, позовні вимоги належить задовольнити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (Акварельний провулок, буд, 1-3, с. Подвірки, Харківський район, Харківська область,62371, код ЄДРПОУ38493680) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, буд.13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 205050/2023/000610/2 від 14.09.2023 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (вул. Призалізнична, буд.13, с.Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (Акварельний провулок, буд. 1-3, с.Подвірки, Харківський район, Харківська область,62371, код ЄДРПОУ38493680) сплачений судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. та витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 9000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.