Рішення

від 08.11.2024 по справі 520/22701/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 листопада 2024 року № 520/22701/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Багатопрофільної приватної фірми "АСТРА" (просп. Ювілейний, буд. 56,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61153, код ЄДРПОУ22612778) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000482/2 від 01.08.2024 р.

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807200/2024/000583 від 01.08.2024 р.

-стягнути з відповідача - Харківської митниці (61003, м. Харків, вул. Миколаївська, буд. 16Б, код ЄДРПОУ: 44017626) за рахунок бюджетних асигнувань на користь БАГАТОПРОФІЛЬНОЇ ПРИВАТНОЇ ФІРМИ "АСТРА" (БПФ "АСТРА") (61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, Код ЄДРПОУ: 22612778) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6126,87 грн. (шість тисяч сто двадцять шість грн. 87 коп.) та зі сплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 (шість тисяч п`ятсот грн.)

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

БАГАТОПРОФІЛЬНА ПРИВАТНА ФІРМА "АСТРА" (БПФ "АСТРА") 01.08.2024 р. через свого декларанта ФО-П ОСОБА_1 було подано до митного оформлення ЕМД №24UА807200011637Ш від 01.08.2024 р. та додані до неї товаросупровідні документи, а саме:пакувальний лист (Packing list);раіхунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) Коносамент (Bill of lading);автотранспортна накладна (Road consignment note);сертифікат про походження товару (Certificate of origin);банківський платіжний документ, що стосується товару;банківський платіжний документ, що стосується товару;рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавия договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги;документ, що підтверджує вартість перевезення товару;прейскурант (прайс-лист) виробника товару;висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;страховий поліс;доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту);доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту);зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких ізовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів;договір про неданно послуг митного брокера;договір (контракт) про перевезення;договір (контракт) про перевезення;договір (контракт) про перевезення;договір (контракт) про перевезення;заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю;копія митної декларації країни відправлення.

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу митним органом було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000482/2 від 01.08.2024 р., в якому зазначено, що у Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.: 54, 55, 57, 58-63 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв 'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає статі за ці товари (зокрема:

- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (код товару за УКТ ЗЕД 7019120000) по даному підприємству;- в гр.23 СМК 441010-1 відсутній підпис Перевізника;- наданий до митного оформлення прайс-лист від 13.04.2024 б/н є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо БПФ "АСТРА " та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;- відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару.- відсутній переклад митної декларації країни відправлення 16.05.2024 *422720240000474922 *, що суперечить вимогам ст. 254 МКУ; Крім того, митна декларація країни відправлення від 16.05.2024№ *422720240000474922*, не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує митну вартість товару, оскільки не засвідчує факт його експорту через відсутність в такій декларації дати експорту та відміток митних органів країни відправлення;-у пакувальному листі від 13.05.2024 б\н наявні відомості про коносамент від 17.05.2024 № 237489465, який видано пізніше такого пакувального листа. При цьому, у зазначеному коносаменті відсутні підписи уповноваженої особи перевізника (капітана, судноплавного агента), що може свідчити про нечинність такого коносаменту;- відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку від 29.07.2024 № LS-4576577 та умов п. 4.1 договору про транспртно-експедиторське обслуговування від 19.07.2024 № 19/07/2024, а також суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення»;- відсутня Заявка, передбачена умовами договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 14.12.2023 №1488;- відсутня Заявка, передбачена умовами договору про організацію перевезення вантажів автотранспортом від 20.07.2023 № 20/07/2023;- відсутня Заявка, передбачена умовами договору про транспртно-експедиторське обслуговування від 19.07.2024 № 19/07/2024;- відсутній банківський/платіжний документ, що підтверджує факт оплати морського фрахту, згідно умов коносаменту 237489465;- відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту 237489465;- відсутня калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, йогопротяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05,2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення»; см. далі Висновки

Також повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів та надано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №ІІА807200/2024/000583 від 01.08.2024 р. в якій зазначено про неможливість здійснення митного оформлення товарів, в зв язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів № ІІА807000/2024/000482/2 від 01.08.2024 (вимоги частини 3 та б статті 54 МКУ).

Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:

Подання нової МД з урахуванням відомостей наведених у Рішенні про коригування митної вартості товарів UА807000/2024/000482/2 від 01.08.2024 Товари відносно яких винесено рішення про коригування митної вартості можуть бути випущені у вільний обіг на умовах визначених підпунктом 4 пункту 4 статті 54 МКУ. Згідно з підпунктом 4 пункту 3 статті 52 МКУ декларант має право оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

У зв`язку з чим Декларантом ФО-П ОСОБА_1 було подано нову митну декларацію № 24UА807200011671U7 від 01.08.2024 р. та подані до неї супровідні документи.

Позивач вважає,що обрання митним органом другорядного методу визначення митної вартості (резервним методом) у відповідності до ст. 64 МКУ не відповідає відомостям, що підтверджено документально позивачем, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно з умовами контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Застосувавши замість визначеного позивачем першого методу другорядний метод визначення митної вартості товару, Харківською митницею необґрунтовано неможливість застосування наступних після першого методів визначення митної вартості товарів.

Слід також зазначити, що у постановах від 21 січня 2011 року (справа № 21-56а10), 7 лютого 2011 року (справа № 21-76а10), 14 листопада 2011 року (справа № 21-213а11), 6 лютого 2012 року (справи №№ 21-418а11, 21-375а11, 21-365а11) Верховний Суд України вже зазначав про неправомірність застосування митним органом наступного методу визначення митної вартості товару без обґрунтування неможливості застосування попереднього методу та без проведення з декларантом відповідних консультацій.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналіз оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару підтверджують, що митним органом не зазначено конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі вже наданих документів, а також необґрунтовано необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченіст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно Постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положеньМитного кодексу Українив редакції від 13 березня 2012 року, у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару (п.п.1.3 п.1). До того ж, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п.п.2.1 п.2).

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Судом встановлено, що до митного оформлення ЕМД № ІМ40ДЕ 24IJA807200G11637U3 від 01.08.2024р. було представлено відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України всі документи, які підтверджують митну вартість товарів:

декларація митної вартості - надано разом з митною декларацією;

зовнішньоекономічний договір (контракт) № 29/03/21 від 29.03.2021р. - надано разом з митною декларацією;

рахунок-фактура (інвойс) № SDFE3240507 від 13.05.2024р.- надано разом з митною декларацією;

банківські платіжні документи: платіжні інструкції в іноземній валюті № 260 від 01.05.2024р., № 268 від 12.07.2024р, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи: CMR № 441010-1 від 29.07.2024р.,

коносамент № 237489465 від 17.05.2024р., якщо за умовами поставки дані витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: договори надання послуг з перевезень вантажів:

№ 19/07/2024 від 19.07.2024р.,№ 242511 від 02.02.2021, № 20/07/2023 від 20.07.2023, № 1488 від 14.12.2023р.,

рахунок на оплату № LS-4576577 від 29.07.2024р., довідка про транспортні витрати № 441010/2 від 29.07.2024р.;

ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню - не потребує надання (не підлягає ліцензуванню);

страхові документи: страховий поліс № 11153003902511943982 від 19.05.2024р., а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Таким чином, разом з митною декларацією декларантом були подані всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів за основним методом визначення митної вартості, які передбачені Митним кодексом України.

Щодо вимоги Харківської митниці надати переклад митної декларації на підставі листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627.

Суд вказує, що у 2012 році був прийнятий новий Митний кодекс України, в якому згідно з ч.З ст,57, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме копію митної декларації країни відправлення.

Отже, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства країни експорту.

Щодо твердження митного органу, що прейскурант(прайс-лист), поданий з ЕМД від 01.08.2024 не відображає дійсну вартість товару.

Суд вважає за необхідним зазначити, що згідно постанови Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 815/1780/17на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс- листа, який продавець може оформлювати в довільній формі, та на власний розсуд. Прайс- лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

А також, відповідно до постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі №810/690/17прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було доведено неправомірність визначення митної вартості товару за основним методом, тобто за ціною контракту, не зазначено розбіжностей, наявних ознак підробки або всіх відомостей, що не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.3ст.318 Митного кодексу Українимитний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно ізЗаконом України від 15.02.2011 року № 3018-VIПро внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними уст.8 Митного кодексу Українипринципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що рішення митниці є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо стягненняя витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн.

Представник відповідача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 6500,00 грн.

Суд зазначає, що згідно ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджено, що для захисту своїх прав позивачем укладено договір про надання професійної правничої допомоги з Адвокатським бюро «Борбунюк», відповідно до чого укладено договір № 3 від 31.10.2023, який було надано до суду разом з позовною заявою.

На підтвердження факту надання правничої допомоги у зв`язку з підготовкою та розглядом справи в суді адміністративної юрисдикції та обсягу наданих послуг долучено:

- копію Договору про надання правничої допомоги Позивачу,

- додаткову угоду №14 від 02.08.2024;

-акту здачі-приймання робіт №29 від 05.08.2024;

-рахунку на оплату №29 від 05.08.2024;

Однак, проаналізувавши наведене та дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню в сумі 3000,00 грн.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу .

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог підприємства позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Багатопрофільної приватної фірми "АСТРА" (просп. Ювілейний, 56,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61153, код ЄДРПОУ22612778) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000482/2 від 01.08.2024 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807200/2024/000583 від 01.08.2024 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ44017626) на користь Багатопрофільної приватної фірми "АСТРА" (просп. Ювілейний, 56,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61153, код ЄДРПОУ22612778) сплачений судовий збір у сумі 3098 (три тисячі дев`яносто вісім) грн.87 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000(три тисячі) грн.00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.