Ухвала

від 08.11.2024 по справі 520/30325/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 листопада 2024 р. Справа № 520/30325/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний Лан" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівний Лан", з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0/26034/0408 від 13.05.2024 року, згідно з яким до ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних у розмірі 12 153,28 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частини 4 вказаної статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у своїй постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 зробив висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0/26034/0408 від 13.05.2024 року.

Судом встановлено, що позивач звертався до ДПС України зі скаргою на повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0/26034/0408 від 13.05.2024 року.

Рішенням ДПС України від 12.07.2024 №21367/6/99-00-06-01-02-06 скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вказане рішення ДПС України від 12.07.2024 №21367/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги отримано позивачем 30.07.2024, що також підтверджено позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду.

Отже, відлік строку звернення до суду з даним позовом розпочинається з 31.07.2024 року та складає один місяць з вказаної дати - тобто по 31.08.2024, тоді як до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся 01.11.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення, визначеного пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В заяві про поновлення строку звернення до суду з даним позовом представник позивача зазначив, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан на території України, який діє на теперішній час.

ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» зазнало прямого негативного впливу від повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, зокрема, безпосередньої прямої шкоди, заподіяної діями військових формувань російської федерації.

З 26.03.2008 року підприємство є сільськогосподарським товаровиробником, займається вирощуванням продукції рослинництва та оптовою торгівлею зерном.

Зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» є село Капитолівка (Оскільська територіальна громада), Ізюмський район, Харківська область.

Вся виробнича база позивача, в тому числі, об`єкти нерухомого майна, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби, обладнання, інструменти, паливно-мастильні матеріали, готова сільськогосподарська продукція на зберіганні, добрива, засоби захисту рослин та ін., а також документація, комп`ютерна та інша офісна техніка знаходились у с. Капитолівка Ізюмського району Харківської області.

За час бойових дій та окупації все майно ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» втрачене - знищене, пошкоджене внаслідок влучання боєприпасів, викликаних цим пожеж та руйнувань, що підтверджено Актом про пожежу від 06.02.2023.

Також, представник позивача зазначив, що такий пропуск був нетривалий.

Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.

В постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі №340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

В той час, Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зробив висновок, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Також в ухвалі від 06.09.2022 у справі №420/16598/21 з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану зазначено, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.

З приводу посилань позивача на обставини введення воєнного стану суд зазначає, що такі обставини дійсно можуть бути визнані судом поважними причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Проте, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній і послідовній практиці Верховного Суду.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №309, визначено можливість бойових дій на території Ізюмського району Харківської області з 11.09.2022.

В заяві про поновлення строку звернення представник позивача зазначив, що вся виробнича база позивача, в тому числі, об`єкти нерухомого майна, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби, обладнання, інструменти, паливно-мастильні матеріали, готова сільськогосподарська продукція на зберіганні, добрива, засоби захисту рослин та ін., а також документація, комп`ютерна та інша офісна техніка знаходились у с. Капитолівка Ізюмського району Харківської області.

Обґрунтовуючи вказані доводи представник позивача посилався на ряд актів комісійного обстеження, а також на Акт про пожежу від 06.02.2023 року, складений Ізюмського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області, в якому зазначено, що орієнтовно 01.04.2022 р. о 12:00 на об`єкті - територія сільськогосподарського підприємства ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» виникла пожежа, місце виникнення пожежі - будівлі підприємства та техніка; пожежею знищене майно ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» (будівлі гаража, корпусу 1 літ «А-1» 1943 кв.м, корпусу 2 літ «Б-1» 1943 кв.м, корпусу 3 літ «Б- 1» 1943 кв.м, корпусу 4 літ «Б-1» 1943 кв.м, насіння соняшника, зерноочисну машину ОВС 25, будівлю амбулаторії, лущильник, борону дискову Framest Fra Disk № 1, борону дискову Framest Fra Disk № 2, паливно-мастильні матеріали - антифриз, літол, мастило, оливи, тосол та ін.); причиною пожежі є ведення бойових дій.

Такі твердження суд не приймає до уваги як належні докази неможливості звернення до суду з даним позовом у встановлені строки, оскільки позивачем не зазначено та жодними доказами не доведено, яким саме чином складання відповідних актів, пошкодження техніки, майна у 2023 році вплинуло на неможливість звернення до суду з даним позовом у визначений ПК України строку.

Так, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0/26034/0408 від 13.05.2024 року, яке прийнято на підставі висновків акту камеральної перевірки від 20.03.2024 року, висновками якого встановлено порушення підприємством ТОВ "ЧАРІВНИЙ ЛАН" граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, а саме: ПН №65 від 10.11.2023, №66 від 13.11.2023, №115 від 29.11.2023, які підприємством зареєстровані в ЄРПН у січні 2024 року.

Отже, підприємство здійснювало свою господарську діяльність у листопаді 2023 року, направляло на реєстрацію податкові накладні у січні 2024 року.

Також, в липні 2024 року позивачем оскаржувалося податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

При цьому, як встановлено з даних до суду разом з позовом документів, підприємством надано до суду документи аналогічні тим, що були направлені до ДПС разом зі скаргою.

Вказане свідчить, що підприємство мало можливість своєчасно звернутися до суду з даним позовом.

Отже, вищевказані посилання представника позивача не доводять того, що внаслідок введення в Україні воєнного стану підприємство об`єктивно було позбавлене можливості звернутися до суду з даним позовом у встановлені ПК України строки.

Крім того, твердження представника позивача, що пропущений строк звернення до суду з цим позовом є незначним є безпідставними, оскільки строк звернення до суду з цим позовом складає один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України. В даному випадку, відлік строку звернення розпочався з 31.07.2024 року та сплинув 31.08.2024 року, тоді як позов подано 01.11.2024 року, тобто через два місяці після спливу строку.

Належних доказів на підтвердження наявності обмежень для підготовки позову та подачі його до суду у встановлені законодавством строки, представником позивача разом із заявою про поновлення строку звернення до суду з даним позовом не надано.

Таким чином, відсутні підстави для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, а саме надати до суду іншу заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві інші обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

Суд зазначає, що згідно положень ч.2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний Лан" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати позивачу термін - не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В.Шевченко