Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2024 року Справа № 520/30520/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премету спору головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
у с т а н о в и в :
позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по невиконанню судових рішень Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 № 520/11913/21, від 01.12.2022 по справі № 520/3151/22, від 04.09.2023 по справі №520/15047/23, щодо не виплати, ОСОБА_1 , грошової пенсійної заборгованості, в наслідок чого суттєво порушені мої права на користування належними мені грошовими коштами та спричинені інфляційні збитки.
- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок грошової заборгованості з врахуванням інфляційних збитків 3% річних від простроченої суми та провести стягнення з відповідача, за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання цих коштів з його казначейського рахунку на користь, ОСОБА_1 , основну суму заборгованості у 289194,16 грн, інфляційні збитки у 157634,21 грн та 3% річних від простроченої суми: у 32679,40 грн, а разом 479507,67 грн.
Вважаю, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити, виходячи з наступних мотивів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі № 520/11913/21, адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити. Визнати протиправною відмову головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяви від 25.05.21 про перерахунок основного розміру пенсії та нової (оновленої) довідки МВС України про розмір грошового забезпечення начальника ізолятора ГУ НП України в Харківській області станом на 19.11.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XIІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2006 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяви від 25.05.2021 про перерахунок основного розміру пенсії з врахуванням нової (оновленої) довідки МВС України про розмір грошового забезпечення начальника ізолятора ГУ НП України в Харківській області станом на 19.11.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та провести з 01 грудня 2019 року виплату ОСОБА_1 різниці у розмірах між отримуваною пенсією та перерахованою, на підставі заяви від 25.05.2021 про перерахунок основного розміру пенсії з врахуванням нової (оновленої) довідки МВС України про розмір грошового забезпечення начальника ізолятора ГУ НП України в Харківській області станом на 19.11.2019. Другим апеляційно адміністративним судом, прийнято постанову, від 02.05.2024 у справі № 520/11913/21, якою відмовив у задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зміну способу і порядку виконання Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі № 520/11913/21. Рішення суду набрало законної сили.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 520/3151/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії позивача з 86% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.12.2019, та зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року, за основним розміром у 86% грошового забезпечення начальника ізолятора ГУ НП України в Харківській області, відповідно до нової (оновленої) довідки МВС України про розмір грошового забезпечення начальника ізолятора ГУ НП України в Харківській області станом на 19.11.2019, з урахуванням виплаченої пенсії. В решті позову відмовлено. Рішення суду набрало законної сили.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №520/15047/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі. Визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , з 01.07.2021 доплати до пенсії у розмірі 2000,0 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 , з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713«Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення суду набрало законної сили.
Дані обставини установлено із матеріалів справи та комп`ютерної програми «Діловодство спецалізованого суду (ДСС)» Харківського окружного адміністративного суду.
Позивач 27.08.2024 звернувся з письмовою заявою до головного управління Пенсійного фоду України в Харківській області, де просив провести виплати заборгованості по пенсії на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду № 520/11913/21, 520/3151/22 та 520/15047/23.
Відповідач в відповіді, на заяву від 27.08.2024, не надав.
Не погодившись із бездіяльність відповідача щодо невиплати нарахованих сум пенсії згідно з судових рішень від 09.08.2021 № 520/11913/21, від 01.12.2022 № 520/3151/22, та від 04.09.2023 по справі №520/15047/23, позивач звернувся із даним позов до суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення вищевказаних сум заборгованості з виплати пенсії за минулий час, з врахуванням інфляційних збитків 3% річних від простроченої суми та провести стягнення з відповідача.
Отже, фактичною підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості з виплати пенсії є невиконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 № 520/11913/21, від 01.12.2022 № 520/3151/22, та від 04.09.2023 по справі №520/15047/23.
Згідно із ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Відповідно до вимог ст. 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Відповідного до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 (справа №640/12697/21) вказав, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Положеннями статті 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Таким чином, у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачами на виконання судового рішення від 09.08.2021 № 520/11913/21, від 01.12.2022 № 520/3151/22, та від 04.09.2023 по справі №520/15047/23, позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, він може звернутися до суду у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто у порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 17.04.2019 у справі №355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі № 295/13613/16, від 22.028.2019 у справі №522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а, від 24.09.2020 у справі №640/15623/19, від 28.02.2023 у справі №260/1898/22.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 21.11.2019 року у справі № 802/1933/18-а та від 29.07.2021 року у справі № 460/350/19.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A.303-A; пункт 29).
За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, він міг звернутися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України із відповідними заявами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.
Отже, добросовісність або недобросовісність дій відповідача має бути оцінена з урахуванням фактичних обставин справи, що може бути здійснено судом у справі від 09.08.2021 № 520/11913/21, від 01.12.2022 № 520/3151/22, та від 04.09.2023 по справі №520/15047/23 після подання позивачем заяви в порядку статті 383 КАС України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене вище приходжу до переконання про те, що вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому, а відтак у відкритті провадження у цій справі необхідно відмовити.
Аналогічний підхід застосував Верховний Суд під час вирішення справ №170/167/17 (постанова від 16 грудня 2021 року), №400/822/20 (постанова від 31 січня 2022 року), №233/3744/17 (постанова від 20 квітня 2022 року), № 818/1346/16 (постанова від 30 червня 2022 року).
Керуючись ст. ст. 170, 248, 256, 287, 293, 295 КАС України, -
п о с т а н о в и в:
у відкритті провадження в адміністративній справі ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премету спору головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена та підписана суддею 08.11.2024.
Суддя М. І. Садова
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2024 |
Оприлюднено | 19.11.2024 |
Номер документу | 123050092 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них осіб, звільнених з публічної служби |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Садова М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні