Рішення

від 11.11.2024 по справі 520/16193/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 листопада 2024 року Справа № 520/16193/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (пров. Акварельний, буд. 1-3, с. Подвірки, Харківська область, Харківський район, 62371, код ЄДРПОУ 38493680) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська область, Харківський район, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000271/2 від 08.04.2024 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000299/2 від 22.04.2024.

Крім того до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення № UA807000/2024/000271/2 від 08.04.2024 та № UA807000/2023/000299/2 від 22.04.2024 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ними порушено права та законні інтереси позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника Харківської митниці 30.06.2024 через систему «Електронний суд» до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно зі змістом якого уповноважений представник просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того зазначено, що в результаті вивчення поданих з боку позивача до митного оформлення документів, перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених митницями ДМС України раніше, було встановлено, що документи не в повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Від представника позивача 03.07.2024 через систему «Електронний суд» до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надано відповідь на відзив, якій підтримано раніше заявлену правову позицію.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, зазначає наступне.

Стосовно рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000271/2 від 08.04.2024 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 10.06.2023 між ТОВ "Авто Тренд" та виробником товару " ZHEJIANG ZHENGSHENG SHOCK ABSORBER CO.,LTD", Китай укладено прямий контракт № SH10062023.

Умовами Контракту передбачене наступне:

Продавець продає, а Покупець купує товар - запасні частини, матеріали для ремонту автомобілів на умовах FОВ Нінгбо, Китай. Асортимент товару визначається в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту. (п. 1.1 Контракту)

Ціна товару, що поставляється, встановлюється у доларах США за одиницю товару і визначається в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, доставки до місця призначення та навантаження на судно, вартість експортних митних процедур, мит, податків, що сплачується при вивезенні (п. 3.2. Контракту).

В зв`язку з виконанням зазначеного контракту декларантом в інтересах позивача було подано до Харківської митниці електронну митну декларацію, яку було прийнято митним органом з присвоєнням їй номера №24UA807200005743U1.

До митної декларації №24UA807200005743U1 від 08.04.2024 було додано: Контракт № SH10062023 від 10.06.2023; № ZS-ASR002 від 04.01.2024; Пакувальний лист до інвойсу; Сертифікат про походження товару від 20.01.2024; Платіжна інструкція № 001081666 від 12.09.2023;Платіжна інструкція № 001195596 від 17.01.2024; Договір про транспортне - експедиторське обслуговування № АТ-23-0205 від 15.11.2023, укладений між експедитором та ТОВ «Авто Тренд»; Заявка від 31.01.2024 до договору про транспортне - експедиторське обслуговування; Коносамент № HYSF2024010585 від 02.02.2024; Залізнична накладна № 3129716484 від 20.03.2024; Довідка про витрати на транспортування вантажу №426020 від 25.03.2024; Рахунок щодо сплати вартості перевезення № LS-4550203 від 26.03.2024.

08.04.2024 декларантом від відповідача отримано повідомлення, в якому зазначалось наступне: «..в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; (Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо) - каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення (походження) з перекладом на вимоги ст. 254 Митний кодекс України - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. ...».

Позивач звернувся до Харківської митниці листом № 34 від 08.04.2024 з проханням дозволити митне оформлення відповідно до вимог ст. 55 МКУ.

За результатами проведеного контролю митної вартості товару відповідачем видано рішення про коригування митної вартості товару № UA807000/2024/000271/2 від 08.04.2024, відповідно до якого митна вартість товару позивача визначена митницею за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів)) на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС.

В п. 33 Рішення митний орган зазначив наступне:

«..Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст.: 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митно вартості товару умовам, наведеним у глав 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані, декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митно вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митно вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; відсутній банківський/платіжний документ, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» та умовам п. 5.2 договору від 30.08.2023 №30/08; відсутня експортна декларація; відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту НYSF2024010585 від 02.02.2024;

відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару; декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат; в наданій довідці про транспортні витрати №426020 від 25.03.2024 відсутня інформація щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робот, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості, що не відповідає інформації зазначеної в листі ДФСУ від 15.03.2016 №5591/6/99-99-19-03-02-15; відсутній зовнішньоекономічний договір №SН10062023 від 10.06.2024, на який посилається комерційний інвойс №ZS-ASR002 від 04.01.2024; відсутній договір №АТ-23-0205 від 15.11.2023, зазначений у рахунку-фактурі №LS-4550203 від 26.03.2024; у рахунку-фактурі №LS-4550203 від 26.03.2024 відсутні витрати на транспортно- експедиторське обслуговування за межами території України, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та відмовою декларанта надати додаткові документи щодо митної вартості. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: тов. № 1= 6,26 $/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на подібні (аналогічні) товари, оформлені на таких саме комерційних умовах (FОВ), з країною виробництва Китай (СN), наявністю торгової марки, що також має схожі характеристики та складається з схожих компонентів, завдяки чому виконує однакові функції, у максимально наближений час, що наявні: товар 1 - №UA100060/2024/207713 від 19.03.2024. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у відповідності до статті 60 МКУ. Розрахунок митної вартості складає тов. №1= 6,26 $/кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту. Також повідомляємо, що згідно п.6 статті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у т.ч. у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ...».

Стосовно рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000299/2 від 22.04.2024 суд зазначає наступне.

ТОВ "Авто Тренд" було укладено прямий контакт № RA03082022 від 03.08.2022 з виробником товару KVR International Co., Ltd. (Китай).

Умовами Контракту передбачене наступне:

Продавець продає, а Покупець купує товар - запасні частини, матеріали для ремонту автомобілів на умовах FОВ Нінгбо, Китай. Асортимент товару визначається в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту (п. 1.1 Контракту).

Ціна товару, що поставляється, встановлюється у доларах США за одиницю товару і визначається в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, доставки до місця призначення та навантаження на судно. вартість експортних митних процедур, мит, податків, що сплачується при вивезенні (п. 3.2. Контракту).

В зв`язку з виконанням зазначеного контракту декларантом в інтересах позивача було подано до Харківської митниці електронну митну декларацію, яку було прийнято митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA807200006593U3 від 22.04.2024.

До митної декларації № 24UA807200006593U3 від 22.04.2024 було додано: Контракт № RA03082022 від 03.08.2022; Інвойс №UKE00420231201 від 22.01.2024; Пакувальний лист б\н до інвойсу; Сертифікат про походження товару від 28.02.2024; Платіжна інструкція № 70JBKL01 від 05.01.2024; Договір про транспортне - експедиторське обслуговування № АТ-23-0205 від 15.11.2023, укладений між експедитором та ТОВ «Авто Тренд»; заявка від 05.02.2024 до договору про транспортне - експедиторське обслуговування; Коносамент №ON24010345В від 11.02.2024; Залізнична накладна № 31506082 від 12.04.2024; Довідка про витрати на транспортування вантажу №428698-2 від 09.04.2024; Рахунок щодо сплати вартості перевезення № LS-4553923 від 09.04.2024.

Судом встановлено, що 22.04.2024 декларантом від митниці отримано повідомлення, в якому зазначалось наступне: «..в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: причини зменшення фактурної вартості товару 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476; 9) Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо...».

За результатами проведеного контролю митної вартості товару відповідачем видано рішення про коригування митної вартості товару № UA807000/2023/000299/2 від 22.04.2024 відповідно до якого митна вартість товару №1 позивача визначена митницею за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) на підставі цінової інформації наявної в ЄАІС.

В п. 33 Рішення митного органу містило наступні підстави його винесення: « .. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари зокрема: наявні рішення про визначення митної вартості за подібним (аналогічним) товаром по даному підприємству; відсутній транспортний договір с QUEEN LOGISTIC LTD щодо морського перевезення згідно коносаменту від 11.02.2024 №QN24010345B; відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського фрахту, передбачений умовами коносаменту від 11.02.2024 №QN24010345В; згідно довідки на транспортні витрати від 09.04.2024 № 428698-2 вартість морського фрахту складає 77951,53 грн за 40 ф контейнер за маршрутом Нінгбо (Китай) - Гданськ (Польща), що суперечить інформації, зазначеної в листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 16.01.2024№81; відсутня виписка з бухгалтерської документації (оборотно-сальдові відомості по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» або виписка з журналу- ордеру по рахунку 632); відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару; відсутня митна декларацію країни відправлення, яка зазначена у п.2.4 контракту № RA03082022, а також в зв`язку з неподанням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 9,38 дол. США/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на подібний (аналогічний) товар, оформлений на таких саме комерційних умовах у максимально наближений час, що наявні: №UA 100060/2024/206522 від 08.03.2024, зокрема: в наближених вагових характеристиках, країни походження (Китай) та умовах поставки товару (FOB). Також в АСМО Інспектор та ЄА1С наявна цінова інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено ТОВ «Авто Тренд» в Харківський митниці за МД від 15.01.2024 №UA807200/2024/000640 та за МД від 30.11.2023 №UA807200/2023/016808 (за тим же кодом товару згідно УКТ ЗЕД, країною походження, комерційними умовами поставки, характеристиками товару, наближеною вагою), де ТОВ «Авто Тренд» самостійно піднімало митну вартість товару до рівня 9,45 $/кг. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 Ns /476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у відповідності до статті 60 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товар. 1) 9,38 дол.США/кг...».

Ухвалюючи зазначені рішення про коригування митної вартості, відповідач виходив з того, що надані декларантом під час митного оформлення товару документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містили розбіжності.

Суд з такими доводами та висновками відповідача не погоджується та зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст.257 Митного кодексу України).

Згідно положень статті 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч.1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.4 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України, передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.ч.3, 4 ст.64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 Митного Кодексу України.

Судом при розгляді даної справи встановлено, що при ухваленні спірних рішень митний орган посилався на те, що надані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містили розбіжності. Проте, відповідач не вказав яким чином зазначене впливає на правильність визначення митної вартості.

Розглядаючи доводи заперечень відповідача проти заявлених позовних вимог, наведених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Стосовно доводів відповідача про спрацювання ризиків АСАУР, суд зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржених рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості було зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Доказів порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару, відповідачем не подано.

Також, у силу правового висновку Верховного Суду від 13.01.2022р. у справі №520/11061/2020: 1) не доведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів, що узгоджується із висновками постанови Верховного Суду від 21.08.2018р. у справі №804/1755/17 та від 25.05.2021р. у справі №520/10386/2020; 2) резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості; 3) до кола юридично значимих факторів належать як обчислення митної вартості окремої одиниці товару, так і обчислення митної вартості одного кілограма товару; 4) наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватись як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товару, та не є самостійною підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних у наданих декларантом документах, можна достовірно визначити митну вартість товару; 5) суб`єкт владних повноважень, як учасник процесу, безперечно, має право наводити відповідні аргументи й надавати наявні у його розпорядженні докази на їх спростування, і такі докази повинні отримати правову оцінку під час судового розгляду справи, однак ці аргументи повинні бути наведені у спірному рішенні та бути покладені в його основу суб`єктом владних повноважень, натомість - використання суб`єктом владних повноважень цих аргументів виключно у ході розгляду справи не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.

Суд також звертає увагу на те, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів, не є самостійною підставою для підтвердження недостовірності задекларованих платником даних. Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 21.01.2020 у справі №812/2336/14 та від 13.02.2020 у справі №810/1175/16.

Стосовно посилань відповідача, що на відсутність зовнішньоекономічного договору №SН10062023 від 10.06.2023, на який посилається комерційний інвойс №ZS-ASR002 від 04.01.2024 та на відсутність договору №АТ-23-0205 від 15.11.2023, зазначеного у рахунку-фактурі №LS-4550203 від 26.03.2024, суд зазначає наступне

Суд зазначає, що зовнішньоекономічний договір № SH10062023 від 10.06.2023 та транспортно-експедиційний договір від 15.11.2023 №АТ-23-0205 було зазначено в гр. 44 митної декларації 24UA807200005743U1 з символом «m».

У відповідності до «Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 при внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ «m».

Також матеріалами справи підтверджено, що разом з заявою в порядку ст. 55 Митного кодексу України № 22/05-1 від 22.05.2024 обидва договори було повторно надано митному органу.

Таким чином, суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність зовнішньоекономічного договору №SН10062023 від 10.06.2023, на який посилається комерційний інвойс №ZS-ASR002 від 04.01.2024 та на відсутність договору №АТ-23-0205 від 15.11.2023, зазначеного у рахунку-фактурі №LS-4550203 від 26.03.2024 є без підставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Щодо посилань відповідача в рішення на відсутність банківського/платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг, на відсутність транспортного договору щодо морського перевезення згідно коносаменту HYSF2024010585 від 02.02.2024, а також на те, що декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат: в наданій довідці про транспортні витрати №426020 від 25.03.2024 відсутня інформація щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робот, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості, що не відповідає інформації, зазначеної в листі ДФСУ від 15.03.2016N95591/6/99-99-19-03-02-15, у рахунку-фактурі №LS-4550203 від 26.03.2024 відсутні витрати на транспортно- експедиторське обслуговування за межами території України, суд зазначає таке.

Умовами договору про транспортно - експедиторське обслуговування № АТ-23-0205 від 15.11.2023, укладеного між ТОВ «Авто Тренд» та експедитором ТОВ «Ламан Шилінг» передбачено, що експедитор зобов`язався організувати за рахунок клієнта транспортно- експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно- експедиторські послуги Клієнту за згодою Сторін (п.1.1). При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна (2.1.1).

Також суд зазначає, що умовами додаткової угоди № 1 від 03.01.2024 до договору про транспортне - експедиторське обслуговування № АТ-23-0205 від 15.11.2023 передбачено, що експедитор зобов`язаний надати клієнту серед іншого довідку про транспортні витрати для пред`явлення в митні органи (п. 2.1.7) та оплата вартості транспортно-експедиційних послуг здійснюється після доставки вантажу на склад ТОВ «Авто Тренд».

Експедитором ТОВ «Ламан Шилінг» на виконання умов договору було організоване морське перевезення від Китаю до Польщі, на підтвердження чого до митниці надано коносамент № HYSF2024010585 від 02.02.2024

У зв`язку з тим, що ТОВ «Авто Тренд» мало взаємовідносини саме з експедитором ТОВ «Ламан Шилінг» до митниці було надано договір, довідку про транспортні витрати, а також рахунок на оплату саме від ТОВ «Ламан Шилінг». ТОВ «Авто Тренд» не укладало ніяких угод з перевізником, не є стороною в цих угодах, тому і надати будь-які документи від імені перевізника не мало можливості.

Після розмитнення та доставки товару на склад, ТОВ «Авто Тренд» було оплачено послуги експедитора та підписано акт виконаних робіт, а також отримано від експедитора лист-довідку на підтвердження транспортних витрат з роз`ясненнями щодо навантажувально-розвантажувальних робіт та транспортно-експедиторського обслуговування за межами території України.

На підтвердження вартості перевезення та експедиторських послуг до митниці було надіслано додатково акт № ЛШ00-002399 надання послуг від 09.04.2024 з експедитором, платіжну інструкцію № 1040 від 11.04.2024 про оплату послуг експедитора, лист довідку експедитора № 5 від 22.05.2024.

Таким чином суд зауважує що до митного органу були подані документи, які підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг.

Що стосується навантажувально-розвантажувальних робіт та транспортно- експедиторського обслуговування за межами території України, варто зазначити таке.

В довідці експедитора № 426020 від 25.03.2024, яку було надано до митниці при митному оформлені товару, вказано, що навантажувально-розвантажувальні роботи включені в рахунок та зазначена сума експедиторської винагороди у розмірі 1965,00 грн. Сума експедиторської винагороди була повністю включена у митну вартість товару.

Судом з матеріалів справи вбачається, що в листі довідці № 5 від 22.05.2024, яку було отримано додатково та надано до митниці експедитор зазначив наступне:

«Цією довідкою експедитор ТОВ «Ламан Шипінг» підтверджує організацію перевезення вантажу за межами державного кордону України за договором про транспортно-експедиторське обслуговування N2 АТ-23-0205 від 15.11.2023р. на замовлення ТОВ «Авто Тренд» від постачальника ZHEJIANG ZHENGSHENG SHOCK ABSORBER CO.,LTD, (China), що включає: 1. Міжнародне морське перевезення вантажу по маршруту Нінгбо, Китай - Гданськ, Польща згідно коносаменту № HYSF2024010585 від 02.02.2024 (контейнер 1*40HQ, CIPU5046871) - вартість 214185,00 грн.; 2. Міжнародне залізничне перевезення вантажу по маршруту Гданськ, Польща, п/п Мостиська, Україна за залізничною накладною Ns 3129716484 від 20.03.2024 - вартість 62 880,00 грн.

Транспортно-експедиторські витрати та навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України включені у вартість перевезення, зазначену вище, а також зазначену у рахунку № LS-4550203 від 26.03.2024 та довідці № 426020 від 25.03.24.

Загальна вартість міжнародного перевезення вантажу, включаючи всі транспортно- експедиторські витрати та навантажувально-розвантажувальні роботи за маршрутом Нінгбо, Китай до кордону України п/п Мостиська склала 277 065,00 грн. та повністю оплачена замовником 11.04.2024.».

Тобто, вартість експедиторського обслуговування за межами території України зазначена серед іншого в рахунку і довідці та включена у митну вартість товару, а висновок інспектора митниці про відсутність в наданих рахунках на оплату інформації щодо вартості експедиторських витрат за межами митної території України, є хибним та не відповідає наданим позивачем до митниці документам.

Відносно підстав, зазначених у оскаржуваному рішенні № UA807000/2023/000299/2 від 22.04.2024, а саме: відсутність транспортного договору з QUEEN LOGISTIC LTD щодо морського перевезення згідно коносаменту від 11.02.2024 №QN24010345В та відсутності? банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати морського фрахту, передбачений умовами коносаменту від 11.02.2024 №ON24010345В, судом встановлено наступне.

Умовами договору про транспортно - експедиторське обслуговування № АТ-23-0205 від 15.11.2023, укладеного між ТОВ «Авто Тренд» та експедитором ТОВ «Ламан Шилінг» передбачено, що експедитор зобов`язався організувати за рахунок клієнта транспортно- експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно- експедиторські послуги Клієнту за згодою Сторін (п.1.1). При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна (2.1.1).

Умовами додаткової угоди № 1 від 03.01.2024 до договору про транспортне - експедиторське обслуговування № АТ-23-0205 від 15.11.2023 передбачено, що експедитор зобов`язаний надати клієнту серед іншого довідку про транспортні витрати для пред`явлення в митні органи (п. 2.1.7) та оплата вартості транспортно-експедиційних послуг здійснюється після доставки вантажу на склад ТОВ «Авто Тренд».

Експедитором ТОВ «Ламан Шипінг» на виконання умов договору було організоване морське перевезення від Китаю до Польщі, на підтвердження чого до митниці надано коносамент від 11.02.2024 №ON24010345В.

У зв`язку з тим, що позивач мав взаємовідносини саме з експедитором ТОВ «Ламан Шипінг» до митниці було надано договір, довідку про транспортні витрати, а також рахунок на оплату саме від ТОВ «Ламан Шипінг».

ТОВ «Авто Тренд» не укладало ніяких угод з перевізником, не є стороною в цих угодах, тому і надати будь-які документи від імені перевізника не мало можливості.

Після розмитнення та доставки товару на склад, ТОВ «Авто Тренд» було оплачено послуги експедитора та підписано акт виконаних робіт.

На підтвердження вартості перевезення та експедиторських послуг додатково до митниці було надіслано акт № ЛШ00- 003018 надання послуг від 24.04.2024 з експедитором, платіжну інструкцію № 12941 від 29.04.2024 про оплату послуг експедитора.

Таким чином, позивачем були включені всі складові до розрахунку митної вартості товару, а сума витрат на транспортування товару до кордону України підтверджена наступними документами: Договір про транспортне - експедиторське обслуговування № АТ-23-0205 від 15.11.2023, укладений між експедитором та ТОВ «Авто Тренд»; Заявка від 05.02.2024 до договору про транспортне - експедиторське обслуговування; Коносамент №ON24010345В від 11.02.2024; Залізнична накладна № 31506082 від 12.04.2024; Довідка про витрати на транспортування вантажу №428698-2 від 09.04.2024; Рахунок щодо сплати вартості перевезення № LS-4553923 від 09.04.2024; Акт № ЛШ00-003018 надання послуг від 24.04.2024; Платіжна інструкція № 12941 від 29.04.2024.

Стосовно відсутності виписки з бухгалтерської документації (оборотно-сальдові відомості по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» або виписка з журналу-ордеру по рахунку 632)».

З цього приводу слід зазначити, що в повідомлені, яке було направлено до декларанта, митним інспектором не було конкретизовано, яку саме виписку з бухгалтерської документації треба надати, у зв`язку з чим, надати саме цю банківську виписку до винесення рішення позивач не мав можливості.

Судом встановлено, що після ознайомлення з текстом рішення разом с заявою про перегляд рішення про корування митної вартості товарів позивачем було надіслано до відповідача оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».

Доводи відповідача, що згідно довідки на транспортні витрати від 09.04.2024 № 428698-2 вартість морського фрахту складає 77951,53 грн за 40 ф контейнер за маршрутом Нінгбо (Китай) - Гданськ (Польща), що суперечить інформації, зазначеної в листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 16.01.2024 №81, суд вважає необґрунтованими, оскільки митний орган при винесені рішення має керуватися чинним законодавством України. Лист Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» не є нормативно-правовим актом, не може застосовуватися як підстава для коригування митної вартості товарів та не містить жодного правового обов`язку для суб`єктів господарювання або митниці.

Щодо твердження про відсутність експортної декларації країни відправлення, то копія митної декларації країни відправлення - це документ, який не входить до обов`язкового переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МК України та надається до митниці тільки при її наявності, про це прямо зазначено в ч. 3 ст. 53 МК України.

Варто зазначити, що у даному випадку відсутність експортної декларації жодним чином не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №815/2552/16.

Щодо прайс-листів, каталогів тощо то п. 6 частини 3 статті 53 МК України до переліку додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів та подаються на письмову вимогу митного органу віднесені каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Верховний Суд в постанові від 16.07.2020 у справі № 815/324/18 за позовом ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" до Київської міської митниці ДФС (адміністративне провадження № К/9901/55690/18) зазначив, що прейскурант (прайс-лист) це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Суд зазначає, що прайс-лист від виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Стосовно доводів відповідача, викладених у спірному у даній справі рішенні щодо непідтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та надання документів, які містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч. 3 cт.53 Митного кодексу України, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України.

Однак, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірного у даній справі рішення, не було наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях або недостовірності наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів. При цьому, такий запит повинен містити як обґрунтування причин запиту, так і конкретизацію того, які саме складові митної вартості не підтверджені або викликали сумніви, в чому саме полягають розбіжності, чи впливають вони на митну вартість, які додаткові документи можуть спростувати ці сумніви.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, перевіривши згідно наведеної норми оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, суд вважає, що вони підлягають скасуванню, оскільки прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, без дотримання вимог законодавства.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач у позовній заяві та в клопотанні від 04.07.2024 просив суд, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з підготовкою справи до розгляду в суді, у загальному розмірі 9000,00 грн..

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз долучених позивача до матеріалів справи доказів свідчить, що 04.01.2024 між ТОВ «Авто Тренд» та ТОВ «ЗМЗ ПС» укладений договір про надання правничої (правової) допомоги № 04/01-24C. Відповідно до п.1.1. договору про надання правничої допомоги ТОВ «ЗМЗ ПС» взяло на себе зобов`язання надавати Позивачу професійну правову допомогу, а саме: юридичні послуги по представництву інтересів Позивача в будь-яких судах, в тому числі Харківському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному адміністративному суді, Верховному суді України.

Відповідно до п. 3.1. Договору про надання правничої допомоги сторони узгодили, що Позивач здійснює попередню оплату юридичних послуг в розмірі, узгодженому сторонами в додаткових угодах до цього договору.

04.06.2024 сторони уклали Додаткову угоду № 9, якою узгодили наступне:

ТОВ «ЗМЗ ПС» зобов`язується надати юридичні послуги по представництву інтересів Позивача в Харківському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному адміністративному суді, Верховному суді України за позовом ТОВ «Авто Тренд» до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів: № UA807000/2024/000271/2 від 08.04.2024; № UA807000/2023/000299/2 від 22.04.2024.

Сторони узгодили, що ТОВ «Авто Тренд» здійснює попередню оплату юридичних послуг на рахунок ТОВ «ЗМЗ ПС» в розмірі 9 000,00 без ПДВ за підготовку позовної заяви та відповіді на відзив.

04.06.2024 Позивач здійснив попередню оплату послуг в розмірі 9000,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №13199 з відміткою банку про виконання платежу.

Таким чином, на час подання позову, орієнтовна сума витрат позивача на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції складає 9000,00 грн.

Відповідно до Акту прийому-передачі виконаних послуг від 03.07.2024 загальний розмір витрат Позивача на професійну правову допомогу по справі № 520/16193/24 склав 9000,00 грн.

Разом з тим, відповідачем по справі у відзиві заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями ч. 5 ст. 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із незначною складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (пров. Акварельний, буд. 1-3,с. Подвірки, Харківська обл., Харківський р-н, 62371, код ЄДРПОУ 38493680) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000271/2 від 08.04.2024;

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000299/2 від 22.04.2024.

Стягнути з Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (пров. Акварельний, буд. 1-3,с. Подвірки, Харківська обл., Харківський р-н, 62371, код ЄДРПОУ 38493680) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9956 (дев`ять тисяч п`ятдесят шість) гривень 25 копійок.

Стягнути з Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тренд" (пров. Акварельний, буд. 1-3,с. Подвірки, Харківська обл., Харківський р-н, 62371, код ЄДРПОУ 38493680) витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 9000,00 грн. (дев`ять тисяч гривень).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 11.11.2024.

Суддя Супрун Ю.О.