Рішення

від 08.11.2024 по справі 600/1591/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м. Чернівці Справа № 600/1591/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо не виплати суддівської винагороди судді Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 з 01.05.2022;

-зобов`язати вчинити дії - нарахувати та виплатити судді Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 2463438 грн суддівської винагороди, яка була неотримана.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що вона, як суддя Білозерського районного суду Херсонської області, з 01.05.2022 не отримує суддівську винагороду. На думку позивачки, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області заборгувало їй суддівську винагороду у розмірі 2463438 грн.

Позивачка вважає, що припинення роботи Білозерського районного суду Херсонської області у зв`язку із введенням воєнного стану не є підставою для невиплати їй суддівської винагороди з 01.05.2022.

Вважаючи протиправною бездіяльність щодо не виплати суддівської винагороди, позивачка просить суд зобов`язати відповідачів вчинити дії стосовно нарахування та виплатити їй, судді Білозерського районного суду Херсонської області, 2463438 грн суддівської винагороди, яка була неотримана.

За вказаною позовною заявою, ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою суду витребувано з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області наступні докази: кошторис Білозерського районного суду Херсонської області за 2022 - 2024 роки зі змінами, в частині видатків на оплату праці; помісячний план асигнувань (щомісячний розпис видатків) Білозерського районного суду Херсонської області за 2022 - 2024 роки зі змінами, в частині видатків на оплату праці; довідку про нараховані та виплачені суми суддівської винагороди ОСОБА_1 період 2022 2024 роки, із зазначенням помісячних сум нарахувань посадового окладу, доплат за вислугу років, допомоги на оздоровлення на посаді судді тощо, а також стягнень із розшифруванням по їх видам та обмежень у нарахуванні суддівської винагороди; розрахункові листи судді ОСОБА_1 щодо нарахованої та виплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за 2022 2024 роки; всі матеріали та документи, що стосуються предмету спору.

На виконання вимог ухвали суду від 15.04.2024, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області надало до суду наявні витребувані докази.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області (далі - відповідач) також надало до суду відзив, в якому заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначав, що указом Президента України від 14.02.2015 № 81/2015 «Про переведення суддів» суддю Білу-Кисельову А.А. в межах п`ятирічного строку переведено на посаду судді Дніпровського районного суду міста Херсона.

Указом Президента України від 19.01.2016 № 15/2016 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів» ліквідовано Дніпровський, Комсомольський та Суворовський районні суди міста Херсона та утворено Херсонський міський суд Херсонської області.

Строк повноважень судді Білої-Кисельової А.А. закінчився 20.11.2018.

Вищою радою правосуддя 27.02.2020 суддю Дніпровського районного суду міста Херсона Біла-Кисельова А.А. було переведено на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації на територію України та окупацією Херсонщини, Білозерський районний суд Херсонської області, як і всі суди Херсонщини, судочинство не здійснює з 24.02.2022 і продовжує не здійснювати, судді відряджені, працівники апарату суду знаходяться у простої та у відпустках без збереження заробітної плати. Наразі підсудність справ суду визначена за Херсонським міським судом Херсонської області відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 566/0/15-23 від 30.05.2023. У Білозерському районному суді Херсонської області дистанційно працюють 2 працівники апарату суду: в.о. керівника апарату та головний спеціаліст з управління персоналом, які серед інших завдань здійснюють табелювання обліку робочого часу працівників.

Починаючи з травня 2022 року в табелі обліку використання робочого часу Білозерського районного суду суддя ОСОБА_1 обліковується з відміткою під кодом «НЗ» (нез`ясовані причини), у зв`язку з тим, що з травня 2022 року зв`язок з нею був відсутній, місцезнаходження невідоме.

Враховуючи наведене, відповідач вказував, що на підставі табелів обліку робочого часу позивачці не нараховувалась та не виплачувалась суддівська винагорода за спірний період.

Відповідач також зазначав, що після з`ясування обставин та визнання причин відсутності позивачки поважними, можливе коригування табелю обліку робочого часу.

Позивачка скористалася правом, передбаченим ст. 163 КАС України, та подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначала, що в лютому березні 2022 року Білозерський районний суд Херсонської області припинив свою роботу, у зв`язку з чим вона подала заяву про відрядження до Залізничного районного суду міста Львова. Позивачка вважає, що відповідачі не забезпечили її, як суддю, безпечними умовами праці та протиправно позбавили засобів для існування суддівської винагороди.

Державна судова адміністрація України (далі - відповідач) повідомлена про відкриття провадження у справі, шляхом надсилання на її адресу копії ухвали від 15.04.2024 про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 19.04.2024.

Крім того, з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» видно та підтверджується матеріалами справи, що ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.04.2024 надіслано Державній судовій адміністрації України в її електронний кабінет 15.04.2024 о 15 год. 39 хв.

Правом, передбаченим ст. 162 КАС України, Державна судова адміністрація України не скористалася, відзив до суду не надала, причини неподання звіту не повідомила.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 20.11.2013 № 645/213 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Селидівського міського суду Донецької області (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/645/2013).

Указом Президента України «Про переведення суддів» від 14.02.2015 № 81/2015 суддю Селидівського міського суду Донецької області ОСОБА_1 переведено у межах п`ятирічного строку на роботу на посаді судді Дніпровського районного суду міста Херсона (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/81/2015).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 27.02.2020 № 620/0/15-20 суддю Дніпровського районного суду міста Херсона ОСОБА_1 переведено на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області (https://hcj.gov.ua/doc/doc/7493).

У позові позивачка зазначала та не заперечувалося Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області у відзиві, що 26.03.2020 позивачку зараховано до штату Білозерського районного суду Херсонської області.

Ураховуючи неможливість здійснення судами правосуддя під час воєнного стану, відповідно до ч. ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розпорядженням Голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Білозерського районного суду Херсонської області та визначено її Жовтоводському міському суду Дніпропетровської області (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_06_03_2022.pdf).

Розпорядженням Голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Херсонської області» від 26.09.2022 № 52 територіальну підсудність судових справ Білозерського районного суду Херсонської області визначено Приморському районному суду міста Одеси (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_52_26_09_2022.pdf).

Розпорядженням Голови Верховного Суду «Про відновлення роботи та зміну територіальної підсудності судових справ судів Херсонської області» від 10.01.2023 № 2 відновлено територіальну підсудність судових справ судів, зокрема Білозерського районного суду Херсонської області (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_2_10_01_2023.pdf).

Вища рада правосуддя рішеннями від 31.01.2023 № 10/0/15-23, від 28.02.2023 № 161/0/15- 23, від 30.03.2023 № 282/0/15-23, від 27.04.2023 № 450/0/15-23, від 29.06.2023 № 672/0/15-23, від 31.07.2023 № 759/0/15-23, від 31.10.2023 № 1022/0/15-23 та від 30.11.2023 № 1167/0/15-23, від 30.01.2024 № 279/0/15-24, від 28.03.2024 № 948/0/15-24, від 30.05.2024 № 1663/0/15-24, від 30.07.2024 № 2330/0/15-24 та від 31.10.2024 № 3197/0/15-24, відтермінувала початок відновлення та зміни територіальної підсудності судових справ, зокрема Білозерського районного суду Херсонської області, до 01.03.2025 (https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/rizne/3197_31_10_2024.pdf).

Із змісту розрахункових листів за період з січня 2022 року по березень 2024 року (включно) видно, що з 01.05.2022 по березень 2024 року (включно) судді Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 не нараховується та не виплачується суддівська винагорода (а.с. 59 61 на звороті).

У відзиві Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області стверджувало, що територіальним управлінням не нараховувалась та не виплачувалась позивачці суддівська винагорода на підставі табелю обліку робочого часу суддів та працівників Білозерського районного суду Херсонської області, оскільки з травня 2022 року суддя Біла-Кисельова А.А. обліковувалася з відміткою під кодом «НЗ» (нез`ясовані причини).

Дослідженням табелів обліку робочого часу суддів та працівників Білозерського районного суду Херсонської області за травень 2022 року березень 2024 року встановлено, що в табелях обліку робочого часу суддів та працівників Білозерського районного суду Херсонської області у період з травня 2022 року по березень 2024 року (включно) суддя Біла-Кисельова А.А. обліковувалася з відміткою під кодом «НЗ» (нез`ясовані причини) (а.с. 62 - 99).

Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області № 02-641 від 19.04.2024, у період з січня 2022 року по березень 2024 року (включно) суддя Білозерського районного суду Херсонської області Біла - Кисельова А.А., яка працює на постійній основі, отримала дохід в розмірі 381388,19 грн, в т.ч. у січні 2022 року 132830,05 грн; у лютому 2022 року 50496,40 грн; у березні 2022 року 91811,63 грн; у квітні 2022 року 91811,63 грн; у вересні 2022 року 14438,48 грн. Водночас, у період з травня 2022 року по березень 2024 року, крім вересня 2022 року, позивачка отримала дохід в розмірі 0,00 грн (а.с. 42 на звороті).

У зв`язку з припиненням виплати суддівської винагороди з 01.05.2022, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

Судом також встановлено, що на підставі звернення позивачки від 29.05.2023 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо неотримання суддівської винагороди, 31.05.2023 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області звернулося до голови Ради суддів України з листом за вих. № 03-378/23 про надання роз`яснення з порушеного питання. У листі Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області зазначало, що починаючи з травня 2022 року в табелі обліку використання робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області суддя Біла - Кисельова А.А. обліковується з відміткою під кодом НЗ (нез`ясовані причини неявки), у зв`язку з тим, що з травня 2022 року зв`язок з нею був відсутній, місцезнаходження невідоме. Територіальним управлінням не нараховується та не виплачується суддівська винагорода з травня 2022 року по теперішній час. За вказаний період суддя жодного разу не звернулась до Територіального управління щодо неотримання нею суддівської винагороди. Лише у березні та квітні поточного року через Державну судому адміністрацію України надійшли заяви від судді щодо не виплат їй суддівської винагороди з травня минулого року та не виплат відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду в частині доплат за вислугу років та за науковий ступінь за липень 2021 року, допомогу при переїзді на роботу в іншу місцевість, суддівської винагороди в період з 18.04.2020 по 28.08.2020 на підставі ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У листі також зазначено, що у квітні 2023 року надійшла заява до Територіального управління про надання довідки до Вищої ради правосуддя для розгляду питання відрядження судді до Сихівського районного суду міста Львова. Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.05.2023 судді було відмовлено у відрядженні. В табелі обліку робочого часу Білозерського районного суду за травень поточного року суддя також обліковується з відміткою як нез`ясовані причини неявки.

Враховуючи викладене в листі, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області просило Раду суддів України надати роз`яснення з приводу порушеного питання (а.с. 58).

За наслідками розгляду листа від 31.05.2023 № 03-378/23, Рада суддів України направила 26.06.2023 на адресу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області лист за вих. № 9рс-294/23-вих, в якому, серед іншого, повідомила, що спеціальним законодавством не врегульовано порядок обліку робочого часу суддів, тому застосуванню підлягають положення наказу Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», яким затверджено Табель обліку використання робочого часу та/або типова форма № П-5.

Позначення до табеля обліку використання робочого часу про причини відсутності на роботі (основна відпустка, відпустка за власний рахунок, лікарняний тощо) та інші відхилення від нормальних умов праці вносяться на підставі документів (листки непрацездатності, заяви) та кадрових наказів.

У свою чергу, відомості щодо судді, що не здійснює правосуддя (наприклад суддя, повноваження якого припинилися у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку на який його було призначено) позначаються до табеля обліку використання робочого часу на загальних підставах, оскільки після закінчення повноважень судді трудові відносини такого судді з судом не припиняються.

Посилаючись на рішення Ради суддів України від 25.11.2021 № 54 та від 05.08.2022 № 2, у листі звернуто увагу, що у випадках, коли суддя систематично та безпідставно відсутній на робочому місці під час робочого часу, що має наслідком незабезпечення розгляду судових справ у розумні строки або має ознаки умисного ухилення суддею від здійснення правосуддя, розпорядники бюджетних коштів, збори суддів відповідного суду вправі ухвалювати відповідні рішення (розпорядчі акти), якими фіксувати відповідну поведінку. Такими ж розпорядчими актами може фіксуватися наявність підтвердженої інформації про колабораційні дії.

На підставі таких розпорядчих актів відсутність судді необхідно відмічати у табелі умовним позначенням "НЗ" ("відсутність з нез`ясованих причин") або "І" ("інші причини неявки"). Після з`ясування обставин та виявлення, що причини відсутності були поважні, або ж, що раніше надана інформація не підтвердилась, табель обліку використання робочого часу можна скорегувати (а.с. 48-49).

27.06.2023 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області направило на адресу позивачки лист за вих. № 01-454/23, в якому, посилаючись на роз`яснення Ради суддів України, повідомило, що починаючи з травня 2022 року в табелі обліку використання робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області суддя Біла - Кисельова А.А. обліковується з відміткою під кодом НЗ (нез`ясовані причини неявки), у зв`язку з тим, що з травня 2022 року зв`язок з нею був відсутній, місцезнаходження невідоме.

На підставі табелю обліку використання робочого часу працівників Білозерського районного суду, Територіальним управлінням не нараховується та не виплачується суддівська винагорода судді Білій Кисельовій А.А. з травня 2022 року по теперішній час.

У листі також роз`яснено, що відповідно до рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 2, після з`ясування обставин та виявлення, що причини відсутності були поважні, можливе коригування табелю обліку робочого часу.

Крім того, в листі зазначено, що станом на 01.06.2023 сума суддівської винагороди, яка не була нарахована та не була виплачена становить 1188681,00 грн (а.с. 23 - 24).

Отримання від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області листа від 27.06.2023 за вих. № 01-454/23 позивачкою під час розгляду справи по суті не заперечувалося, а також долучено вказаний лист до матеріалів позову.

В матеріалах справи також міститься лист Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області від 14.09.2023 за вих. № 04-691/23, направлених на адресу позивачки за наслідками розгляду її заяви про надання відомостей та отримання копій табелів обліку робочого часу.

Із змісту вказаного листа видно, що в період з травня 2022 року по серпень 2022 року табелі обліку робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області підписані головою суду ОСОБА_2 та в.о. керівника апарату суду ОСОБА_3 , з вересня 2022 року по квітень 2023 року вищезазначені табелі підписані в.о. керівника апарату суду ОСОБА_3 , а з травня по теперішній час - в.о. керівника апарату суду ОСОБА_4 .

Стосовно отримання копій табелів обліку робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області, в листі рекомендовано звернутися до в.о. керівника Білозерського районного суду Херсонської області, оскільки Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області не є розпорядником зазначеної інформації (а.с. 22).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Стаття 8 Конституції України визначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

При цьому ст. 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).

Частиною 1 ст. 4 Закону № 1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом, що кореспондується із положеннями ст. 92 Конституції України.

Незалежність судді забезпечується серед іншого окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді, функціонуванням органів суддівського врядування та самоврядування (ч. 5 ст. 48 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

За ч. 2 цієї правової норми Закону суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно ч. 4, 5 ст. 135 Закону № 1402-VIII до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Зміни до Закону № 1402-VIII можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (ч. 2 ст. 4 Закону № 1402-VIII).

З аналізу ч. 2 ст. 130 Конституції України та ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII видно, що розмір суддівської винагороди встановлюється виключно Законом України «Про судоустрій і статус суддів», що узгоджується з принципом незалежності судді, який відповідно до п. 7, 8 ч. 5 ст. 48 Закону № 1402-VIII забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом і належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Щодо процедури нарахування та виплати суддям суддівської винагороди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 9 ст. 135 Закону № 1402-VIII обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 148 Закону № 1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України (п. 2 ч. 3 ст. 148 Закону № 1402-VIII).

Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України (ч. 4 ст. 148 Закону № 1402-VIII).

Статтею 151 Закону № 1402-VIII передбачено, що Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Державна судова адміністрація України підзвітна Вищій раді правосуддя у межах, визначених законом.

Державна судова адміністрація України має територіальні управління. Рішення про утворення територіальних управлінь та визначення їх кількості приймається Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Вищою радою правосуддя.

Державна судова адміністрація України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Відповідно до п. 5 Положення про Державну судову адміністрацію України, яке затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 № 141/0/15-19 (зі змінами та доповненнями) основними завданнями Державної судової адміністрації України є, зокрема, організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлений законом; забезпечення належних умов діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи судців України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Типовим положенням про територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 15.07.2015 № 104 (далі Типове положення, в редакції чинній до 10.05.2023), встановлено, що територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні управління) є територіальними органами Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) та їй підпорядковуються. Територіальні управління утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п. 3 Типового положення, основним завданням територіальних управлінь є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів та фінансове забезпечення місцевих загальних судів з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування. Організаційне забезпечення становлять заходи матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, організаційно-технічного характеру, ведення судової статистики, діловодства та архіву суду.

Територіальні управління забезпечують належні умови діяльності місцевих судів у межах повноважень, визначених законом, а також здійснюють функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності територіальних управлінь та місцевих загальних судів (п.п. 4.1, 4.3 п. 4 Типового положення).

Територіальне управління є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державної казначейської служби України (п. 9 Типового положення).

Згідно п. 1 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 10.05.2023 № 229 (далі - Положення), Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області (далі - територіальне управління) є територіальним органом Державної судової адміністрації України та підконтрольне їй.

Відповідно до п. 3 Положення основним завданням територіального управління є організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих судів, крім господарських та адміністративних (далі - суди), з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів і забезпечення роботи органів суддівського самоврядування. Організаційне забезпечення становлять заходи матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, організаційно-технічного характеру, ведення судової статистики, діловодства, архіву суду тощо.

Згідно п. 4 Положення Територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує належні умови діяльності судів у межах повноважень, визначених законом; здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності територіального управління та судів у відповідному регіоні.

Територіальне управління ДСА України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та найменуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державної казначейської служби України (п. 11 Положення).

Отже, у межах спірних правовідносин функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України, а територіальне управління ДСА є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, а відтак їх діяльність у сфері бюджетних відносин регулюється, зокрема, Бюджетним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Частиною 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом (ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України).

Територіальне управління ДСА України як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які Державна судова адміністрація України затвердила у його кошторисі на відповідний рік (2022-2024 роки).

Таким чином, заходи по фінансовому забезпеченню місцевих загальних судів Херсонської області включають в себе і нарахування та виплату суддівської винагороди.

З огляду на наведене, питання щодо формування кошторисів і щомісячних розписів видатків, зокрема видатків на виплату суддям суддівської винагороди, вирішується не самостійно територіальними органами Державної судової адміністрації України, а останні здійснюють фінансування судів щодо указаних виплат на підставі відповідних розпорядчих та облікових документів судів, якими з дотриманням вимог закону визначається розмір суддівської винагороди, яка підлягає сплаті судді відповідного суду.

У контексті спірних правовідносин, суд зазначає, що згідно зі ст. 148 та 149 Закону № 1402-VIII, ТУ ДСА України в Херсонській області діє як розпорядник бюджетних коштів для місцевих судів та виконує відповідні розпорядчі та облікові документи судів, зокрема, при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди. У даному випадку, зазначене управління не виступає самостійним суб`єктом у прийнятті рішень щодо виплат, а виконує покладені на нього функції.

З матеріалів справи видно, що суддівська винагорода за період з 01.05.2022 по 26.03.2024 (день звернення до суду з позовом) позивачці ТУ ДСА України в Херсонській області не нараховувалася та не виплачувалася.

У відзиві ТУ ДСА України в Херсонській області стверджувало, що починаючи з травня 2022 року в табелі обліку використання робочого часу Білозерського районного суду суддя Біла-Кисельова А.А. обліковується з відміткою під кодом «НЗ» (нез`ясовані причини), у зв`язку з тим, що з травня 2022 року зв`язок з нею був відсутній, місцезнаходження невідоме.

На виконання наказу Державної судової адміністрації України № 403 від 04.11.2022 «Про запровадження моніторингу місця перебування та форм організації роботи», а також наказу Державної судової адміністрації України № 506 від 31.10.2023 року «Про моніторинг місця перебування та видів організації роботи» постійно зазначається про те, що Білозерський районний суд Херсонської області не володіє інформацією про перебування судді ОСОБА_1 на підконтрольній Україні чи не підконтрольній території, оскільки жодного разу з початку військового вторгнення російської федерації та територію України суддя не виходила на зв`язок.

Враховуючи наведене, відповідач у відзиві вказував, що на підставі табелів обліку робочого часу позивачці не нараховувалась та не виплачувалась суддівська винагорода за спірний період.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно із ч. 1 ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Закон України "Про оплату праці" визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За змістом ст. 7 Закону України "Про оплату праці" законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України "Про колективні договори і угоди", Закону України "Про підприємства в Україні" та інших актів законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оплату праці" основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців (частина перша статті 1 та частина перша статті 2 Закону України "Про оплату праці").

Частиною 2 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Суд зазначає, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не регламентує порядок виплати суддівської винагороди та порядок обліку робочого часу судді, а визначає лише розмір та складові суддівської винагороди.

У постанові від 17.02.2015 № 21-8а15 Верховний Суд України виклав правову позицію, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.

Судді є спеціальними суб`єктами, при цьому ані Закон України "Про судоустрій і статус суддів", ані трудове законодавство не містить окремих положень щодо обліку робочого часу суддів, з огляду на що, для його визначення, необхідно керуватися загальними нормами трудового законодавства, яке поширюється на всіх працівників.

Порядок обліку робочого часу працівників будь-яких підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності затверджений наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці".

Отже, враховуючи, що спеціальним законодавством не врегульовано спірні правовідносини, з метою обліку робочого часу суддів потрібно застосовувати положення наказу Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці".

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.01.2021 у справі № 580/112/19 та від 09.09.2021 у справі № 2340/4509/18.

Порядок організації обліку оплати праці працівників місцевих судів визначено Типовим положенням про організацію бухгалтерського обліку в місцевих та апеляційних загальних і спеціалізованих судах, Державній судовій адміністрації України, її територіальних управліннях, Вищій кваліфікаційній комісії судців України, Національній школі суддів України, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 08.11.2017 № 1025, зі змінами та доповненнями (далі - "Типове положення").

Згідно з пунктом 3 розділу VII Типового положення організація обліку оплати праці для обліку робочого часу використовується Табель обліку використання робочого часу та/або типова форма № П-5, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2017 № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці".

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається в розмірі не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку нарахованого за такий період фонду оплати праці працівника (п. 4 Типового положення).

Порядок організації роботи апарату місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду визначає Типове положення про апарат суду, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 08.02.2019 № 131, згідно якого апарат місцевого відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснює організаційне забезпечення роботи суду.

Згідно п. 8 цього Типового положення, відповідно до основних завдань, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", апарат суду, в т.ч.: організовує та забезпечує ведення діловодства в суді, забезпечує підготовку й складання документів відповідно до інструкції з діловодства в суді, інших актів законодавства України; забезпечує ведення, облік, формування, опрацювання, надсилання, друкування, тиражування, використання, зберігання та знищення матеріалів, документів та інших матеріальних носіїв інформації, пов`язаних із діяльністю суду; веде кадрове діловодство суду, в тому числі особові справи суддів у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Радою суддів України; розробляє проект структури та штатного розпису суду; забезпечує підготовку пропозицій до бюджетного запиту; виконує інші функції, пов`язані із забезпеченням діяльності суду.

26.11.2010 Радою суддів України, відповідно до ст. 113, ч. 5 ст. 127, п.п. 3.6 п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 162, п. 16 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого 16.09.2010 X позачерговим з`їздом суддів України, затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду, погодженого Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до пункту 2.3.8 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (зі змінами та доповненнями) копія табеля обліку використання робочого часу щодо суддів відповідного суду, що складається для виплати заробітної плати, вноситься відповідальною особою суду до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після підписання цього табеля.

Отже, нарахування суддівської винагороди суддям, здійснюється, у тому числі, на підставі табелів обліку робочого часу, копії яких передаються місцевими загальними судами територіальному управлінню державної судової адміністрації.

Матеріалами справи підтверджується, що починаючи з травня 2022 року в табелі обліку використання робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області суддя ОСОБА_1 обліковується з відміткою під кодом «НЗ» (нез`ясовані причини неявки).

Із змісту листа Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області від 14.09.2023 за вих. № 04-691/23 видно, що в період з травня 2022 року по серпень 2022 року табелі обліку робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області підписані головою суду ОСОБА_2 та в.о. керівника апарату суду ОСОБА_3 , з вересня 2022 року по квітень 2023 року вищезазначені табелі підписані в.о. керівника апарату суду ОСОБА_3 , а з травня по теперішній час - в.о. керівника апарату суду Тищенко Т.Б.

Дослідженням табелів обліку робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області за травень 2022 року по березень 2024 року (включно) встановлено, що табелі обліку робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області підписані уповноваженими особами, які відповідальні за здійснення обліку робочого часу суду. Починаючи з травня 2022 року по березень 2024 року (включно) в табелях обліку використання робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області судді Білій ОСОБА_5 зроблено відповідні відмітки під кодом «НЗ» (нез`ясовані причини неявки).

На підставі вказаних табелів обліку використання робочого часу Білозерського районного суду, Територіальним управлінням не нараховувалася та не виплачувалася суддівська винагорода судді Білій Кисельовій А.А. з травня 2022 року по 26.03.2024 (дата звернення до суду з даним позовом).

Таким чином, ненарахування та невиплата суддівської винагороди позивачці за спірних період з травня 2022 року по березень 2024 року (включно) були здійснені Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області на підставі табелів обліку робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області за травень 2022 року по березень 2024 року (включно), в яких суддя Біла - Кисельова А.А. обліковується з відміткою під кодом «НЗ» (нез`ясовані причини неявки).

Суд констатує, що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області листом від 27.06.2023 за вих. № 01-454/23 роз`яснено позивачці, що відповідно до рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 2, після з`ясування обставин та виявлення, що причини відсутності були поважні, можливе коригування табелю обліку робочого часу.

Під час розгляду справи по суті, позивачка не надала до суду належні та допустимі докази на підтвердження звернення до Білозерського районного суду Херсонської області із клопотанням (заявою) про внесення коригування до табелів обліку робочого часу за травень 2022 року - березень 2024 року (включно), із наведенням обставин та причин поважності відсутності протягом вказаного періоду.

В матеріалах справи також відсутні будь які докази оскарження позивачкою в судовому порядку дій посадових осіб Білозерського районного суду Херсонської області щодо внесення даних до табелів обліку робочого часу за травень 2022 року - березень 2024 року (включно) стосовно неї та, відповідно, судові рішення з даного приводу.

Оскільки законність дій посадових осіб Білозерського районного суду Херсонської області щодо внесення даних до табелів обліку робочого часу за травень 2022 року - березень 2024 року (включно) стосовно судді ОСОБА_1 не оскаржувалося позивачкою, суд приходить до висновку про відсутність у цьому спорі протиправних дій (бездіяльності) з боку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області в частині не нарахування та не виплати позивачці суддівської винагороди у спірному періоді.

З огляду на наведене, на думку суду, відсутні підстави для зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області нарахувати та виплати позивачці суддівську винагороду.

Не підлягають задоволенню також позовні вимоги позивачки звернуті до Державної судової адміністрації України, оскільки у спірних правовідносинах даний відповідач не вчиняв жодних дій (бездіяльності) відносно позивачки. Суд звертає увагу, що Державна судова адміністрація України не наділена повноваженнями щодо нарахування та виплати суддівської винагороди суддям місцевих загальних судів.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, у спірних правовідносинах діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Доводи позивачки щодо бездіяльності Державної судової адміністрації України стосовно не переведення (відрядження) її до іншого суду, суд не бере до уваги, оскільки вказані доводи виходять за межі спірних правовідносин.

Не бере до уваги суд також позицію позивачки стосовно неотримання суддівської винагороди під час проходження нею протягом спірного періоду навчання в Національній школі суддів України та підвищення кваліфікації, оскільки дана обставина не спростовує відображення з травня 2022 року по березень 2024 року (включно) в табелях обліку використання робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області судді Білій ОСОБА_5 відповідних відміток під кодом «НЗ» (нез`ясовані причини неявки), на підставі яких не нараховувалася та не виплачувалася суддівська винагорода позивачці. На переконання суду, вказана обставина може бути підставою для коригування даних табелів обліку використання робочого часу, а не підставою для задоволення заявленого позову.

Посилання позивачки щодо припинення роботи Білозерського районного суду Херсонської області у зв`язку із введенням воєнного стану не є підставою для невиплати їй суддівської винагороди, суд відхиляє, оскільки вказана обставина не була підставою для не нарахування та не виплати суддівської винагороди. Як зазначалося вище, ненарахування та невиплата суддівської винагороди позивачці за спірних період були здійснені Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області на підставі табелів обліку робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області за травень 2022 року - березень 2024 року (включно), в яких суддя Біла - Кисельова А.А. обліковується з відміткою під кодом «НЗ» (нез`ясовані причини неявки).

Інші твердження позивачки щодо бездіяльності відповідачів суд відхиляє, оскільки вони не спростовують правомірність дій в частині не нарахування та не виплати позивачці суддівської винагороди у спірному періоді на підставі відомостей зазначених в табелях обліку робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області за травень 2022 року - березень 2024 року (включно).

Стосовно клопотання позивачки про звернення рішення суду до негайного виконання, заявленого в позові, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць. Оскільки за результатами розгляду справи у задоволенні позову відмовлено, тому відсутні підстави для звернення судового рішення до негайного виконання та, відповідно, задоволення клопотання.

Стосовно клопотання позивачки щодо зобов`язання відповідачів встановити строк для подання до суду звіту про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Так, ч. 1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Разом з тим, на думку суду, в даному випадку підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов`язання відповідачів подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відсутні, оскільки у задоволені позову відмовлено повністю.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, у задоволенні позову позивачці відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачами судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 134, 139, 243, 245, 246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.11.2024.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, ЄДРПОУ 26255795);

відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (вул. Перекопська, 5, м. Херсон, ЄДРПОУ 26283946).

Суддя В.К. Левицький