Рішення

від 14.11.2024 по справі 600/337/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/337/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АвтоТрансЛайн» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Приватне підприємство «АвтоТрансЛайн» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову №032333 від 18.07.2023 року Державної служби України з безпеки на транспорті (відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області) про застосування до Приватного підприємства «АвтоТрансЛайн» (код ЄДРПОУ 43011508, квартал 19, буд. 57, м. Новодністровськ, Дністровський р-н, Чернівецька область) адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.

1.2. Ухвалою суду від 26.01.2024 року по справі відкрите спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивач вважає протиправною постанову №032333 від 18.07.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, оскільки, на думку позивача, така постанова була винесена з порушенням порядку накладення адміністративно-господарського штрафу, а саме ПП «АвтоТрансЛайн» не було своєчасно повідомлено про розгляд справи щодо нього на підтвердження чого зазначає про наступне. Повідомлення про розгляд справи за порушення законодавства про автомобільний транспорт позивач отримано взагалі не було, тобто позивач не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Незважаючи на вказані обставини відповідач здійснив розгляд справи без участі представника позивача, хоча мав можливість відкласти розгляд справи та призначити на іншу дату з одночасним направленням позивачу належного повідомленням про дату, час та місце розгляду справи. За таких обставин відповідач протиправно позбавив позивача можливості забезпечити явку свого представника для надання своїх доказів, доводів, міркувань, пояснень з приводу складеного старшим державним інспектором акту №АР000219 від 14.06.2023 року, що є порушенням вимог пунктів 25 27 Порядку № 1567.

2.2. Окрім цього, представник позивача наголошує, що під час здійснення перевірки на предмет дотримання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», старшим державним інспектором виявлено порушення: ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень по маршруту «Новодністровськ-Київ», транспортний засіб був обладнаний діючим та повіреним аналоговим тахографом, однак на момент перевірки виявлено, що у водія відсутні щоденні реєстраційні листи фіксації режиму праці та відпочинку за 12.06.2023 року. Тобто, акт №АР000219 від 14.06.2023 року було складено інспектором з підстав відсутності листа фіксації режиму праці та відпочинку саме за дату 12.06.2023 року.

2.3. В той же час, під час здійснення перевірки на дотримання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», водієм автобуса ( ОСОБА_1 ) на місці перевірки було надано інспектору для огляду відомість обліку робочого часу та відпочинку водія, а також надано усні пояснення з приводу того, що лист фіксації режиму праці та відпочинку за 12.06.2023 року відсутній, оскільки на вказану дату не було здійснено жодного маршруту з нерегулярних та/або регулярних перевезень. Однак, інспектором безпідставно не було взято до уваги вказані доводи водія та складено акт №АР000219 від 14.06.2023 року.

2.4. Так, дійсно на момент здійснення перевірки ТЗ, у водія був відсутній лист фіксації режиму праці та відпочинку за 12.06.2023 року, оскільки на дату 12.06.2023 року не відбувалось здійснення нерегулярних та/або регулярних пасажирських перевезень. Відповідно надати такі відомості за 12.06.2023 рік є неможливим. А тому, позивач вважає що винесена постанова відповідача є протиправною та незаконною. Відповідач під час розгляду справи не встановив всі обставини справи, не перевірив обґрунтованість складеного акту №АР000219 від 14.06.2023 року та докази які доводять вину позивача.

Позиція відповідача

2.5. До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з огляду на наступне.

2.6. Так зазначає, що 14.06.2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснювалася рейдова перевірка (перевірка на дорозі) на підставі направлення на рейдову перевірку від 09.06.2023 року № 002397 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області.

2.7. В ході перевірки, проведеної старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Максименюком Олександром Михайловичем та ОСОБА_2 , відповідно до Порядку № 1567, 14.06.2023 року на автодорозі М - 21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський 310 км. + 50 м. перевірено транспортний засіб марки «MERCEDES- BENZ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 під керуванням водія - ОСОБА_1 , згідно тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3 транспортний засіб використовує в своїй діяльності ПП «АвтоТрансЛайн». Було виявлено факт порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт при здійсненні внутрішніх нерегулярних пасажирських перевезень.

2.8. Під час перевірки виявлено порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 року. Здійснення нерегулярних пасажирських перевезень по маршруту Новодністровськ - Київ, транспортний засіб обладнаний діючим та повіреним аналоговим тахографом. На момент перевірки виявлено, що у водія відсутні щоденні реєстраційні листки фіксації режиму праці та відпочинку за 12.06.2023. Відповідальність абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена за здійснення нерегулярних пасажирських перевезень по маршруту Новодністровськ - Київ, за відсутності у водія документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, а саме: відсутні щоденні реєстраційні листки фіксації режиму праці та відпочинку водія за 12.06.2023 року.

2.9. Представник відповідач наголошує, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку заповнені щоденні реєстраційні листки обліку робочого часу (тахокарти), бланк підтвердження діяльності водія, на момент проведення рейдової перевірки, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду по справі № 820/4624/17 від 11.02.2020 року.

2.10. Звертає увагу суду, що позивач не заперечує, а навпаки підтверджує Факт відсутності у водія на момент перевірки щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку - тахокарти за 12.06.2023 року. На противагу доводів представника позивача відповідач надає матеріали відеофіксації процесу перевірки згідно акту № 000219 від 14.06.2023 року, де на відеозаписі № 1, 01 хв. 40 сек. інспектором Укртрансбезпеки здійснено вимогу щодо пред`явлення водієм реєстраційних листків режиму праці та відпочинку (тахокарт) за попередні 28 дні, проте водій чітко зазначає що всіх тахокарт немає, що повністю спростовує аргументи позивача.

2.11. Непред`явлення вищевказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

2.12. Також представник відповідача стверджує, що ПП ««АвтоТрансЛайн», було запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт листом повідомленням за вих. №48218/42/24-23 від 28.06.2023 року, яким повідомлялось що 18.07.2023 року в приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області відбудеться розгляд справи згідно акту № 000219 від 14.06.2023 року, що підтверджується списком згрупованих відправлень за № 6366 від 01.07.2023 року (№3) та чеком відправлення.

2.13. Відтак, вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства, а тому не підлягає скасуванню.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що 14.06.2023 року представниками Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок та направлення на рейдову перевірку від 09.06.2023 року №002397, на автодорозі М - 21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський 310 км. + 50 м. перевірено транспортний засіб марки «MERCEDES- BENZ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 під керуванням водія - ОСОБА_1 , згідно тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3 транспортний засіб використовує в своїй діяльності ПП ««АвтоТрансЛайн».

3.2. За результатами проведеної перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки було складено Акт за №АР000219 від 14.06.2023 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому вказано наступне:

«Під час перевірки виявлено порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункт 3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 р. Здійснення нерегулярних пасажирських перевезень по маршруту Новодністровськ Київ, транспортний засіб обладнаний діючим та повіреним аналоговим тахографом. На момент перевірки виявлено, що у водія відсутні щоденні реєстраційні листки фіксації режиму праці та відпочинку за 12.06.2023 року».

3.3. 28.06.2023 року Т.в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті оформлено повідомлення №48128/42/24-23, згідно якого ПП ««АвтоТрансЛайн» запрошується на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 18.07.2023 року. Вказане повідомлення надіслане позивачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується списком згрупованих відправлень за № 6366 від 01.07.2023 року (№3) та чеком відправлення від 07.07.2023 року.

3.4. 18.07.2023 року начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №032333, відповідно до якої за порушення вимог статті 39 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, постановлено стягнути з ПП ««АвтоТрансЛайн» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

4.3. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Постанова №103).

4.4. Згідно з п.4 Постанови №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: 1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; 2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 3) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного транспорту.

4.5. Предметом оскарження у цій справі є постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті за №032333 від 18.07.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

4.6. Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваної постанови, оцінивши її на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

4.7. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III).

4.8. Згідно статті 3 Закону №2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

4.9. Згідно приписів ст. 6 Закону №2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

4.10. На виконання зазначеної вище статті Кабінетом Міністрів України 08.11.2006 прийнято постанову №1567 "Про затвердження порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)", якою затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №1567).

4.11. Пунктом 1 Порядку №1567 визначено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

4.12. Згідно пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

4.13. Відповідно до пунктів 12,13 і 14 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

4.14. Пунктом 20 Порядку №1567 встановлено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

4.15. Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

4.16. Пунктом 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

4.17. Відповідно до пунктів 26 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

4.18. Отже, аналіз наведених пунктів Порядку №1567 дає підстави для висновку, що адміністративний розгляд справи про застосування адміністративно-господарського штрафу відбувається у відповідному органі державного контролю із обов`язковим належним повідомленням (рекомендованим повідомленням чи під розписку) суб`єкта господарювання.

4.19. Крім цього, із зазначених пунктів Порядку №1567 можна дійти висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів виноситься керівником органу державного контролю або його заступником за наявності достатніх підстав, встановлених під час адміністративного розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу.

4.20. Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2023 року представниками Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок та направлення на рейдову перевірку від 09.06.2023 року №002397, на автодорозі М - 21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський 310 км. + 50 м. перевірено транспортний засіб марки «MERCEDES- BENZ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 під керуванням водія - ОСОБА_1 , згідно тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3 транспортний засіб використовує в своїй діяльності ПП ««АвтоТрансЛайн». За результатами проведеної перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки складено Акт за №АР000219 від 14.06.2023 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

4.21. 18.07.2023 року начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №032333, відповідно до якої за порушення вимог статті 39 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, постановлено стягнути з ПП «АвтоТрансЛайн» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

4.22. Представник позивача у цій справі стверджує, що ПП «АвтоТрансЛайн» не було своєчасно повідомлено про розгляд справи щодо нього на підтвердження чого зазначає про наступне. Повідомлення про розгляд справи за порушення законодавства про автомобільний транспорт позивач отримано взагалі не було, тобто позивач не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Незважаючи на вказані обставини відповідач здійснив розгляд справи без участі представника позивача, хоча мав можливість відкласти розгляд справи та призначити на іншу дату з одночасним направленням позивачу належного повідомленням про дату, час та місце розгляду справи. За таких обставин відповідач протиправно позбавив позивача можливості забезпечити явку свого представника для надання своїх доказів, доводів, міркувань, пояснень з приводу складеного старшим державним інспектором акту №АР000219 від 14.06.2023 року, що є порушенням вимог пунктів 25 27 Порядку № 1567.

4.23. Дійсно, процедура розгляду справи про порушення допускає розгляд такої справи без безпосередньої участі особи. Однак, сучасна законотворчість перебуває під впливом європеїзації права, яка зобов`язує суб`єкта публічної адміністрації гарантувати права особи на участь в адміністративному провадженні, прикладом чого є Закон України "Про адміністративну процедуру" (див. статті 4, 17, 47).

4.24. Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

4.25. Визначена Порядком № 1567 правова процедура розгляду органами державного контролю справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників встановлює строки прийняття рішення, а у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження такого рішення особою, чиї інтереси воно зачіпає, до суду.

4.26. Суд зазначає, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.

4.27. Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися вимог актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року).

4.28. Судом у цій справі встановлено, що 28.06.2023 року Т.в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті оформлено повідомлення №48128/42/24-23, згідно якого ПП ««АвтоТрансЛайн» запрошується на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 18.07.2023 року. Вказане повідомлення надіслане позивачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується списком згрупованих відправлень за №6366 від 01.07.2023 року (№3) та чеком відправлення від 01.07.2023 року.

4.29. Відповідно, суд приходить до висновку про те, що відповідачем вчинено усіх достатніх дій, згідно вимог пунктів 26-27 Порядку № 1567, щодо повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 року по справі № 820/4624/17.

4.30. Однак, суд враховує при розгляду даної справи правову позицію Верховного Суду у справі №820/4810/17 від 01 березня 2018 року про те, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

4.31. Щодо порушень, встановлених актом перевірки №АР000219 від 14.06.2023 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

4.32. Згідно пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

4.33. Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

4.34. Статтею 39 Закону №2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

4.35. Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх пасажирських перевезень, визначених статтею 39 Закону №2344-III, віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

4.36. Статтею 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III (який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваних постанов) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.37. Наказом Міністерства України транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення №340).

4.38. Згідно пункту 1.3 Положення №340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

4.39. У свою чергу, відповідно до пункту 1.4 Положення №340, це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, серед іншого, фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

4.40. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); робочий час водія - час, протягом якого водій зобов`язаний виконувати свої обов`язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ (пункт 1.5 Положення №340).

4.41. Відповідно до пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

4.42. Згідно пункту 6.2 Положення №340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

4.43. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) (пункт 6.3 Положення №340).

4.44. Наказом Міністерства України транспорту та зв`язку від 24 червня 2010 року №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385).

4.45. Ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) ( пункт 1.3 Інструкції №385).

4.46. Пунктом 3.3. Інструкції №385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: 1) забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; 2) своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; 3) використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; 4) має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; 5) у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); 6) у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

4.47. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, в частині не оформлення перевізником протоколу перевірки та адаптації тахографа для водія, відповідальність несуть саме автомобільні перевізники суб`єкти господарювання.

4.48. У постановах від 11.02.2020 року у справі № 820/4624/17 та від 10.10. 2024 року у справі № 420/15732/22 Верховний Суд вже зауважував на тому, що положеннями Закону №2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - у разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією № 385 та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340.

4.49. У цій справі судом встановлено, що в акті Акт за №АР000219 від 14.06.2023 року вказано наступне: «Під час перевірки виявлено порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункт 3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 р. Здійснення нерегулярних пасажирських перевезень по маршруту Новодністровськ Київ, транспортний засіб обладнаний діючим та повіреним аналоговим тахографом. На момент перевірки виявлено, що у водія відсутні щоденні реєстраційні листки фіксації режиму праці та відпочинку за 12.06.2023 року».

4.50. Суд наголошує, що перевірка транспортного засобу здійснена 14.06.2023 року, у свою чергу посадовими особами Укртрансбезпеки в акті перевірки зафіксовано те, що на момент перевірки виявлено, що у водія відсутні щоденні реєстраційні листки фіксації режиму праці та відпочинку за 12.06.2023 року.

4.51. Дійсно, згідно пункту 6.1 Положення №340 водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

4.52. У позовній заяві представник позивача підтверджує те, що під час здійснення перевірки на дотримання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», водієм автобуса ( ОСОБА_1 ) на місці перевірки було надано інспектору для огляду відомість обліку робочого часу та відпочинку водія, а також надано усні пояснення з приводу того, що лист фіксації режиму праці та відпочинку за 12.06.2023 року відсутній, оскільки на вказану дату не було здійснено жодного маршруту з нерегулярних та/або регулярних перевезень.

4.53. Суд звертає увагу на те, що до позову представником позивача додано відомість обліку робочого часу та відпочинку водія на 14.06.2023 року, за формою згідно додатку 2 до Положення №340. У свою чергу, згідно аналогічної відомості на 12.06.2023 року у вказаний день перевезення не здійснювалися, натомість проводилися ремонті роботи.

4.54. Відтак, з огляду на зазначену судом раніше правову позицію Верховного Суду у справі №820/4810/17 від 01 березня 2018 року, суд враховує подані представником позивача докази про те, що 12.06.2023 року перевезення позивачем не здійснювалися, відповідно порушень статті 39 Закону №2344-III, в частині відсутності у водія щоденних реєстраційних листків фіксації режиму праці та відпочинку за 12.06.2023 року, ним не допущено.

4.55. Таким чином, аналіз законодавства про автомобільний транспорт та встановлені у цій справи обставини дають підстави для висновку про протиправність дій відповідача щодо винесення постанови №032333 від 18.07.2023 року, оскільки така була винесена всупереч вимогам Закону №2344-III та Порядку 1567.

4.56. Відтак, на переконання суду, постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №032333 від 18.07.2023 року є протиправною та підлягає скасуванню.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

5.2. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

5.3. У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

5.4. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

5.5. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

5.6. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

5.7. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

5.8. Відповідачем не доведено суду правомірність прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №032333 від 18.07.2023 року, а тому суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

5.9. Разом з цим, суд зазначає, що ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

5.10. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

5.11. Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

5.12. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

5.13. Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

5.14. З метою ефективного захисту порушеного права, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд у цій справі вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову №032333 від 18.07.2023 року Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до повивача адміністративно-господарського штрафу.

5.15. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав, викладених у його мотивувальній частині.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. З огляду на викладене, суд стягує з Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн., сплачений згідно платіжної інструкції №1507 від 22.01.2024 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства «АвтоТрансЛайн» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову №032333 від 18.07.2023 року Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Приватного підприємства «АвтоТрансЛайн» адміністративно-господарського штрафу.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «АвтоТрансЛайн» за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати (судовий збір) у розмірі 3028,00 грн., сплачений згідно платіжної інструкції №1507 від 22.01.2024 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Приватне підприємство «АвтоТрансЛайн» (Чернівецька обл., Дністровський р-н., м. Новодністровськ, квартал 19, буд. 57, код ЄДРПОУ 43011508).

Відповідач Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (м. Чернівці, вул. Руська, буд. 248У, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя О.В. Анісімов