Рішення

від 08.11.2024 по справі 620/7845/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2024 року Чернігів Справа № 620/7845/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді ТкаченкоО.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-1" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

У С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-1", в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-1» в дохід Державного бюджету України 61 177,13 грн адміністративно-господарських санкцій та 2 593,82 грн пені.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, тим самим порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що у лютому 2022 року у ТОВ «ДОК-1» працевлаштовано особу з інвалідністю, який звільнений 17.06.2022, з вересня 2022 року директору ТОВ «ДОК-1» встановлено інвалідність, у зв`язку з чим відповідач подав Уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків- фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, товариство повністю дотримало положень законодавства щодо встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Крім того, вказує на процесуальні недоліки позовної заяви, а саме: позивач не зазначив про наявність оригіналів письмових або електронних доказів, відсутність документів на підтвердження повноважень осіб, які підписали долучені до позовної заяви документи, у зв`язку з чим просить залишити позовну заяву без руху.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача, зазначивши, що усі розрахунки адміністративно-господарських санкцій здійснюються виключно на підставах даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, що самостійно надана роботодавцем до контролюючих органів за основним місцем обліку, тому нарахування адміністративно-господарських санкцій відповідачу є обґрунтованими та правомірними. Зауважив, що всі докази додані до позовної заяви оформлені та завірені належним чином відповідно до чинного законодавства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОК-1" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

Згідно з вимогами чинного законодавства України відповідач несе обов`язок по обов`язковому працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Відповідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 10.03.2023 №14-1 і наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 10.03.2023 №17, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №456/39512, позивачем у формі електронного документа через електронний кабінет ТОВ "ДОК-1", на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України 17.04.2023 направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік (а.с. 4).

За надісланим відповідачу розрахунком середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік - 23 особи; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1 одиниця.

Таким чином, з розрахунку вбачається невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2022 році відповідач до 15.04.2023 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 61 177,13 грн. А у зв`язку з несплатою вказаної суми позивачем нарахована пеня в сумі 2593,82 грн (а.с. 6).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон).

Статтею 17 Закону встановлено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 19 Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частин 2 та 5 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Частиною 1 статті 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченимстаттею 19цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до частини 3 статті 18-1 Закону №875-ХІІ Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Тобто цією нормою визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення особи з інвалідністю до підприємства або звернення особи з інвалідністю до державної служби зайнятості (з подальшим її направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Суд вважає, що стаття 18 Закону №875-ХІІ не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов`язане самостійно здійснювати пошук осіб з інвалідністю для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Водночас частиною 3 статті 18 вказаного Закону чітко визначені обов`язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі П/811/693/17, від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 13.06.2018 у справі № 819/639/17.

Відповідно до пункту 4 частини 3статті 50 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

На виконання пункту 4 частини 3 статті 50 Закону №5067-VI, наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №988/23520, затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», втратив чинність на підставі наказу Міністерства економіки України від 12.04.2022 №827-22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за №565/37901 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання».

Вказаними Порядками встановлена єдина форма, призначена для інформування центру зайнятості та населення про наявність вільних робочих місць, в тому числі призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, та порядок її подання.

Форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Форма №3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника / фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним(нею) особи).

Актуальність зазначеної(их) у поданій формі №3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця (Розділ І Порядку №827-22).

Відповідно до приписів статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно зчастиною першоюцієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно достатті 20цього Закону.

Для реалізації даної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.04.2023 №307 «Про внесення змін до Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності» (Далі Постанова №307). Відповідно до Постанови №307 програмний комплекс «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності забезпечує автоматизоване (без стороннього втручання):

1) опрацювання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності;

2) визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною 1 статті 19 Закону;

3) створення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону.

Таким чином, розрахунок адміністративно-господарських санкцій виконується в автоматизованому режимі без втручання працівників Фонду, для усіх роботодавців. Такі розрахунки у вигляді PDF-файлу за електронним цифровим підписом керівника (заступника керівника) територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надсилаються до електронного кабінету роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

З огляду на викладене усі розрахунки сум адміністративно-господарських санкцій здійснюються виключно на підставі даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.205 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556( зі змінами), що надана роботодавцем до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Водночас під час передачі до Пенсійного фонду України Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з додатками за 1, 3, 4 квартали 2022 відповідачем допущеного технічні помилки, а саме в рядку 102 звіту у зазначенні кількості працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Так, за 1 квартал 2022 року графі 102 «працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність» зазначено 1-0-1, коли фактично у лютому 2022 року на підприємстві працювала 1 особа з інвалідністю ОСОБА_1 . За 3 квартал у графі 102 вказано 0 осіб, коли з вересня 2022 року на підприємстві працювала 1 особа з інвалідністю ОСОБА_2 . За 4 квартал у графі 102 у графі 102 вказано 0 осіб, коли фактично на підприємстві працювала 1 особа з інвалідністю ОСОБА_2 .

Зазначені недоліки усунуто шляхом подачі уточнюючих розрахунків.

Згідно із довідкою до акта огляду МСЕК серії 12-ААГ №142506 від 13.09.2023 ОСОБА_2 встановлено інвалідність ІІІ групи на строк до 01.10.2023 (а.с. 153).

Згідно з висновком, наведеним у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі №400/3957/21 повідомлення Фонду про не зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць самі собою юридичних наслідків не створюють, а лише зобов`язують суб`єкта господарювання виправити дані звітного документа. У разі, коли звітність не виправлена, то відділення Фонду зобов`язане повідомити територіальний орган Держпраці, який у межах позапланової перевірки встановлює дотримання чи недотримання роботодавцем виконання вимог законодавства зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому, повідомлення Фонду про незарахування може свідчити лише про розбіжності у даних звітності, а не про невиконання суб`єктом господарювання встановленого нормативу.

Суд звертає увагу, що доданими до відзиву доказами підтверджується факт працевлаштування особи з інвалідністю ОСОБА_1 з лютого 2022 року по червень 2022 року (включно), а також факт встановлення з вересня 2022 року ІІІ групи інвалідності ОСОБА_2 , який з 01.02.2022 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «ДОК-1», та виправлення відповідачем помилок у поданій звітності.

Достовірність наведених фактів та наданих відповідачем документів, на яких ґрунтуються такі факти, позивач не спростував.

Щодо нарахування пені, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 20 Закону передбачено нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частинами 11 та 12 статті 19 Закону №875-XII (в редакції станом на 06.11.2022) передбачено, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно зчастиною першоюцієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно достатті 20цього Закону. Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Механізм надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік визначено Порядком надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, який затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України 10.03.2023 №14-1, наказом Фонду соціального захисту інвалідів 10.03.2023 №17 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №456/39512 (далі Порядок).

Так, відповідно до зазначеного Порядку розрахунок надсилається у формі електронного документа Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку. Створені Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю оригінали розрахунків передаються Пенсійному фонду України з дотриманням вимог Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»,«Про електронні довірчі послуги»,«Про публічні електронні реєстри»,«Про захист персональних даних»,«Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», інших нормативно-правових актів.

Пенсійний фонд України надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п`яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Інформація про дату і час надсилання розрахунків надається Пенсійним фондом України в електронному вигляді у формі квитанцій протягом трьох робочих днів з дня їх відправки.

Отже розрахунок штрафних санкцій надійшов до електронного кабінету відповідача 17.04.2023, тобто після сплину строку, встановленого для їх сплати (15.04.2023).

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що твердження позивача про порушення відповідачем вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та правомірність застосування адміністративно-господарських санкцій спростовується матеріалами справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72, 74-77, 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-1" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. В.Радченка, 14, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 14220194).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОК-1" (вул.Бібліотечна, буд.12, м.Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область,15300, код ЄДРПОУ 40182159).

Повний текст рішення суду складено 08 листопада 2024 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО