Постанова

від 07.11.2024 по справі 200/2300/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року справа №200/2300/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року (повне судове рішення складено 19 серпня 2024 року) у справі № 200/2300/24 (суддя в І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області та Комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (далі Відповідач-1) та Комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (далі Відповідач-2) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1413024806 від 09.02.2016, ОСОБА_1 був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, з тимчасовим місцем проживання: АДРЕСА_1 . В подальшому позивачем було змінено місце проживання, у зв`язку з чим було отримано нові довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1427-7500825329 від 01.05.2022 та № 1427-7501364722 від 18.10.2022.

27 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Відповідача-2 із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до п. 5, 7, 16 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 18 квітня 2018 р. № 280 (далі Порядок № 280) на три особи, та про врахування в розрахунок витрат, пов`язаних з купівлею, оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законодавством податків та зборів, розмір яких не перевищує 3% розміру грошової компенсації.

Проте, в задоволенні заяви було відмовлено через те, що у позивача відсутні підтверджуючи документи щодо обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб до 24 лютого 2022 року.

Посилаючись на практику суду касаційної інстанції та на положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», позивач наголошує, що є внутрішньо переміщеною особою з 09.02.2016, тобто з дати видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1413024806.

Щодо відсутності інформації відносно позивача як внутрішньо переміщеної особи в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, ОСОБА_1 зазначав, що саме на орган владних повноважень покладено обов`язок внесення інформації про внутрішньо переміщену особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Позивач не може нести відповідальність за бездіяльність посадових осіб Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради, щодо не внесення інформації щодо нього до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Отже, враховуючи вищевикладене, позивач вважав, що відповідачем при прийнятті рішення щодо відмови у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилих приміщень для внутрішньо переміщених осіб, з причини того що про позивача відсутня інформація у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, є надмірним формалізмом, оскільки ОСОБА_1 має оригінал довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1413024806 від 09.02.2016, яка не визнана не дійсною у судовому або у будь-якому іншому порядку, а отже підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи з 09.02.2016, та яку він надав відповідачу в якості додатку до заяви про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.

На підставі викладених обставин ОСОБА_1 просив:

визнати протиправними дії Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області в особі комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , грошові компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо перемішених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 280;

визнати протиправним та скасувати протокольне рішення комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 70 від 09.04.2024;

зобов`язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області в особі комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області призначити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо перемішених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 280, на три особи, та врахувати в розрахунок витрат, пов`язаних з купівлею, оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законодавством податків та зборів, розмір яких не перевищує 3% розміру грошової компенсації.

Слід зазначити, що ухвалою місцевого суду від 18.06.2024 залучено Комісію з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області до участі у справі в якості співвідповідача.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки цілої низки належних і допустимих доказів того, що підтверджують статус позивач - як внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Суд першої інстанції не дослідив належним чином усі суттєві для справи обставини і не надав належної правової оцінки доказам позивача, встав на позицію відповідачів, прийшовши до хибного висновку стосовно того, що право на отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, не підлягає поновленню, саме тому що свого часу певні посадові особи не вчинили обов`язкових для них дій, а саме не внесли до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформацію щодо позивача.

Діючи упереджено, суд першої інстанції визначив, що саме перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб до 24 лютого 2022 року, а не наявність у позивача самого статусу внутрішньо переміщеної особи, є визначальним для вирішення справи.

В той же час, суд першої інстанції не зважив на те, що позивач, як фізична особа не може контролювати внесення інформації до будь-яких державних реєстрів, це обов`язок саме посадових осіб державних органів, а за їх некомпетентність або бездіяльність позивач не може нести страждання або бути позбавлений будь-яких пільг або благ.

Як вбачається з листа Державного підприємства «Інформаційно-обчислювального центу Міністерства соціальної політики України» № 013-3251 від 30.10.2023, Єдина інформаційна база даних ВПО почала діяти в кінці 2018 року. Раніше ця база велась на районному рівні, тому інформація про перебування ОСОБА_1 з 09.02.2016 по 01.05.2022 на обліку в ЄІБДВПО відсутня.

Апелянт наголошує, що суд першої інстанції при прийнятті рішення проігнорував той факт, що позивач має оригінал довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1413024806 від 09.02.2016, яка не визнана недійсною у судовому або у будь-якому іншому порядку, а отже підтверджує його статус внутрішньо переміщеної особи з 09.02.2016.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 14 листопада 2006 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Позивач є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 06.11.2015.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1413024806 від 09.02.2016, ОСОБА_1 був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, з тимчасовим місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1427- 7500825329 від 01.05.2022, ОСОБА_1 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, з тимчасовим місцем проживання; АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1427- 7501364722 від 18.10.2022, ОСОБА_1 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, з тимчасовим місцем проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідно до Розпорядження Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 1572рг від 25.09.2023, ОСОБА_1 (склад сім`ї - три особи (він, дружина і неповнолітній син) взято на квартирний облік: у загальну чергу та включено до пільгового списку на першочергове одержання жилого приміщення за місцем перебування, як внутрішньо переміщену особу з числа учасників бойових дій, що потребує поліпшення житлових умов. Записаний до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилого приміщення за № 2558. На квартирному обліку перебуває дружина позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

27 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до п. 5, 7, 16 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України на три особи, та про врахування в розрахунок витрат, пов`язаних з купівлею, оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законодавством податків та зборів, розмір яких не перевищує 3% розміру грошової компенсації.

09 квітня 2024 року протокольним рішенням комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 70 за результатами розгляду заяви від 27.02.2024 з доданими до неї матеріалами, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб.

В обґрунтування відмови, Відповідач-2 зазначив, що відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого постановою КМУ від 18.04.2018 № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (зі змінами), право на отримання грошової компенсації мають внутрішньо переміщені особи, які перебувають на квартирному обліку і не менш як один рік на обліку в базі даних та які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в базі даних до 24.02.2022.

Отже, оскільки умовою виплати компенсації є, у тому числі перебування на обліку особи як внутрішньо переміщеної в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб не менш як один рік та які були обліковані в цій базі даних до 24 лютого 2022 року, а у позивача відсутні підтверджуючи документи щодо обліку ОСОБА_1 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб до 24 лютого 2022 року, відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб.

Як вбачається з листа Департаменту соціального захисту Донецької обласної державної адміністрації від 17.10.2023 № Р-1116-5.8-1.8-1405, позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа з 09.02.2016 по 06.04.2016 департаменті Маріупольської міської ради. Довідку внутрішньо переміщеної особи закрито та перенесено до архіву з причиною «вибув в інший район». Також у вказаному листі зазначено про те, що у зв`язку із воєнним станом в України, в умовах проведення військових дій в Донецькій області, департамент Маріупольської міської ради з березня 2022 року тимчасово не здійснює свої повноваження, а тому надати будь-яку детальну інформацію щодо перебування ОСОБА_1 на обліку як внутрішньо переміщеної з 09.02.2016 по 01.05.2022 у Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації немає можливості.

Як вбачається з листа Державного підприємства «Інформаційно-обчислювального центу Міністерства соціальної політики України» № 013-3251 від 30.10.2023, єдина інформаційна база даних ВПО почала діяти в кінці 2018 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходив з такого.

Відповідно преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Частиною 1 ст. 1 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Відповідно ч. 2 ст. 1 Закону № 1706-VII, адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Частинами 1-4 ст. 4 Закону № 1706-VII визначено що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну. Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник). Заява підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах другому - четвертому цієї частини, яка дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних особи, від імені якої подається заява.

Відповідно ст. 4(1) Закону № 1706-VII Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб. Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, є відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до п. 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 (далі Порядок № 509), цей Порядок регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка). Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до п. 6 Порядку № 509, у день подання заяви про взяття на облік, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, безоплатно видається довідка за формою згідно з додатком 2, яка роздруковується на аркуші формату А4, підписується посадовою особою уповноваженого органу та скріплюється печаткою такого органу.

Аналізуючи положення вищевказаного законодавства суд зауважує, що довідка про взяття на облік ВПО видається в день надання заяви особою, яка має намір її отримати. Проте положення Закону № 1706-VII вказують, що особа стає внутрішньо-переміщеною через низку обставин, які примусили цю особу залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру; довідка про взяття на облік лише підтверджує цей факт.

Відповідно п. 1 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року № 280 (далі Порядок № 280), цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі - грошова компенсація) для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, включені у списки осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими в пункті 2 цього Порядку (далі - квартирний облік), які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних) до 24 лютого 2022 року і перебувають не менш як один рік на обліку в базі даних.

Відмовляючи в задоволенні позову, проаналізувавши вказаний пункт Порядку № 280, суд першої інстанції зауважив, що умовою виплати компенсації є у тому числі перебування на обліку особи як внутрішньо переміщеної в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб до 24 лютого 2022 р. не менш як один рік.

Тобто, законодавцем закріплено, що саме перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб до 24 лютого 2022 року, а не наявність в неї статусу внутрішньо переміщеної.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач обліковувався в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб до 24 лютого 2022 року у період менше року (з 09.02.2016 по 06.04.2016).

З приводу позиції ОСОБА_1 , що він з незрозумілих причин не обліковувався в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб з 06.04.2016, окружний суд зауважив, що вищезазначена інформація з приводу закриття довідки ВПО та перенесення її до архіву з причиною «вибув в інший район» як раз наявна в Єдиній інформаційній базі та жодним фактичним доказом позивачем не спростована.

З приводу позиції ОСОБА_1 щодо відсутності інформації про його перебування з 09.02.2016 по 01.05.2022 на обліку в ЄІБДВПО через те, що раніше ця база велась на районному рівні.

Як вже було визначено вище, інформація з приводу перебування позивача на обліку як ВПО у період з 09.02.2016 по 06.04.2016 вбачається з листа Департаменту соціального захисту Донецької обласної державної адміністрації від 17.10.2023 № Р-1116-5.8-1.8-1405.

Тобто, Департамент соціального захисту Донецької обласної державної адміністрації надав інформацію щодо перебування позивача на обліку за період до початку роботи єдиної інформаційної бази даних ВПО (кінець 2018 року), а тому вказана позиція ОСОБА_1 спростовується матеріалами справи.

Резюмуючи викладене, місцевий суд зазначив, що в цілому позиція ОСОБА_1 полягає в тому, що він перебував на обліку в ЄІБДВПО до 24 лютого 2022 року в період більше ніж рік, проте жодного фактичного доказу (перебування на службі в м. Маріуполі; надходження щомісячної грошової допомоги позивачу як ВПО тощо) вказаній обставині суду надано не було, а наведені аргументи в сукупності не є достатніми для прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись судова колегія апеляційного суду.

По-перше, висновки місцевого суду про те, що доказу перебування на службі в м. Маріуполі суду надано не було, спростовується матеріалами справи.

Так, ОСОБА_1 до позовної заяви додано довідку від 08.01.2024 № 55/12/01-2024 Управління кадрового забезпечення головного управління Національної поліції в Донецькій області, згідно якої позивач з 07.08.2007 до 04.07.2014 проходив службу в м. Донецьку, а з 05.07.2014 до 15.03.2022 в м. Маріуполь Донецької області, що підтверджено і біографічною довідкою (а.с.19-20).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частини перша, друга статті 4 Закону № 1706-VII)

В контексті наведених норм, саме довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є належним документом, що підтверджує факт внутрішнього переміщення. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1413024806 від 09.02.2016, була надана позивачем як відповідачам, так і суду першої інстанції.

Відповідно до цієї довідки, ОСОБА_1 був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, з тимчасовим місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1427- 7500825329 від 01.05.2022, ОСОБА_1 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, з тимчасовим місцем проживання: АДРЕСА_3 .

Суд першої інстанції визначив, що саме перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб до 24 лютого 2022 року, а не наявність у позивача самого статусу внутрішньо переміщеної особи, є визначальним для вирішення справи.

В той же час, суд першої інстанції не зважив на те, що позивач, як фізична особа не може контролювати внесення інформації щодо нього до будь-яких державних реєстрів, це обов`язок саме посадових осіб державних органів, та за їх некомпетентність або бездіяльність він не може нести страждання або бути позбавлений будь-яких пільг або благ.

Відповідно до п. 7 ч. 8 ст. 11 Закону № 1706-VII, місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень забезпечують внесення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб структурним підрозділом місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення відомостей про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у тому числі місце її фактичного перебування, та про надані такій особі послуги.

Відповідно до п. 3 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, інформація до бази даних вноситься структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі створення) рад (далі - уповноважені органи) в електронній формі на підставі поданої внутрішньо переміщеною особою заяви, форму якої затверджує Мінсоцполітики.

Отже, зазначеними нормами саме на орган владних повноважень покладено обов`язок внесення інформації про внутрішньо переміщену особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Верховний Суд в постанові від 15 травня 2018 року у справі № 428/1126/17 зазначив, що відповідно до статті 4 Закону України № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до вимог частин першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В свою чергу, відповідачами не надано переконливих доказів обґрунтованості факту відсутності ОСОБА_1 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Інших підстав для відмови оскаржуване рішення відповідача не містить, а апеляційним судом таких не встановлено, навпаки, позивач відповідає всім критеріям для задоволення його заяви, передбачених законодавством, окрім перебування у вказаній базі, чому апеляційним судом надано відповідну правову оцінку.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

В той же час, згідно п. 17 Постановою Кабінету Міністрів № 280 розмір грошової компенсації розраховується за певною формулою, що відноситься до повноважень відповідача, який у спірних правовідносинах такого розрахунку взагалі не здійснював, тому спір щодо цього наразі відсутній, відтак, такі вимоги позивача (на три особи, та врахувати в розрахунок витрат, пов`язаних з купівлею, оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законодавством податків та зборів, розмір яких не перевищує 3% розміру грошової компенсації) є передчасними і задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню.

Відповідно до положень ч.1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Сторонами судові витрати не понесені, тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року у справі № 200/2300/24 скасувати повністю.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області та Комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області в особі комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо перемішених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 280.

Визнати протиправним та скасувати протокольне рішення комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 70 від 09.04.2024;

Зобов`язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області в особі комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області призначити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо перемішених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 280.

Повне судове рішення 07 листопада 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук