Постанова

від 08.11.2024 по справі 480/8497/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 р. Справа № 480/8497/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 (головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек) по справі № 480/8497/24

за позовом ОСОБА_1

до Сумської митниці

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Сумської митниці по невиплаті позивачці по справі щомісячної доплати за роботу в нічний час у розмірі 20% від посадового окладу в період з 01.06.2023 року по 28.06.2024 року включно.

- стягнути з Сумської митниці на користь позивачки по справі 23 472 грн. недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з 01.06.2023 року по 28.06.2024 року.

- стягнути з Сумської митниці на користь позивачки по середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.07.2024 року по день винесення рішення судом.

- зобов`язати Сумську митницю здійснити перерахунок позивачці по справі матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також здійснити перерахунок вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію відпустки у 2024 році, включивши до розрахунку суми середнього заробітку доплати за роботу у нічний час у розмірі 20 % від посадового окладу за період з 01.06.2023 року по 28.06.2024 року.

- зобов`язати Сумську митницю виплатити позивачці по справі різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також зобов`язати виплатити позивачці різницю між донарахованими сумами вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію відпустки у 2024 році та вже виплаченими сумами вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію відпустки у 2024 році.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 позов залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Сумської митниці по невиплаті позивачці щомісячної доплати за роботу в нічний час у розмірі 20% від посадового окладу в період з 01 червня 2023 року по 31.05.2024 року включно; стягнення з Сумської митниці на користь позивачки 23 472 грн. недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з 01 червня 2023 року по 31.05.2024 року; зобов`язання Сумської митниці здійснити перерахунок позивачці по справі матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також здійснити перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки, включивши до розрахунку суми середнього заробітку доплати за роботу у нічний час у розмірі 20 % від посадового окладу за період з 01 червня 2023 року по 31.05.2024 року; зобов`язання Сумської митниці виплатити позивачці по справі різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також зобов`язати виплатити позивачці різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки у 2024 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2024 році, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та доказів поважності причин пропуску такого строку.

02.10.2024 досуду надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення з цим позовом.

В клопотанні зазначає, що строк звернення до суду не пропущено, оскільки предметом позову є виплата заробітної плати при звільненні не у повному розмірі. Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України встановлено тримісячний строк звернення до суду з позовом про виплату всіх сум, які належать працівнику при звільненні рахується з дня отримання звільненим працівником повідомлення про нараховані та виплачені суми (яке у день звільнення вручено не було, а отримано лише 20.09.2024 у відповідь на адвокатський запит).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльність Сумської митниці по невиплаті позивачці по справі щомісячної доплати за роботу в нічний час у розмірі 20% від посадового окладу в період з з 01.06.2024 по 28.06.2024 включно;

- стягнення з Сумської митниці на користь позивачки недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з 01.06.2024 по 28.06.2024 ;

- стягнення з Сумської митниці на користь позивачки по середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.07.2024 року по день винесення рішення судом;

- зобов`язання Сумської митниці здійснити перерахунок позивачці по справі вихідної допомоги та компенсацію відпустки у 2024 році, включивши до розрахунку суми середнього заробітку доплати за роботу у нічний час у розмірі 20 % від посадового окладу за період 01.06.2024 по 28.06.2024 ;

- зобов`язання Сумської митниці виплатити позивачці по справі різницю між донарахованими сумами вихідної допомоги та компенсації відпустки у 2024 році та вже виплаченими сумами вихідної допомоги та компенсації відпустки у 2024 році (Номер категорії справи 106020000).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 позовну заяву повернуто позивачу в частині позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльність Сумської митниці по невиплаті позивачці по справі щомісячної доплати за роботу в нічний час у розмірі 20% від посадового окладу в період з 01 червня 2023 року по 31.05.2024 включно;

- стягнення з Сумської митниці на користь позивачки 23 472 грн. недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з 01 червня 2023 року по 31.05.2024;

- зобов`язання Сумської митниці здійснити перерахунок позивачці матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також здійснити перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки, включивши до розрахунку суми середнього заробітку доплати за роботу у нічний час у розмірі 20 % від посадового окладу за період з 01 червня 2023 року по 31.05.2024;

- зобов`язання Сумської митниці виплатити позивачці різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році;

- зобов`язання Сумської митниці виплатити позивачці різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки у 2024 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2024 році.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги заявлені поза межами законодавчо встановленого строку, оскількиотримуючи щомісячно заробітну плату у спірний період з червня 2023 до травня 2024 позивач знав про не виплату відповідачем доплати за нічний час роботи, а також проведення інших виплат без врахування вказаних сум , та мав можливість дізнатися про порушення його прав під отримання заробітної плати. Разом з тим, до суду позивач звернувся через систему "Електронний суд" лише 26.09.2024 після спливу тримісячного строку звернення до суду.

Не погоджуючись із ухвалою суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не вірне встановлення обставин справи, просить ухвалу суду в частинні повернення позову скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у день звільнення 15.07.2024 з позивачем проведено розрахунок не в повному обсязі, про що вона дізналась лише після надання відповіді на звернення його адвоката від 10.09.2024 до Сумської митниці.

До того ж, тримісячний строк звернення до суду відліковується з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України, отже такий строк нею не пропущено, оскільки таке повідомлення вручене позивачу лише 20.09.2024 у відповідь на адвокатський запит.

Сумська митниця (далі - відповідач) надала відзив на апеляційну скаргу в якому вказала, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 ст. 122 КАС України.

Водночас указані положення КАС України не містять норми, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Разом з тим, такі правовідносини регулюються положеннями ч. 2 ст. 233 КЗпП України, яка на момент їх виникнення була викладена у такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Аналогічна правові позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 17 серпня 2023 року у справі № 380/14039/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 380/8154/23.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, який набрав чинності з 19.07.2022 року) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП України).

Судом встановлено, що позивача 15.07.2024 звільнено зі служби в Сумській митниці, до суду з позовом щодо неповного розрахунку при звільненні позивачка звернулась 26.09.2024, отже в межах строків визначених ч.1,2 ст.233 КЗпП України.

Суд першої інстанції помилково відліковував строк звернення до суду з вимогами за період з 01.06.2023 по 31.05.2024 від дати отримання позивачем в ці місяці заробітної плати, зазначаючи про обізнаність позивача порушення своїх прав.

Колегія суддів зазначає, що дійсно позивач мала можливість дізнатися про порушення своїх прав під час щомісячного отримання заробітної плати, грошової допомоги на оздоровлення, проте вказані обставини не звільняють відповідача, як роботодавця провести всі належні працівнику виплати в день звільнення, незалежно від його звернень або наявності коштів у підприємства, а у працівника - право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Судовим розглядом встановлено, що наказом Сумській митниці від 04.07.2024 № 266-о позивача звільнено зі служби з 15.07.2024 , повідомлення про нараховані та виплачені суми під час звільнення ОСОБА_1 не видано .

Про нараховані та виплачені ОСОБА_1 суми під час звільнення позивач дізналася з листа Сумської митниці 20.09.2023, а з адміністративним позовом про порушення своїх прав звернулася до суду 26.09.2024, тобто в межах тримісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Отже, саме з дати остаточного розрахунку під час звільнення слід відліковувати строк звернення до суду з вимогами в справах про виплату всіх сум, що належать працівникові.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки її право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України ще не сплинув.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.241 КАС України, зокрема процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановляння ухвал.

Відповідно до п.п.7 ч.5 ст.243 КАС України окремим документом викладаються ухвали з питань продовження та поновлення процесуальних строків.

Разом з тим, суд першої інстанції надавши оцінку доводам, викладеним у клопотанні щодо поважності/неповажності наведених позивачем підстав пропуску строку, жодного процесуального рішення за наслідками його розгляду не прийняв.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову, у зв`язку з чим ухвала суду на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 312, 315, 317, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 по справі № 480/8497/24 - скасувати.

Адміністративну справу № 480/8497/24 направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова