Постанова

від 08.11.2024 по справі 520/2547/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 р. Справа № 520/2547/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 (суддя Полях Н.А.; м. Харків) по справі № 520/2547/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве науково-виробниче підприємство "АРІС" ЛТД

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве науково-виробниче підприємство "АРІС" ЛТД (надалі також - позивач, ТОВ МНВП "АРІС" ЛТД) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0/34024/0412 від 26.10.23, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області, в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 68410,36 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що висновки податкового органу про несвоєчасність реєстрації податкових накладних № 18 від 01.09.2022, № 30 від 01.09.2022, № 41 від 02.09.2022, №73 від 06.09.2022, № 96 від 07.09.2022, №159 від 14.09.2022, №170 від 15.09.2022, №231 від 20.09.2022, № 258 від 22.09.2022, № 259 від 22.09.2022, №255 від 22.09.2022, № 277 від 23.09.2022, № 273 від 23.09.2022, № 293 від 26.09.2022, № 302 від 26.09.2022, № 294 від 26.09.2022, № 300 від 26.09.2022, № 295 від 26.09.2022, № 318 від 27.09.2022, № 309 від 27.09.2022, № 320 від 27.09.2022, № 322 від 27.09.2022. № 330 від 28.09.2022, № 354 від 29.09.2022, № 356 від 29.09.2022, № 338 від 29.09.2022, №345 від 29.09.2022, № 377 від 30.09.2022, № 373 від 30.09.2022, № 366 від 30.09.2022, № 367 від 30.09.2022, № 361 від 30.09.2022, № 368 від 30.09.2022, № 378 від 30.09.22, № 369 від 30.09.2022 є помилковими. Зазначені податкові накладні відправлені на реєстрацію своєчасно, але були зареєстровані зі значною затримкою з причин, не залежних від позивача. Оскільки протягом операційного дня не надійшла квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до приписів абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України. В спірному випадку має місце зволікання з реєстрацією податкових накладних саме з боку податкового органу. Відповідно, порушень з боку платника податків немає.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве науково-виробниче підприємство "АРІС" ЛТД - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0/34024/0412 від 26.10.23 на суму 95031,33 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузевого науково-виробничого підприємства "АРІС" ЛТД (код ЄДРПОУ 14090946, вул. Залізнична, буд. 4, м. Дергачі, Харківська область, 62302) суму судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ МНВП "АРІС" відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що ТОВ МНВП «АРІС» ЛТД порушено пункт 201.10 статті 201 Кодексу та здійснена несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов`язань за період: червень 2022 року, вересень 2022 року, листопад грудень 2022 року, січень 2023 року. Стосовно доводів позивача щодо своєчасного направлення спірних податкових накладних для реєстрації в ЄРПН відповідач зазначає, що згідно з підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено обмеження щодо приймання електронних документів у рамках робочих днів з 8 до 18 години. Решта доводів апеляційної скарги стосується розміру застосованих штрафних санкцій.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що аргументи та доводи, покладені в обґрунтування вимог апеляційної скарги є безпідставними та помилковими, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, пункту 75.1. ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному п. 76.2 ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, посадовими особами контролюючого органу було проведено камеральну перевірку позивача.

За результатами перевірки було складено акт №28999/20-40-04-12-02/14090946 від 25.09.2023 року "Про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ МНВП "АРІС" ЛТД".

Відповідно до висновку акту №28999/20-40-04-12-02/14090946 від 25.09.2023 року позивачем порушено строки, передбаченого для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної.

На підставі висновків акту №28999/20-40-04-12-02/14090946 від 25.09.2023 року посадовими особами відповідача складено податкове повідомлення-рішення № 0/34024/0412 віз 26.10.23р., на суму 95031,33 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду із вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення № 0/34024/0412 від 26.10.23, в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 68410,36 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свій податковий обов`язок, що стало підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в повному обсязі на суму штрафних санкції у розмірі 95031,33 грн.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У пункті 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Фактично вказана норма визначає юридичний факт, яким платник податків може підтверджувати надіслання контролюючому органу даних для забезпечення обробки таких відомостей з метою їх подальшого відображення у ЄРПН.

У пункті 201.10 статті 201 ПК України також передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Пунктами 2, 3 Порядку №1246 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку №1246 встановлено, що після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 13 Порядку №1246).

Згідно з п.14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Відповідно до п.15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Висновок аналогічного змісту викладено Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 в справі № 820/6330/16.

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Крім того, строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Таким чином, в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постановах від 03.04.2020 у справі №160/5380/19, від 10.06.2019 у справі №802/1825/16-а та від 12.07.2019 у справі №0940/1600/18.

Як свідчать матеріали справи, штрафні санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням були застосовані контролюючим органом на підставі пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, тобто за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. У акті перевірки №28999/20-40-04-12-02/14090946 від 25.09.2023 податковим органом констатовано порушення граничних термінів реєстрації 42 податкових накладних.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач частково не погодився з рішенням відповідача, а саме, в частині нарахування штрафу за несвоєчасну реєстрацію 35 податкових накладних: від 01.09.2022 № 18, від 01.09.2022 № 30; від 02.09.2022 № 41, від 06.09.1022 № 73, від 07.09.2022 № 96, від 14.09.2022 № 159, від 15.09.2022 № 170, від 20.09.2022 № 231, від 22.09.2022 № 258, від 22.09.2022 № 259, від 22.09.2022 № 255, від 23.09.2022 № 277, від 23.09.2022 № 273, від 26.09.2022 № 293, від 26.09.2022 № 302, від 26.09.2022 № 294, від 26.09.2022 № 300, від 26.09.2022 № 295, від 27.09.2022 № 318, від 27.09.2022 № 309, від 27.09.2022 № 320, від 27.09.2022 № 322, від 28.09.2022 № 330, від 29.09.2022 № 354, від 29.09.2022 № 356, від 29.09.2022 № 338, від 29.09.2022 № 345, від 30.09.2022 № 377, від 30.09.2022 № 373, від 30.09.2022 № 366, від 30.09.2022 № 367, від 30.09.2022 № 361, від 30.09.2022 № 368, від 30.09.2022 № 378, від 30.09.2022 № 369, стверджуючи, що такі податкові накладні були надіслані на реєстрацію в ЄРПН у встановлений законодавством строк.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача колегією суддів встановлено, що:

- податкові накладні від 01.09.2022 № 18, від 01.09.2022 № 30; від 02.09.2022 № 41, від 06.09.1022 № 73, від 07.09.2022 № 96, від 14.09.2022 № 159, від 15.09.2022 № 170, граничний термін реєстрації яких 30.09.2022, було подано ТОВ НВП "АРІС" ЛТД на реєстрацію в ЄРПН 30.09.2022 о 19:45 год;

- податкові накладні від 22.09.2022 (№ 258, 259, 255), від 23.09.2022 (№ 277, 273), від 26.09.2022 ( № 293, 302, 294, 300, 295), від 27.09.2022 (№ 318, 309, 320,322) від 28.09.2022 (№330), від 29.09.2022 (№ 354, 356, 338, 345), від 30.09.2022 (№ 377, 373, 366, 367, 361, 368, 378, 369), граничний термін реєстрації яких 15.10.2022, було подано ТОВ НВП "АРІС" ЛТД на реєстрацію в ЄРПН 14.10.2022 о 19:48 год.

Доказами подання податкових накладних є відповідні квитанції про відправку, де зазначена дата надсилання, а також роздруківки з комп`ютерної програми "M.E.Doc" з протоколами руху документів, що підтверджується скріншотами з програмного забезпечення "M.E.Doc" (а.с. 3-106).

Колегія суддів враховує, що роздруковані скріншоти файлів з програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді "M.E.Doc" є належними та допустимим доказами, з яких ідентифікується номер, зміст операцій, точна дата та час відправлення спірних податкових накладних, що узгоджується з неодноразово висловленою правовою позицією Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.

Відтак, наведені податкові накладні подано платником на реєстрацію в межах граничного терміну та операційного часу, визначеного пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Проте квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних не були направлені позивачу протягом операційного дня. Такі зареєстровані податковим органом поза межами граничного строку реєстрації.

З огляду на приписи Порядку № 1246, позивач не має нести відповідальність за дату надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, що в спірному випадку, підтверджується скріншотами з програми «М.Е. Doс».

Суд наголошує, що обов`язком позивача є своєчасне, в операційний день, відправлення податкових накладних до ЄРПН. Платник податку не несе відповідальності за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм. Несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов`язок виконав своєчасно.

Щодо посилання відповідача на положення пп. 69.18 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години, колегія суддів зазначає таке.

Зміст норми підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України підтверджує те, що дія цієї норми стосується електронних документів, але буквальне тлумачення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дає підстави вважати, що цією нормою врегульовано порядок приймання електронних документів контролюючим органом шляхом звуження часових рамок, протягом яких контролюючий орган міг реалізувати свою поведінку у вигляді надання електронних сервісів та приймання електронних документів.

Відповідно, дія підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини, які складаються в процесі приймання електронних документів контролюючим органом, проте не регулює питання надсилання таких документів платником податків не встановлюючи жодних обмежень поведінки платника щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію виконання обов`язку щодо подання відповідних даних контролюючому органу.

Правове значення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України полягає в тому, що цією нормою звільнено контролюючий орган від обов`язку забезпечувати функціонування електронних сервісів після 18 години та у позаробочі дні.

Разом із тим, аналізований правовий припис підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України не стосується порядку вчинення дій платником податків, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в аспекті спрямованих платником дій для таких цілей.

Контролюючий орган вчиняє дії щодо прийняття податкових накладних/розрахунків коригування та надсилання квитанцій в інші строки та з урахуванням обмежень, введених підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України - у робочі дні з 8 години до 18 години. Тобто, такі скорочені строки вчинення дій контролюючим органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання податкового обов`язку поданням податкових накладних/розрахунків коригування на реєстрацію.

Виходячи зі співвідношення предметів регулювання підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та норм статті 201 ПК України, Порядку №1246, вчиненню платником дій щодо надіслання на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування у визначений у Порядку №1246 строк кореспондують дії контролюючого органу щодо приймання та проведення реєстрації означених накладних відповідно до строків, установлених у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, що становить належний порядок вчинення платником дій з надсилання та прийняття контролюючим органом для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування під час воєнного стану.

При цьому, задля забезпечення належної реалізації процедури реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган зобов`язаний прийняти податкові накладні/розрахунки коригування, надіслані у межах граничних строків та впродовж операційного дня, визначених для платника у Порядку №1246, та на наступний робочий день до 18 години, якщо прийняття таких податкових накладних/розрахунків коригування є неможливим у межах попереднього дня з урахуванням строків у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, прийняти їх та зареєструвати.

Отже, визначення операційного дня для цілей вчинення платником дій щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування не пов`язано з робочими днями, а також розширено часові межі для вчинення належних дій платником податку.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.12.2023 у справі №260/5659/22.

На підставі встановленого та наведеного правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що позивач своєчасно направив на реєстрацію податкові накладні від 01.09.2022 № 18, від 01.09.2022 № 30; від 02.09.2022 № 41, від 06.09.1022 № 73, від 07.09.2022 № 96, від 14.09.2022 № 159, від 15.09.2022 № 170, від 20.09.2022 № 231, від 22.09.2022 № 258, від 22.09.2022 № 259, від 22.09.2022 № 255, від 23.09.2022 № 277, від 23.09.2022 № 273, від 26.09.2022 № 293, від 26.09.2022 № 302, від 26.09.2022 № 294, від 26.09.2022 № 300, від 26.09.2022 № 295, від 27.09.2022 № 318, від 27.09.2022 № 309, від 27.09.2022 № 320, від 27.09.2022 № 322, від 28.09.2022 № 330, від 29.09.2022 № 354, від 29.09.2022 № 356, від 29.09.2022 № 338, від 29.09.2022 № 345, від 30.09.2022 № 377, від 30.09.2022 № 373, від 30.09.2022 № 366, від 30.09.2022 № 367, від 30.09.2022 № 361, від 30.09.2022 № 368, від 30.09.2022 № 378, що підтверджено належними доказами і свідчить про дотримання ним свого податкового обов`язку та виключає в його діях, як платника податку, порушень чинного законодавства України щодо реєстрації податкових накладних. Всі вищезазначені податкові накладні були зареєстровані контролюючим органом в ЄРПН вже поза межами граничного строку реєстрації з незалежних від позивача причин.

За таких обставин, колегія суддів вважає протиправним спірне податкове повідомлення-рішення № 0/34024/0412 віз 26.10.23 в частині застосування до позивача штрафу за несвоєчасну реєстрацію наведених вище податкових накладних, загальний розмір якого відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, становить 71004,10 грн.

При цьому колегія суддів враховує, що в позовній заяві ТОВ НВП "АРІС" ЛТД було допущено арифметичну помилку при обрахунку загальної суми штрафу за несвоєчасну реєстрацію спірних 35 податкових накладних та помилково зазначено суму 68410, 36 грн, замість правильної - 71 338,55 грн. Зазначене підтверджується розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ НВП "АРІС" ЛТД, що є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (а.с. 119, зворотня сторінка).

У зв`язку з цим, враховуючи висновок суду апеляційної інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0/34024/0412 віз 26.10.23 в частині застосування до позивача штрафу за несвоєчасну реєстрацію наведених вище 34 податкових накладних у розмірі 71004,10 грн, колегія суддів вважає, що позов ТОВ НВП "АРІС" ЛТД в цій частині підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області на суму штрафу в розмірі 71004,10 грн.

Щодо податкової накладної № 231 від 20.09.2022, граничний термін реєстрації якої 15.10.2022, колегією суддів з наданих позивачем доказів встановлено, що вказану податкову накладну ТОВ НВП "АРІС" ЛТД було подано на реєстрацію в ЄРПН 21.10.2022 о 16:45 год (а.с. 25-27), тобто з порушенням граничного строку для її реєстрації.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф згідно з положеннями пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію вказаної податкової накладної у розмірі 334,45 грн, що становить 10 % від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, а отже позов ТОВ НВП "АРІС" ЛТД щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 231 від 20.09.2022 не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позов ТОВ НВП "АРІС" ЛТД належить задовольнити частково.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Окрім цього, частина 4 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає від суду, який розглянув справу, у мотивувальній частині рішення зазначити, зокрема:

- обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;

- докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;

- мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;

- норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає наведеним вище вимогам процесуального закону і критеріям вмотивованості судового рішення, оскільки у його мотивувальній частині судом не було встановлено обставин, що мають значення для справи та є предметом доказування у справі; відсутні посилання на докази, їх оцінка. У мотивувальній частині рішення суд першої інстанції обмежився аналізом норм права, що регулюють спірні правовідносини, та зазначив про виконання позивачем свого податкового обов`язку, не дослідивши та не пославшись при цьому на жоден з долучених до матеріалів справи доказів.

Крім того, вирішуючи спір у справі, суд першої інстанції не врахував обсяг заявлених позивачем вимог та безпідставно, не мотивуючи при цьому свого рішення, скасував податкове повідомлення-рішення № 0/34024/0412 від 26.10.23 на суму 95031,33 грн, незважаючи на те, що вказане рішення податкового органу в частині застосування до позивача штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 10.06.2022 № 369, від 22.12.2022 № 348, від 22.12.2022 № 349, від 14.12.2022 № 62, від 26.01.2023 № 379, від 26.01.2023 № 377, від 26.01.2023 № 380 на загальну суму 23692,78 грн не було оскаржене позивачем та в матеріалах справи відсутні докази, що стосуються обставин реєстрації цих накладних, тобто вказані обставини судом не досліджувались.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 4 ст. 139 КАС України).

Позивач у позовній заяві просив суд, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з підготовкою справи до розгляду в суді, у розмірі 1000,00 грн.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано договір про надання правової допомоги.

Також, надано до суду квитанцію на оплату послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн., рахунок фактуру, опис послуг, додаткову угоду.

Положеннями ч.5 ст.134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що ця справа відповідно до положень статей 4,12, 258. 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

Враховуючи обсяг задоволених вимог та співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із незначною складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., підлягає частковому задоволенню у розмірі 2500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 по справі № 520/2547/24 - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузевого науково-виробничого підприємства "АРІС" ЛТД - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області № 0/34024/0412 від 26.10.23 на суму штрафу в розмірі 71004,10 грн.

У задоволенні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0/34024/0412 від 26.10.23 на суму штрафу в розмірі 334,45 грн за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 231 від 20.09.2022 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузевого науково-виробничого підприємства "АРІС" ЛТД (код ЄДРПОУ 14090946, вул. Залізнична, буд. 4, м. Дергачі, Харківська область, 62302) суму судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова І.С. Чалий