Постанова

від 12.11.2024 по справі 520/12271/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 р. Справа № 520/12271/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Харківській області, Державна податкова служба України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 06.09.24 по справі № 520/12271/24

за позовом Приватного підприємства "Золота Нива 1"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Золота Нива 1", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у підтвердженні ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» (код ЄДРПОУ 33897138) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області надати ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» документальне підтвердження (довідку) про підтвердження ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» (код ЄДРПОУ 33897138) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

- зобов`язати Державну податкову службу України внести до реєстру платників єдиного податку відомості про ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» (код ЄДРПОУ 33897138) як платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та надати відповідний витяг з реєстру платників єдиного податку.

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області з невизнання як податкової звітності поданих ПП «ЗОЛОТА НИВА 1»:

- податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «звітна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033561562 від 19.02.2024, № 9033564221 від 19.02.2024, № 9033583548 від 19.02.2024;

- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік за типом «звітний» № 9033565521 від 19.02.2024;

- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «загальна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033584144 від 19.02.2024;

- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік за типом «звітний» № 9033586177 від 19.02.2024.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області прийняти та зареєструвати датою їх фактичного отримання податковим органом -19.02.2024 подані ПП «ЗОЛОТА НИВА 1»:

- податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «звітна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033561562 від 19.02.2024, № 9033564221 від 19.02.2024, № 9033583548 від 19.02.2024;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом «звітний» за 2023 рік № 9033565521 від 19.02.2024;

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «загальна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033584144 від 19.02.2024;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік за типом «звітний» № 9033586177 від 19.02.2024.

- судові витрати у справі покласти на відповідача.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що чинне законодавство взагалі не надає контролюючому органу право присвоювати податковим деклараціям, поданим платниками податків, статус "не визнано як податкова звітність'' або будь-який інший статус, не передбачений Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5, отже відповідачами порушені права та інтереси платника податків.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 року адміністративний позов Приватного підприємства "Золота Нива 1" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у підтвердженні ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області надати ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» документальне підтвердження (довідку) про підтвердження ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Зобов`язано Державну податкову службу України внести до реєстру платників єдиного податку відомості про ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» як платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та надати відповідний витяг з реєстру платників єдиного податку.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області з невизнання як податкової звітності поданих ПП «ЗОЛОТА НИВА 1»:

- податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «звітна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033561562 від 19.02.2024, № 9033564221 від 19.02.2024, № 9033583548 від 19.02.2024;

- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік за типом «звітний» № 9033565521 від 19.02.2024;

- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «загальна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033584144 від 19.02.2024;

- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік за типом «звітний» № 9033586177 від 19.02.2024.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області прийняти та зареєструвати датою їх фактичного отримання податковим органом -19.02.2024 подані ПП «ЗОЛОТА НИВА 1»:

- податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «звітна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033561562 від 19.02.2024, № 9033564221 від 19.02.2024, № 9033583548 від 19.02.2024;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом «звітний» за 2023 рік № 9033565521 від 19.02.2024;

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «загальна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033584144 від 19.02.2024;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік за типом «звітний» № 9033586177 від 19.02.2024.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства "Золота Нива 1" сплачений судовий збір в сумі 4542 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства "Золота Нива 1" сплачений судовий збір в сумі 4542 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні).

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник Головного управління ДПС у Харківській області, в апеляційній скарзі зазначає, що 100% земельних ділянок підприємства протягом 2022 - 2023 років знаходяться (знаходились) на території тимчасової окупації та активних (можливих) бойових дій, тобто більше шести місяців.

До наявної інформації в базах даних ДПС України приватним підприємством «Золота Нива 1» (код за ЄДРОПОУ 33897138), відповідно до пп. 298.8.1. п. 298.8 ст. 298 ПКУ, з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, подано до контролюючого органу за місцем знаходження платника податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом документа «звітна» від 19.02.2024 №№9033583548, 9033564221, 9033561562, «загальна» від 19.02.2024 №9033584144 та розрахунки частки сільськогосподарського товаровиробництва «звітний» за 2023 рік від 19.02.2024 №№9033565521, 9033586177, згідно яких частка сільськогосподарського товаровиробництва дорівнює 31,93 відсотка.

Таким чином в порушення приписів пп. 10.1 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ визначено, що для цілей, визначених пп. «а» пп. 4 п. 291.4 ст. 291, пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та пп. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ частка сільськогосподарського товаровиробництва менше 50 відсотків.

За результатом камеральної перевірки податкової звітності 20.03.2022 присвоєно статус «історія подання» і така звітність вважається неподаною.

На підставі викладеного, Приватному підприємству «Золота Нива 1» неможливо підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Також представник Головного управління ДПС у Харківській області зазначає, що згідно рішень Харківської обласної ради від 14.02.23 №502- VIII та від 20.02.24 №782 VIII про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин, ПП «Золота Нива 1» в 2022-2023 роках віднесена до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили. Це свідчить про те, що відповідно пп. 298.8.4.п. 298.8 ст. 298 ПКУ частка сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік ПП «Золота Нива 1» може не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили.

Водночас згідно пп. 10.1 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ визначено, що для цілей, визначених пп. «а» пп. 4 п. 291.4 ст. 291, пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та пп. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків.

На переконання представника Головного управління ДПС у Харківській області в порушення приписів пп. 10.1 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ якими визначено, що для цілей, визначених пп. «а» пп. 4 п. 291.4 ст. 291, пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та пп. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ частка сільськогосподарського товаровиробництва має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків, і те що частка сільськогосподарського товаровиробництва ПП «Золота Нива 1» у 2023 році склала 31,93 відсотка, що є менше 50 відсотків, стало підставою не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Державна податкова служба України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, також подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник Державної податкової служби України, в апеляційній скарзі зазначає, що до функцій, які виконують контролюючі органи, зокрема, належить податковий облік платників податків, адміністрування податків, зборів, платежів, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів платежів, організація збору податкової інформації та внесення її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (пп. 19 1.1.1, пп. 19 1.1.2, пп. 19 1.1.40 п. 19 1.1 ст. 19 Кодексу).

Враховуючи те, що оскільки до наведених вище норм Кодексу ДПС України безпосередньо не здійснює функцій з обліку платників податків, відповідно до наказу ДПС України від 15.12.2020 № 728 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів апарату та територіальних органів ДПС» функція 37 щодо реєстрації платників єдиного податку та надання витягу з реєстру платників єдиного податку здійснюється територіальними органами ДПС.

На переконання представника Державної податкової служби України, за наведених обставин позовні вимоги Приватного підприємства «Золота Нива1» про зобов`язання ДПС України вчинити дії нормативно та документально не підтвердженні, а відтак в контексті ст. 5 КАС України відсутні підстави для задоволення позовних вимог до ДПС України.

Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що про наявність у позивача вказаних податкових пільг та причини їх надання податковий орган, безсумнівно, обізнаний в силу вимог пп.12.4.6 п.12.4 ст.12 Податкового кодексу України безпосередньо від військових адміністрацій. Згідно з пп.14.1.262 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку. Згідно з пп.298.8.3 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від: реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

Отже, до розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва включається не сам врожай, а доходи від його реалізації.

Представник позивача наголошує, що у позові пояснював стосовно причин, які завадили позивачеві досягти 75% рівня частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік, є наявність обставин непереборної сили, внаслідок яких орендовані позивачем сільськогосподарські угіддя визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами - звідси, проведення будь-яких агротехнічних робіт та отримання власновиробленої сільськогосподарської продукції у 2023 році, та, відповідно, й отримання доходу від її реалізації, неможливе в принципі.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником з основним видом діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11).

Позивач на праві оренди використовує земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані поза межами населених пунктів на території:

- Оскільської об`єднаної територіальної громади Ізюмського району Харківської області (Капитолівський старостинський округ, с. Комарівка) - площею 3284,3358 га;

- Куньєвської об`єднаної територіальної громади Ізюмського району Харківської області (с. Куньє, Іванчуківський старостинський округ, с. Іванчуківка, Олександрівський старостинський округ, с. Олександрівка, Чистоводівський старостинський округ, с. Чистоводівка) - площею 9753,4699 га

- Ізюмської міської об`єднаної територіальної громади Ізюмського району Харківської області (Бригадирівський старостинський округ, с. Бригадирівка, Левківський старостинський округ, с. Левківка, с. Забавне) - площею 3212,1071 га.

Понад 10 останніх років позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності - до 2012 року був платником фіксованого сільськогосподарського податку, починаючи з 2012 року - платником податку єдиного податку четвертої групи.

24 лютого 2024 року розпочалося широкомасштабне вторгнення російської федерації на територію України.

На момент початку повномасштабного вторгнення ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» мало незавершене виробництво рослинництва на орендованих земельних ділянках сільськогосподарського призначення на території Оскільської, Куньєвської, Ізюмської ОТГ Ізюмського району Харківської області - згідно зі статистичною формою № 29-СГ «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду» за 2021 рік площа посіву озимих культур (пшениця) становила 7 253,99 га, площа проведених агротехнічних робіт (зяблева оранка ґрунту) під посів соняшника врожаю 2022 року - 9 405,78 га.

Вказаний актив у вигляді незавершеного виробництва озимої пшениці відображено на рахунку бухгалтерського обліку № 211 "Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю".

Сільськогосподарські роботи (оранка), виконані восени 2021 року під врожай соняшника 2022 року, відображені на рахунку бухгалтерського обліку № 231 «Основне виробництво».

Згідно з формою № 20-ОПП «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність», за ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» обліковувались власні виробничі приміщення, які використовувались для провадження господарської діяльності (зерносховища, криті токи, корівники, склади), а також сільськогосподарська техніка (в тому числі, трактори, комбайни, автомобілі та інша техніка).

Територію Ізюмського району Харківської області російські війська почали захоплювати з початку повномасштабного вторгнення.

ОТГ - активні бойові дії: 24.02.2022 - 03.03.2022; тимчасова окупація: 03.03.2022 - 11,09.2022.

Після деокупації Ізюмського району Харківської області у вересні 2022 позивачем констатовано, що майже все майно ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» втрачене: знищене, пошкоджене внаслідок влучання боєприпасів, викликаних цим пожеж та руйнувань (нерухомість, транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, готова сільськогосподарська продукція, інші ТМЦ); врожай озимої пшениці 2022 року загинув (згнив) у полях, а посів соняшника врожаю 2022 року не відбувся, через об`єктивну неможливість проведення агротехнічних робіт у зв`язку з окупацією громад військовими формуваннями рф; також втрачено великий обсяг правовстановлюючої, бухгалтерської та іншої документації.

Вказане підтверджується Актами комісійного обстеження об`єктів нерухомості, пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації, складеними комісіями сільських військових адміністрацій.

Листом за вих. № 06/02-V від 06.02.2023р. ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» звернулось до ГУ ДПС у Харківській області з Повідомленням про втрату первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формування російської федерації - у відношенні позивача відповідачем 2 визнано наявність підстав для застосування положень п.69.28 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв`язку зі втратою документів; рішення про відмову у застосуванні положень цього підпункту контролюючим органом не приймалось.

Контролюючим органом засобами поштового зв`язку на адресу позивача направлено лист щодо не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, а також проінформовано, що податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи з додатками присвоєно статус «не визнано як податкова звітність».

Не погоджуючись з таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем всупереч вищевикладеним висновкам суду помилково застосовано до спірних правовідносин норму пп. 10.1 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, що свідчить про протиправність дій Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Згідно з пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно з пп. 295.9.1 п. 295.9 ст.295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 299.1, 299.2 ст. 299 Податкового кодексу України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку, які містяться в п. 299.10 ст. 299 ПК України або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, що визначені п. 291.5-1 ст. 291 ПК України.

Відповідно до п.299.10 ст.299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Зі змісту наведених норм податкового законодавства вбачається, що підставою набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %. При цьому ПК України визначає, що якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Отже, аналізуючи наведені вище норми, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

Щодо застосування до спірних правовідносин пп. 10.1 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, яким визначено, що для цілей, визначених пп. «а» пп. 4 п. 291.4 ст. 291, пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та пп. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків, колегія суддів зазначає наступне.

Вказана норма є спеціальною щодо пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України. Водночас, для коректного правозастосування слід розрізняти поняття спеціальної норми права з метою конкретизації та з метою диференціації.

Так, конкретизація правового регулювання покликана на більш докладне регулювання окремих елементів і сторін суспільних відносин, тоді як у випадку диференціації а саме за такої форми спеціалізації виникають підстави для розмежування спеціальної та загальної норми спеціальна норма вводить для особливої сфери суспільних відносин інше регулювання, аніж воно передбачене загальною нормою, розрахованою на регулювання всіх відносин, позбавлений особливостей.

Зважаючи на контекст правовідносин в умовах воєнного стану, з метою яких законодавцем введено в дію норму пп. 10.1 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, суд зазначає, що така норма права покликана регулювати правовідносини щодо реєстрації платником єдиного податку четвертої групи щодо суб`єкта, у яких (а) не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися (б) не менше шести місяців на територіях, (в) на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

Тобто, застосування цієї норми можливо у випадку відповідності платника податків наведеним вище критеріям як щодо власника (користувача) частки земель, так і періоду розташування їх саме на територіях, де ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

При цьому позивач не відповідає наведеним вище критеріям, адже земельні ділянки, що орендує позивач, у 2023 році не розташовувались на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, оскільки з 24.09.2022 і до тепер розташовані на території можливих бойових дій.

Я було встановлено судом першої інстанції, факт перебування позивача у переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, що затверджений рішенням обласної ради про наявність обставин непереборної сили, що подавався позивачем одночасно із деклараціями 19.02.2024, зумовлює розповсюдження на нього спеціальної норми пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України про незастосування вимоги частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %.

Проте, відповідачем всупереч вищевикладеним висновкам суду помилково застосовано до спірних правовідносин норму пп. 10.1 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, що свідчить про протиправність дій Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Харківській області з невизнання як податкової звітності поданих позивачем: податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «звітна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033583548 від 19.02.2024; Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом «звітний» за 2023 рік № 9033565521 від 19.02.2024; податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «загальна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033584144 від 19.02.2024, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік за типом звітний №9033586177 від 19.02.2024 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 19-1.1.1.-19-1.1.2. п. 19-1.1. ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За п. 48.7. ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Згідно п. 76.1. ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п.49.15 ст.49 ПК України податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48, абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.

До суду не надано доказів того, що подана позивачем податкова звітність за результатами камеральної перевірки подана із порушеннями, визначеними ПК України, що, власне, і не заперечувалось відповідачами.

Отже, єдиною підставою для присвоєння податковій звітності позивача, поданій 19.02.2024, статусу "не визнано як податкова звітність" слугував висновок контролюючого органу про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, що визнано судом протиправним, відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Приватного підприємства "Золота Нива 1" є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 року по справі № 520/12271/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідачів.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 по справі № 520/12271/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський