Постанова

від 11.11.2024 по справі 440/455/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 р. Справа № 440/455/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 р. (ухвалене суддею Слободянюк Н.І.) по справі № 440/455/23

за позовом Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської обласної прокуратури в інтересах , Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області , Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області

до Комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства "Автозаводське" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської обласної прокуратури в інтересах Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району (в подальшому КГЖЕП «Автозаводське»), в якому просило: визнати протиправною бездіяльності КГЖЕП «Автозаводське» про неприведення протирадіаційного укриття № 60354, що перебуває на його балансі в належний для експлуатації стан; зобов`язання КГЖЕП «Автозаводське» привести у стан готовності захисну споруду - протирадіаційне укриття № 60354, що знаходиться за адресою: проспект Свободи, 94/28, м. Кременчук, Полтавська область, з метою використання її за призначенням, відповідно до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 р.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішенняПолтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Кодексу цивільного захисту України, Цивільного кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської обласної прокуратури надав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що згідно із паспортом сховища (протирадіаційного укриття) № 60354, адреса: м. Кременчук, вул. 60-річчя Жовтня, буд. 94/28, яке приписане КГЖЕП «Автозаводське», дата прийняття в експлуатацію 1958 р., місткість 90 чоловік, загальна площа 59,57 кв.м, загальний об`єм 207 куб.м, вбудоване у будівлю 3 поверхів, кількість входів два, кількість аварійних виходів один, клас сховища (група укриття) V. Дата заповнення паспорта 08.10.2010 р.

Відповідно до Актів оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 60354 від 27.03.2019 р., № 60354 від 22.06.2020 р. № 60354 від 04.03.2021 р., 20.07.2022 р. фахівцями Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання протирадіаційного укриття № 60354, розташованого за адресою: м. Кременчук, просп. Свободи, 94/28, комунальної форми власності, що належить Виконавчому комітету Кременчуцької міської ради, балансоутримувач захисної споруди КГЖЕП «Автозаводське», висновками якого встановлено, що станом на 27.03.2019 р. протирадіаційне укриття № 60354 оцінюється як не готове до використання за призначенням.

Листом Кременчуцької окружної прокуратури за вих. № 52-9466вих22 від 07.09.2022 р. в порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про порушення інтересів держави та необхідність вжиття заходів реагування до їх поновлення (самостійного звернення до суду з відповідним позовом), оскільки балансоутримувачем протирадіаційного укриття № 60354, КГЖЕП «Автозаводське», не виконано вимоги частини 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України та не приведено захисну споруду у стан готовності після початку бойових дій.

Листом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області № 61-01-04-5276/61-11 від 21.09.2022 р. Кременчуцьку окружну прокуратуру повідомлено про те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області у довоєнний час не зверталося до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування щодо захисних споруд цивільного захисту, зокрема споруди № 60354. На даний час звернення до Полтавського окружного адміністративного суду із позовними заявами на підставі раніше виданих актів, складених за результатами здійснення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю), неможливо (у зв`язку із завершенням термінів позовної давності). Так само неможливо звернення до суду на підставі нових актів, складання яких допустиме лише за результатами здійснення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю), оскільки відповідно до Указу Президента України від 24.04.2022 р. № 64 та постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 р. № 303 проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) припинено. Заходи із приведення захисних споруд цивільного захисту, зокрема споруди № 60354, у готовність, визначені чинним законодавством, та балансоутримувачем вживаються на незадовільному рівні.

Листом Кременчуцької окружної прокуратури за вих№52-11047ВИХ-22 від 12.10.2022 р. в порядку частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Кременчуцькій міській раді Кременчуцького району Полтавської області про порушення інтересів держави та необхідність вжиття заходів реагування до їх поновлення (самостійного звернення до суду з відповідним позовом), оскільки балансоутримувачем протирадіаційного укриття № 60354, КГЖЕП «Автозаводське», не виконано вимоги частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України та не приведено захисну споруду у стан готовності після початку бойових дій.

Листами Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2022 р. № 01-36/9105, № 01-36/9120, № 01-36/9121, № 01-36/9122, № 01-36/9119, № 01-36/9118, № 01-36/9117, № 01-36/9115, № 01-36/9116, № 01-36/9106, № 01-36/9107, № 01-36/9108, № 01-36/9109, № 01-36/9110, № 01-36/9111, № 01-36/9114 Кременчуцьку окружну прокуратуру повідомлено про те, що з бюджету Кременчуцької міської територіальної громади виділялися кошти для виконання поточного ремонту захисних споруд цивільного захисту комунальної форми власності та на цей час триває виконання заходів відповідно до затверджених асигнувань. Зважаючи на те, що вищезазначені листи направлені як повідомлення в порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області згідно з пунктом 1 пункту «а» статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», організовує за рахунок бюджетних коштів ремонт об`єктів комунального господарства та, наразі, відсутня необхідність у представництві інтересів прокурором у суді.

Листом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області № 61-20.14-2973/61-20.02 від 16.11.2022 р. заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури повідомлено, що співробітники управління запрошувалися для участі в комісійній оцінці стану готовності комунальних ЗС ЦЗ, зокрема споруди № 60354, з складанням відповідних актів. Станом на сьогоднішній день власники (балансоутримувачі) ЗС ЦЗ не повідомляли Управління стосовно проведення повторного оцінювання стану готовності ЗС ЦЗ, з чого можна зробити висновок, що стан даних захисних споруд від попередньої перевірки не змінився.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської обласної прокуратури звернувся до суду з цим позовом.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ключовим питанням у цій справі є наявність або відсутність у заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської обласної прокуратури права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (в подальшому ГУ ДСНС у Полтавській області) до КГЖЕП «Автозаводське».

Відповідно до п. 3ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Тобто, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

УРішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що стаття 53 Кодексу адміністративного судочинства Українивимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із ч 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини 3статті 23 Закону України «Про прокуратуру» вказує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічний висновок щодо застосування норма матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17, від 19.07.2018 р. у справі № 822/1169/17, від 13.05.2021 р. у справі № 806/1001/17 та постановах Великою Палатою Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі № 826/13768/16, від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської обласної прокуратури обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Полтавській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є ГУ ДСНС у Полтавській області. Проте, оскільки у зв`язку з його бездіяльністю, інтереси держави ним не захищаються, то з цим позовом звертається саме прокурор.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в спірних правовідносинах необхідно з`ясувати чи наділений ГУ ДСНС у Полтавській області належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (ч. 15 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із п. 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. №138(в подальшому «Порядок № 138»), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (п. 9 Порядку № 138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (п. 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затвердженінаказом МВС України від 09.07.2018 р. № 579(в подальшому «Наказ № 579»).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ Наказу № 579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу № 579).

Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1052(в подальшому «Положення № 1052») встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення № 1052, основними завданнями ДСНС є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до п. 4 Положення № 1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту; організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21.04.2021 р. № 2228-IX ізКодексу цивільного захисту Українивиключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень: реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд; звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей; перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Тобто, на основі указаного висновується, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48Кодексу цивільного захисту).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що Кодекс цивільного захистунаселення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Полтавській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача, у зв`язку з чим прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду у постановах від 03.08.2023 р. у справі № 260/4120/22, від 11.08.2023 р. у справі № 560/10015/22, від 29.08.2023 р. у справі № 160/9125/22, від 05.09.2023 р. у справі № 260/4044/22, від 21.02.2024 у справі № 580/4578/22.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що Кодекс цивільного захисту України є спеціальним законом у сфері цивільного захисту населення. Повноваження органів місцевого самоврядування цій сфері визначені частиною 2 статті 19 Кодекс цивільного захисту України. Проте, серед вказаних повноважень відсутні повноваження щодо звернення органу місцевого самоврядування (його виконавчого комітету) до адміністративного суду з позовом про зобов`язання приведення захисної споруди у стан готовності. Відсутні такі повноваження і в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином, у прокуратури відсутні повноваження звертатися з цим позовом від імені Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно із ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позов Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської обласної прокуратури підлягає залишенню без розгляду, оскільки ним належним чином не обґрунтував підстави звернення до суду з цим позовом, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 р. скасуванню.

Керуючись ст. ст. 238, 240, 315, 319,321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 р. по справі № 440/455/23 - скасувати.

Адміністративний позов заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської обласної прокуратури в інтересах Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до Комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич