Ухвала

від 12.11.2024 по справі 520/7539/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 листопада 2024 р. Справа № 520/7539/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Мельнікової Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 520/7539/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БОТІК»

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 520/7539/24 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) задоволено вимоги ТОВ «БОТІК» до ГУ ДПС у Харківській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копія судового рішення від 24.06.2024 доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 24.06.2024, о 23:30 годині, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 25.06.2024.

17.07.2024 на зазначене рішення суду відповідачем- ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, тобто у встановлений строк, встановлений ст. 295 КАС України, яка ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 повернуто скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору.

Копія судового рішення від 23.09.2024 доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 23.09.2024, о 21:21 годині, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 24.09.2024.

17.10.2024 ГУ ДПС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу, також не додано документ про сплату судового збору. Одночасно з вимогах апеляційної скарги скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 відмовлено у заяві відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 520/7539/24, наведені підстави для поновлення строку визнані неповажними; апеляційна скарга ГУ ДПС у Харківській області залишена без руху; надано апелянту десятиденний строк, з часу отримання копії ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, - зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

30.10.2024 відповідачем подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування скаржник зазначає, що апеляційну скаргу подана в межах строку визначеного ст. 295 КАС України, проте ухвалою від 23.09.2024 було повернуто у зв`язку із несплатою судового збору. Вважає що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява скаржника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Судом встановлено, що первісна апеляційна скарга, подана відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 295 КАС України, яка була повернута скаржнику ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024, отримана 24.09.2024, а повторно подана апеляційна скарга 17.10.2024.

Повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника права, відповідно до вимог статті 169 КАС України, на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги.

Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 (справа № 280/4682/19), від 18.06.2020 (справа № 400/524/19), від 17.06.2020 (справа № 280/4951/19) тощо.

Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у передбачений статтею 295 КАС України строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору), також не є підставою вважати пропуск зазначеного строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Колегія суддів критично оцінює, що право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою скаржник реалізував без суттєвих затримок, в межах розумного строку, оскільки з моменту отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги скаржнику до повторного його звернення зі скаргою пройшов значний проміжок часу майже місяць. Зазначена обставина не посвідчує сумлінне ставлення скаржника до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Колегія суддів вважаю, що п`ятимісячний термін (з липня по листопад) є достатнім для здійснення розподілу коштів в межах бюджетних асигнувань з метою забезпечення сплати судового збору.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19.

Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правових позицій Верховного Суду з цього приводу, сформулював правові випадки коли процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено. Зокрема, це можливо у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 820/4420/18.

Колегія суддів зазначає, що ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

20.09.2022 ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Завалій та інші проти України» (заяви № 23342/14, 42968/15, 1686/17, 64516/17; далі - Рішення), у якому зазначив, що вже встановлював порушення принципу юридичної визначеності за подібних обставин у рішеннях у справах «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, від 3 квітня 2008 року) та «Устименко проти України» (заява № 32053/13, від 29 жовтня 2015 року). І, беручи до уваги обставини заяв, Суд не вбачає підстав для іншого висновку в цій справі. Суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством десятиденного строку для апеляційного оскарження.

Вказаний висновок узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.06.2023 у справі № 643/5369/16.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 298, 299 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 520/7539/24 - відмовити.

Визнати неповажними, наведені у заяві причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 520/7539/24.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 520/7539/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БОТІК» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді В.Б. Русанова А.О. Бегунц