Постанова

від 05.11.2024 по справі 520/37754/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Мар`єнко Л.М.

05 листопада 2024 р.Справа № 520/37754/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБАН-Е50» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

26.12.2023 позивач товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОБАН-Е50» (далі ТОВ «АВТОБАН-Е50», підприємство) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просить суд :

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 13.12.2023 № 00400730707, яким ТОВ «АВТОБАН-Е50» збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб на суму 435 488.58 грн, із яких 348 390.86 грн грошове зобов`язання, 87 097.72 грн штрафні санкції;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 13.12.2023 № 00400550707, яким ТОВ «АВТОБАН-Е50» було зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1 056 994.00 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 13.12.2023 № 00400610707, яким ТОВ «АВТОБАН-Е50» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ у розмірі 160 251.25 грн, із яких 128 201.00 грн грошове зобов`язання, 32 050.25 грн штрафні санкції;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 13.12.2023 № 00400450707, яким до ТОВ «АВТОБАН-Е50» було застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 581 651.43 грн.

Позов мотивував тим, що спірні податкові повідомлення рішення безпідставними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку, оскільки висновки податкового органу про вчинення ТОВ «АВТОБАН-Е50» податкових правопорушень не відповідають обставинам ведення господарської діяльності підприємства.

Щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення від 13.12.2023 № 00400730707 яким встановленопорушення п. 291.6 ст. 291, пп. 3 п. 292.11, п. 2п 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Посилається на те, що позивачем було укладено договір безпроцентної позики № 22/02-23 від 22.02.2023 на суму 6 000 000 грн із ТОВ «ДЕЛЬТА СІТІ». 21.04.2023 позивачем було прийнято рішення щодо виділу з його складу нової юридичної особи - ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК».

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов`язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього. На виконання цих вимог Закону позивачем згідно з розподільним балансом було передано новоствореній юридичній особі, зокрема, зобов`язання за договором безпроцентної позики № 22/02-23 від 22.02.2023 на суму 5 806 514.34 грн.

Вказує, що відповідно до умов п. 4.1 договору безпроцентної позики № 22/02-23 від 22.02.2023 строк повернення позики не настав, а на період проведення документальної позапланової перевірки позивача 12 - місячний строк на повернення поворотної фінансової допомоги не сплив, в силу пп. 3 п. 292.11 ст. 292 ПК України, до складу доходу позивача не може бути включена сума 5 806 514.34 грн. Отже, позивачем не було занижено суму доходу, що підлягає оподаткуванню, у сумі 5 806 514.34 грн.

Посилається на те, що отримання та повернення грошових коштів у межах виконання договору позики не є розрахунком за відвантажені товари, виконані роботи чи надані послуги. У зв`язку із чим, позивачем не були порушені приписи п. 291.6 ст. 291 ПК України.

Також вказує, що положення чинного законодавства свідчать, що операції щодо передачі за розподільчим балансом основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів та зобов`язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу при утворенні нового підприємства шляхом реорганізації (виділу) не можуть вважатися операціями з поставки ТМЦ у розумінні податкового законодавства.

Передача позивачем за розподільчим балансом ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК» в результаті виділу об`єктів нерухомого майна не є об`єктом оподаткування ПДВ. Таким чином, позивачем не були порушені п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а також вимоги статті 201 ПК України щодо складання та проведення реєстрації податкової накладної, оскільки її складання та реєстрація не передбачались.

Щодо висновків податкового органу про те, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту по операціям з ПП «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ МЕГА», у зв`язку з тим, що ремонти проводилися з адресою: пр. Альошина Архітектора, 32, в той час, як основні засоби, які знаходяться а обліку позивача розташовані за адресою: пр. Альошина Архітектора, 37, зазначає, що позивач є власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 42, 43, 43а, 43б, 53а в житловому будинку літ. «А-5» за адресою: м. Харків, просп. Альошина Архітектора, б. 37.

З метою проведення ремонту вказаних приміщень позивачем було укладено договір підряду № 27/03/23 від 27.03.2023 із ПП «БК «МЕГА».

Проте, під час оформлення документів сторонами було неправильно зазначена адреса приміщень, за якими проводились ремонтні роботи, а саме замість номеру будинку « 37» було невірно зазначено « 32». Вказана помилка була виправлена сторонами шляхом підписання додаткової угоди № 3 до договору підряду № 27/03/23 від 27.03.2023.

Вказана помилка є суто технічною. Через вказану помилку в одній цифрі відносини між Позивачем та ПП «БК «МЕГА» не можуть бути визнані нереальними.

Факт належного документального підтвердження поставки позивачу робіт/послуг за договорами підряду, підтверджується долученими до позовної заяви первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг спірних операцій, не мають ознак дефектності. Надані документи підтверджують зв`язок понесених витрат позивача по придбанню робіт/ послуг з господарською діяльністю.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу юридичної особи - платника єдиного податку за умови повернення протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Якщо суми поворотної фінансової допомоги, не повертаються за домовленістю сторін, то не виконується умова пп. 3 п. 292.11 ст. 292 ПК України щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги. У цьому випадку сума поворотної фінансової допомоги включається до складу доходу платника єдиного податку - юридичної особи.

Враховуючі вищевикладене ТОВ «АВТОБАН -Е50» занижено «Сума доходу за податковий (звітний) період» у рядку 1 податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за півріччя та три квартали 2023 у загальній 5 806 514.34 грн, чим порушено п. 291.6, пп. 3 п. 292.11, п. 2 п. 292.1 ст. 291 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Посилається на те, що взаємовідносини між ТОВ «АВТОБАН- Е50» та ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК» не можуть бути визначені як операції з виділу у відповідності до п.п. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 ПК України, а отже не підпадають під визначення п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України.

За результатами перевірки встановлено, що взаємовідносини між ТОВ «АВТОБАН-Е50» та ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК» не можуть бути визначені як операції з виділу, в наслідок чого в момент затвердження розподільчого балансу (21.04.2023) виникають податкові зобов`язання з ПДВ на вартість активів у вигляді основних засобів (нежитлова будівля) на загальну суму 5 816 514.34 грн, сума ПДВ 1 163 302.86 грн, та повинна бути оформлена податкова накладна на не платника ПДВ - ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК», у відповідності до п. 201.10 ст. 201, ст. 191 ПК України, пункту 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 задоволено частково адміністративний позов ТОВ «АВТОБАН-Е50».

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 № 00400730707, прийняте ГУ ДПС у Харківській області, яким ТОВ «АВТОБАН-Е50» збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб на суму 435 488.58 грн, із яких 348 390.86 грн грошове зобов`язання, 87 097.72 грн штрафні санкції.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 № 00400610707, прийняте ГУ ДПС у Харківській області, яким ТОВ «АВТОБАН-Е50» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 160 251.25 грн, із яких 128 201.00 грн грошове зобов`язання, 32 050.25 грн штрафні санкції.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 № 00400450707, прийняте ГУ ДПС у Харківській області, яким до ТОВ «АВТОБАН-Е50» застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 581 651.43 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 № 00400550707, прийняте ГУ ДПС у Харківській області в частині зменшення ТОВ «АВТОБАН-Е50» суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 035 102.00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ «АВТОБАН-Е50» судовий збір у розмірі 26 840.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що станом на час проведення перевірки платника податку та прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.12.2023 № 00400730707, термін користування позикою не досяг 12-місячного строку, у зв`язку з чим у податкового органу відсутні правові підстави для донарахування ТОВ «АВТОБАН-Е50» грошових зобов`язань по сплаті єдиного податку з юридичних осіб у загальній сумі 435 488.58 грн.

Суд зазначив, що надані товариством до перевірки документи, а також відомості з Єдиного державного реєстру є належними, та відповідно свідчать про реальну зміну активу і пасиву ТОВ «АВТОБАН-Е50» у зв`язку з виділом.

Також суд першої інстанції прийшов до висновку про не підтвердження права позивача на формування податкового кредиту по господарським операціям з ПП «БК «МЕГА» та правомірність висновків податкового органу в частині завищення ТОВ «АВТОБАН-Е50» податкового кредиту за період травень 2023 та липень 2023 у загальній сумі 21 892.00 грн, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 № 00400550707 в цій частині не підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог, ухваливши нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ТОВ «АВТОБАН-Е50» - адвокат Залеська А.С., просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні підставам звернення до суду, викладеними у позовній заяві.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на основі повного і всебічного з`ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, при повному дослідженні усіх наявних у справі доказів.

Також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ «АВТОБАН-Е50» судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000.00 грн.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судові рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що на підставі направлень від 06.11.2023 № 9835, № 9836, № 9837, № 9838, наказу ГУ ДПС у Харківській області від 31.10.2023 № 4642-п та від 09.11.2023 № 4791-п, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1 та 61.2 ст.61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, пп.69.2 п.69 підрозд.10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, ч.2 ст.13, ч.16 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у зв`язку з отриманням відомостей від державного реєстратора щодо припинення ТОВ «АВТРБАН-Е50» проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «АВТОБАН-Е50» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 06.11.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 06.11.2023.

Перевірка проводилась з 07.11.2023 по 13.11.2023.

Продовження строків проведення перевірки з 13.11.2023 по 15.11.2023.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 22.11.2023 № 35836/20-40-07-07-05/34991411 (т. 1 а.с. 27-85).

Висновками акту перевірки встановлено такі порушення з боку ТОВ «АВТОБАН-Е50», зокрема:

- п.п. 63.3 ст. 63 ПК України, п.п.8.1-8.4 п.8 розділу VІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, із змінами і доповненнями: не повідомлено контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням шляхом подання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку;

- п. 291.6, пп. 292.11, п. 2 п. 292.1 ст. 291 ПК України від 22.12.2010 №2755-VІ (з урахуванням змін та доповнень) внаслідок чого встановлено заниження єдиного податку на загальну суму 348 390.86 грн за півріччя 2023;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201, п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України внаслідок чого зменшено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21Б) на загальну суму 6 393 298.00 грн (у вересні 2023 1 066 221.00 грн), в наслідок чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 128 201.00 грн, а т.ч.: квітень 2023 89 459.00 грн, травень 2023 16 489.00 грн, червень 2023 13 026.00 грн, вересень 2023 9 227.00 грн;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України не виписано та відповідно не зареєстровано податку накладну на не платника ПДВ - ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК», у зв`язку з чим буде застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, передбачені п. 1201.1 ст. 1201 ПК України.

13.12.2023 на підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) № 00400730707, яким ТОВ «АВТОБАН-Е50» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «єдиний податок з юридичних осіб» у загальному розмірі 435 488.58 грн, з яких 348 390.86 грн - за податковим зобов`язанням, 87 097.72 грн - за штрафними (фінансовими санкціями) (т. 1 а.с. 15-16);

2) № 00400610707, яким ТОВ «АВТОБАН-Е50» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у загальному розмірі 160 251.25 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 128 201.00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 32 050.25 грн (т. 1 а.с. 18-19);

3) № 00400550707, яким ТОВ «АВТОБАН-Е50» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 056 994.00 грн (т. 1 а.с. 21-22);

4) № 00400450707, яким до позивача за не реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань у строк, визначений п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних, передбачених п. 20.1 ст. 201 ПК України застосовано штраф в розмірі 50% у загальній сумі 581 651.43 грн.

В матеріалах справи містяться розрахунки до податкових повідомлень рішень (т. 1 а.с. 17, 20, 23, 26).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що на виконання підпунктів 16.1.2, 16.1.3 п.16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За визначенням, що міститься у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, а саме, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача у зв`язку з отриманням повідомлення від державного реєстратора щодо припинення ТОВ «АВТОБАН-Е50».

Як вбачається з матеріалів справи 22.02.2023 між ТОВ «ДЕЛЬТА СІТІ» (Позикодавець) та ТОВ «АВТОБАН-Е50» (Позичальник) укладено договір безпроцентної позики № 22/02-23 (т.1 а.с. 113-114).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 22/02-23 позикодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти, які є поворотною фінансовою допомогою, в розмірі встановленому договором, а позичальник зобов`язується повернути їх позикодавцю.

Відповідно до пункту 2.1, 2.2 Договору № 22/02-23 сума позики становить 6 000 000.00 (шість мільйонів гривень 00 копійок). Проценти за цим договором не нараховуються та не сплачуються.

Відповідно до пункту 4.1 Договору № 22/02-23 позичальник зобов`язується повернути позику за вимогою позикодавця протягом 5 банківських днів з дня отримання вимоги (письмової або усної) про повернення позики.

Відповідно до пункту 7.1 Договору № 22/02-23 цей договір набуває чинності з моменту надання позикодавцем суми позики позичальнику та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

23.02.2023 сума поворотної фінансової допомоги від ТОВ «ДЕЛЬТА СІТІ» надійшла до ТОВ «АВТОБАН-Е50», згідно платіжного дорученням № 795.

Як вбачається з матеріалів справи 21.04.2023 ТОВ «АВТОБАН-Е50» прийнято рішення щодо виділу з його складу нової юридичної особи - ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК» (т. 1 а.с. 110).

За розподільчим балансом ТОВ «АВТОБАН-Е50» передає у власність нового товариства (ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК») частину майна, прав та обов`язків, в тому числі:

- нежитлову будівлю літ. «А», «В», загальною площею 4 209.8 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд.14-Б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 2690414080000;

- нежитлову будівлю літ. «З», «Д», «Е», загальною площею 853.0 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд.14-Б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 2690611880000.

- договір безпроцентної позики № 22/02-23 від 22.02.2023 на суму 5 806 514.34 грн (т. 1 а.с.112).

24.04.2023 між ТОВ «ДЕЛЬТА СІТІ» (Сторона 1), ТОВ «АВТОБАН-Е50» (Сторона 2) та ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК» (Сторона 3) укладено додаткову угоду до договору безпроцентної позики від 22.02.2023 № 22/02-23 (т. 1 а.с. 115).

Відповідно до п. 1, 2 Додаткової угоди між Стороною 1 та Стороною 2 укладено Договір безпроцентної позики № 22/02-23 від 22.02.2023 (надалі - Договір), за яким Сторона 2 має заборгованість перед Стороною 1 у розмірі 6 000 000.00 грн.

Грошові кошти, які складають заборгованість, були перераховані 23.02.2023.

Відповідно до п. 3, 4 Додаткової угоди 24.04.2023, шляхом виділу зі Сторони 2, була створена Сторона 3, якій за розподільчим балансом від 21.04.2023, у тому числі, перейшла частина заборгованість за Договором у розмірі 5 806 514.34 грн.

Сторона 1 підтверджує, що нею попередньо було надано згоду на заміну боржника у зобов`язанні за Договором та вона приймає виконання зобов`язання від Сторони 3 у розмірі, який вказано в пункті 3.

Відповідно до п. 5, 6 Додаткової угоди залишок заборгованості Сторони 2 перед Стороною 1 становить 193 485.66 грн.

Сторона 2 передає Стороні 3 засвідчену копію Договору, як підтвердження наявності заборгованості.

Відповідно до п. 5, 6 Додаткової угоди усі інші положення Договору залишаються без змін.

Як вбачається з акту перевірки податковий орган зазначив, що отримуючи поворотну фінансову допомогу від ТОВ «ДЕЛЬТА СІТІ» позивач не відобразив вказану суму 5 806 514.34 грн як дохід платника єдиного податку, внаслідок чого занизив єдиний податок на загальну суму 348 390.86 грн за півріччя 2023, допустивши порушення п. 291.6, пп. 3 п. 292.11, п. 2 п. 292.1 ст. 291 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 291.2 статті 291 ПК України встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно із пунктом 291.3 статті 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 2 пункту 292.2 статті 292 ПК України визначено, доходом платника єдиного податку є: для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

При цьому згідно з п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПК України до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої й поверненої протягом 12 календарних місяців із дня її отримання та суми кредитів.

Враховуючи зазначене, сума фінансової допомоги, що надана на поворотній основі та повернута протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, не включається до складу доходу такого платника.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

За своєю економічною суттю така допомога є фактично позикою, виданою не на ринкових умовах (без урахування процентів), правовою підставою для її надання є договір позики, тому враховуючи його цивільно-правову природу, прийнято застосовувати норми цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1046 ЦК України договір позики передбачає, що одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом з матеріалів справи встановлено, що сума позики за договором від 22.02.2023 № 22/02-23 у розмірі 6 000 000.00 грн від ТОВ «ДЕЛЬТА СІТІ» надійшла на рахунок ТОВ «АВТОБАН-Е50» - 23.02.2023.

Як вже було зазначено вище, умовами договору від 22.02.2023 № 22/02-23 (п. 4.1, п. 7.1) визначено строк повернення позики протягом 5 банківських днів з дня отримання вимоги (письмової або усної) про повернення позики. Строк дії договору вказано - до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

Колегія суддів зазначає, що ст. 292 ПК України передбачає 12 місячний строк пільгового користування такою поворотною фінансовою допомогою (безпроцентною позикою), без включення такої суми до доходу платника податку та відповідно без сплати єдиного внеску за цей період.

Станом на час проведення перевірки платника податку та прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.12.2023 № 00400730707, термін користування позикою не досяг 12-місячного строку.

Враховуючи наведене, у податкового органу були відсутні правові підстави для донарахування ТОВ «АВТОБАН-Е50» грошових зобов`язань по сплаті єдиного податку з юридичних осіб у загальній сумі 435 488.58 грн.

Посилання відповідача на порушення платником податків пункту 291.6 статті 291 ПК України, згідно якої платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), зокрема, в частині здійснення розрахунку по договору безпроцентної позики у не грошовій формі, колегія суддів вважає помилковою, оскільки, дані посилання не підтверджується наданими у справі доказами, а ґрунтується включно на припущеннях податкового органу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що положення пункту 291.6 статті 291 ПК України прямо визначає у цій нормі, на які правовідносини поширюється правило щодо проведення розрахунків у грошовій формі, а саме : за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги.

Однак, договір позики не відноситься ані до договору купівлі продажу (поставки), ані до договору про виконання робіт чи надання послуг. Отримання та повернення грошових коштів у межах виконання договору позики не є розрахунком за відвантажені товари, виконані роботи чи надані послуги.

Також колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що в разі, коли поворотна фінансова допомога сплачується іншим суб`єктом господарювання, а не позичальником, то умова пп.3 п.292.11 ст.292 ПК України не виконується, у зв`язку з чим позивач має відобразити фінансову допомогу як дохід та сплатити з неї податок, так як, по перше, зазначена умова не визначена законодавством, по друге, строк розрахунків за договором безповоротної позики не настав.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 13.12.2023 № 00400730707 та необхідності його скасування.

Щодо позовних вимог про скасування донарахованих податковий зобов`язань з податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішенням від 13.12.2023 № 00400510707 та № 00400550707 та відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування, визначеному у податковому повідомленні-рішенні від 13.12.2023 № 00400450707, колегія суддів зазначає наступне.

Податковою перевіркою встановлено, що ТОВ «АВТОБАН-Е50» передано майно в адресу ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК» без внесення до статутного капіталу, чим не дотримано вимоги п.п. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 ПК України. Таким чином, податковий орган вважає, що в розумінні ПК України, ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК» створена не за рахунок виділу із ТОВ «АВТОБАН-Е50». Фактично згідно з даними бухгалтерського обліку проведено взаємозалік, а саме вартість активів у вигляді основних засобів (нежитлова будівля) на загальну суму 5 816 514.34 грн погашена зобов`язаннями за договором позики та вартістю переданих корпоративних прав. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що взаємовідносини між ТОВ «АВТОБАН-Е50» та ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК» не можуть бути визначені, як операції з виділу у відповідності до п.п. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 ПК України, а отже не підпадають під визначення п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України. Враховуючи вищевикладене, ТОВ «АВТОБАН-Е50» в момент затвердження розподільчого балансу (21.04.2023) та переходу права власності на нерухоме майно згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (28.04.2023) виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість на вартість активів у вигляді основних засобів (нежитлова будівля) на загальну суму 5 816 514.34 грн , у т.ч. ПДВ 1 163 302.86 грн.

Як вже зазначалось судом, 21.04.2023 ТОВ «АВТОБАН-Е50» прийнято рішення про виділення на підставі розподільчого балансу з ТОВ «АВТОБАН-Е50» активів та пасивів для створення юридичної особи ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК», що підтверджується рішенням учасника ТОВ «АВТОБАН-Е50» (т. 1 а.с.110) від 21.04.2023 та рішенням засновника ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК» від 21.04.2023 (т. 1 а.с.109).

У подальшому на підставі розподільчого балансу, ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК» було передано частину свого майна, прав і обов`язків, а саме: активів на суму 5 816.5 тис. грн, пасивів на суму 5 816.5 тис. грн (т.1 а.с.111-112).

24.04.2023 в Єдиному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК» (код 45133609).

Податковим органом під час перевірки позивача зроблено висновок, що ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК» створено без внесення до статутного капіталу, а за рахунок взаємозаліку, а саме, вартість активів у вигляді основних засобів (нежитлова будівля) на загальну суму 5 816 514.34 грн погашена зобов`язаннями за договором позики та вартістю переданих корпоративних прав.

Так, згідно статті 56 ГК України суб`єкт господарювання може бути утворений шляхом заснування нового або реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб`єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

За змістом частини 4 статті 59 ГК України у разі виділення одного або кількох нових суб`єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов`язки попереднього суб`єкта господарювання.

Згідно п. 98.1.4 ст. 98 ПК України, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

На підставі ч. 2 ст. 109 ЦК України після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-ІV (далі Закон України № 755-ІV).

Так, ч. 1ст. 32 Закону України № 755-ІV передбачено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи, що створюється шляхом виділу, засновники (учасники) або уповноважені ними орган чи особа, крім документів, які передбачені частинами першою - сьомою статті 24 цього Закону, повинні додатково подати примірник оригіналу (ксерокопію або нотаріально засвідчену копію) розподільчого балансу.

Згідно ч. 6 ст. 32 Закону України № 755-ІV виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації юридичних осіб, утворених в результаті виділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України № 755-ІV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що надані товариством до перевірки документи, а також відомості з Єдиного державного реєстру є належними, та відповідно свідчать про реальну зміну активу і пасиву ТОВ «АВТОБАН-Е50» у зв`язку з виділом.

Відповідно до підпункту 98.1.4. пункту 98.1 ст. 98 ПК України під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема: виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

В силу пункту 185.1. ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

В підпункті 14.1.202 пункту 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

В силу підпункту 196.1.7. пункту 196.1. ст. 196 ПК України не є об`єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Відповідно до пункту 198.7. ст. 198 ПК України сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Наведені положення чинного законодавства свідчать про необґрунтованість нарахування податковим органом позивачу сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість, оскільки операції щодо передачі за розподільчим балансом основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів та зобов`язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу при утворенні нового підприємства шляхом реорганізації (виділу) не можуть вважатися операціями з поставки ТМЦ у розумінні податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 25.05.2021 у справі № 822/2434/16.

Верховний Суд в постанові від 2505.2021 також зазначив, що законодавчо визначений мінімум статутного капіталу товариства на момент його створення, як того вимагає стаття 144 ЦК України, в подальшому може бути збільшений у встановленому законодавством порядку. Також визначення терміну «виділення» в редакції статті 98 ПК України за своєю суттю не є тотожним визначенню терміну «виділ», зазначеному у статті 109 ЦК України. Зокрема, згідно з нормами ЦК України «виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб», а згідно з положенням статті 98 ПК України «виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права». При цьому «виділення» для цілей усього Податкового кодексу самим Податковим кодексом України не визначений (ст. 14 не містить визначення такого поняття), а у пункті 98.1 статті 98 ПК України чітко зазначено, що таке визначення терміну використовується виключно для цілей статті 98 ПК України: «Під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання…».

Також, колегія суддів зазначає, що державна реєстрація ТОВ «РЕНТА ЛОГІСТИК», як юридичної особи, не скасовувалась, судом фіктивною не визнавалась, а тому висновки податкового органу про належність до об`єктів оподаткування нерухомого майна, переданого за розподільчим балансом новоствореній юридичній особі безпідставні.

Таким чином, в ході розгляду справи судом спростовані доводи відповідача про вчинення позивачем порушень п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, а також вимоги статті 201 ПК України щодо складання та проведення реєстрації податкової накладної, оскільки її складання та реєстрація не передбачались.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині, якою судом відмовлено в задоволені вимог адміністративного позову ТОВ «АВТОБАН-Е50», щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області від № 00400550707, оскільки апеляційна скарга в цій частині не вмотивована та не містить доводів щодо неправомірності рішення суду першої інстанції.

ТОВ «АВТОБАН-Е50» рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову не оскаржене.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення в частині задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до с. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених в суді апеляційної інстанції витрат на правову допомогу позивачем надано до суду наступні документи: ордер серія АН № 1481392, свідоцтво про право на заняттям адвокатською діяльністю серія ДН № 4797 від 28.02.2017, договір про надання правничої допомоги № 32 від 25.12.2023, додаткова угода № 2 від 31.07.2024 до договору про надання правничої допомоги № 32 від 25.12.2023, платіжна інструкція від 01.08.2024 № 589, докази направки відповідачу.

Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правничої допомоги № 32 адвокатське бюро зобов`язується надати клієнту правничу допомогу, яка передбачена цим договором, а клієнт зобов`язується прийняти і оплатити її.

Відповідно до п. 2.1 Договору про надання правничої допомоги № 32 розмір гонорару адвокатського бюро за цим договором вказується в актах приймання передачі наданої правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 керуючись п. 2.1. Договору сторони домовились, що розмір гонорару адвокатського бюро за надання правничої допомоги у справі за позовом Клієнта до ГУ ДПС у Харківській області про оскарження податкових повідомлень рішень від 13.12.2023№ 00400730707, № 00400550707, № 00400610707, № 00400450707 на стадії апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі № 520/37754/23 складає 5 000.00 грн. Вказаний розмір гонорару підлягає сплаті протягом місяця з дня підписання цієї Додаткової угоди одним платежем або частинами на розсуд Клієнта.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 правнича допомога, визначена в п. 1 даної додаткової угоди, представляє собою:

-вивчення апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі № 520/37754/23;

-підготування та подання до Другого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі № 520/37754/23;

-підготування та подання до Другого апеляційного адміністративного суду всіх інших процесуальних документів, необхідність подання яких виникне під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідно до приписів процесуального законодавства та на вимогу суду;

-представництво інтересів Клієнта у Другому апеляційному адміністративному суді під час апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

При цьому, як зазначено вище, приписами ч.ч. 5-7 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї ст. суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

В постанові Верховного Суду від 23.07.2023 по справі № 340/4492/22 судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою ст. 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої ст. 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Колегія суддів зазначає, що такі послуги як вивчення апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі № 520/37754/23 за своїм змістом є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання відзиву на апеляційну скаргу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що участь одного адвоката ( ОСОБА_1 ) при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.11.2020 у справі № 520/7431/19.

Проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, з огляду на ступень складність даної справи (змістовна частина відзиву на апеляційну скаргу складається переважно з обставин справи та доводів, наведених у позовній заяві), враховуючи те, що підготовка відзиву на апеляційну скаргу не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, колегія суддів приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції на суму 2 500.00 грн.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, - без змін.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБАН-Е50» (ЄДРПОУ 34991411) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495) суму витрат на правничу допомогу понесену під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 2 500.00 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді В.Б. Русанова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 12.11.2024 року