Постанова

від 31.10.2024 по справі 440/2912/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 р.Справа № 440/2912/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Хмельницької митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції С.С. Бойко) від 08.08.2024 року (повний текст складено 16.08.24 року) по справі № 440/2912/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002"

до Хмельницької митниці

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Тандем-2002", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000227/2 від 12.09.2023;

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000694 від 12.09.2023;

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000228/2 від 12.09.2023;

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000695 від 12.09.2023;

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000230/2 від 13.09.2023;

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000700 від 13.09.2023.

В обґрунтування позовних вимог послався на неправомірність прийняття рішень про коригування митної вартості та карток відмови, оскільки під час митного оформлення товарів за МД №23UA400040030283U1 від 12.09.2023, МД №23UA400040030284U0 від 12.09.2023 та МД №23UA400040030430U6 від 13.09.2023 декларант надав митниці всі передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України необхідні та достатні документи, які у своїй сукупності підтверджували митну вартість задекларованих товарів та не містили розбіжностей. Проте, за наслідками розгляду поданих документів, відповідач дійшов висновку, що подані декларантом документи не містять належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числове значення заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до статті 54 Митного кодексу України. За наслідками викладеного, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару у митних деклараціях, скоригував з 645 дол. США за тону (заявлена декларантом) до 709 дол.за тону, тобто скоригував митну вартість партії товару, що декларується позивачем до рівня 19399,31 доларів США замість заявленої декларантом вартості 14577,00 дол. США (згідно з контрактом, інвойсом). На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару відповідач видав позивачу відповідні картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач стверджує, що прийняті рішення про корегування заявленої митної вартості прийняті у порушенням норм Митного кодексу України, оскільки рішення про корегування заявленої митної вартості має містити, зокрема, наявну в митному органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного Кодексу України). Зазначені положення зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Позивач стверджує, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень поверхнево підійшов до перевірки документів, наданих позивачем до митного оформлення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000227/2 від 12.09.2023.

Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000694 від 12.09.2023.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000228/2 від 12.09.2023.

Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000695 від 12.09.2023.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000230/2 від 13.09.2023;

Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000700 від 13.09.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ-2002" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9084,00 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що за вищевказаними МД автоматизованою системою управління ризиками (АСУР) згенеровано форми митного контролю за визначеною митною вартістю: - 105-2 «Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв», - 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митними деклараціями від 12.09.2023 №23UA400040030283U1, від 12.09.2023 №23UA400040030284U0, від 13.09.2023 №23UA400040030430U6 митним органом було встановлено, що заявлений рівень митної вартості 1,08 дол. США/кг нижче рівня (1,1307 дол. США/кг) за яким здійснювалось митне оформлення ідентичного товару 09.05.2023 за митною декларацією 23UA400040015893U4. Таким чином, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та відповідно до статті VII ГАТТ були підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки, як вказано в графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, - заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Тандем-2002" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 01284778. До видів діяльності підприємства відносяться, зокрема, дані органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік: Назва КВЕД: Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин Код КВЕД: 46.21 Реєстраційний номер: 162607064.

Також судом встановлено, що 20.01.2023 між ТОВ "Тандем - 2002" (покупець) та компанією SHANDONG FY FEED TECHNOLOGY CO., LTD (далі Продавець) укладено Контракт № 20012023 (далі Контракт) за умовами якого продавець продає, а покупець купляє холін хлорид 70%, холін хлорид 60% (надалі товар) та інші хімічні продукти.

Найменування кожної партії Товару узгоджується Сторонами в специфікації.

Згідно з п.1.2. Контракту, кількість Товару, асортимент, загальна вартість Товару, термін поставки, що здійснюватиметься відповідно до Контракту, вказуються у додатках до Контракту, які з моменту підписання сторонами становлять невід`ємну частину Контракту, та в інвойсах.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного контракту ціна за одиницю товару фіксується в доларах США та наводиться у інвойсах продавця.

Товар поставляється на умовах згідно з Інкотермс - 2020, які обумовлено в інвойсах на окрему партію товару.

В специфікації та інвойсі сторонами узгоджено умови постачання FOB. Згідно з Додатком 2 (Специфікація) від 21.06.2023 р. до Контракту, Сторонами узгоджено постачання 68 тон Товару за ціною 43860,00 доларів США в строк не пізніше 30.07.2023 Умови поставки: FOB Quingdao (Циндао), Китай.

Продавцем поставлено узгоджену кількість Товару на умовах FOB Quingdao, Китай, на підтвердження чого, продавцем було надано коносамент № QN23060418. Як вбачається з коносаменту, товар було навантажено у 2720 мішках (2720 bags) на судно у чотирьох стандартних 20-футових контейнерах.

На виконання умов Контракту продавцем було постановлено першу партію Товару № НС70Y2306011, нетто вага 22,7 МТ, вартість якої склала 14641,50 грн (645 дол.за тону).

12.09.2023 представником Позивача подано до Хмельницької митниці (UA/0032081777) електронну митну декларацію за №23UA400040030283U1, у якій для митного оформлення задекларовано такий товар як допоміжна комплексна домішка для виробництва кормів холін хлорид (Choline Chloride) 70% - 22700 кг нетто (являє собою структурований гігроскопічний порошок коричневого кольору, не містить гмо, згідно сертифікату аналізу виробника), Виробник SHANDONG FY FEED TECHNOLOGY CO., LTD. Торгівельна марка NB GROUP. Країна виробництва/ походження: CN.

Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

Митна вартість товару, яка визначена у ЕМД №23UA400040030283U1, становить 14641,50 доларів США, курс: 36.5686.

Для підтвердження зазначеної суми декларантом було надано до митного органу наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20012023 від 20.01.2023 р., додаткову угоду (специфікація) № 2 до контракту від 21.06.2023 р., комерційний інвойс № EC2306407_2 від 26.06.2023 р., сертифікат про походження товару від 06.07.2023 р. серія ССРІТ519 2302750917 № 23С3723А0581/00256, платіжне доручення № 45 від 23.06.2023 р. та платіжне доручення № 47 від 30.06.2023 р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 21.06.2023 р., сертифікат аналізу б/н від 28.06.2023 р., реєстраційне посвідчення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів АА-0400-04-12 від 27.07.2018 р., копія митної декларації країни відправлення 23PL322080NS64ZZ00 08.09.2023 р., копія митної декларації країни відправлення 438020230000020525 07.07.2023 р., копія коносаменту № QN23060418 на підтвердження морського перевезення вантажу, копія договору транспортного експедирування № 05.01.2022/928-20Д від 05.01.2022 р., довідка № 2 від 08.09.2023 р. ТОВ Таніт Груп про транспортні витрати (де, зокрема, зазначено, що страхування не проводилось), копія договору № 200522 від 20.05.2022 р. про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні, міжнародна товаро-транспортна накладна CMR № 11544B, довідка ПП Транслогістик № 1230 від 08.09.2023 р. про транспортні витрати.

За наслідками розгляду поданих документів, відповідач дійшов висновку, що подані декларантом документи не містять належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числове значення заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до статті 54 Митного кодексу України.

За наслідками викладеного, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 12.09.2023 №UA400000/2023/000227/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації №№23UA400040030283U1, скоригував з 645 дол. США за тону (заявлена декларантом) до 709 дол.за тону, тобто скоригував митну вартість партії товару, що декларується позивачем до рівня 19463,81 доларів США замість заявленої декларантом вартості 14641,50 дол.США (згідно з контрактом, інвойсом).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару відповідач видав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000694.

Також поставлена друга партія Товару № НС70Y2306011, нетто вага 22,7 МТ, вартість 14 641.50 дол. (645 дол.за тону).

12.09.2023 представником Позивача подано до Хмельницької митниці (UA/0032081777) електронну митну декларацію за № 23UA400040030284U0, у якій для митного оформлення задекларовано такий товар як допоміжна комплексна домішка для виробництва кормів холін хлорид (Choline Chloride) 70% - 22700 кг нетто (являє собою структурований гігроскопічний порошок коричневого кольору, не містить гмо, згідно сертифікату аналізу виробника), Виробник SHANDONG FY FEED TECHNOLOGY CO., LTD. Торгівельна марка NB GROUP. Країна виробництва/ походження: CN.

Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

Митна вартість товару, яка визначена у ЕМД № 23UA400040030284U0, становить 14641,50 доларів США, курс: 36.5686.

Для підтвердження зазначеної суми декларантом було надано до митного органу наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20012023 від 20.01.2023 р., додаткову угоду (специфікація) №2 до контракту від 21.06.2023 р., комерційний інвойс № EC2306407_3 від 26.06.2023 р., сертифікат про походження товару від 06.07.2023 р. серія ССРІТ519 2302750917 № 23С3723А0581/00256, платіжне доручення №45 від 23.06.2023 р. та платіжне доручення № 47 від 30.06.2023 р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 21.06.2023 р., сертифікат аналізу б/н від 28.06.2023 р., реєстраційне посвідчення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів АА-0400-04-12 від 27.07.2018 р., копія митної декларації країни відправлення 23PL322080NS64ZXL0 08.09.2023 р., копія митної декларації країни відправлення 438020230000020525 07.07.2023 р., копія коносаменту № QN23060418 на підтвердження морського перевезення вантажу, копія договору транспортного експедирування № 05.01.2022/928-20Д від 05.01.2022 р., довідка №1 від 08.09.2023 р. ТОВ Таніт Груп про транспортні витрати (де, зокрема, зазначено, що страхування не проводилось), копія договору № 200522 від 20.05.2022 р. про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні, міжнародна товаро-транспортна накладна CMR № 11544С, довідка ПП Транслогістик № 1231 від 08.09.2023 р. про транспортні витрати.

За наслідками розгляду поданих документів, відповідач дійшов висновку, що подані декларантом документи не містять належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числове значення заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до статті 54 Митного кодексу України.

За наслідками викладеного, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 12.09.2023 № UA400000/2023/000228/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації №23UA400040030284U0, скоригував з 645 дол. США за тону (заявлена декларантом) до 709 дол.за тону, тобто скоригував митну вартість партії товару, що декларується позивачем до рівня 19463,81 доларів США замість заявленої декларантом вартості 14641,50 дол.США (згідно з контрактом, інвойсом).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару відповідач видав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000695.

Також поставлено третю партію Товару № НС70Y2306011, нетто вага 22,6 МТ, вартість 14 577.00 дол. (645 дол.за тону).

13.09.2023 представником Позивача подано до Хмельницької митниці (UA/0032081777) електронну митну декларацію за № 23UA400040030430U6, у якій для митного оформлення задекларовано такий товар як допоміжна комплексна домішка для виробництва кормів холін хлорид (Choline Chloride) 70% - 22600 кг нетто (являє собою структурований гігроскопічний порошок коричневого кольору, не містить гмо, згідно сертифікату аналізу виробника), Виробник SHANDONG FY FEED TECHNOLOGY CO., LTD. Торгівельна марка NB GROUP. Країна виробництва/ походження: CN

Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

Митна вартість товару, яка визначена у ЕМД № 23UA400040030430U6, становить 14577,00 доларів США, курс:365686.

Для підтвердження зазначеної суми декларантом було надано до митного органу наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20012023 від 20.01.2023 р., додаткову угоду (специфікація) № 2 до контракту від 21.06.2023 р., комерційний інвойс № EC2306407_1 від 26.06.2023 р., сертифікат про походження товару від 06.07.2023 р. серія ССРІТ519 2302750917 № 23С3723А0581/00256, платіжне доручення № 45 від 23.06.2023 р. та платіжне доручення № 47 від 30.06.2023 р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 21.06.2023 р., сертифікат аналізу б/н від 28.06.2023 р., копія митної декларації країни відправлення 23PL322080NS64ZT73 08.09.2023 р., реєстраційне посвідчення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів АА-0400-04-12 від 27.07.2018 р., копія митної декларації країни відправлення 438020230000020525 07.07.2023 р., копія коносаменту № QN23060418 на підтвердження морського перевезення вантажу, копія договору транспортного експедирування № 05.01.2022/928-20Д від 05.01.2022 р., довідка №3 від 08.09.2023 р. ТОВ Таніт Груп про транспортні витрати (де, зокрема, зазначено, що страхування не проводилось), копія договору № 200522 від 20.05.2022 р. про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні, міжнародна товаро-транспортна накладна CMR № 11544А, довідка ПП Транслогістик № 1232 від 08.09.2023 р. про транспортні витрати.

За наслідками розгляду поданих документів, відповідач дійшов висновку, що подані декларантом документи не містять належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числове значення заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до статті 54 Митного кодексу України.

За наслідками викладеного, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 13.09.2023 № UA400000/2023/000230/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA400040030430U6, скоригував з 645 дол. США за тону (заявлена декларантом) до 709 дол.за тону, тобто скоригував митну вартість партії товару, що декларується позивачем до рівня 19399,31 доларів США замість заявленої декларантом вартості 14577,00 дол. США (згідно з контрактом, інвойсом).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару відповідач видав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000700.

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів № UA400000/2023/000227/2 від 12.09.2023; № UA400000/2023/000228/2 від 12.09.2023; № UA400000/2023/000230/2 від 13.09.2023 та картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000694 від 12.09.2023, № UA400040/2023/000695 від 12.09.2023, № UA400040/2023/000700 від 13.09.2023, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржених у цій справі рішень про коригування митної вартості та карток відмови.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Крім того, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному, з урахуванням вимог митного законодавства щодо необхідності проведення процедури митних консультацій.

Надаючи оцінку доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, відповідно до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.

При цьому, слід враховувати, що ст. 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 по справі № 809/1884/16.

Що стосується доводів відповідача про те, що заявлений рівень митної вартості 1,08 дол. США/кг не відповідає мінімальному рівню 1,1307 дол. США/кг за яким здійснювалось митне оформлення Позивачем ідентичного товару раніше, у тому числі 09.05.2023 за митною декларацією від 09.05.2023 № 23UA400040015893U4 (витяг з ПІКу «Інспектор» Рівень цін по ЦБД додається), колегія суддів зазначає наступне.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598.

При цьому суд враховує, що зменшення ціни не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товарів, оскільки не свідчить про умисне її заниження позивачем, оскільки, як вказував позивач, на рівень цін на холін хлорид впливають як загальні, так і галузеві чинники.

Крім того, наданий до позову позивачем ціновий експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» (ЄДРПОУ: 20062351) на імпортну поставку холіну хлориду (choline chloride 70%) виробництва Shandong NB Technology Co., Ltd (Китай), згідно з додатком 2 (специфікацією) від 21.06.2023 р. до контракту № 20012023 від 20.01.2023 р. між Shandong FY Feed Technology Co., Ltd. (Китай) та ТОВ «Тандем-2002» (Україна), також спростовує доводи відповідача відповідача в цій частині, оскільки в ході аналізу інформації щодо ринкового рівня цін на аналогічну/подібну продукцію на азійському ринку, а також лист виробника Shandong NB Technology Co., Ltd (Китай), ДП «Держзовнішінформ» дійшов висновку, що контрактна ціна на холін хлорид 70% виробництва Китаю, що постачається у мішках по 25 кг у кількості 68,00 тон згідно з додатком 2 (специфікацією) від 21.06.2023 р. до контракту №20012023 від 20.01.2023 р. відповідає відпускній ціні компанії виробника з урахуванням дати укладення вищезазначених документів та при поставках в Україну може складати 645,00 долл.США на умовах поставки FOB порт Qingdao, Китай (згідно з «Інкотермс-2020»).

Щодо посилань митного органу на те, що в поданому пакувальному листі б/н від 26.06.2023, наданому разом з митною декларацією, нічого не вказує на те, що позивач придбав партію товарів, загальною вагою 68 т, колегія суддів зазначає, що декларант під час розмитнення надав митниці коносамент № QN23060418, згідно якого товар було навантажено у 2720 мішках (2720 bags) на судно у чотирьох стандартних 20-футових контейнерах. В свою чергу, у пакувальному листі б/н від 26.06.2023, поданому разом з митною декларацією на партію товару вагою 22,7 т, яка декларувалась та перевозилась окремо і до митної декларації на партію вагою у 22,7 т позивачем було надано вичерпний пакет документів, який в повному обсязі підтверджує митного вартість товару, який був задекларований та фактично ввозився на митну територію України.

Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що позивачем не був поданий загальний інвойс № EC2306407 від 26.06.2023 р. на товар вагою 68 тон., судом встановлено, що вказаний товар вагою 68 (шістдесят вісім) тон прибув морем у чотирьох 20-футових контейнерах з порту Циндао, Китай в порт Гданськ, Польща, для подальшого відправлення в Україну.

Враховуючи вагу доставленого в Гданськ Товару (68 тон) та обмеження максимально дозволеної маси для міжнародного дорожнього руху, встановлені приписами Директиви Ради 96/53/ЄС від 25 липня 1996 року про встановлення для деяких дорожніх транспортних засобів, що перебувають в обігу в межах Співтовариства, максимальних дозволених розмірів для внутрішнього та міжнародного дорожнього руху та максимальної дозволеної маси для міжнародного дорожнього руху, позивачем розділено партію поставленого товару 68 тон (№ партії HC70Y2306011) на три частини вагою нетто 22,7 т, вагою нетто 22,7 т, вагою нетто 22,6 т відповідно, щоб мати об`єктивну змогу доставити товар автомобільним транспортом з порту Гданськ на склад позивача у м. Хмельницький.

У зв`язку з цим, до митного органу надано інвойси на розділені відповідні партії № EC2306407_1, № EC2306407_2, № EC2306407_3 від 26.06.2023 і в кожному з цих інвойсів міститься єдиний номер партії HC70Y2306011, що свідчить про приналежність вказаного Товару до однієї поставки.

Крім того, суд враховує, що в оскаржуваних рішеннях не міститься належного обґрунтування щодо впливу вищевказаних недоліків на числове значення складових митної вартості товару.

Що стосується посилання митного органу на те, що заявки на перевезення (які подані лише до суду) та рахунок-фактура перевізника чи експедитора (не подано навіть до суду) - не були надані під час митного оформлення митному органу, в зв`язку з чим не аналізувались під час митного оформлення та не можуть бути доказами у цій справі та не можливо знати яка інформація вказана у цих документах (наприклад, щодо рахунку експедитора), суд зазначає, що митному органу під час декларування надано довідки про транспортні витрати та договори про транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення вантажів, які повністю відображають витрати декларанта на перевезення вантажу. В свою чергу, рахунки-фактури, заявки на перевезення не є обов`язковими для подання до митниці під час декларування.

Суд також враховує, що при митному оформленні товарів, на підтвердження розміру витрат на транспортування товару разом з ЕМД №23UA400040030283U1 подано, зокрема, такі документи: копія коносаменту № QN23060418 на підтвердження морського перевезення вантажу, копія договору транспортного експедирування № 05.01.2022/928-20Д від 05.01.2022 р., довідка № 2 від 08.09.2023 р. ТОВ «Таніт Груп» про транспортні витрати (де, зокрема, зазначено, що страхування не проводилось), копія договору № 200522 від 20.05.2022 р. про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні, міжнародна товаро-транспортна накладна CMR № 11544B, довідка ПП «Транслогістик» № 1230 від 08.09.2023 р. про транспортні витрати.

На підтвердження розміру витрат на транспортування товару разом з ЕМД №23UA400040030284U0 позивачем надана: копія коносаменту № QN23060418 на підтвердження морського перевезення вантажу, копія договору транспортного експедирування № 05.01.2022/928-20Д від 05.01.2022 р., довідка № 1 від 08.09.2023 р. ТОВ «Таніт Груп» про транспортні витрати (де, зокрема, зазначено, що страхування не проводилось), копія договору № 200522 від 20.05.2022 р. про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні, міжнародна товаро-транспортна накладна CMR № 11544С, довідка ПП «Транслогістик» №1231 від 08.09.2023 р. про транспортні витрати.

На підтвердження розміру витрат на транспортування товару разом з ЕМД №23UA400040030430U6 позивачем надана: копія коносаменту № QN23060418 на підтвердження морського перевезення вантажу, копія договору транспортного експедирування № 05.01.2022/928-20Д від 05.01.2022 р., довідка №3 від 08.09.2023 р. ТОВ «Таніт Груп» про транспортні витрати (де, зокрема, зазначено, що страхування не проводилось), копія договору №200522 від 20.05.2022 р. про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні, міжнародна товаро-транспортна накладна CMR №11544А, довідка ПП «Транслогістик» №1232 від 08.09.2023 р. про транспортні витрати.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 звернув увагу, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, наведені докази, у сукупності, в повному обсязі відображують вартість транспортування імпортованого позивачем товару, яка є складовою митної вартості товарів.

Щодо доводів апелянта про те, що згідно пакувального листа, комерційного інвойсу, коносаменту, ветеринарного сертифікату - місце призначення вказано - м. Полтава, а згідно CMR - вже інше місце, судом встановлено, що вказані документи містять відомості щодо юридичної адреси позивача як контрагента за зовнішньо-економічним договором. В свою чергу, транспортні документи містять відомості щодо фактичної адреси доставки м. Хмельницький, оскільки доставлення імпортованого вантажу здійснювалось на склад позивача за адресою: АДРЕСА_1 , що, зокрема, підтверджується, відмітками складу в графі 24 CMR 11544А, CMR 11544B, CMR 11544C. При цьому, зазначений склад перебуває у користуванні позивача відповідно до Договору суборенди нежитлового приміщення №02 від 01.06.2023 р. із додатками, акту прийому-передачі предмету суборенди від 01.06.2023 р. до договору суборенди нежитлового приміщення №02 від 01.06.2023 р.

Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що в платіжних дорученнях відсутні відмітки банку, як передбачено це формою документів, судом встановлено, що платіжні доручення № 45 від 23.06.2023, № 47 від 30.06.2023 сформовані через онлайн-банкінг та на ці електронні розрахункові документи накладались електронні підписи відповідних осіб, тоді як відповідні печатки та підписи на платіжному документі відповідно до Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, проставляються виключно у разі його подання не в електронному вигляді.

Що стосується посилання апелянта на те, що ні коносамент № QN23060418, ні автотранспортна накладна CMR №11544B не видавались саме продавцем оцінюваної партії товару - SHANDONG FY FEED TECHNOLOGY CO. LTD, отже у пункті 2.3 контракту від 20.01.2023 №20012023 обумовлені не коносамент чи автотранспортна накладна CMR, а інша не подана декларантом накладна продавця, колегія суддів зазначає, що зазначені обставини не були підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товару.

При вирішенні спірних правовідносин колегія суддів також враховує те, що Верховний суд у своїх постановах від 09.10.2018 у справі № 826/24835/15; від 24.01.2019 у справі № 820/636/17; від 21.01.2020 у справі № 812/2336/14; від 13.02.2020, у справі № 810/1175/16 навіть якщо в інформаційних базах даних митного органу наявна інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів, аналогічних/подібних товарів, то це не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі митниці більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19 лютого 2019 року в справі № 805/2713/16-а.

Колегія суддів також зазначає, що наявність у ЄАІС інформації про те, що ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і вборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом в постанові від 21.08.2018 року у справі № 815/3482/1 сформовано правовий висновок, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню».

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 08.10.2019 року у справі № 803/776/17 декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

За наслідками апеляційного перегляду цієї справи, з матеріалів справи встановлено те, що позивачем надано достатньо документів для визначення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору. В свою чергу, в порушення вимог 58 МК України, відповідачем було здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного (резервного) методу.

Враховуючи наведені вище обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено правомірності оскаржених у цій справі рішень про коригування митної вартості та карток відмови.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 по справі № 440/2912/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)І.С. ЧалийСудді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов

Повний текст постанови складено 11.11.2024 року