Постанова

від 12.11.2024 по справі 520/2707/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 р. Справа № 520/2707/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 (ухвалене суддею Бабаєвим А.І.) по справі № 520/2707/24

за позовом ОСОБА_1

до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та у невиплаті позивачу сум індексації грошового забезпечення; зобов`язати відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та провести виплату донарахованих сум; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.03.2018 по 31.12.2023; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 31.12.2023 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не здійсненні позивачу розрахунку матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 рік, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 рік, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 року провадження у адміністративній справі № 520/2707/24 за позовом ОСОБА_1 закрито в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та зобов`язання Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба щодо не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018; зобов`язано Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018; визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 розрахунку та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 рік, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби; зобов`язано Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 рік, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача підлягають частковому задоволення, а вимоги апеляційної скарги відповідача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Судовим розглядом встановлено, що позивач проходив службу у Харківському національному університеті повітряних сил ім. І. Кожедуба.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі № 520/4714/23, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду 14.11.2023, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов`язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та провести виплату донарахованих сум.

Відповідач зазначив, що нарахував індексацію грошового забезпечення позивачу на виконання вищезазначеного рішенням суду, починаючи з січня 2016 року, відповідно до роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 03.10.2022 року № 3148/0/290-22/51, яке було надіслано 12.12.2022 року всім командувачам видів, родів військ (сил) Збройних Сил України, командирам військових частин, керівникам установ для суворого дотримання та забезпечення розрахунків індексації грошового забезпечення, що підтверджується скріншотом про зарахування коштів на виконання рішення по справі № 520/4714/23.

Згідно із довідкою Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба про додаткові види грошового забезпечення та одноразові види ОСОБА_1 від 03.10.2023 № 316-1, індексація з вересня 2016 року по лютий 2018 року позивачеві не нараховувалась, а матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік та грошова допомога на оздоровлення за 2016-2017 рік позивачеві розраховано та виплачено без урахування щомісячна додаткова грошова винагорода, яка була передбачена Постановою № 889 та Інструкцією № 595, оскільки, як зазначає відповідач, виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (ВВНЗ) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати індексації грошового забезпечення у неналежному розмірі та щодо нездійснення йому розрахунку матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби, а також щодо не нарахуванняя та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018, проте позовні вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірниий період саме із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін січень 2008 року, не підлягають задоволенню, оскільки відсутні підстави вважати, що позивачем під час нарахування та виплати позивачу спірної індексації не буде встановлено базовий місяць для нарахування індексації січень 2008 року.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 № 2017-III, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України, у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку по захисту Вітчизни здійснюється, насамперед, за Законом України 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (в подальшому - Закон № 2232-XII).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 2232-XII, порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 40 Закону № 2232-XII встановлено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України Про Збройні Сили України, Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей та іншими законами.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII (в подальшому - Закон № 2011-ХІІ).

Частиною 2 статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-XII, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно із ст. 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення (в подальшому - Закон № 1282-XII), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами 1, 2 статті 5 Закону № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону № 1282-XII, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (в подальшому - Порядок № 1078).

Згідно із п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 за № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно із п. 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 у справі № 825/565/17, проаналізувавши вищенаведені правові норми, зазначив, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

На час виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 р. за № 1294 (в подальшому - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Постанова № 1294 набрала чинності 01.01.2008 та діяла до дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 за № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців - 01.03.2018.

Тобто, з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач, здійснюючи нарахування індексації, починаючи з січня 2016 року, повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком № 1078.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними бездіяльності відповідача щодо не нарахування позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та у невиплаті позивачу сум індексації грошового забезпечення та зобов`язання відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та провести виплату донарахованих сум обгрунтований та підлягає задоволенню.

Висновки суду першої інстанції, що задоволення позовних вимог про нарахування індексації із застосуванням базового місяця січень 2008 року є передчасним, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки відповідач, здійснюючи нарахування індексації, не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, так як не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.

Разом з тим, наявність у відповідача повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 повноваження військової частини щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду № 260/6386/21 від 11.05.2023.

Таким чином, вимоги апеляційної скарги позивача про нарахування позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року обгрунтовані та підлягаютю задоволенню, у зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги відповідача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 10-1 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Згідно із п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (в подальшому - Постанова № 1294; у редакції, чинній на час проходження позивачем військової служби), грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (в подальшому - Інструкція № 260), якою визначено порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Згідно із п. 30.1 розд. ХХХ Інструкції № 260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п. 30.3 Інструкції № 260, розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Пунктом 1 розділу XXIV Інструкції № 260 визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно із п. 7 розділу XXIV Інструкції № 260, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Згідно із п. 2 Постанови № 899, граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 Постанови № 899, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

На виконання зазначеної Постанови Уряду, наказом Міністра оборони від 15.11.2010 № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2012 за № 1540/21852, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних сил України (далі Інструкція № 595), яка відповідно до пункту 1 визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).

Пунктами 5, 8 Інструкції № 595 визначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Інструкція № 595 втратила чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550, яким затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Інструкція № 550), відповідно до пункту 1 якої Інструкція визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).

Пунктами 5, 8, 9 Інструкції № 550 встановлено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем не заперечується той факт, що ним була розрахована та виплачена позивачу грошова допомога на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально побутових питань за 2015-2017 роки без урахування щомісячної додаткової винагороди, яка виплачувалась позивачу щомісячно відповідно до Постанови № 889.

Підставою для неврахування щомісячної додаткової винагороди при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань за 2015-2017 роки стало застосування відповідачем приписів Інструкцій № 595, № 550 в частині не включення вказаної винагороди до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що застосовуючи вищезазначені Інструкції, як спеціальні нормативно-правові акти, що визначають структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань, відповідач не врахував пріоритетності законів над підзаконними актами.

Так, частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом, не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 826/11679/17, від 26.02.2021 у справі 620/3346/19, від 21.04.2021 у справі № 380/2427/20.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме положення Закону № 2011-ХІІ, а не підзаконні акти які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам Закону.

Також суд апеляційної зазначає, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019р. у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Оскільки позивачу на підставі Постанови № 889 додаткова грошова винагорода нараховувалась і виплачувалась позивачу щомісяця, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 0640/4032/18.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що додаткова грошова винагорода носить систематичний, щомісячний характер, належить до додаткових видів грошового забезпечення, а тому не врахування її відповідачем у складі грошового забезпечення позивача, з якого нараховано грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально побутових питань за 2016-2017 роки дії щодо, є протиправною бездіяльністю, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 розрахунку та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 рік, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 рік, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.01.2023 по 31.12.2023 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» набрав чинності з 01.01.2023.

Отже, з 01.01.2023 зупинено дію статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", згідно якої індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що грошове забезпечення позивача у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 не підлягало індексації, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині не обгрунтовані та не підлягають задоволенню.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 в частині визнання протиправною бездіяльності Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба щодо не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018 та зобов`язання Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018, та прийняти в скасованій частині постанову, якою визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та зобов`язати відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум, в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 по справі № 520/2707/24 - в частині визнання протиправною бездіяльності Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба щодо не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018 та зобов`язання Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018.

Прийняти в скасованій частині постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба щодо не нарахування ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.

Зобов`язати Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін