Постанова

від 31.10.2024 по справі 280/5668/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/5668/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.07.2024 ( суддя Семененко М.О.) в адміністративній справі №280/5668/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування пунктів припису,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» звернулося до суду з вимогами визнати протиправними та скасувати пункти 14, 17, 18, 23, 25, 28, 32, 37, 44, 46,48, 49 припису ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 14.05.2021 р. №49 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Позивач вважає викладені в окремих пунктах припису висновки необґрунтованими, а припис протиправним, оскільки у пунктах 14, 17, 25, 44, 46 відповідач вказав позивачу на необхідність усунення порушень вимог Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 №658, пов`язаних з експлуатацією основного та оборотного бензосховища, а також екстракційного цеху.

Позивач вважає, що Правила №658 не поширюються на бензосховища позивача, оскільки останні є підземними спорудами промислового призначення, а екстракційний цех як об`єкт нерухомості не є об`єктом зберігання, транспортування або реалізації нафтопродуктів, та не є будинком.

Також зазначає, що позивач позбавлений можливості виконати вимоги пунктів 18, 32, 48 припису про необхідність вжиття заходів, пов`язаних з обладнанням основного та оборотного бензосховища, а також екстракційного цеху автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення, оскільки на сьогоднішній день ДСНС України не затверджені правила, які б встановлювали вимоги до таких автоматизованих систем, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування.

Щодо пунктів 23, 37, 49 припису, які стосуються необхідності вжиття заходів, пов`язаних з обладнанням основного та оборотного бензосховища, а також екстракційного цеху системою оповіщення, зазначає, що проектування, створення (реконструкція) та забезпечення функціонування об`єктової системи оповіщення здійснюється на підставі рішення керівника об`єкта з обов`язковою інтеграцією до відповідної місцевої та територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення.

У пункті 28 припису відповідачем зазначено про експлуатацію позивачем електродвигунів насосів з перекачування палива від резервуарів та іншого електричного обладнання у виробничому приміщенні категорії «А», яке не відповідає встановленим вимогам для вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зон. Проте, 17.12.2018 Державною службою України з питань праці позивачу надано дозвіл на експлуатацію електродвигунів насосів та іншого електричного обладнання, зокрема, у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах екстракційного цеху, строк дії якого на момент здійснення заходу державного нагляду (контролю) не закінчився.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.07.2024 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем при розгляді справи не було надано до суду належних та достатніх доказів того, що позапланова позаперевірка та акт перевірки, на підставі яких було прийнято припис, проведені не у відповідності та не в порядку встановленому законодавством. Таким чином, Акт перевірки від 11.05.2021 року № 80, складений Відповідачем за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, є належним доказом обґрунтованості прийняття оскаржуваного Припису, оскільки Акт перевірки складений з у відповідності вимог законодавства, а отже і порушення суб`єкта господарювання, які в ньому зазначені, можуть братися в основу припису, як виявлені порушення, які необхідно усунути. Як видно із вказаних законодавчих норм, Відповідач діяв відповідно до визначених законом норм та правил і склав цілком правомірний і законний припис.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «Пологівський ОЕЗ» зареєстровано як юридична особа з 31.07.1995, розташоване за місцезнаходженням: Запорізька область, Пологівський район, м.Пологи, вул.Ломоносова, буд.36, основний вид економічної діяльності: виробництво олії та тваринних жирів.

Наказом ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 15.03.2021 У НС-106/53 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (Контролю) ГУ ДСНС України у Запорізькій області», відповідно до Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗУ), Закону № 877-V, на підставі доручення Прем`єр-Міністра України від 11.03.2021 №10033/1/1-21, наказано управлінню запобігання надзвичайним ситуаціям організувати та забезпечити в межах повноважень проведення позапланових перевірок щодо додержання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідно до Плану-графіку, що додається.

До відповідного Плану-графіку здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) ГУ ДСНС України в Запорізькій області, який є Додатком до наказу від 15.03.2021 У НС-106/53, під номером 18 включено ПрАТ «Пологівський ОЕЗ», за адресою Запорізька область, Пологівський район, м.Пологи, вул.Ломоносова, буд.36, у період з 26.04.2021 тривалістю 10 робочих днів.

За результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, ГУ ДСНС України у Запорізькій області складено Акт №80 від 11.05.2021, яким зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства, зокрема:

Основне бензосховище:

п. 14 не забезпечено місця зберігання палива розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж всупереч вимогам пункту 31 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», що є порушенням частини 1 статті 20 КЗЦУ, пункту 4 розділу І, підпункту 11 пункту 9.2 глави 9 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697 (далі Правила №1417);

п. 17 допущено встановлення на кожному трубопроводі запірної арматури на відстані ближче 3 м від резервуарів, що подано в резервуар ЛЗР і ГР (або відводить їх із резервуара), що є порушенням підпункту 4 пункту 9.2 глави 9 розділу VI Правил №1417;

п. 18 не обладнано об`єкт автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення, що є порушенням частини 1 статті 53 КЦЗУ, пункту 3 розділу ІІІ Правил техногенної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2018 року № 879, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 р. за № 1346/32798 (далі Правила №879);

п. 23 не обладнано об`єкт системою оповіщення всупереч вимог Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій та зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2017 р. № 733, що є порушенням пункту 1 частини 2 статті 30 КЦЗУ, пункту 1 глави 2 розділу V Правил №879;

Екстракційний цех:

п. 25 у місцях перетинання протипожежних перешкод стін, перегородок, перекриттів, огороджувальних конструкцій різними комунікаціями не контролюється стан зашпаровування зазорів (отворів) негорючими матеріалами і допускається зниження межі вогнестійкості конструкцій у цих місцях та рівня димогазонепроникнення, в супереч вимог пункту 8 глави 2 розділу ІІІ НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», що є порушенням пункту 2.4 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417;

п. 28 допущено використання електродвигунів насосів з перекачування палива від резервуарів та іншого електричного обладнання, у виробничому приміщенні категорії «А», яке не відповідає встановленим вимогам для вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зон, всупереч вимог пункту 1 глави 2 розділу ІV НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», що є порушенням пунктів 1.1., 1.3, 1.5 глави 1 розділу ІV Правил №1417;

п. 32 не обладнано об`єкт автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення, що є порушенням частини 1 статті 53 КЦЗУ, пункту 3 розділу ІІІ Правил №879;

п. 37 не обладнано об`єкт системою оповіщення всупереч вимог Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2017 р. № 733, що є порушенням пункту 1 частини 2 статті 30 КЦЗУ, пункту 1 глави 2 розділу V Правил №879;

Оборотне бензосховище:

п. 44 не забезпечено місця зберігання палива розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж всупереч вимогам пункту 31 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», що є порушенням частини 1 статті 20 КЦЗУ, пункту 4 розділу І Правил №1417;

п. 46 допущено встановлення на кожному трубопроводі запірної арматури на відстані ближче 3 м. від резервуарів що подають в резервуар ЛЗР і ГР (або відводить їх із резервуарів), що є порушенням підпункту 4 пункту 9.2 глави 9 розділу VI Правил №1417;

п. 48 не обладнано об`єкт автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення що є порушенням частини 1 статті 53 КЦЗУ, пункту 3 розділу ІІІ Правил №879);

п. 49 відсутня об`єктова системою оповіщення всупереч вимог Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2017 р. № 733, що є порушенням пункту 1 частини 2 статті 30 КЦЗУ, пункту 1 глави 2 розділу V Правил №879.

Уповноваженим представником позивача підписано Акт із зауваженнями.

Зауваження до Акту №80 від 11.05.2021 викладено у письмових Зауваженнях від 19.05.2021 №868/1/04, які позивач подав до ГУ ДСНС України у Запорізькій області 24.05.2021, у яких, крім іншого, звернув увагу на допущені відповідачем порушення при проведенні перевірки та при оформленні акту.

14.05.2021 ГУ ДСНС України у Запорізькій області складено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №49, яким вимагає від ПрАТ «Пологівський ОЕЗ» вжити таких заходів, зокрема:

Основне бензосховище:

п. 14 - забезпечити місця зберігання палива розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж відповідно вимогам пункту 31 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», строк виконання 01.07.2021;

п. 17 виконати встановлення на кожному трубопроводі запірної арматури на відстані не ближче 3 м. від резервуарів, що подають в резервуар ЛЗР і ГР (або відводить їх із резервуара), строк виконання 01.07.2021;

п. 18 обладнати об`єкт автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення, строк виконання 01.07.2021;

п. 23 обладнати об`єкт системою оповіщення відповідно до вимог Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій та зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2017 р. № 733, строк виконання 01.07.2021;

Екстракційний цех:

п. 25 контролювати у місцях перетинання протипожежних перешкод стін, перегородок, перекритів, огороджувальних конструкцій різними комунікаціями стан зашпаровування зазорів (отворів) негорючими матеріалами та не допускати зниження межі вогнестійкості конструкцій у цих місцях та рівня димогазонепроникнення відповідно до вимог пункту 8 глави 2 розділу ІІІ НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», строк виконання 01.07.2021;

п. 28 заборонити та не допускати використання електродвигунів насосів з перекачування палива від резервуарів та іншого електричного обладнання, у виробничому приміщенні категорії «А», яке не відповідає встановленим вимогам для вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зон, відповідно до вимог пункту 1 глави 2 розділу ІV НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», строк виконання 01.02.2022;

п. 32 обладнати об`єкт автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення, строк виконання 01.02.2022;

п. 37 обладнати об`єкт системою оповіщення відповідно до вимог Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2017 р. № 733, строк виконання 01.02.2022;

Оборотне бензосховище:

п. 44 забезпечити місця зберігання палива розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж відповідно до вимогам пункту 31 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», строк виконання 01.07.2021;

п. 46 виконати встановлення на кожному трубопроводі запірної арматури на відстані не ближче 3 м. від резервуарів, що подають в резервуар ЛЗР і ГР (або відводить їх із резервуарів), строк виконання 01.07.2021;

п. 48 обладнати об`єкт автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення, строк виконання 01.07.2021;

п. 49 обладнати об`єкт системою оповіщення відповідно до вимог Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2017 р. № 733, строк виконання 01.07.2021.

Вважаючи протиправними пункти 14, 17, 18, 23, 25, 28, 32, 37, 44, 46,48, 49 Припису від 14.05.2021 №49, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши за матеріалами справи доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини першої статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга статті 68 КЦЗ України).

Згідно з вимогами статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 715 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій" затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, належать: вид об?єкта (приміщення, будівля, споруда, будинок, територія), що належить суб?єкту господарювання на праві власності, володіння, користування (далі - об?єкт); площа об?єкта; максимальна розрахункова (проектна) кількість людей, які постійно або періодично перебувають на об?єкті; умовна висота об?єкта (висота, яка визначається різницею позначок найнижчого рівня проїзду (установлення) пожежних автодрабин (автопідйомників) і підлоги верхнього поверху без урахування верхніх технічних поверхів, якщо на технічних поверхах розміщено лише інженерні обладнання та комунікації будинку); наявність та масштаб небезпечних подій, надзвичайних ситуацій, які сталися на об?єкті протягом останніх п?яти років, що передують плановому періоду; клас наслідків (відповідальності) під час будівництва об?єкта; кількість порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, пов?язаних з експлуатацією або під час будівництва об?єкта та виявлених протягом останніх п?яти років, що передують плановому періоду.

Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються за діяльністю суб?єктів господарювання з такою періодичністю: з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки; із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки; з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п?ять років. Якщо суб?єкту господарювання належить на праві власності, володіння або користування більше одного об?єкта, перевірка суб?єкта господарювання здійснюється з періодичністю, що залежить від суми балів, нарахованих окремо щодо кожного об?єкта (пункт 5 Постанови № 715).

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина 8 статті 7 Закону № 877-V).

Але, відсутність в акті за наслідками заходу підписів усіх посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які проводили цей захід, це формальність, яка не має нівелювати результат заходу (перевірки), тобто факт виявлення порушень вимог законодавства, відтак і припис про необхідність їх усунення.

Відсутність в акті, складеному за результатами здійснення заходу, під час якого виявлені порушення вимог законодавства з боку суб`єкта господарювання, підписів посадових осіб органу державного нагляду (контролю), який проводили цей захід, відповідно і виявили порушення, описані в акті, ставить під сумнів достовірність цього документа загалом, а значить і результати перевірки.

Акт, за текстом частини шостої статті 7 Закону № 877-V, має містити, серед іншого, інформацію про посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід, а також детальний опис виявленого порушення (якщо таке виявиться) з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Останнє теж має зазначити посадова особа, яка проводила захід.

На думку колегії суддів, не можна вважати простою формальністю вимоги Закону до процедури перевірки і оформлення її результатів, які в сукупності якраз і мають засвідчити її законність й таким чином достовірність її результатів.

У контексті цієї справи відсутність підписів посадових осіб в акті пов`язується саме з цим - достовірністю, правдивістю результатів заходу, тобто виявлених порушень вимог законодавства, описаних в акті перевірки від 11.05.2021 року № 80.

В обсязі з`ясованих в цій справі обставин є підстави вважати, що відсутність підписів посадових осіб, які проводили (чи мали б проводити) перевірку Товариства, не пов`язана з неуважністю чи недоглядом при оформленні акта перевірки, що, втім, теж не можна вважати допустимим.

Колегія суддів вважає, що приписи абзацу десятого частини шостої статті 7 Закону № 877-V викладені достатньо чітко, що не дає підстав для двоякого його трактування: підписати акт мають усі ті посадові особи органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід.

Водночас, це питання варто розглядати передовсім у площині дотримання порядку проведення заходу і оформлення (документування) її результатів як умови об`єктивності і неупередженості проведеного заходу контролю, а також достовірності виявлених порушень.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.07.2024 в адміністративній справі №280/5668/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 31 жовтня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 05 листопада 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова